Емоційний інтелект як чинник формування успішної особистості, його складові та онлайн-діагностика EQ за допомогою теста Гоуфмана.
Успіх учителя визначається успішністю його учнів. Кого, як правило, вважають успішним учнем? У першу чергу, того, хто показує кращі результати в навчанні, перемагає в олімпіадах, бере участь у проектах, має здобутки в Малій академії наук та ін. Такий учень вважається одним з найрозумніших, відповідно, успішним.
Однак, чи можна говорити про те, що у дорослому житті найрозумніші є найуспішнішими? Ймовірно, ні! Мабуть, і серед ваших знайомих є такі, хто маючи виняткові розумові здібності, залишаються невдахами. Чому?
Ймовірніше, успішною можна назвати ту особистість, яка, крім високого рівня інтелектуального розвитку, має додаткові здібності: швидко знаходить спільну мову з оточуючими, легко пристосовується до зміни зовнішніх обставин, уміє контролювати власні емоції, відчувати емоційний стан інших та скеровувати свою поведінку відповідно до цього. Отже, для того, щоб стати успішним, бути лише розумним замало!
Розумна людина – та, яка є інтелектуально розвиненою. Загальновідомо, що рівень інтелектуального розвитку можна визначити кількісно за допомогою спеціального коефіцієнту – IQ. Саме за цим показником тривалий час діагностувала профпридатність потенційних працівників більшість успішних компаній. Однак, з часом виявилось, що цей показник не є визначальним!
За даними численних досліджень, ступінь розумових здібностей людини, який вимірюється тестами на IQ, лише на 20% визначає успішність особистості. При цьому 80% – рівень розвитку емоційного інтелекту (кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта – EQ).
Отже, емоційний інтелект – розуміння власних емоцій та розпізнавання емоційного стану оточуючих. Люди з високим рівнем EQ можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, тому вони легше адаптуються в суспільстві, швидше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.
На сьогодні існує низка методик, за допомогою яких можна обчислити EQ. Одна з найбільш популярних – методика Д. Гоуфмана, вона передбачає тестування за 10 питаннями, кожне з яких сформульоване таким чином, що дозволяє діагностувати когнітивні здібності, адаптивність, рівень самооцінки, ініціативність та оптимізм особистості.
Пройти тестування на визначення EQ за методикою Гоуфмана можна онлайн (мова – російська).
Існує декілька підходів до визначення складових емоційного інтелекту. Так, відповідно до теорії Гоулмана, можна виділити такі компоненти.
Самопізнання: здатність ідентифікувати власні емоції та мотивацію при прийнятті рішення, оцінювати власні сильні та слабкі сторони, визначати свої приорітети та життєві цінності.
Саморегуляція: вміння контролювати власні емоції та стримувати імпульси.
Соціальні навички: вміння швидко знаходити спільну мову з оточуючими, легко пристосовуватись до обставин, що змінюються.
Емпатія: здатність розуміти та відчувати емоційні стани інших людей, співпереживати і відповідно до цього скеровувати власну поведінку.
Розвиток емоційного інтелекту в цілому й емпатії, як однієї з його складових, надзвичайно важливо здійснювати під час навчально-виховного процесу. Це дозволить навчити учнів знаходити спільну мову з однокласниками, розуміти емоції один одного та навчитися співпереживати. Усе це, в свою чергу, убезпечить усіх учасників навчального процесу від однієї з поширених шкільних проблем – булінгу.
Аналіз причин агресивної поведінки у суспільстві; поради, ігри та вправи для розвитку емпатії, які можна використати, щоб запобігти проявам агресії та цькування.
Насміхатися, демонструвати свою зверхність, ігнорувати, принижувати… Погодьтесь, таке ставлення як у дитячо-підлітковому, так і в дорослому товаристві, на жаль, не рідкість.
Булінг і мобінг – поняття, які позначають психологічне насильство серед підлітків чи дорослих, – є не тільки у всіх на вустах. З проявами такого ставлення, ймовірно, стикався кожен. Що є причинами виникнення агресивної поведінки, чому це настільки поширено?
Останнім часом багато говорять про те, як подолати булінг у сучасній школі. А чи існують способи попередження цього явища, які дозволять викорінити першопричину, а не боротися із наслідками?
Чому людина проявляє байдужість до оточуючуих? Чому демонструє нетерпимість і агресію? Ці емоції не існують відокремлено, вони обов’язково обумовлені певними причинами.
