Микола Вороний "Блакитна панна" ЗНО!!!
Микола Вороний "Блакитна панна" ЗНО!!!
Микола Вороний (1871-1938)
Ідеолог модернізації української літератури
Народився 24 листопада 1871р. у сім’ї ремісника.
Навчався у Харківському, пізніше — у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури.
Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово».
Допомагав І. Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал», деякий час був неофіційним редактором журналу «Зоря».
З 1897р. актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших.
У 1901р. залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. У 1910р. оселився в Києві, працював у театрі
М. Садовського.
У 1917р. один із засновників Української Центральної ради.
У 1917р. один із засновників і режисерів Українського національного театру.
У 1920р. емігрував за кордон. Жив у Варшаві, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка.
Після повернення в Україну у 1926р. викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фото кіноуправлінні
У 1934р. було заарештовано як польського шпигуна.
7 червня 1938р. розстріляний за вироком УНКВС з групою селян.
10 листопада 1957р. рішенням президії Кіровоградського обласного суду було реабілітовано.
Поетичні збірки: "Ліричні поезії "(1911) "В сяйві мрій" (1913)
Твори: поема «Євшан-зілля» альманах «З-над хмар і долин»(1903) ряд мистецтвознавчих і театрознавчих розвідок: «Театральне мистецтво й український театр»(1912) «Театр і драма»(1913) «Михайло Щепкін»(1913) «Режисер»(1925) «Драматична примадонна»(1924)
Подивіться 1хв 15 с. відеоуроку (про символізм), запишіть (поставивши відео на паузу):
Символізм - це...
Риси символізму:...
Маяти — коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися;
Шати — багате, розкішне святкове вбрання;
Серпанок — легка прозора тканина, легке жіноче покривало;
Блават — шовкова тканина блакитного кольору;
Пелехатий — який має вигляд клаптів або нерівні краї;
Осанна — уславлення кого-, чого-небудь; слава, хвала;
Арабеска — вид орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листу, квітів і т. ін., який поширився в Європі під впливом арабського мистецтва;
Камеї — виріб із каменю або черепашки, що має художню рельєфну різьбу; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою;
Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.
Гротески — художній прийом у літературі та мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним, а також твір літератури чи мистецтва, що використовує цей прийом.
Блакитна панна
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
1912
Вірш "Блакитна панна" паспорт
Автор – Микола Вороний
Рік написання: 1912.
Збірка – «Гротески».
Напрямок – модернізм
Течія – символізм
Рід – лірика.
Жанр – ліричний вірш.
Вид лірики – інтимно-пейзажна (весняні настрої).
Тема “Блакитна панна”: гармонія природи та мистецтва (“має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…”)
Ідея “Блакитна панна”: возвеличення краси й природи (довгожданна, нездоланна… ось вона – Блакитна Панна!…)
Віршовий розмір: нерівностопний хорей.
Римування: перехресне (абаб).
Художні засоби “Блакитна панна”
епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою
метафори: ” сміючись на пелюстках, на квітках”
порівняння: а вона, як мрія сна чарівна
окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: ” Осанна!”
інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках
Символічні образи
-Блакитна Панна – символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії;
-Блакить (символ джерела духу);
-«Осанна!» (символ вітання бога)
Прочитайте:
Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.
Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя:
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
І Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні Голосні
І сплітаються в гротески.
Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. "Я писав не так од образу, як од звуку ", – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.
Дайте відповіді на питання в зошиті (тести із ЗНО) :
1 «Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих» —
так змалював прихід весни
А
Микола Вороний
Б
Олександр Олесь
В
Богдан-Ігор Антонич
Г
Василь Симоненко
Д
Євген Маланюк
2 «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні / Голосні / І сплітаються в гротески», – заявляє ліричний герой поезії
А
Василя Симоненка
Б
Івана Драча
В
Миколи Вороного
Г
Василя Стуса
Д
Павла Тичини
3 Оберіть правильне твердження
А
М. Вороний став новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша.
Б
М. Вороний написав перший твір нової української літератури.
В
М. Вороний розпочав літературну дискусію 1925–1928 років.
Г
М. Вороний разом з Панасом Мирним став автором соціально-психологічного роману.
4. «Весна запашна», «усміхом примар», «вродою святою» - це…
А
метафори
Б
порівняння
В
епітети
Г
гіперболи
5. Поезія «Блакитна Панна» за своїми ознаками належить до стилістики
А
імпресіонізму
Б
неоромантизму
В
символізму
Г
реалізму
6. Блакитна Панна – це образ
А
зими
Б
весни
В
літа
Г
осені
7 Що є провідними мотивами поезії «Блакитна Панна»?
А
звернення до українського народу, утвердження української державності
Б
заклик цінувати молодість та насолоджуватися життям
В
оспівування величі української мови
Г
возвеличення краси природи та єдність природи з митцем
8. Які поетичні образи є у вірші «Блакитна Панна»?
А
арабески, камеї, фрески, гротески
Б
хмари осінні, весна золота
В
рідне слово, орел скутий
Г
місячні весняні ночі, старі гаї
Д
вітер, трави, води, вишнева Україна
9 Поезія «Блакитна Панна» є зразком …
А
інтимної лірики
Б
пейзажної лірики
В
філософської лірики
Г
громадянської лірики