Embedded Files
День Героїв України (23.05.2026)
23 травня - День Героїв України. Це не просто історична дата, а насамперед день глибокої національної пам’яті, присвячений усім, хто віддав життя за свободу України. У цей день пам’ятаємо про мужність, відвагу і незламність духу українського народу.
Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше це свято офіційно було запроваджене у квітні 1941 року постановою ІІ Великого Збору Організації українських націоналістів в Кракові. Його відзначали підпільно під час Другої світової війни та пізніше в українській діаспорі. В радянський період святкування в Україні було заборонене, але після відновлення незалежності у 1991 році традиція поступово повернулася.
Українські Герої – це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, бійців АТО/ООС на Донбасі. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російських загарбників.
Упродовж багатьох десятиліть українці вшановують пам’ять Героїв, які поклали життя в боротьбі за волю і незалежність України. Це свято підкреслює тяглість боротьби за незалежність і нагадує про ціну свободи. Його сенс зосереджений не лише на подіях минулого, а на безперервному зв’язку поколінь, які боролися і продовжують боротися за незалежність.
Ця дата пов’язана з постатями Миколи Міхновського, Симона Петлюри та Євгена Коновальця.
Кого вшановують у цей день:
Лицарів Київської Русі та козаків.
Вояків УНР, Січових стрільців та Української повстанської армії (УПА).
Ветеранів АТО/ООС та сучасних українських захисників, які стримують російську агресію
У суботу, 23 травня, Україна відзначатиме День Героїв - свято людей, які в різні часи боролися за свободу й незалежність держави. Цьогоріч йому виповнюється 85 років.
До Дня Героїв України стартує освітній формат кросмедійного проєкту «12. Земля Героїв»: Міністерство освіти і науки України проводить всеукраїнські онлайн-уроки за участю Героїв України
Зареєструватися на урок:
Форма для індивідуальних учасників: https://forms.gle/GBeohhNLSDNMrSoK7
Для учасників, які реєструються класом, групою: https://forms.gle/7DgLEtjHjpnJD5zaA
Міністерство культури України з метою належного виконання у 2026 році завдань і заходів Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. Nº 243-р, а також створення умов для всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяння опануванню української мови та підвищення престижу використання, посилення її ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору підготувало інформаційні матеріали для інформування громадян України про державний статус української мови, мовні права, обов’язки та адміністративну відповідальність за порушення мовного законодавства. Інформаційні матеріали доступні за посиланням: https://surl.li/uhqyte
Додатково зазначаємо, що на сайті Мінкульту зібрано онлайнові та офлайнові ресурси, а також мобільні застосунки з вивчення української мови для всіх, хто прагне підвищити рівень володіння українською мовою або вивчити її «з нуля»: https://surl.li/ylrtev.
Також до Вашої уваги 60 коротких відеороликів під умовною назвою «Ой, що це?», які ґрунтуються на ідеї, що мова – це не лише граматика й правила, а насамперед жива емоція, гра та зв’язок людини із собою й оточенням. Ці відеоролики поєднують глибину української мови та свіжість дитячого сприйняття, даруючи усмішку, здивування та любов до рідної мови.
Переглянути відео можна за посиланням: https://fex.net/uk/s/dedocma.
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18.05.2026)
18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим здійснив один з найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар — фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова. Загалом було депортовано 47 885 родин — 193 865 осіб, у тому числі понад 92 тисячі дітей до 16 років. Уже під час транспортування, за різними оцінками, загинуло від 7 до 8 тисяч осіб — через спрагу, хвороби, виснаження та нелюдські умови.
12 листопада 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримських татар актом геноциду, а 18 травня встановила Днем пам’яті жертв цього злочину. Україна засудила політику радянського тоталітарного режиму, керуючись положеннями Конвенції ООН про запобігання геноциду.
18 травня 2026 року - 82 роковини депортації. На державному рівні щороку 18 травня вшановується пам’ять жертв: по всій країні проходять жалобні заходи, меморіальні мітинги, уроки пам’яті. У Києві та інших містах люди запалюють свічки у формі карти Криму, піднімають кримськотатарські прапори на знак солідарності.