Чи звертали ви увагу на те, як на одну і ту ж ситуацію реагує людина, перебуваючи в різних емоційних станах? А чи бачили ви тих, хто, відчуваючи себе задоволеним чи щасливим, кривдив би інших? Ймовірно, ні!
Тож поведінка кривдника обумовлена певними психологічними причинами. Наприклад:
негативний досвід – доводилося бути жертвою цькування, тому пережитий страх, відчуття беззахисності не дозволяє особистості бути собою, а вимагає наслідування певного обраного «безпечного» образу;
непорозуміння з іншими – з певних причин не вдається знайти спільну мову з оточуючими, а демонстративна поведінка – це виклик або спосіб привернути до себе додаткову увагу всіма можливими способами;
власні комплекси – низька самооцінка через несприйняття власної зовнішності чи заздрощі до інших через недооцінку своїх умінь тощо.
Отже, щоб викорінити прояви агресії один до одного як у дорослому, так і дитячо-підлітковому середовищі, потрібно навчитися, перш за все, розуміти емоції інших, ставити себе на їхнє місце із запитанням: «А що він/вона відчуває зараз?». Це вміння називають емпатією.
Емпатія (з грец. empathia – співпереживання) – це здатність розуміти та відчувати емоційні стани іншої людини, бачити світ «її очима» і скеровувати власну поведінку відповідно до цього.
Чому це важливо? Незалежно від характеру та уподобань, кожен прагне відчувати свою приналежність до чогось більшого, ніж він є сам – до певної групи чи спільноти, яку щось єднає. Відповідно, кожен потребує розуміння та підтримки інших.
Пам’ятаєте фільм режисера Станіслава Ростоцького «Доживемо до понеділка»? Одна з ключових фраз із фільму: «Щастя – це коли тебе розуміють!». Тому в глобальному сенсі можна говорити про те, що, розвиваючи емпатію у своїх учнів, ми допомагаємо їм навчитися швидко знаходити спільну мову з оточуючими. А там, де панує порозуміння і взаємоповага, немає місця цькуванню!
Як стверджують результати досліджень, 98% людей мають вроджені задатки до емпатії. Тому ці здібності можна розвивати. Пропонуємо кілька цікавих творчих вправ та ігор.
Вправа «Що трапилось з героєм?»
Принцип виконання: Перегляньте разом з учнями світлини людей, які переживають певні емоції, та обговоріть, що могло їх викликати, поставивши запитання, наприклад: «Як ви думаєте, що відчуває в цей момент людина, яка зображена на світлині?», «Про що «говорить» обличчя та пози персонажа (його руки, плечі, вираз обличчя тощо)».
Запропонуйте школярам скласти розповідь про події, що викликали зображену ситуацію.
Вправа «Як вчинити»
Заздалегідь підготуйте декілька сюжетних зображень конфліктного змісту. Наприклад:
Усі навколо працюють, а одна дитина сидить без діла.
Діти граються, а одна дитина стоїть осторонь з похмурим обличчям.
Хтось плаче, а поряд однолітки сміються.
Принцип виконання: Розкладіть картки на столі зображенням униз. Запропонуйте учням узяти будь-яку картку навмання, описати подію, яку відтворено на малюнку, та запропонувати свій вихід із конфліктної ситуації.
Така вправа вчить школярів бути більш спостережливими, уважними та піклуватись про інших.
Вправа «Знайди причину»
Принцип виконання: Під час класної години перегляньте з учнями фільм або мультфільм, персонажі якого конфліктують або кривдять одне одного, запропонуйте разом поміркувати та обговорити, чому таке відбувається.
Для школярів молодших класів можна використати історію однієї з казок, наприклад, «Попелюшка». Після перегляду організуйте обговорення, запропонуйте школярам разом висловити свої припущення, чому саме зведені сестри знущаються над Попелюшкою.
Вправа-гра «Уяви себе на місці…»
Для цієї ігрової вправи знадобляться картки з назвами явищ природи і різноманітних предметів. Наприклад: веселка, промінь, бур’ян, стіл, річка тощо.
Картки роздаються у довільному порядку. Головна умова – ніхто в групі не повинен бачити, кому які картки дісталися.
Принцип виконання: Завдання кожного учасника – вигадати невеличку емоційну розповідь від імені предмета (явища), передавши найбільш точно певні особливості, притаманні явищу чи предмету, не називаючи його. Інші учасники повинні відгадати, про що саме йдеться.
