КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ З СЕНСОРНОГО ВИХОВАННЯ

СВІТЛО. Зір – одне з п’яти зовнішніх почуттів, органом якого є око. Зір дозволяє сприймати видимі властивості предметів і явищ. Саме за допомогою зору людина одержує більшу частину інформації із зовнішнього світу.

У рамках сенсорного розвитку дітей раннього віку знайомлять із такими властивостями предметів і явищ, як колір, форма, величина, кількість, положення в просторі. Також проводиться робота з навчання дітей цілісному сприйняттю образів предметів.

Ізольоване сприйняття властивостей предметів учить малят виділяти й диференціювати їх, а потім використовувати ці знання в процесі занять продуктивними видами діяльності, у повсякденному житті. Коли діти навчаться сприймати й розрізняти окремі властивості предметів, стає можливим вивчення сукупності їх властивостей. З такими явищами, як світло й темрява, діти зустрічаються щодня.

Спеціально звертаючи увагу дітей на ці явища, можна збагатити їхнє сприйняття новими враженнями. Крім того, веселі міні-заняття допоможуть малятам подолати страх перед темрявою.

Описані нижче міні-заняття краще проводити у вільний від занять час, у другій половині дня.

«Тіні на стіні»

Мета: розвивати зорові відчуття, формувати уявлення про світло й темряву.

Матеріал: настільна лампа.

Хід заняття

Увечері, коли стемніє, вмикніть настільну лампу, направте її світло на стіну (краще світлого однотонного фарбування) і покажіть малятам кілька простих фігур.

Наприклад: «Дерево». Підніміть пряму руку вгору, розчепірте пальці; поворухніть пальцями й покачайте рукою зі сторони в сторону («подув вітер, і дерево захиталося»).

«Собака». З’єднаєте разом прямі пальці. Зрушуючи й розсовуючи середній і підмізинний пальці (або мізинець), покажіть, як гавкає собачка.

«Птах». Випряміть долоні рук і схрестіть їх в зап'ясті – вийде птах з розправленими крилами. Рухаючи руками вгору й вниз, покажіть, як летить птах.

«Гусак». З’єднаєте разом випрямленні пальці, великий палець повинен бути протипоставлений іншим. Зрушуючи й розсовуючи пальці, покажіть, як гусак відкриває й закриває дзьоб, щіпається. Можна показати двома руками, як б’ються гусаки.

«Заєць». Стисніть пальці руки в кулак, потім випрямте вказівний і середній пальці й поворушіть ними («заєць ворушить вушками»). Показати, як зайчик скаче, танцює. Можна запропонувати дітям поексперементувати і придумати свої власні фігури. Навіть якщо отримана фігура не дуже знайома, однаково похвалити дитину за старання й попросити пояснити, що саме в неї вийшло.

У процесі гри можна використовувати різні знайомі дітям предмети й іграшки. А можна придумати нескладний сюжет і організувати театр тіней, використовуючи для цього приготовлені заздалегідь паперові фігурки.

«День і ніч»

Мета: розвивати зорові відчуття, формувати уявлення про світло й темряву.

Хід заняття

Це заняття краще проводити в зимовий час доби, коли день короткий.

Коли стемніє, запропонуйте дітям пограти: «Давайте пограємо в гру «День і ніч». Коли я вмикаю світло, настане день. У цей час ви будете ходити, бігати, танцювати, грати. А коли я вимкну світло й стане темно, настане ніч.

Тоді ви ляжете на килим і будете «спати». У цю гру можна грати кілька разів, поки в дітей не пропаде до неї інтерес.

«Сонячний зайчик»

Мета: розвивати зорові відчуття, формувати уявлення про світло й темряву.

Матеріал: дзеркальце.

Хід заняття

Вибравши момент, коли сонце заглядає у вікно, піймайте за допомогою дзеркальця проміннячко й зверніть увагу малят на те, як сонячний зайчик стрибає по стіні, стелі, стільцях і т.д. Потім запропонуйте дітям доторкнутися до світлової плями - піймати сонячного зайчика. При цьому спочатку пересувайте промінь плавно, потім швидше. Проводити гру в безпечному місці, щоб діти не натрапили на меблі йінші предмети.

Якщо малятам сподобається гра, запропонуйте кому-небудь із дітей роль ведучого, а самі разом із дітьми ловіть сонячного зайчика.

