Урок 76: Поняття про технологію ручного дугового зварювання Техніка наплавлення швів. 

Ручне дугове зварювання є найпоширенішим видом електрозварювання, застосовується для зварювання м’якої та легованої сталей, чавуну, нержавіючих сталей, у деяких випадках кольорових металів. Електрод має вигляд стрижня діаметром 1,5 – 10 мм, закріплений в ручному електродотримачі. При дотику електрода до металевої зварної деталі, замикається електричне коло, й кінець електрода нагрівається. Якщо потім електрод відвести на 3 – 5 мм від деталі, то встановлюється дуговий розряд, за рахунок якого далі і підтримується струм. Інтенсивне локальне нагрівання викликає розплавлювання основного металу (металу деталі) поблизу дуги розряду. Кінець електрода теж плавиться, і метал електрода вливається в розплавлену «зварювальну ванну» основного металу. Зварювальник, стежачи за тим, щоб дуговий проміжок не змінювався, веде електродом уздовж стикованих країв зварюваних деталей. При проходженні електрода утворюється розплавлена зварювальна ванна з основного металу і металу електрода, який потім одразу ж кристалізується. В результаті однократного проходження дуги по контуру зварювання утвориться зварювальний валик. 1. Електроди для ручної дугової зварки Не дивлячись на широке застосування різних механізованих методів зварки плавленням, найбільша кількість зварних конструкцій виготовляються методом ручної дугової зварки. Ручна дугова зварка проводиться штучними електродами, що конструктивно є металевим стрижнем з нанесеним на нього покриттям відповідного складу. Один з кінців стрижня довжиною ~ 30мм звільнений від покриття для його затиску в електроутримувач із забезпеченням електричного контакту. Другий кінець злегка очищається для забезпечення можливості запалення дуги за допомогою контакту з виробом. Застосування електродів повинне забезпечувати наступні необхідні умови: легке запалення і стійке горіння дуги, рівномірне розплавлення покриття, рівномірне покриття шва шлаком: легке видалення шлаку після зварки, відсутність непроварів, пір, тріщин в металі     

Урок 78.Наплавлення валиків, його сутність і техніка.Способи заповнення шва по довжині і перетину. Кінцівка шва.

Наплавлення валиків проводиться для відновлення зношеного металу деталей механізмів і машин. Отримання рівною наплавленої поверхні досягається, коли один валик перекривається іншим на величину 03-05 його ширини. Для наплавлення розширених валиків застосовують поперечні коливальні рухи електроду.

Нормальною вважається ширина валика, що дорівнює 3-4 діаметрам електрода. Накладення валиків рекомендується проводити зліва направо або на себе. У цих випадках зварник чітко бачить місце дуги, її довжину, перенесення електродних крапель і формування валика. Наплавлення валиків проводиться електродами великих діаметрів (6-12 мм) при великих токах (250-500 А і більше).

Кінцівка шва. В кінці шва не можна відразу обривати дугу і залишати на поверхні металу кратер. Кратер може викликати появу тріщини в шві внаслідок вмісту в ньому домішок, насамперед сірки і фосфору. При зварюванні низьковуглецевої сталі кратер заповнюють електродним металом або виводять його в сторону на основний метал. При зварюванні сталі, схильної до утворення гартівних мікроструктур, висновок кратера в сторону недот Устим через можливість утворення тріщини. Не рекомендується заварювати кратер за декілька обривів і запалювання дуги зважаючи на утворення окисних забруднень металу. Кращим способом закінчення шва буде заповнення кратера металом за рахунок припинення поступального руху електрода вниз і повільного подовження дуги до її обриву.