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Інформаційна довідка до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
День пам'яті жертв політичних репресій (17.05.2026)
День пам'яті жертв політичних репресій - щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня день вшановуємо світлу пам’ять безвинних жертв тоталітарного режиму – хліборобів і священників, діячів культури й науковців, військових і письменників, інженерів і лікарів, учасників національно-визвольних змагань українського народу й пересічних громадян, які волею невблаганної долі потрапили в пекельні жорна репресивної машини більшовизму, в яких було зламано мільйони життів. Але нікому не вдалося зламати вільний дух українського народу. Наш народ зробив свій вибір, обравши долю незалежної демократичної держави. І сьогодні він стоїть на захисті свого вибору, своєї честі, своєї свободи заради майбутнього, заради минулого.
У цей День скорботи схиляємо голови на знак пам’яті про всіх тих, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій.
Вічна пам'ять загиблим, честь і слава тим героям, які живуть поруч з нами.
Більше про цей день тут: Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв політичних репресій.
40 річниця аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.2026)
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до проблем із громадським здоров’ям та демографією, непоправних економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії. Російський агресор у 2022 році використав Чорнобильську атомну станцію та об’єкт захисту після катастрофи для здійснення агресії та повномасштабного вторгнення.
24 лютого 2022 року підрозділи окупантів, що висувалися з Республіки Білорусь, увійшли в зону відчуження, захопили об’єкти Чорнобильської АЕС і взяли у заручники персонал станції. Безграмотні дії російських командирів, що прийняли рішення розташувати особовий склад трьох БТГр у так званому Рудому лісі (ділянка з особливо високим рівнем радіаційного забруднення в районі Чорнобильської АЕС), спричинили масове опромінення особового складу цих підрозділів.
Більше інформації та матеріалів про аварію на Чорнобильській АЕС за покликанням: 40 річниця Чорнобильської трагедії
Інформаційні матеріали з питань захисту прав дітей
Кожна дитина має право на безоплатну правничу допомогу — від консультацій до представництва інтересів, зокрема у суді. Утім, навіть батьки не завжди обізнані про це право і про те, як ним скористатися.
З якими юридичними питаннями можуть стикатися діти, як отримати допомогу юриста чи адвоката безоплатно та з якого віку можна звертатися самостійно — у картках, підготовлених системою надання безоплатної правничої допомоги (БПД).
Потрібна консультація юриста — зверніться до системи надання БПД:
● за телефоном 0 800 213 103
● у приватні повідомлення сторінці @Ukraine.Legal.Aid
● до найближчого бюро правничої допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
Всі контакти за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd
День кримського спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (26.02.2026)
Президент України своїм Указом №58/2020 «Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» від 26 лютого 2021 року започаткував щорічне відзначення цієї дати з метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. 26 лютого 2026 року в Україні відзначають 12 років спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула росія проти України.
Хронологія подій:
У лютому 2014 року росія розпочала військову операцію із захоплення Криму, використовуючи регулярні підрозділи збройних сил рф. Жителі Кримського півострова не скорилися та не прийняли окупантів. 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим зібралися тисячі людей – кримські татари, українці та представники інших національностей. Вони виступали за збереження територіальної цілісності України та проти організації позачергової сесії кримського парламенту, яку 25 лютого 2014 року закликали скликати проросійські активісти. Останні вимагали винести на сесію розгляд питання щодо проведення так званого «референдуму за незалежність Криму», проте завдяки багатотисячному мітингу громадян вдалося не допустити позачергового засідання парламенту.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації. Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та нерегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 11 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
Наслідки окупації:
Окупація Криму Росією (з 2014 р.) призвела до масштабних порушень прав людини, репресій проти українців та кримських татар, мілітаризації півострова та екологічної катастрофи. Крим перетворено на військову базу, де заборонено Меджліс, переслідуються незалежні медіа, а понад 800 тисяч росіян незаконно переселено, що руйнує демографічний склад.
26 лютого набув особливого значення як день відкритого спротиву російській окупації Криму, що триває й досі, ставши точкою відліку громадянського опору на півострові. Жителі Криму чинять спротив різними способами: від мирної громадської активності до участі у захисті України на передовій чи у тилуворога. Цей день нагадує про неперервну боротьбу за звільнення Криму від російських загарбників.
Більше інформації у тематичних відео-матеріалах:
26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - YouTube
26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - YouTube
Спротив окупації в Криму: від найбільшого мітингу 26 лютого 2014-го до партизанських рухів сьогодні
78% підлітків уже стикалися з онлайн-ризиками: як Україна долучається до ініціативи ЄС Safer Internet Day
Більшість українських підлітків і понад дві третини дорослих уже мали щонайменше один інцидент, пов’язаний із безпекою даних. Такі результати дослідження цифрової та ШІ-грамотності 2025 року.