«Ліхтарик»

Мета: розвивати зорові відчуття, формувати уявлення про світло й темряву.

Матеріал: електричний ліхтарик.

Хід заняття

Коли стемніє, походіть разом з дітьми по темній кімнаті, висвітлюючи її променем ліхтарика. Подорожуючи з дітьми по групі, заглядайте в темні кути, розглядайте навколишні предмети. Потім передайте ліхтарик дитині, нехай тепер вона веде за собою інших малят.

КОЛІР. Колір є значимою ознакою об'єктів навколишнього світу. Колір не можна виділити практичним шляхом, у ході дій із предметами, як, наприклад, форму або величину. До того ж колір не завжди прямо впливає на сутність предметів, їх функцію. Проте ця властивість, дозволяє виділити об'єкт серед інших і запам'ятати його.

Сенсорними еталонами в області сприйняття кольору служать так звані хроматичні (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, синій, блакитний) і ахроматичні кольори (білий, чорний, відтінки сірого).

Хроматичні кольори: червоний, жовтий і синій є чистими. Усі інші кольори виходять в результаті змішування двох фарб. Так, жовтогарячий колір – це результат змішування червоного й жовтого кольорів, зелений - синього й жовтого, фіолетовий - синього й червоного.

Знайомство малят з кольором треба починати із чотирьох основних кольорів: червоного, жовтого, зеленого й синього. Тільки після того, як діти навчаться без праці пізнавати й розрізняти ці кольори, а також називати їх, можна знайомити їх з білим, чорним, жовтогарячим і фіолетовим кольорами.

У процесі знайомства дітей з кольором можна виділити наступні етапи:

- розрізнення кольорів за принципом «такий – не такий». На цьому етапі діти порівнюють предмети по кольору, прикладаючи їх один до одного. Наприклад, можна запропонувати дитині знайти пари предметів однакового кольору. Коли маля зрівняє кольори, назвіть їх, не вимагаючи від нього повторення.

- зорове співвіднесення кольорів - сприйняття кольору на відстані, вибір кольору за зразком.

Наприклад, можна показати дитині картку певного кольору й запропонувати знайти в кімнаті предмети (або картинки) такого ж кольору.

Після виконання дитиною завдання назвіть колір.

– закріплення уявлень про колір у слові. На цьому етапі діти розрізняють кольори за назвою, не прикладаючи предмети один до одного й не порівнюючи їх зі зразком кольору, а також називають основні кольори.

– знайомство дітей з кольором здійснюється в ході спеціально організованих міні-занять і в побуті при розгляданні різних предметів (овочі, фрукти, одяг, іграшки та ін.).

«Кольорова вода»

Мета: продовжувати знайомити дітей із кольорами.

Матеріал: акварельні фарби, пензлики, пластикові стаканчики, вода.

Хід заняття

У ряд розставте на столі стаканчики й наполовину наповніть їх водою. Вмочіть пензлик у фарбу одного з основних кольорів і розведіть її в стаканчику з водою. Коментуючи свої дії, постарайтеся привернути увагу дітей. У такий же спосіб розведіть інші фарби. Роздайте дітям фарби, пензлики й стаканчики з водою (спочатку по одному стаканчику). Нехай діти виберуть, які сподобалися фарби й розведуть у воді. Якщо їм захочеться продовжити гру, можна поміняти воду й запропонувати розвести іншу фарбу.

На наступних заняттях можна давати малятам по кілька стаканчиків з водою, пропонувати змішувати дві-три фарби в одному стаканчику з метою одержання нового кольору, робити розчини різної концентрації, щоб побачити різні відтінки однієї фарби.

А в зимовий період року можна розвести фарбу для фарбування крашанок пасхальних, наповнити пластикові пляшки, в кришках яких заздалегідь зроблені невеликі отвори і під час денної прогулянки створити цілі картини на снігу на ігровому майданчику. Діти будуть у захваті!

«Кольорові кубики»

Мета: учити порівнювати кольори за принципом «такий - не такий», підбирати пари однакових по кольору предметів.

Матеріали: пари різнобарвних кубиків (червоні, жовті, сині, зелені).

Хід заняття

Розкладіть кубики на килимі. Покажіть один кубик дітям: «От який кубик я вибрала. Давайте знайдемо такий же кубик».

Візьміть кубик контрастного кольору й прикладіть до обраного кубика. У такий же спосіб прикладайте інші кубики, поки колір кубиків не збіжиться.