Формат розповіді може бути таким: «Я сумний (щасливий), коли …», «Я відчуваю особливе натхнення тоді…».
Переможець гри – той, кому вдасться найбільш точно і водночас завуальовано розповісти про свого персонажа.
Цю вправу краще проводити зі старшокласниками. Вона розвиває творче мислення, дозволяє учням «вживатися» в ролі інших та навчитися аналізувати різні емоційні стани.
Гра «Відгадай емоцію»
Перш ніж проводити цю гру, необхідно підготувати маленькі шматочки аркушів, де попередньо написати назву емоцій, які треба буде відтворити окремим гравцям.
Хід гри: Обирається ведучий, він виходить із кабінету. У цей час учитель пропонує учням обрати будь-який аркушик з емоцією, яку в подальшому доведеться зобразити жестами і мімікою.
Після того, як ведучий повертається до кабінету, всі приймають пози і вираз обличчя у відповідності з обраним кожним членом групи емоційним станом. Ведучий має відгадати, яку саме емоцію виражає кожен з гравців. Той, чию пантоніму не відгадали, стає ведучим.
Як стверджують спеціалісти, понад 90% успішних людей мають добре розвинений емоційний інтелект та, відповідно, високі показники EQ. Чи можна якось розвивати власний емоційний інтелект? Звісно! Пропонуємо кілька вправ для учнів будь-якого віку, що можуть бути цікавими й дорослим.
Вправа «Коробка щастя»
Створіть в уяві свою коробку щастя. «Складіть» в неї все, що асоціюється у вас зі щастям візуально, на слух, смак, запах і дотик. А потім запропонуйте цю вправу школярам, детально обговоривши з ними їхні емоції.
Приклад:
Візуально: різнокольорове листя в сонячну погоду.
На слух: шум морської хвилі.
На смак: солодка вата.
На запах: аромат маминих пиріжків.
На дотик: улюблена кішка.
За допомогою цієї вправи можна навчити виокремлювати позитивні емоції з-поміж інших та концентруватися на них.
Вправа «Емоції у кольорі»
Принцип виконання: Кожний школяр отримує аркуш паперу і олівці чи фарби. Запропонуйте учням за допомогою кольорів зобразити різноманітні емоції – радість, сум, злість, заздрість, співчуття тощо. Така вправа допоможе сконцентруватись на типі емоцій та власному відгуку на них.
Приклад малюнка, в якому передано власний емоційний стан
Варіант цієї вправи: Аналогічно можна запропонувати учням розповісти іншим про свій настрій: його можна порівняти з певним кольором чи намалювати за допомогою поєднання кольорів та візерунка, чи зобразити у вигляді певної різнокольорової тваринки. Все залежить від фантазії та бажання дітей.
Вправа «Емоції героїв»
Принцип виконання: Вчитель читає школярам казку. Кожному учневі заздалегідь видаються маленькі картки з символічними зображеннями різних емоційних станів. У процесі читання дитина відкладає на стіл кілька карток, які, на її погляд, відображають емоційний стан героя в різних ситуаціях. Після закінчення читання кожна дитина пояснює, в якій ситуації герой був веселим, сумним тощо, і чому їй так здається.
Примітка: Цю вправу краще виконувати у невеликих групах. Текст повинен бути невеликим за обсягом та відповідати особливостям психологічного розвитку певної вікової групи.
Вправа «Інтонація»
Принцип: Попередньо вчитель пояснює, що таке інтонація. Потім дітям пропонується по черзі повторити з різними емоціями та відповідною інтонацією (злісно, радісно, задумливо, з образою) окремі фрази. Як варіант, можна інтонаційно програти і обговорити діалог казкових героїв.
За допомогою такої вправи школярі вчаться розуміти не тільки сенс сказаного, але й емоції того, хто говорить.
Ми пропонуємо кілька захопливих ігор для розвитку емоційного інтелекту.
Гра «Передача відчуттів»
Вік: без обмежень.
Хід гри: Принцип гри подібний до загальновідомої забавки «Зіпсований телефон». Діти сідають колом, ведучий загадує певну емоцію чи відчуття та пошепки називає його певній дитині, далі необхідно «ланцюжком» передати цей стан за допомогою міміки, жестів, дотиків один до одного.
Коли діти передали відчуття по колу, можна обговорити, який саме настрій, стан чи емоцію було загадано. Потім ведучим може стати будь-який бажаючий.