Цифри показують і важливу різницю: люди з розвиненими цифровими навичками використовують одразу кілька способів захисту — складні унікальні паролі, двофакторну автентифікацію, перевірку джерел і повідомлень. Що вищі навички — то більше рівнів захисту.
Саме тому Міжнародний день безпечного інтернету (Safer Internet Day) — ініціатива, започаткована Європейським Союзом і підтримувана в 160+ країнах світу — фокусується не лише на обговоренні ризиків, а й на формуванні культури безпечної поведінки онлайн. Україна долучається до цієї ініціативи через практичні інструменти для громадян.
«23% українців уже стикалися з кібератаками з використанням технологій штучного інтелекту, а 35% дорослих повідомляли про отримання некоректних або вигаданих відповідей від таких систем. Це свідчить про те, що цифрові ризики ускладнюються швидше, ніж формуються захисні звички.
Саме тому ми синхронізуємо національні підходи з європейськими принципами — від превентивної освіти до практичного тренування навичок. На Дія.Освіта користувач може не лише дізнатися про ризики, а й відпрацювати алгоритм безпечної поведінки в безпечному середовищі — у симуляторах і тестах — без реальної загрози для своїх даних чи коштів», — зазначає Ярослава Дьо, Керівниця експертної групи директорату розвитку цифрових навичок та цифровізації освіти Мінцифри.
До Safer Internet Day платформі Дія.Освіта представила спеціальний розділ: osvita.diia.gov.ua/safer-internet
Тут зібрані практичні інструменти, які можна застосувати одразу:
освітні серіали з персональної кібергігієни та захисту від фішингу;
симулятори онлайн-шахрайських ситуацій із рекомендаціями для дітей і батьків;
тести для перевірки власних цифрових звичок.
Ключова активація до Дня безпечного інтернету — інтерактивний квест «Гієна Гігієна й МереЖах». Його героями стали персонажі всеукраїнської кампанії з кібергігієни листопада — грудня 2025 року — Гієна Гігієна та Кібермило. За два місяці кампанія охопила понад 4,1 млн користувачів.
Квест моделює 14 типових онлайн-ситуацій — від фейкових вакансій до deepfake-прохань про допомогу — щоб користувач міг безпечно відпрацювати правильний алгоритм дій. Після проходження квесту учасники отримують персоналізований результат і сертифікат. Ті, хто набрав понад 70 балів зі 140 можливих, автоматично беруть участь у розіграші фірмового мерчу Дія.Освіта. Кампанія триває з 10 лютого до 10 березня.
Перевірити власний рівень захисту й відпрацювати алгоритми дій можна вже сьогодні на Дія.Освіта.
Матеріали до Дня безпечного інтернету створені на основі кампанії Дія.Освіта з кібергігієни. Кампанія реалізована ISD Group за підтримки Проєкту США «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України». Матеріали до Дня безпечного інтернету не обов’язково відображають погляди Уряду США.
Карусель 3.png
«Гроші ходять за вчителем»: триває реєстрація в пілоті
В Україні триває пілотування державної політики «Гроші ходять за вчителем», яка запроваджує новий підхід до фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Політика спрямована на те, щоб професійний розвиток педагогів був доступним, гнучким і орієнтованим на реальні потреби вчителя. У межах політики держава нараховує 1500 грн безпосередньо педагогові на віртуальний рахунок для самостійного вибору програм підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб. Подання заявок і участь у пілоті відбувається через державну платформу «Вектор».
Хто може долучитися до пілоту
У пілоті можуть брати участь учителі, директори, заступники директорів, які працюють у 7–9 класах Нової української школи, учителі 10 пілотних класів старшої профільної школи.
Детальніше про умови участі можна дізнатися за посиланням:https://mon.gov.ua/news/startuvala-reiestratsiia-dlia-uchasti-v-piloti-hroshi-khodiat-za-vchytelem
Що вже доступно на платформі «Вектор»
Для педагогічних працівників уже відкрито доступ до особистого кабінету та інструменту «Оцінювання 360» для самооцінювання й планування професійного розвитку. Із 16 лютого відкривається можливість пройти верифікацію профілю через id.gov.ua або BankID та подати заявку на участь у пілоті. Для суб’єктів підвищення кваліфікації доступне подання запиту на активацію кабінету, а також подання програм на верифікацію. Розгляд програм відбувається циклами.