Коментуйте свої дії: «Такий? Ні, не такий. І цей теж не такий. От цей такий. Однакові кубики».

Потім роздайте декільком дітям кубики різних кольорів і запропонуйте знайти їм пари.

Наступного разу збільшіть число кубиків кожного кольору й попросіть дітей знайти всі кубики даного кольору. Згодом можна ввести додаткові кольори, наприклад, жовтогарячий.

«Ниточки для кульок»

Мета: учити дітей розрізняти кольори за принципом «такий - не такий»; знайомити з назвами кольорів.

Матеріал: повітряні кулі й вузькі стрічечки зеленого, червоного, синього й жовтого кольорів.

Хід заняття

Перед початком заняття надуйте повітряні кулі й приготуйте тонкі стрічечки.

Покажіть дітям кульки і скажіть: «Бачите, які чудові повітряні кульки я принесла. Вони більші й круглі. Прагнете пограти з кульками? Але спочатку треба прив'язати до кульок стрічечки, щоб зручніше було грати. У кожної кульки повинна бути стрічечка такого ж кольору».

Дайте чотирьом дітям стрічечки й попросіть їх підібрати кульки такого ж кольору. Допоможіть малятам порівняти колір кульок і стрічечок шляхом прикладання, коментуючи результат словами «такий», «не такий».

Потім прив’яжіть стрічечки.

Запропонуєте дітям пограти з кульками. При цьому називайте кольори кульок, не вимагаючи від малят повторення.

Можна також запропонувати дітям намалювати ниточки для кульок відповідного кольору. Це дасть змогу дітям самостійно вибрати олівець відповідного кольору.

«Одягаємо ляльку»

Мета: продовжувати учити підбирати колір за принципом «такий - не такий»; знаходити предмет певного кольору за зразком; знайомити з назвами кольорів.

Матеріал: ляльки й набори одягу до них (кофточки й спіднички  штанці) основних кольорів); коробка.

Хід заняття

Роздайте дітям ляльки і попросіть одягнути їх так, щоб спіднички й кофточки збігалися по кольору.

Діти по черзі вибирають вбрання для своїх ляльок, підбираючи спіднички й кофточки методом прикладання. Коли діти одягнуть ляльок, перевірте разом з ними правильність виконання завдання.

Надалі можна ускладнити завдання. Перед початком заняття одягніть на ляльок штанці (або спіднички), а кофточки складіть у коробку. Роздайте дітям ляльки і запропонуєте нарядити їх на свято. У цьому випадку діти підбирають одяг по кольору шляхом зорового співвіднесення, підходячи до коробки з одягом без ляльки. Наступного разу попросіть малят підібрати лялькам одяг заданих кольорів.

ФОРМА. Класична дидактика виділила розмір і форму як самостійні критерії дійсності. Вихідним змістом поняття про форму є реальні предмети навколишньої діяльності. Форма це взаємне розташування контурів предмета, що поруч з іншими факторами впливає на загальний вигляд предмета.

«ЯКА ЦЕ ФОРМА?»

Мета: навчити дитину чергувати предмети за формою

Обладнання:  по чотири круглих і квадратних глиняних намистини однакового кольору (діаметр 2см); шнурок аюо цупка товста нитка, лялька й кошик.

Хід заняття

Проводиться так само, як гра «Великі і маленькі» з тією лише різницею, що на нитку по черзі нанизують круглі і квадратні намистини. Вихователь пропонує дитині помацати руками кожну намистину на нитці, фіксуючи на цьому увагу дитини і примовляючи: «Кулька, кубик ...»

«КОЛО, КВАДРАТ»

Мета: вчити групувати предмети за формою.

Обладнання: по п’ять картонних кіл і квадратів одного кольору.

Хід заняття

Вихователь показує дітям геометричні фігури, довільно перемішані на столі. Потім каже: «Ось це - коло, ось це - квадрат. Коло я покладу на круглу тарілочку, а квадрат - на квадратну тарілочку». Далі вихователь пропонує дітям розкласти фігури по своїх місцях і активізує мову дітей питаннями: «Що це? (Коло). А це? (Квадрат) та ін.

«ЧАРІВНА КОРОБОЧКА»

Мета: вчити дітей проштовхувати геометричні форми у відповідні отвори.

Обладнання: коробки з отворами круглої і квадратної форми і відповідні їм за розміром кубики і кульки.