Психологічна гра «Компас емоцій»
Вік: для учнів середньої та старшої школи.
Хід гри: кожний гравець отримує 8 карток, на яких написані назви певних емоцій. Наприклад: радість, страх, зацікавленість, натхнення, сумнів, подив, довіра, гнів. Перелік можна доповнювати.
Один із гравців вигадує та називає слово-поняття-ситуацію і, обираючи до неї відповідну гральну карту з назвою емоції, викладає її в коло сорочкою догори. Решта гравців має вгадати, яку ж емоцію викликає у гравця задумана ситуація, і пояснити чому саме. Дітям часто складно говорити про свої емоції, а в грі вони розкривають їх.
Гра «Кольори емоцій»
Вік: старша школа.
Хід гри: Принцип гри подібний до загальновідомої гри «Корова» чи «Крокодил».
Об’єднайте учнів у класі в 2 команди. Учасники однієї команди, домовившись між собою про єдиний колір, мають мімікою і жестами його показати, учні з іншої команди повинні відгадати, який саме колір загадати опоненти. Обовязкова умова – всі припущення мають бути аргументованими. Після того, як колір вгадано, команди міняються ролями.
Під час гри учні розвивають уяву та вчаться виразно передавати інформацію за допомогою невербальних засобів.
А чи можна емпатію та емоційний інтелект розвивати за допомогою сучасних технологій, що буде зручно для більшості учнів? Так! Пропонуємо онлайн-ігри для розвитку емпатії та підвищення EQ.
My Baby Care – онлайн-гра для школярів молодшого шкільного віку, яка дозволяє дитині відчути себе у ролі няньки, що допоможе їй навчитися розпізнавати емоції та реагувати на них, а також сприятиме вихованню відповідальності.
У ході гри дитина вчитиметься доглядати за немовлям, виконуючи батьківські обов’язки (годуватиме, змінюватиме пелюшки, переодягатиме, гратиметься, вкладатиме спати.
Shelter – онлайн-гра, яка є симулятором життя рисі. Отже гравець не просто побачить, як поводиться цей хижак у диких умовах, а проживе його життя. Гравець – мама-рись, яка має чотирьох дітей-кошенят.
Сенс гри полягає в тому, щоб доглядати за кошентами, вчити їх полювати, уникати сутичок із більш сильними суперниками, допомагати одне одному. У кінці гри вже дорослі рисі мають розпочати самостійне доросле життя. Гра вчить емпатії, взаєморозумінню та розвиває емоційний інтелект.
Допоможіть своїм учням під час уроків не тільки опанувати навчальний матеріал з певного предмету, а й розвивати у собі такі важливі якості як розуміння емоцій інших, здатність до співчуття, вміння слухати та допомагати.
Розвиток емоційного інтелекту допоможе з кожного сьогоднішнього школяра виховати не лідера-егоїста, а особистість, яка здатна об’єднувати навколо себе інших завдяки своїм людським якостям.
Навчіть своїх учнів дивитися на світ очима інших! Це допоможе їм швидко знаходити спільну мову з оточуючими, цінувати спілкування та відчувати себе щасливішими!
🌐 В інтернеті зростає кількість пропозицій швидкого заробітку. Зокрема таким чином ворог вербує людей для злочинів. Підлітки часто піддаються такій “спокусі”, не усвідомлюючи наслідки своїх дій.
Що ховається за “легкими грошима”
Надсилання фото, відео або геолокацій об’єктів, підпали майна ЗСУ чи державних установ та інші дії, які класифікуються як диверсії чи терористичні акти.
👇🏻 Які наслідки
Кримінальна відповідальність з 14 років. Зокрема за:
▪️ диверсію (наприклад, надсилання геолокацій об’єктів оборони, вчинення вибуху): позбавлення волі на 10–15 років
▪️ терористичний акт (наприклад, підпал адмінбудівлі): позбавлення волі на 5–10 років.
Крім того, за матеріальні збитки, заподіяні неповнолітнім, платити доведеться батькам.
Що робити, якщо тобі пропонують сумнівну роботу
Повідомити поліції за номером 102 або заповнити форму зворотного зв'язку на сайті кіберполіції. Також можна повідомити про такі “вакансії” у чат-боти СБУ.
🔗 Форма зворотного зв’язку на сайті кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
🔗 Чат-бот СБУ https://t.me/SBUkr/4222