Подивіться відеоурок:
Прочитайте, зробіть стислий конспект:
7 листопада 1936 Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 в м. Первомайськ Миколаївської області. В школі № 17 він здобув середню освіту
Писати вірші почав у студентські роки
1958 З’явилися перші вірші на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»).
1959 Повість «Світ без війни»
1960 Закінчив Всесоюзний інститут кінематографії. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», автором якого був Олександр Довженко. Написав повість «Президент»
1962 Перша поетична збірка «Атомні прелюди». Став членом Національної Спілки письменників України.
1964 Режисер художнього фільму «Дочка Стратіона»
1967 Вийшла друга поетична збірка «Сто поезій».
1971 Збірка «Поезії», Повість “Первінка“
1978 Збірка “На срібнім березі”, Повість “Сіроманець” (1977)
1982 Побачила світ збірка “Київ”
1984 Збірка «Губами теплими і оком золотим»
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».
1986 Повість «Кінь на вечірній зорі»
1990 Збірка «Цю жінку я люблю»
1991 Роман «Наливайко»
1993 Збірка «З обійманих тобою днів»
1997 Збірка «Любове, не прощавай!», Історичний нарис «Чотирнадцять столиць України»
2003 Повість «Манюня»
2004 Найповніше видання доробку — «Вибрані твори в трьох томах»
27 травня 2004 Помер 27 травня 2004 року в Києві.
Прочитайте вірш:
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.
Дубовий мій костур, вечірня хода,
І ти біля мене, і птиці, і стебла,
В дорозі і небо над нами із тебе,
І море із тебе… дорога тверда.
1965
Подивіться відеоурок:
Прочитайте вірш:
Цю жінку я люблю
Цю жінку я люблю. Така моя печаль.
Така моя тривога і турбота.
У страсі скінчив ніч і в страсі день почав.
Від страху і до страху ця любота.
Аби ще в жнива — то було б іще…
Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко…
Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку
Не радістю вкриваю, а плачем.
Воно мені, мабуть, так мало бути.
Мабуть, воно так сказано мені.
Бо так вже склалось — не забуть, не збути,
Не призабути навіть уві сні.
Як чорний чай, як чорний чай Цейлону,
Мені це літо впало у лиман…
Цвів молочай. Посічкану солому
Везли з гарману — даленів гарман…
1964
Прочитайте, головне запишіть:
“У синьому небі я висіяв ліс”
Автор – М.Вінграновський
Рік написання – 1965
Збірка: «Сто поезій» (1967 р.)
Жанр – ліричний вірш
Вид лірики – інтимна
Тема “У синьому небі я висіяв ліс” – вірш-посвята любові ліричного героя
Ідея “У синьому небі я висіяв ліс” – відтворити щирі почуття закоханості, які роблять такі речі, що важко навіть уявити. Уособлює, в деякому сенсі, так звані “жертви”, “вчинки”, які можна зробити через кохання.
Провідний мотив: почуття кохання вічне
Образ ліричного героя уособлює закохану людину і її почуття, які змінюються з плином часу.
Вірш “Цю жінку я люблю”
Рік написання – 1964
Збірка – “Цю жінку я люблю” видана у 1990 році.
Вид лірики – інтимна
Тема – розкриття почуттів, які спалахнили на схилі літ
Ідея – показати вічність кохання, важливість навіть спогадів про нього.