«Мужність і біль Чорнобиля»

Не винен я, що все це сталось,

Що розкололась неба твердь,

Що в золотом покриту галузь

Ми атомну впустили смерть!

Д.Павличко

Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.

Ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. 1 година 22 хвилини 43 секунди. Саме тоді відлік часу пішов на години, хвилини, секун­ди. Саме тоді сталося 7 вибухів над IV блоком, полетіли палаючі шматки та іскри. Частина їх впала на дах машинного залу. Розпоча­лася пожежа. Точний час вибуху визначили не відразу. Розходження в хвилинах - природні. Люди дивились на свої годинники, а ті по­казували години по-своєму. Момент вибуху і сирени в середині по­жежної частини розділяла хвилина. Напевно, цього було замало, щоб усвідомити до кінця всю небезпеку, а головне - що потрібно зробити пожежникам в найближчі хвилини поряд із зруйнованим реактором. Стало зрозуміло. Це не просто пожежа. Не сигнал тривоги №3 - на­йбільший, що вимагає найбільшої мобілізації. Мобілізації не тільки всіх пожежних частин в широкому радіусі, але й власних сил - фізи­чних, а ще більше - моральних.

До місця виклику виїхала пожежна автоцистерна, насосна стан­ція і автомобіль на чолі з начальником караулу лейтенантом Воло­димиром Правиком. 1 година З0 хвилин. До станції під'їхала маши­на Правика. За зовнішніми ознаками лейтенант визначив осередок во­гню і організував гасіння пожежі із боку машинного залу та з боку реакторного відділення.

Як пізніше виявилось, це було єдино правильне рішення. Дяку­ючи йому вдалось зупинити розповсюдження пожежі.

1 годину і З0 хвилин знаходився В.Правик в смертельних про­менях радіації. І цей термін обірвав його життя (24 роки).

1 година 35 хвилин. До місця аварії прибув черговий караул

II пожежної частини м.Прип'яті на чолі з начальником кара­улу В.Кибенюком. Після довгої дії високого рівня радіації, високої температури і їдкого диму. Кибенок був виведений із бойового розра­хунку. Пізніше госпіталізований в клініку м.Москви (23 роки).

Алея пам'яті

1. Правик Володимир Павлович.

2. Кібенок Віктор Михайлович.

3. Тишура Володимир Іванович.

4. Титенко Микола Іванович.

5. Ващук Микола Васильович.

6. Ігнатенко Василь Іванович.