Анатолій Смілик народився 29 січня 1974 року у селі Клишки Шосткинського району, через короткий час родина переїхала до нашого міста. Тут пройшло дитинство та юність Анатолія. Хлопчик навчався у загальноосвітній школі № 9, відвідував спортивну секцію. Професійну освіту здобув на базі ПТУ-13, після закінчення закладу отримав кваліфікацію «апаратник магнітної стрічки». Трудову діяльність Анатолій розпочав на відомому заводі «Свема», потім був призваний на строкову службу до армії. Вишкіл проходив у складі танкових військах, виконуючі обов’язки оператора-навідника.

 Після повернення на малу батьківщину Анатолій Григорович продовжив працювати на заводі «Свема», а потім – у ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». За словами рідних, найголовнішим для чоловіка завжди була його родина. В будь-які, навіть найважчі часи, Анатолій намагався забезпечити близьких людей всім необхідним, тяжко та наполегливо працював усе життя. «Добрий, відповідальний, спокійний, працелюбний», – такими словами згадують Героя друзі та знайомі. Всі проблеми Анатолій Григорович прагнув вирішити мирним шляхом, охоче допомагав іншим, мав дружні стосунки з усіма і користувався заслуженим авторитетом.

 З початком повномасштабної російської агресії життя родини Смілик змінилося – 26 січня цього року Анатолія було призвано на захист України. Стоячи біля військкомату, він звернувся до свого сина-підлітка: «Тарас, тепер ти в родині за старшого! Залишаю нашу родину та господарство на тебе!». На фронті наш земляк боронив свободу та цілісність України у складі танкових військ, перебував в найгарячіших точках фронту. 3 червня Анатолій Григорович вирушив на бойове завдання, яке стало для нього останнім…

 Схиляємо голови перед доблестю нашого Героя!

Глибокі співчуття всім, хто знав Людину чистої душі та хороброго серця.