У дошкільній педагогіці дидактичні ігри та вправи з давніх-давен вважались основним засобом сенсорного виховання. На них майже повністю покладається завдання формування сенсорного розвитку дитини: знайомство з формою, розміром, кольором, простором, звуком.
На сучасному етапі, коли на основі принципів дидактики дошкільної педагогіки розробляється нова система сенсорного виховання, роль дидактичних ігор та вправ істотно змінюється.
Дидактичні гри як своєрідний спосіб навчання, відповідний особливостям дитини, включається в усі системи дошкільного виховання. Дидактичні ігри відіграють вирішальну роль для сенсорного виховання дітей. За допомогою ігор та іграшок, різних предметів, картинок, з якими відбувається взаємодія, в дитини відбувається накопичення почуттєвого досвіду. Розбираючи і складаючи мотрійку, підбираючи парні картинки, вона вчиться розрізняти і називати розмір, форму, колір та інші ознаки предметів.
Сенсорне виховання дитини у ході дидактичної гри відбувається у нерозривному зв’язку з розвитком в неї логічного мислення та вміння висловлювати свої міркування словом. Слово допомагає називати ознаки чи властивості предметів. У ході вимови формується процес міркування. Процес починається з усвідомлення проблемної ситуації, з порушення питання. Розвиваючі ігри та дидактичні ігри сприяють розвитку таких операцій, як аналіз, мисленнєве розкладання цілого на частини, або виділення з цілого його сторін; порівняння, встановлення подібності та відмінності між предметами або будь-якими ознаками; синтез, мисленнєве об’єднання частин, властивостей у єдине ціле; узагальнення, мисленнєве об’єднання предметів і явищ за будь-якими істотними властивостями. Мислення може здійснюватися за допомогою практичних дій, лише на рівні оперування уявленнями чи словами, тобто у внутрішньому плані. Отже, розвивається спроможність формулювати судження, умовиводи, вміння застосовувати знання за необхідних обставин.
Дидактичні ігри розвивають сенсорні здібності дітей. Процеси відчуття й сприйняття лежать у основі пізнання дитиною довкілля. Ознайомлення дошкільнят зі схожим кольором, формою, величиною предмета дозволяє створити систему дидактичних ігор й вправ щодо сенсорного виховання, покликаних удосконалити сприйняття дитиною характерних ознак предметів. Дидактичні ігри також розвивають мову дітей: поповнюється і активізується словник, формується правильність звуковимови, розвивається зв’язне мовлення, вміння правильно висловлювати свої погляди.
Граючи, дитина активно прагне щось дізнатися, шукає, виявляє зусилля і дії, знаходить, збагачує свій духовний світ. І це все сприяє не лише сенсорному, а й загальному розвитку.
Дидактичні завдання багатьох ігор покликані навчити дітей самостійної розповіді про предмети, явища у природі, життя. Деякі ігри вимагають від дітей активного використання родових, видових понять.
Отже, у процесі багатьох ігор розвивається мислення. Наприклад, у грі “Вгадай, що ми задумали!” дитина повинна зуміти так порушити питання, щоб інші діти відповіли лише у двох словах: «так» чи «ні». З іншого боку, у процесі гри активізується мова: у спілкуванні дітей у грі, під час вирішення суперечливих питань. Також у грі розвивається здатність аргументувати свої твердження, докази.
Сенсорні дидактичні ігри (як і інші дидактичні ігри) містять, з одного боку, вікові, моральні мотиви, а з іншого – дотримуються принципу добровільності, забезпечують право на самостійний вибір, самовираження.
З-поміж функцій сенсорних дидактичних ігор та вправ науковці вирізняють наступні:
⁃ навчальна, що спрямована на організацію та подальше вдосконалення досвіду дітей, а також формування в них узагальнених уявлень та засобів дій;
⁃ розширення практики використання еталонів;
⁃ орієнтування, що спрямована на використання раніше набутих дитиною знань.
Використання дидактичних ігор у ході заняття може бути різноманітним:
⁃ використання як частини заняття;
⁃ самостійна форма організованого навчання дітей;
⁃ використання у повсякденному житті.
Для реалізації цих основних завдань використовуються такі дидактичні ігри та вправи:
⁃ колір – «Назви колір», «Добери предмети одного кольору», «Який предмет зайвий», «Добери за кольором», «Допоможи метеликові», «Збери квітку», «Склади промені сонечка», «Допоможи півникові», «Веселі сніговички», «Ляльки-неваляйки», «Порятуй метеликів», «Одягни ляльку» та інші;
⁃ форма – «Добери за формою», «Прикрась ляльці плаття», «Знайди таку ж іграшку», «Виросла ялинка», «Веселі м’ячики», ігри-пазли, «Збери ягідки» та інші;
⁃ розмір – «Добери колеса до машин», «Знайди таку ж стрічку», «Лялька велика і мала», «Яблучка та виноград», ігри-пазли тощо.
Таким чином, можна узагальнити, що дидактичні ігри та вправи – це значна невід’ємна частина сенсорного виховання, що може використовуватись як впливовий чинник розвитку особистості дитини дошкільного віку.
Якщо розглядати дидактичні ігри як засоби реалізації сенсорного виховання у системі освітньої діяльності, то варто зазначити, що вони організовуються за планом під час занять. З іншого боку, можуть бути використані у години, відведені для гри; у розпорядження дітей надається різноманітний матеріал, з яким вони можуть грати за власним бажанням. Якщо дидактична гра триває все заняття, вона мусить бути пов’язана за змістом з попереднім заняттям.
Керівництво дидактичною грою вимагає високого рівня педагогічної майстерності і такту. Вирішуючи через гру та у грі дидактичні завдання, вихователь повинен зберегти суть гри – діяльності цікавої, близької дітям, яка радує їх, сприяє спілкуванню між дітьми, створює умови для виникнення і зміцнення дружби, симпатії, формування колективу, що живе за законами «дитячого суспільства».
У дидактичних іграх застосовуються різні прийоми навчання: наочні, словесні, практичні. Дидактичні гри короткочасні (тривалістю 10-20 хвилин), тому важливо, щоб протягом цього часу не знижувалася сенсорна активність граючих, не знижався пізнавальний інтерес до поставленого завдання. Найважливіша вимога до планування дидактичних ігор полягає у тому, що обираючи гру педагог має враховувати і потребу утримання дитячої уваги, і ступінь її складності та новизни.