Основні етапи участі для педагогів
Після проходження верифікації та подання заявки до 16 березня педагогічні працівники отримають підтвердження участі та нарахування віртуальних коштів. Навчання за обраними програмами розпочинається з 16 березня та триватиме до листопада 2026 року.
Корисні посилання
- Реєстрація на платформі «Вектор»: https://vector.uied.gov.ua/uk/
- Відповіді на найпоширеніші запитання: https://mon-36358.zendesk.com/hc/uk
- Форми для запитань:
для педагогічних працівників — https://forms.gle/YC3o4j9orkftdYLt8
для суб’єктів підвищення кваліфікації — https://forms.gle/Vz5xdqyPzyfU2Yhz7
Інформаційні матеріали впровадження експериментального проєкту з підвищення кваліфікації та супервізії педагогічних працівників ЗЗСО
анімаційний ролик гхзв.mp4
Інформаційна кампанія «Податки захищають»
Відрахування з офіційного задекларованого доходу перетворюються на дрони, броню, аптечки, обладнання для лікарень, зарплати вчителям та безліч інших речей, які тримають країну сильнішою.
Міністерство фінансів України разом із Державною податковою службою запускають кампанію “Податки захищають”.
У серії інфографік і відео на прикладах реальних життєвих ситуацій покажемо:
- які податкові питання найчастіше хвилюють громадян України;
- які саме податки діють і як їх сплачувати;
- як податки розподіляються між державним і місцевими бюджетами;
- куди саме держава інвестує сплачені громадянами кошти;
- до чого призводить ухилення від сплати податків.
Долучайся – дізнавайся все про податки і власний внесок у захист країни.
Відео: https://salo.li/694Ff0E;
інфографіка: https://salo.li/B800e19.
Відеоролики та інфографіка створені в межах інформаційної кампанії Міністерства фінансів України «Податки захищають» та спрямовані на зниження рівня толерування ухиляння від сплати податків і формування сумлінної податкової поведінки громадян України.
Податки захищають. Допомагай своїм внеском!
Чи платити податки з популярного блогу - пояснюють Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
Які податки сплачувати майстрині манікюру - пояснюють Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
Які податки сплачує майстер-плиточник - розповідають Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
Як оподатковується заробіток в Instagram - пояснюють Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
Які податки сплачувати орендодавцю - пояснюють Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
Як оподатковується заробіток з криптовалюти - пояснюють Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
Які податки сплачує найманий працівник - пояснюють Мінфін та ДПС у кампанії «Податки захищають»
02_Vasyl_1x1.mp405_Hanna_1x1.mp40-02-05-6199d4ee6732f344fd50353e79ab59c6644fc8a4a7247b0203a75d92b5cbeaf6_c91f45a99206ae3d.mp4
У нашому закладі панує справжня атмосфера зимової казки! Відбулася виставка новорічних сувенірів, створених з любов’ю й фантазією нашими учнями та їхніми родинами. На виставці представлені оригінальні ялинки, різдвяні композиції, символи Нового року, виготовлені з різноманітних матеріалів.
Дякуємо за активність, натхнення та святковий настрій!
✨ Нехай ця виставка стане ще одним кроком до теплих, радісних і мирних свят для кожного з нас!
Дякуємо ЗСУ, за можливість проводити подібні заходи 🙏🏻
Вітаємо переможців Всеукраїнських учнівських конкурсів та олімпіад!
Учні Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Сумської міської ради своїми навчальними досягненнями доводять нашу міцність і бажання будувати країну майбутнього – сучасну й технологічну, успішну й незалежну, вільну й щасливу!
Наші учні, всупереч труднощам, продовжують здобувати призові місця на конкурсах та олімпіадах.
За результатами ІІ етапу XVI Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка у 2025/2026 навчальному році маємо двох переможців: І місце серед учнів 10-х класів – Яловенко Поліна (учитель Ілляшенко О.М.) і ІІІ місце серед учнів 8-х класів – Маслюк Ярослав (учитель Дахкільгова Р.І.).