Хід заняття

Вихователь показує дітям коробочки з «віконцями» і говорить, що в них можна проштовхнути кульки і кубики. Потім обводить пальцем круглий отвір, відзначаючи, що воно кругле, що у нього немає куточків, і проштовхує в нього кульку. Те ж саме робить і з квадратним отвором, відзначаючи, що воно квадратне і у нього є куточки і проштовхує в нього кубик. Далі, завдання виконують діти. При кожному проштовхуванні, вихователь здивовано-захопленим тоном вигукує:

«Ой, немає кульки! Ой, немає кубика!», тим самим, стимулюючи дитини продовжувати гру і викликаючи позитивні емоції.

Також цю гру можна використовувати і для закріплення величини предметів, роблячи в коробках великі і маленькі отвори різних однорідних геометричних форм. Можна додавати отвори і інших геометричних форм, наприклад - трикутні, прямокутні та ін.

«ВЕСЕЛІ ЧОЛОВІЧКИ»

Мета: вчити дітей групувати предмети за формою

Обладнання: вирізані з картону коло, квадрат, трикутник, прямокутник - будиночки і ці ж геометричні форми маленького розміру - чоловічки.

Хід заняття

Вихователь разом з дітьми розглядає геометричні фігури, що довільно лежать на столі і говорить, що це - веселі чоловічки. Потім показує, наприклад, коло і каже:

«Цього чоловічка звуть коло. Як звуть чоловічка? (Коло).

Покажіть, яких ще чоловічків звуть коло? (Діти показують кола)».

Так само діти показують і інші геометричні фігури. Вихователь каже, що чоловічки заблукали, і пропонує дітям допомогти чоловічкам знайти свої будиночки.

Потім пояснює, що чоловічки-кола живуть у круглому будинку (кладе чоловічка на велике коло), чоловічки-квадрати живуть в квадратному будинку (кладе чоловічка на великий квадрат) і т.д. Далі діти виконують завдання самостійно.

Цю гру проводять спочатку з використанням двох геометричних форм, потім - трьох і далі чотирьох. На перших етапах фігури-чоловічки однакового розміру і кольору, ускладнюючи гру можна використовувати «чоловічків» різного розміру, а потім і кольору.

ВЕЛИЧИНА. Величина предмета – це його відносна характеристика, що підкреслює довжину окремих частин і визначає місце предмета серед однорідних. Вона є властивістю предмета, що сприймається різноманітними аналізаторами: зоровим, дотиковим і руховим. Причому найчастіше величина предмета сприймається одночасно кількома аналізаторами : зорово-руховим, дотиково-руховим і т.п.

«ЯКИЙ М’ЯЧ БІЛЬШИЙ?»

Мета: вчити розрізняти предмети за величиною і вибирати їх.

Обладнання: великі й маленькі м'ячі, довільно перемішані.

Хід заняття

Вихователь стоїть на відстані 3-5м від дитини і просить принести великий м’яч. Якщо дитина помиляється, вихователь пояснює і показує різницю, даючи маляті потримати великий і маленький м’яч. Рукою дитини вихователь обводить по окружності великого і маленького м’яча, говорячи при цьому, «великий» це чи «маленький» м’яч. Гра повторюється.

"ДОРУЧЕННЯ"

Мета: вчити дітей розрізняти і називати іграшки, а також виділяти їх розмір; розвивати слухове сприйняття, вдосконалювати розуміння мови.

Обладнання: великі й маленькі собачки, машинки, коробочки, м’ячі, чашки, кубики та ін.

Хід: вихователь показує дитині іграшки і предмети і пропонує назвати їх, відзначаючи їх розмір.

Потім дає малюкові наступні завдання:

Велику собаку напої чаєм з великої чашки, а маленьку - з маленької;

- Покатай собачку у великій машині;

- Постав маленьку собачку біля машинки;

- Побудуй для великої собачки будиночок з великих кубиків, а для маленької – з маленьких;

- Візьми маленьку собачку і посади її на килим;

- Візьми велику собачку і посади її у велику коробку;

- Збери маленькі кубики в маленьку коробку, а великі - у велику та ін.

