Іван Багряний (Іван Лозов'яга) "Тигролови"
Урок І
Подивіться відео:
Запишіть хронологічну таблицю:
Дата Подія
2 жовтня 1906 Народився в с. Куземині на Сумщині в сім’ї муляра Павла Петровича Лозов’яги.
1912 Почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу. У 2 класі почав писати, згодом був редактором шкільного журналу.
1920 Вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю.
1921 Оповідання «Етюд»
1922 Веде активне громадсько-політичне життя, працює то на цукроварні, то в Охтирській міліції, то вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт
1925 Вийшов із комсомолу. Побував на Донбасі, у Криму, на Кубані.
Працював у Кам’янці-Подільському ілюстратором у газеті «Червоний кордон», надрукував у ній свої перші вірші. Іван під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П’ять оповідань». Оповідання «Мадонна»,«Заєць»,«Петро Каменяр»
1926 Іван вступив до Київського художнього інституту (КХІ), який так і не закінчив.
Вступає до опозиційного літературного об’єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближується з Валер’яном Підмогильним,
Є. Плужником, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та іншими, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано.
Активно працює і друкується в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях» та інших.
1927 Збірка віршів «До меж заказаних», «З оповідань старого рибалки».
1928 «Собачий бенкет»,«Вандея»
1929 Поема «Ave, Марія» (невдовзі була заборонена цензурою і вилучена з книготоргівлі)
1928-1930 «Батіг»
1930 Роман у віршах «Скелька» (проблема несправедливості у відносинах України і Росії)
1931 Збірка оповідань «Крокви над табором»
16 квітня 1932 Його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його творів (поема «Ave Maria», роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг». Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув’язнення у внутрішній тюрмі ГПУ.
25 жовтня 1932 Його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу.
Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932—1937 роках досі мало відомостей: Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину. Утеча в Україну та арешт у дорозі, новий термін (3 роки) — тепер уже в таборі БАМТАБу.
Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає: 16 червня 1938 року його повторно арештовано, сидів у Харківській в'язниці УДБ—НКВС на Холодній горі. Йому висунули нове звинувачення — участь чи навіть керівництво у націоналістичній контрреволюційній організації. Хоч тривали довгі дні знущань та допитів, акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав. У постанові від 1 квітня 1940 року зазначено, що всі свідчення про контрреволюційну діяльність належать до 1928—1932 років, за що він уже був засуджений, а «…інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов'яги слідством не добуто». Хворий, знесилений, Іван Багряний повернувся в Охтирку.
Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину — письменник відобразив у романах «Сад Гетсиманський» та «Тигролови».
1940 Був звільнений (побитим) під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місцевому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини», після початку війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН.
В роки війни Під час окупації працює в Охтирці редактором місцевої газети. У Львові налагоджує зв’язок з УПА. За його ініціативою створюється підпільний уряд – Українська Головна Визвольна Рада.
1944 Роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»). Роман «Люба»,поему «Гуляй-Поле»
1945 Багряний емігрував до Німеччини. організовує літературне об’єднання МУР – Мистецький український рух.
Іван Багряний мешкає у Західній Німеччині, де й розгортає активну політичну діяльність.
Іван Багряний написав брошуру — програмний для нього памфлет „Чому я не хочу вертатись до СРСР?“, де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження як колишній в'язень, остарбайтер, полонений, позбавлений власного імені. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу — батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу. 1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету „Українські вісті“. Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.
1950 «Сад Гетсиманський»
1953 «Огненне коло»
25 серпня 1963 Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина)
1965 р. – опубліковано роман «Людина біжить над прірвою», а в 1992 р. було присуджено Державну премію України ім.Т.Шевченка (посмертно)
Псевдоніми письменника: Полярний, Багряний, Дон Кочерга
Прочитайте пригодницький роман І. Багряного "Тигролови"
Урок ІІ
Опрацюйте навчальний матеріал:
Запишіть:
«Тигролови» літературний паспорт
Автор: Іван Багряний. (Лозов’яга)
Рік написання: 1944.
Жанр: пригодницький роман.
Літературний рід: епос.
Тема: Трагічна доля особистості за радянського тоталітарного режиму; зображення втечі і побудови нового життя поза тоталітарною системою Григорія Многогрішного.
Ідея: «Сміливі завжди мають щастя». Сміливість протистояти системі – це можливість побудувати своє життя самостійно.
Головна думка – у будь-яких випадках людина має бути Людиною.
Події твору “Тигролови” відбуваються на Далекому Сході у 30-тих рр. XX ст.
За напрямом твір “Тигролови” належить до модернізму.
Проблематика твору «Тигролови»:
– Протистояння добра і зла;
– Людина і тоталітарна система:
А) людина як частина тоталітарної системи, її гвинтик;
Б) протистояння людини тоталітарній системі.
– Душевна чистота і бруд;
– Щире кохання тих, хто не може бути разом;
– Життя українців поза межами своєї Батьківщини;
– Двобій життя і смерті;
– Сміливість і чистота винагороджуються свободою.
Головні герої твору «Тигролови»:
Григорій Многогрішний – молодий інженер-авіатор, предком якого є перший український політкаторжник гетьман Дем’ян Многогрішний. Втікає з потяга НКВС, що везе його в Сибір на 25 років каторги. Його девіз: “Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи”
Родина Сірків – етнічні українці, що живуть в Сибіру і заробляють на життя полюванням на тигрів:
-Сірко – батько,
-Сірчиха – мати,
-Григорій (Грицько) Сірко – молодший з двох синів Сірків,
–Наталка Сірко – дочка Сірків, кохана Григорія Многогрішного.
Майор Медвин – майор НКВС, що катував Многогрішного і поклявся розшукати його після втечі. Лютий ворог Григорія Многогрішного.
Заливай – Наталчин пес.
“Тигролови” образи-символи
Образ поїзда-дракона є символом тоталітарної сталінської системи.
Потяг-експрес є символом «забезпеченого» нового життя більшовицької верхівки;
Білена глиняна хата є символом України в тайзі.
Тигр є символом володаря, сили, незламності людського духу.
Сюжет твору “Тигролови”:
Експозиція – опис потяга-дракона, що везе каторжників, засуджених на роки заслання, в Сибір.
Зав’язка – втеча Григорія Многогрішного з потяга, його знайомство з родиною Сірків.
Розвиток дії – життя Многогрішного в родині Сірків. Кохання до Наталки. Полювання на тигрів.
Кульмінація – зустріч і поєдинок Григорія Многогрішного та майора Медвина.
Розв’язка – Григорій разом з Наталкою покидають Сибір і переходять кордон Маньчжурії.
Символізм роману “Тигролови” виявився у назві твору.
“Тигролови” ознаки пригодницького роману
1) захоплюючий сюжет;
2) переслідування головного героя;
3) мисливські пригоди;
4) кохання до дівчини, яка зросла в умовах дикої природи;
5) щасливий фінал.
Самостійна робота:
Напишіть висловлювання: Уроки життя, які я засвоїв(ла) з роману «Тигролови»