Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920‑ті рр. Усмішка «Моя автобіографія», «Сом»
Подивіться відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=UFOLdTr_w0M
Запишіть хронологічну таблицю:
Дата Подія
13 листопада 1889 Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові.
1907 Закінчив навчання в Київській військово-фельдшерській школі. Працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці.
1917 Вступив до Київського університету; але скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці.
1918 Мобілізований до Армії УНР у медичні частини.
1919 «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може) за підписом «П. Грунський»
22 липня 1921 Став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», активно пише. Псевдонім Остап Вишня вперше з’явився в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».
1922 Брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», в організаціі та редагуванні, разом з В. Елланом- Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний Перець»
1933 Письменник був звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Запроторений до таборів ГУЛАГу.
1943 Звільнений і повернувся до літературної праці.
1955 Реабілітований судовими органами СРСР.
1956 Збірка «Мисливські усмішки»
28 вересня 1956 Помер. Похований на Байковому кладовищі.
Прочитайте гумореску "Моя автобіографія" і усмішку "Сом"
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=450
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2968
Опрацюйте навчальний матеріал, зробіть стислий конспект:
“Моя автобіографія” Остап Вишня аналіз
Автор: Остап Вишня (Павло Губенко)
Рік написання: 1927 (написана за 2 дні)
Літературний рід: епос
Жанр “Моя автобіографія”: гумореска (Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики у дотепній, парадоксальній, подеколи оксюморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм.)
Тема “Моя автобіографія” Остап Вишня: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Ідея “Моя автобіографія” Остап Вишня: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі.
Головні герої: Павло – герой-оповідач (образ самого автора), його батько та мати, баба, бариня, вчитель Іван Максимович.
Композиція: 3 розділи. 1 розділ – народження Остапа Вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів); 2 і 3 розділи – навчання Остапа Вишні; формування його світогляду.
Твір “Моя автобіографія” написано в художньому стилі. У творі Остап Вишня розповідає про самого себе. Розповідь ведеться від першої особи.
Проблематика “Моя автобіографія” Остап Вишня
Формування митця
Пошана до старших
Повага до вчителів
Відповідальність за свою працю
Засоби творення комічного у гуморесці “Моя автобіографія”:
Уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій.
Поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів).
Уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні.
Іронія, прихована насмішка.
Парадокси – несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному.
Використання народної етимології, лайливих висловів.
Зображення комічних ситуацій, деталей, подій.
Використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь.
У назві гуморески “Моя автобіографія” використано тавтологію.
Остап Вишня “Сом” аналіз (паспорт)
Автор – Остап Вишня (Павло Губенко)
Рік написання: 1953.
Збірка: «Мисливські усмішки».
Присвята: «Максиму Рильському».
Літературний рід: епос
Жанр “Сом” Остап Вишня: усмішка (Усмішка - це лаконічний гумористичний твір, якому притаманні жанрові особливості гуморески, анекдоту та фейлетону (фейлетон - невеликий літературно-публіцистичний твір викривального, сатиричного характеру на злободенну тему) Усмішці властивий ліризм, дотепність, поєднані з доброзичливим тоном оповіді)
Тема “Сом” Остап Вишня: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.
Головна ідея “Сом” Остап Вишня: виховання любові до природи.
Образи
людей: оповідач; дід Панько(розповідає про пригоди сома, що живе в річці Осколі); пан; Христя; рибалка; письменник Сабанєєв;
природи: річка, сом, гуси, собака Джой;
предметів і явищ: човен, катер, риболовля, розповідь.
Час: царські часи — радянські часи (20-ті роки XX ст.).
Місце подій: заплава річки Оскіл за славним містом Енськом на Харківщині.
Особливості усмішки «Сом»
розлогі пейзажі
використання гумору
ліричне обрамлення твору
наявність діалогів
Остап Вишня “Сом” композиція
Композиція: 4 частини.
1 частина – читача запрошують побувати на річці Оскіл і насолодитися мальовничими краєвидами.
2 частина – дід Панас застерігає туристів бути обережними біля ковбані, в якій живе сом, який зїв панського собаку
3 частина -«заядлого й справедливого рибалки» про те, як сом тягав за собою моторного човна.
4 частина – розповідь героя-оповідача про те, як живляться соми і як їх ловити.
У гуморесці “Сом” як і у всіх “Мисливських усмішках” О. Вишня широко використав гротеск та гіперболу, контраст між справжнім і вигаданим, змішування ліричного, сатиричного й фантастичного.
Дід Панас – знавець безлічі мисливських вигадок і побрехеньок, але разом з тим щирий любитель й охоронець природи.
Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі «Дніпро» з підзаголовком «З мисливських усмішок».
Художні засоби:
гіпербола “Та там з одного набою торік по двадцять чотири качки били.”
оксиморон «Спішу, щоб на вечірню зорьку спізнитись!» — і галопом далі.
інверсія “…дикі качки водяться… по річках-колисках смарагдової Батьківщини нашої…”
порівняння “…селезень каменем падає в воду, — прекрасний, як казка, у своєму весняному вбранні…”