«КОШЕНЯТА НА ПРОГУЛЯНЦІ»

Мета: учити помічати і розрізняти: розташування предметів відносно свого тіла («вгорі» там, де голова, «внизу» – там, де ноги); просторові відношення («на», «під»); основні кольори (червоний, жовтий, зелений); форму «круглий». Формувати уявлення про поняття «котиться». Вправляти дітей у порівнянні, групуванні, співвідношенні предметів за кольором. Збагачувати предметно-тактильну діяльність дітей; викликати інтерес до навколишніх предметів, їх властивостей, якостей, радість від творчої роботи, бажання займатися аплікацією. Продовжувати знайомити дітей з принципом роботи з клеєм і серветкою. Вчити розташовувати «крапки» по всій площині силуетного зображення жука.

Розвивати мислення, активне мовлення малят, позитивне сприймання світу. Виховувати організованість, уважність, поважне ставлення один до одного, уміння слухати й розуміти запитання вихователя, охайність.

Попередня робота: Спостереження за комахами і котиком у природі.

Гра у дидактичні ігри: на вивчення основних кольорів і співвідношення предметів за кольором «Що якого кольору», «Сховай метелика на квітку», «Постав машину у гараж»; на орієнтування у просторі «Де сховалася іграшка?», «Знайди і принеси».

Гра у рухливу гру «Ходить котик». Посібники: іграшка котик; шапочка мами-кішки; м‟ячики 3-х кольорів (жовтого, зеленого, червоного) за кількістю дітей; гра-дошка з отворами відповідних кольорів; кошики тих самих кольорів; іграшка-жучок, причеплений на стрічку до вудки; «листочок» для іграшки-жучка червоного кольору.

Матеріал для аплікації: форми-силуети жучків червоного кольору, декілька кругів-«крапок» чорного кольору, клей-олівець, серветки.

Хід заняття:

- А до нас сьогодні завітав гість. Погляньте, хто це? Правильно, це котик Мурчик і він нам хоче щось сказати. Послухаємо?

Вихователь включає іграшку, яка проговорює слова.

-Ви чуєте, малята, наш котик любить із мишками пограти, половити їх. А давайте покажемо, як він це робить. Проводиться рухлива гра «Ходить котик» (2р.).

-Ой, дітки, ви ловили мишок, як справжні котики. Тож Мурчик і пропонує вам перетворитися на кошенят. До кого він лапкою торкнеться, той відразу стане маленьким кошенятком. Вихователь одягає на голову шапочку мами кішки.

-А я, мої кошенята, буду вашою мамою-кішкою. Вихователь приводить дітей на «подвір’я».

-Ой-ой-ой, я приготувала для вас м’ячики, а вони усі розсипалися. Давайте зберемо їх. Візьміть кожен по одному м’ячику.

Діти знаходять і беруть по одному м’ячику.

- Які ж вони гарні наші м’ячики, різнокольорові. Роздивимось їх. У мене м’ячик жовтого кольору. А у тебе, …(ім’я дитини), якого кольору м’ячик? А в тебе? А зараз погладьте м’ячик пальчиком. Відчуваєте? М’ячик на дотик гладенький. Скажемо разом. А тепер візьміть свій м’ячик між долоньками і покатайте його. Ось так. Виходить? Значить м’ячик за формою круглий. Який м’ячик за формою? А ще круглі м’ячики дуже добре котяться. Давайте спробуємо. Вихователь пояснює як прокотити м’ячик. Діти виконують завдання.

- Що роблять м’ячики? Гра «Прокоти м’ячик» проводиться 2 рази.

- Весело з м’ячиками пограли мої кошенята. А тепер потрібно нам м’ячики поскладати. Для цього в мене є дощечка цікава, а в ній отвори таких 93 самих кольорів, що і наші м’ячики. Потрібно уважно поглянути на свій м’ячик і кинути його у отвір того самого кольору. І, якщо ми зробимо це правильно, м’ячик опиниться у кошику потрібного кольору. Діти виконують запропоноване завдання.

А потім, разом з вихователем перевіряють правильність виконання – заглядають у кошики. Якщо виникла проблемна ситуація, педагог звертає на неї увагу і пропонує виправити її. Чується гудіння жука.

- Ой, притихнімо, мої кошенята, я щось чую. Де ж це гудить? Давайте пошукаємо.(знову чується гудіння жука, діти ідуть на звук і знаходять іграшку-жучка).

- Погляньте, мої кошенята, хто це до нас прилетів? Правильно. Прилетів та й почав бавитись: то тут сяде, то там – ховається від кошенят. Але мої кошенята всюди його знаходять. Де заховався жучок?(під столом, на столі, на м'ячиках, під стільцем, на дереві, під деревом).

