Типи і види уроків в/н

Тип уроку виробничого навчання визначається основною дидактичною метою, а вид - це засіб його реалізації (або вказує на методику його проведення).

Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання

1. Вступний інструктаж

  Вступний інструктаж – сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на  початку занять з метою підготовки здобувачів освіти до активного,  безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.

  В процесі вступного інструктажу майстер конкретизує і поглиблює теоретичні  знання,  набуті учнями  на  уроках спецтехнології, демонструє  нові  операції і прийоми трудової діяльності,  організовує тренувальні вправи для  перевірки доступності нової навчальної інформації.

Алгоритм проведення вступного інструктажу

• повідомлення теми і мети уроку;

• цільова установка здобувачів освіти;

• перевірка знань, умінь і навичок за матеріалами уроків, взаємопов'язаних з   метою уроку і необхідних для його проведення;

• пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;

• пояснення нової теоретичної навчальної інформації;

• демонстрація нових операцій і прийомів діяльності;

• ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та з правилами охорони праці при  роботі з ними;

• вивчення інструкційної документації;

• пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань;

• інформація про типові помилки та способи їх попередження;

• опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу;

• відповіді на запитання учнів.

2. Поточний інструктаж

  Поточний інструктаж – сукупність методів виробничого навчання, при використані яких інструктивна діяльність  майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.

  Основна мета цього структурного елементу  уроку виробничого навчання – формування, закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.

  Реалізація поточного інструктажу передбачає:

• видачу завдань для самостійної роботи учнів;

• пояснення послідовності виконання завдань;

• розподіл учнів по робочим місцям;

• повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;

• індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів.

Мета обходів робочих місць:

• перевірка правильності  організації робочих  місць учнів та додержання   ними правил охорони праці;

• перевірка правильності  виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт;

• перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними картами;

• надання допомоги учням;

• перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);

• перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;

• приймання та оцінка робіт.

  Рекомендації майстру при проведенні поточного інструктажу:

• вникати у роботу кожного учня, не випускаючи с поля зору роботи всієї групи;

• розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;

• заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;

• спостерігати за раціональним використанням учнями робочого часу;

• заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок та засоби їх усунення;

• виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення безпечних умов праці.

3. Заключний інструктаж

Заключний інструктаж – підбиття підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувались на уроці; об'єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.

Основна мета цього інструктажу - на основі фіксації досягнень і недоліків показати учням, чому вони навчилися на уроці, оцінити рівень їх досягнень і творчої активності.

  Проведення заключного інструктажу передбачає:

• аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчилась на уроці;

• аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;

• повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;

• аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць учнів;

• розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;

• видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.

       Методика видачі домашнього завдання

Мета домашньої навчальної роботи учнів:

• закріплення,  удосконалення і систематизація набутих  на уроці знань, умінь;

• осмислення та узагальнення виробничого досвіду;

• підготовка до наступного заняття;

• знайомство з  варіативними джерелами знань для отримання додаткової інформації за темою наступного уроку.

Вимоги до змісту домашніх завдань:

• практична спрямованість;

• реальний та творчий характер змісту;

• зв'язок змісту практичних завдань з теоретичними знаннями та раніше   надбаним досвідом;

• постійне підвищення складності;

• диференціація за складністю залежно від інтелекту учнів та рівня їх підготовленості.

Рекомендації щодо підвищення ефективності заключного інструктажу:

• завжди на перший план виносити підведення підсумків виконання навчальних завдань уроку на підставі аналізу успіхів та недоліків діяльності учнів;

• не акцентувати увагу на помилках учнів, якщо їх причиною є недосвідченість;

• починати аналіз діяльності учнів на прикладі їх досягнень;

• всебічно залучати учнів до активного обговорення підсумків уроку;

• аналіз підсумків уроку проводити об'єктивно та аргументовано;

• додержуватись педагогічного такту;

• широко практикувати порівняння робіт, виконаних учнями, із   зразками - еталонами;

• практикувати  доручати проведення аналізу підсумків діяльності учнів відмінникам з професійної підготовки як метод стимулювання;

• практикувати  виставлення комплексних оцінок (за знання теорії та уміння застосовувати їх на практиці).