За результатами І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2025/2026 навчальному році маємо 11 учнів, які посіли призові місця:
· І місце з англійської мови – Бондаренко Єва, учениця 10-А класу (учитель Камінська І.О.);
· І місце з біології – Чочієва Діана, учениця 9-В класу (учитель Коновалова І.А.);
· І місце з математики – Шаповал Олег, учень 8-А класу (учитель Шаматріна А.С.);
· І місце з фізики - Шаповал Олег, учень 8-А класу (учитель Крахматова Л.Л.);
· І місце з української мови – Яловенко Поліна, учениця 10-Б класу (учитель Ілляшенко О.М.);
· ІІ місце з фізики – Коваленко Ілля, учень 8-А класу (учитель Крахматова Л.Л.);
· ІІ місце з математики – Редька Олександр, учень 9-А класу (учитель Маяка С.О.);
· ІІ місце з біології – Шпак Поліна, учениця 9-В класу (учитель Коновалова І.А.);
· ІІІ місце з історії – Басанець Марія, учениця 8-А класу (учитель Теплишева А.В.);
· ІІІ місце з історії – Ковтун Аріна, учениця 8-А класу (учитель Теплишева А.В.);
· ІІІ місце з української мови – Маслюк Ярослав, учень 8-А класу (учитель Дахкільгова Р.І.);
· ІІІ місце з математики – Місюра Антон, учень 10-А класу (учитель Маяка С.О.);
· ІІІ місце з біології – Серпокрил Лідія, учениця 8-Б класу (учитель Хоменко К.П.).
Щирі вітання переможцям олімпіад і конкурсів та їх наставникам! Пишаємось нашими розумниками! Нехай ці перемоги стануть початком ще більших нових досягнень. Слава Україні!
День Збройних сил України 06.12.2025
День Збройних сил України - святковий день на честь ЗСУ, встановлений постановою ВРУ 1993 року. Відзначається щорічно 6 грудня - в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України». Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі. Українське військо спирається на багатовікову історію та славні традиції. Символічно це свято збігається з початком Першого Зимового Походу армії УНР.
Сьогоднішня боротьба є продовженням історичного шляху. Ми – нащадки переможців, і маємо завершити справу здобуттям остаточної свободи. Ми можемо перемагати лише тоді, коли згуртовані і підтримуємо наше військо. Більше того, допомагаючи нашій армії, ми стаємо співтворяцями боротьби за незалежність України, а відтак і творцями власної долі та свого майбутнього.
Вашій увазі пропонуються інформаційні матеріали до Дня збройних сил України, розроблені Українським інститутом національної пам’яті.
День пам'яті жертв голодомору 22.11.2025
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946 – 1947 років. Цьогоріч 22 листопада о 16:00 у День пам’яті жертв голодоморів відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання у пам’ять про мільйони жертв трагедій Голодомору та масових штучних голодів.
Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.
Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!
Серія роликів «Незламні» про людей, які пережили Голодомор чи були його свідками і не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно.
Серія роликів «Голодомор – помста за свободу»
Відеоісторія «Чому Голодомор став можливим?»
Профільна школа
Старша школа змінюється!
З 2027 року в Україні запрацює Профільна: реформа старшої школи. У підлітків буде можливість вибору профілю навчання і предметів — вони свідомо формуватимуть свій освітній шлях. У цьому — докорінна зміна, яку передбачає реформа від МОН.
Після 9 класу учні обирають навчання в академічному ліцеї або професійному коледжі.
🎓Обираючи академічний напрям, підлітки навчатимуться в ліцеї і готуватимуться до вступу в ЗВО. Тут у них буде великий вибір профілів навчання, базуючись на кластерах: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. А також можливість обирати додаткові предмети, які їх цікавлять.
⚙️Обираючи професійний напрям, старшокласники швидше отримуватимуть професію та виходитимуть на ринок праці. У профтесі або закладі фахової передвищої також можна буде обирати предмети, повʼязані з майбутньою кар’єрою.
Профільна — це можливість самостійно обрати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати!
#профільна #змінипочинаються
Посилання на інформаційний сайт Профільної: https://profilna.mon.gov.ua
Кілька цікавих цифр:
Реформу підтримують 85% старшокласників.
91% старшокласників і 83% студентів профтехів хотіли б обирати частину предметів для вивчення.
Серед батьків учнів 10-11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5-6 класів — 78%.
Дані з дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у квітні-травні цього року на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН.
Протидія торгівлі людьми
30 липня, в Україні відзначається Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН. Цей день покликаний звернути увагу на глобальну проблему, важке становище жінок, чоловіків та дітей, які стали жертвами тяжкого злочину.
Україна є однією з перших країн Європи, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 ККУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942). Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу.
На сьогодні для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.
Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.
Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:
забрали паспорт або інші документи;
позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
примушували відпрацьовувати вигадані борги;
працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.