-А потім жучок злетів вгору – там, де голова. Куди злетів жучок? А тепер він опустився вниз – там, де ноги. Куди опустився жучок? Знову злетів …куди? І опустився…куди? А далі полетів жучок, сів на листочок та й заснув. Ой, погляньте, малята, жучок вибрав собі листочок того самого кольору, що і він сам. Якого кольору? Правильно. А зробив він це, щоб його пташечка не знайшла. Нехай жучок спить, не будемо йому заважать. Аплікація. - Але, погляньте, наш жучок тут зовсім один і, коли він прокинеться, йому буде самотньо. А давайте ми з вами зробимо багато друзів для жучка.

Вихователь запрошує дітей до столу, приготованому до аплікації. Розглядання зразка, порівняння його із заготовками (контурними силуетами). Відмітити відсутність крапок. Звернути увагу на їхню форму.

Мотивація: «Приклеїмо крапки на спинки жучків, щоб вони були схожі на справжніх». Вихователь показує принцип виконання роботи. Діти виконують запропоноване завдання. В разі потреби або на прохання малюка, вихователь надає необхідну допомогу. Невимушене спілкування під час роботи. Підтримка позитивного емоційного стану.

Запитання для підсумків: Хто приходив до нас в гості? На кого перетворив нас котик? З чим ми гралися? Які м‟ячики на дотик? А за формою? Кого ми ще зустріли? Куди злітав жук? А куди опускався? Кого ми з вами зробили?

«НА ГОСТИНИ ДО МИШКИ»

Мета: продовжувати фіксувати увагу дітей на формі предметів, навчати їх простих прийомів встановлення схожості і відмінності однорідних предметів, зіставляти форму предметів зі зразком; вчити розрізняти й називати кольори (зелений, жовтий, синій, червоний); вчити, розрізняти й порівнювати предмети (довгий-короткий, великий-маленький, високий-низький); розвивати увагу, пам’ять, дрібні м’язи пальців рук; виховати спостережливість, бажання виконувати завдання. Матеріал: іграшки мишка, Колобок, лисичка, великий і маленький ведмідь, велика і маленька ялинка, геометричні фігури, три кошики з цеглинками, кубиками, ляльками, цукерки та горішки (за кількістю дітей), шапочки для гри «Хурделиця».

Попередня робота: спостереження в природі, проведення занять з сенсорного розвитку.

Хід заняття

Діти заходять у групу, вихователь звертає увагу дітей на те, що в гості до них завітала мишка.

- А хто це до нас завітав? (Звертає увагу на Мишку)

- Правильно, це Мишка до нас на гостини прибігла. (Бере її). Вона запрошує нас на гостину. Живе вона далеко в лісі. Хто хоче вирушити з нами? Тоді потрібно поспішати, бо мишка побіжить своєю дорогою, а ми підемо своєю і, може, когось зустрінемо. Ось дві доріжки. Якою підемо довгою чи короткою?

Діти визначають і йдуть довгою доріжкою, зустрічають Колобка і знаходять атрибути (дидактичні матеріали для гри: кружечки, квадрати різного кольору обручі).

«ВИЙШЛА КУРОЧКА ПОГУЛЯТИ»

Мета: вчити дітей розрізняти, вибирати, співвідносити і називати кольори предметів, виконувати дії з предметами за вказівкою вихователя; закріпити поняття «великий-малий», «один-багато»; розвивати мислення, зорову пам’ять, орієнтацію в просторі, сприймання кольору, дрібну моторику пальців рук; активізувати аналізаторську систему; виховувати позитивні емоції, увагу, доброзичливість, самостійність.

Зорова корекція: вчити перебирати і сортувати зерно. Активізація словника: курочка, курчата, бантик, галявина, кошик, килимок, зернятка, кукурудза, пшоно.

Матеріал: демонстраційний – зелене тло (галявина), стійка площинна фігурка курочки, кошик із серветкою, стрілки – доріжки (3 шт.), килимки для дітей, мисочки для курки та курчат; роздавальний - стійкі площинні фігурки курчат(за кількістю дітей), різнобарвні паперові килимки, тарілочки (по 2 для кожної дитини), зернята кукурудзи, пшоно.

Хід заняття

Використовується ігровий момент: діти відгадують за звуконаслідуванням «ко-ко-ко» (чути за дверима), хто завітав до нас в групу.

