Приз Сергій
Сергій Приз народився 20 травня 1985 року у Шостці. Тут минули його дитячі та юнацькі роки.
Навчався в у міській загальноосвітній школі № 9, яку закінчив у 2002 році. З шкільних років Сергій захоплювався страйкболом, цікавився комп’ютерами.
З 2003 року проходив строкову службу рядовим солдатом.
Працював в ТОВ "Торговий Дім "Дизайн" та на мебельній фабриці «Катунь».
З 2014 року році брав участь в антитерористичній операції на сході України.
В 2017 році остаточно визначився зі своїм покликанням та вирішив пов’язати своє майбутнє із захистом Батьківщини. Саме в цьому році він уклав контракт на військову службу.
В травні 2022 року, намагаючись врятувати пораненого побратима, Сергій потрапив у полон. Після повернення з полону, у вересні 2022 року, знову став на захист Батьківщини.
За мужність та відвагу Сергій Приз був нагороджений медалями «За незламність духу», «За звитягу та вірність», відзначений почесними відзнаками «За вірне служіння», «За участь в антитерористичній операції», «Учасник АТО».
Рідні та друзі назавжди запам’ятають Сергія добрим, щирим та істинно хоробрим. Він був людиною завжди на позитиві, впевненим в собі та своїх діях чоловіком.
До військової служби, яка завжди пов’язана з небезпекою для життя, він ставився просто: «Це моя робота» - так часто казав Сергій.
У загиблого героя залишилися батько та мати. Двоє його братів зараз також захищають Україну від ворогів.
20 березня 2023 року поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, при виконанні військового обов’язку, Сергій Приз був поранений. 24 березня 2023 року, внаслідок отриманих важких травм, захисник помер в лікарні.
Сергій Сергійович Приз мужньо захищав Україну, її свободу та незалежність.
Доземний уклін нашому захиснику! Вічна шана. Вічна подяка. Вічна пам’ять.
Спогади знайомих про Сергія:
Боляче! Нестерпно боляче! Пише Світлана Суптельна - голова волонтерського центру Шостка Добро.
Приз Сергій… Янголом з небес дивиться на нас!
Волонтерський центр "ШОСТКА - ДОБРО" разом із його матусею допомагав повернутися з полону. І скільки було радості, коли вони вдвох прийшли до нас у гості. Він такий усміхнений та вдячний, матуся - безмежно щаслива! Здавалось, усе попереду. Адже саме такі люди стають переможцями!
Коли ж на минулому тижні до нас завітала розгублена матуся Сергія і попросила допомогти знайти, у яку лікарню Києва доставили її важко пораненого сина, з’явилась тривога. Ми почали активні пошуки. І знайшли, і щиро вірили: усе буде добре! Але… Від важких травм Герой помер! Ми пам‘ятатимемо тебе, сміливий воїне! Ти пройшов такий непростий шлях! Слава герою! Слава Україні!