З метою проінформованості щодо проблеми торгівлі людьми просимо переглянути інформацію за посиланням:
https://osvita.smr.gov.ua/den-protydiyi-torgivli-lyudmy-pro-shho-vazhlyvo-pam-yataty-kozhnomu/
210-річчя від дня народження Тараса Шевченка
9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
День Героїв Небесної Сотні 20.02.2025
20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
20 лютого 2014 року - поворотна дата в історії України. Це день, коли масовим розстрілом протестувальників у центрі Києва та вторгненням спецпризначенців на територію Автономної Республіки Крим путінська росія розпочала неоголошену війну проти нашої держави. Попри це, 20 лютого 2014-го народилася нова, справді незалежна Україна.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!" Детальніше про події тих днів та героїв Небесної Сотні можна почитати в Інформаційних матеріалах Інституту національної пам’яті за посиланням: https://bit.ly/3XIc9KY
День Державного герба України 19.02.2025
19 лютого 2025 року виповнюється 33 роки від дня затвердження Державного герба України.
Як державний символ — Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
Державний герб України – це один з трьох державних символів, разом з Державним Прапором України та Державним Гімном України. Тризуб є символом національної гордості та свободи. Він має тисячолітню історію і презентує Україну як суверенну незалежну державу.
Обравши Тризуб Малим Гербом після проголошення незалежності, Україна продемонструвала спадкування традицій УНР. Саме Українська Народна Республіка 25 лютого 1918 року затвердила «знак Київської Держави часів Володимира Святого» Державним Гербом України, наголошуючи на спадковості історії нашої країни. Сьогодні український тризуб об’єднує минуле з сьогоденням.
День Соборності
Презентація - День Соборності.pptx
До уваги учнів, батьків та вчителів!
Департаментом кіберполіції Національної поліції України спільно з волонтерами та небайдужими громадянами було створено проєкт "МРІЯ" - протидія російським окупантам в медіа-просторі.
У проєкті є офіційний сайт, а також декілька окремих ініціатив, а саме:
✅ бот та канал "StopRussia | MRIYA" (основний телеграм-канал, де здійснюються комунікація з підписниками, а також надання завдань для блокування https://t.me/stopdrugsbot );
✅ бот "Народний месник" (виявлення техніки окупантів, його поплічників, підозрілі мітки, нерозірвані снаряди аби випадки мародерства https://t.me/ukraine_avanger_bot );
✅ сервіс "MRIYA Automatic" (безкоштовний автоматизований сервіс для боротьби із російською пропагандою https://social.qlixer.com/ та https://banwar.org/ );
✅ гра-клікер "Котяцький драйв" (для підняття морального духу громадян та допомога ЗСУ https://play.google.com/store/apps/details?id=holubovskyi.catsatarms ).
Презентація Проєкт "МРІЯ".pdf(.pdf,1.70Мб)
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: ЗНАЄМО ТА ДІЄМО
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОПОВЕРТАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ЗАРАДИ БЕЗПЕКИ НА ДОРОЗІ
Як подати звернення до управління Державної служби
якості освіти у Сумській області.
Захист прав учасників освітнього процесу — педагогів, здобувачів освіти, їх батьків — серед пріоритетів діяльності Державної служби якості освіти України та її територіальних органів
У разі виникнення питань щодо доступу до якісної освіти, дотримання чинного законодавства про освіту, кожен бажаючий може звернутися до Управління Державної служби якості освіти у Сумській області в один із способів:
✅ надіслати звернення на електронну пошту управління Служби sumy@sqe.gov.ua;
✅ зателефонувати на «гарячу лінію» (0542) 77 66 10; +38 066 232 20 11
✅ викласти звернення на особистому прийомі (попередній запис за телефоном (0542) 77 66 10
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику буде надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Звернення надіслане з використанням мережі Інтернет (електронне звернення) є різновидом письмового звернення та оформляється з дотриманням вищевказаних вимог.
#UAразом
Управління Державної служби якості освіти у Сумській областіТелефон: 0542 77 66 10 Сторінки в соціальних мережах:
https://www.facebook.com/SumySQEuahttps://www.youtube.com/channel/UCFE79MN0tYPp0n6JyHNznbw
Шановні учні, батьки, громадськість!
Інформуємо Вас про те, що на території школи знаходиться укриття куди Ви зможете пройти
під час сигналу повітряна тривога!
Адміністрація закладу
Page updated
Google Sites
Report abuse