Двері відчиняються – за ними курка, яку вихователь тримає в руках. Від її імені він каже дітям, що курка дуже стривожена, бо загубились її діти. Запитує малят, як звуть дитинчат курки, і вони відповідають, що курчата.

Відгадують загадку: Жовтенькі клубочки ходять коло квочки. Курка просить допомогти їй віднайти курчаток, і діти обіцяють це зробити. Малі шукають курчат у кімнаті і помічають стрілки – доріжки. Вихователь повідомляє, що ці доріжки чарівні, бо мають очі, які все бачать.

Діти йдуть вздовж доріжок у напрямку, який показують стрілки і віднаходять кошик. У ньому хтось пищить – ось тут і сховатися курчата. Вихователь бере кошик в руки і веде дітей до галявини. Висаджує на неї курку, а діти курчат із кошика. Закріплюються поняття: курка велика, а курчата маленькі; курка одна, а курчат – багато.

Малята розглядають курчат і відповідають на запитання вихователя:

- Які курчата? (гарненькі, маленькі, жовті).

- Якої форми в них тулуб, голова? (кругленькі).

- А що в курчат більше – голова чи тулуб? (тулуб більший ніж голова). Вихователь запитує дітей, чи вони сьогодні снідали.

Діти відповідають. Вихователь каже, що курка з курчатами теж хоче снідати, а для цього їх треба посадити на свої килимки.

Діти виконують завдання: висаджують кожне курча на паперовий килимок такого самого кольору. Який у нього бантик. Вихователь висаджує курицю. Закріплюються назви кольорів. Вихователь пояснює дітям, що курка з курчатами їстимуть зернята. Показує – в мисочці кукурудза разом із зерном. Ці зерна треба перебрати: великі знадобляться для курки, дрібні – для курчат. Закріплюються назви кукурудза, пшоно. Діти сідають за стіл і сортують зерно у свої тарілочки. Потім кукурудзу висипають у мисочку для курки, а пшоно у мисочки для курчат і ставлять біля кожного.

Дітям пропонують стати курчатами. Вони вдягають нагрудні символи - картонні овали із зображенням курчат з бантиком; одна дівчинка -Куриця-мама із відповідним зображенням-символом.

Проводиться гра «Курчата». Вихователь промовляє текст, а діти виконують те, про що в ньому йдеться.

Вийшла куриця погуляти і травички пощипати,

За нею - малята, жовтенькі курчата.

Куриця і каже: «Небезпека! Не відходьте ви далеко, землю підгрібайте, зернятка шукайте».

З’їли зернят і жука, дощового черв’яка.

Попили водиці повненьке коритце.

Куриця дякує малятам за доброзичливість, за уважне і турботливе ставлення до курчат.

«НА ГОСТИНИ ДО ЇЖАЧКА»

Мета: формувати повноцінне сприйняття навколишнього світу. Закріплювати знання про основні кольори (червоний, жовтий, синій, зелений), форму та величину об’єктів. Спонукати до називання предметів та їх сенсорних ознак. Закріплювати вміння розрізняти геометричні фігури (квадрат, круг, трикутник). Розвивати дрібну моторику рук, увагу, уяву, мислення, сенсорні уявлення про колір, форму та величину предметів, тактильні відчуття. Формувати комунікативні навички шляхом використання різних завдань: пізнавальних, дослідницьких, художньо-естетичних. Виховувати чуйність, бажання допомагати, культуру поведінки.

Словникова робота: назви геометричних фігур, кольорів, величин; слова – суглоб, сніжинки, квасоля, горох, насіння.

Попередня робота: спостереження в природі, проведення дидактичних ігор сенсорного типу; систематичні заняття із сенсорного розвитку дітей раннього віку; обстежування предметів, геометричних фігур за величиною, формою та кольором.

Матеріал: зимова декорація (дерева, піньочки), «казковий лист», «чарівна торбинка», геометричні фігури; іграшковий ведмідь, зайчик, мишка, їжачок; роздаткові торбинки з «дирками» на кожну дитину; сніжинки, роздаткові зайці на кожну дитину із наборами шапочок і рукавичок різного кольору; чотири кошика різних кольорів, кульки; торбинки з горохом та квасолею на кожну дитину.

Хід заняття

Вихователь: діти, я сьогодні знайшла в групі казковий лист. Хто ж його написав? Послухайте загадку і відгадайте:

Носить шубку зі шпичок

Сірих, гострих голочок

Він сопе кумедно так,

Упізнали – це (їжак).

Вихователь: їжачок за нами скучив і запрошує до себе на день народження. Підемо до їжачка в ліс на день народження? А що ми забули? (дарунки). Ось вони в чарівному мішечку. Подаруємо їжачку геометричні фігури різного кольору та різної величини.

«ЗНАЙДИ КВІТОЧКУ ДЛЯ МЕТЕЛИКА»

Мета: вчити розрізняти кольори; збагачувати мова словосполученнями: «однакового кольору», «такого ж кольору».

Матеріал: чотири квітки, виконаних з картону (червоний, синій, жовтий), чотири пласкі фігурки метеликів такою ж забарвлення, як квіти.

Хід гри: запропонувати дітям допомогти метеликам знайти такого ж кольору квітку, щоб їх не видно було і ніхто не зміг їх зловити. В кінці гри діти називають колір метеликів і квіток.

«СХОВАЙ МИШКУ»

Мета: продовжувати навчати дітей розрізненню кольорів, шляхом підбору за зразком(накладення); вправляти у виділенні заданого кольору і правильно називати ці кольори.

Матеріал: пласкі будиночки-норки червоного, синього, жовтого кольорів з картону з зображенням мишки; картонні прямокутники – «двері» відповідного кольору.

Хід гри: дітям роздаються будиночки з зображенням мишки, у педагога «двері» різних кольорів упереміш. Педагог просить дітей заховати свою мишку від кішки і пропонує підібрати «двері» такого ж кольору, щоб її врятувати.

«ЧУДО-ПОТЯГ»

Мета: вчити дітей конструювати з урахуванням кольору; виділяти і називати частини потяга: колеса, вагони; розвивати дрібну моторику.

Матеріал: пласкі зображення потяга  вагонів червоного, синього, жовтого кольору; пробки від пластмасових пляшок таких же кольорів (по 2 шт. кожного кольору)

Хід гри: запропонувати дітям допомогти потягу, полагодити його.

Варіанти виконання завдання:

а) підібрати колеса такого ж кольору, як колір потяга і вагонів;

б) підібрати колеса контрастного кольору (на прохання дорослого);

в) підібрати колеса такого кольору, якого хоче дитина, але попросити її назвати колір вагонів, потяга і колес.

«СКЛАДИ КАРТИНКУ»

Мета: вправляти дітей у складанні цілого предмета з його частин з опорою на колір; вчити аналізувати елементарну контрольну схему: розвивати просторове мислення, волю, посидючість.

Матеріал: картки з аплікацією гусениці, курчати, будиночка, гриба, сніговика. Деталі зображень цих предметів таких же кольорів.

Хід гри: діти розглядають картинку і орієнтуючись на колір, складають таке ж зображення із запропонованих деталей.

«ПІРАМІДКА»

Мета: вчити співвідносити величину кілець в заданій послідовності: вчити аналізувати результат; розвивати посидючість, наполегливість.

Матеріал: пірамідка середнього розміру з кільцями різного діаметру червоного, синього, жовтого, білого кольорів.

Хід гри: педагог розбирає пірамідку і просить дитину зібрати її заново.

«ФІГУРКИ»

Мета: вправляти дітей у розрізненні і в порівнянні фігур за кольором і формою, знаходженні тотожності у виборі фігур з декількох; формувати увагу, зосередженість.

Матеріал: картка з контурним зображенням геометричних фігур: кола, квадрата, прямокутника; набори геометричних фігур червоного, синього, жовтого, зеленого кольорів відповідної форми.

Хід гри: розглянути картку з геометричними фігурками, назвати їх форму. Відібрати необхідні фігури серед безлічі різнокольорових, пояснити свої дії.

«ВУЗЬКА І ШИРОКА ДОРІЖКА»

Мета: закріплювати вміння прикладати цеглинки довгою стороною один до одного, розподіляючи споруду по поверхні; знати і позначати словом величини: широка, вузька.

Матеріал:  цеглинки (можливо Lego) червоного та жовтого кольору; іграшки – машини жовтого та червоного кольорів.

Хід гри: педагог пропонує побудувати різні доріжки: вузьку жовту доріжку для жовтої машини, широку червону доріжку для червоної машини, і навпаки.