Олімп — найвище гірське пасмо грецьких Балкан в історичному регіоні Фессалія в Північній Греції.
Назва гори Олімп походить від слова «блистіти». Оскільки вершина гори покрита снігом, то на сонці вона яскраво світиться і блищить. Спостерігати це явище можна на відстані багатьох кілометрів від гори Олімп. За іншою теорією, назва походить від індоєвропейського кореня «ulu», що означає «обертати».
Біла шапка на вершині Олімпу помітна здалеку. У праці «Історія», що описувала персько-грецькі війни, давньогрецький історик Геродот (бл. 484 - бл. 425 до н.е.) повідомляє, що перський цар Ксеркс I зміг чітко побачити Олімп на відстані 24 км.
Гомер писав, що на Олімпі не дме вітер, там немає ні дощу, ні снігу, там все купається в радісному світлі.
Місцевість на північ від Олімпу визнана колискою грецьких племен. Переселяючись на південь, вони переходили через гори по ущелинах, що вселяли їм справді благоговійний жах. Саме це й стало однією з причин, через яку Олімп став вважатися священним місцем сил, владних над природою, і яким спочатку давні племена не давали жодних певних назв.
Природний газ, що витікає з тріщин вапнякових та змієподібних утворень гірської області, розташованих за кілька кілометрів на захід від Олімпу, згадується в «Іліаді» Гомера як «вогонь, який ніколи не гасне». Його горіння протягом століть збільшило міфологічне значення гори, згадуючи це місце як «палаючий камінь». На підтвердження міфу було виявлено, що печера Бельдібі, розташована біля південного отвору тунелю Камдаг, дійсно використовувалася 9 тисяч років тому.
Перш ніж Олімп посів у давньогрецькій міфології місце обителі еллінських богів, цьому передував період, коли сили природи в уявленні древніх дістали втілення у вигляді титанів. Титани - догрецькі боги - уособлювали стихії та природні катастрофи. В їхнє існування вірили племена, що жили на південь від Олімпу.
Закуті титани й гіганти (ілюстрація Гюстава Доре)
Завдяки дорійцям, які прийшли з півночі, склалося уявлення про олімпійських богів.
Це "нове покоління" богів поступово витіснило архаїчних титанів. Міф про титаномахію - вирішальну битву богів-олімпійців з титанами - імовірно, може бути відображенням у фольклорі реальної боротьби між догрецькими племенами, що вторглися з півночі і вірили в богів Олімпу, і племенами на південь від нього, які все ще зберігали віру в титанів.
«Битва богів з титанами», картина Йоахіма Втевала (1600)
Рада олімпійців, картина Джованні Ланфранко, між 1624 і 1625 рр.
Надалі міфологію вже створювали "навколо" Олімпу, який перетворився на центр міфологічних оповідей.
Згідно з грецькою міфологією, Олімп сягає неба, тому богів, які мешкають на його вершині, називають небожителями.
Гомер в "Іліаді" вустами жерця Хриза (Хріса), звертаючись до ахейців, промовляв: "О, нехай допоможуть вам боги, що мають доми в Олімпі".
Ще одна причина, через яку стародавні греки розмістили пантеон богів на Олімпі, ховалася в суті їхнього тодішнього уявлення про устрій навколишнього світу. Вони вважали, що верхній шар неба, який вони називали емпіреями, був заповнений вогнем і навіть для життя безсмертних богів непридатний.
Згідно з давньогрецькою міфологією, прохід на вершину Олімпу простим смертним був закритий. Більше того, його охороняли суворі привратниці Ори - богині пір року. Але ніщо й ніхто не заважав людям селитися поблизу гірського масиву чи біля його підніжжя.
Саме так біля східного схилу виникло місто Діон (від слова "Діос", або Зевс), перша згадка про яке відноситься до 424 р. до н. е. Місто було культурним і релігійним центром Стародавньої Македонії.
Археологічні дослідження в районі Діона розпочалися в 1928 році. Остання експедиція працювала тут в 1978 році. Під час розкопок знайшли добре збережені античні терми, грецький театр, побудований в добу Філіппа V, храм Зевса, вілла Діоніса зі складною мозаїкою, святилища богинь Деметри й Ісіди, частина стадіону, численні статуї, колони, мозаїки, бруковані вулиці.
Руїни давнього Діона
Фред Буассон
До початку XX століття люди боялися підніматися на гори, вважали їх неприступними й забороненими.
Перше сходження на Олімп було здійснено в 1913 році. Першими підкорювачами Олімпу є 2 швейцарці й місцевий пастух Христос Какалас. Вони залишили послання в пляшці і сховали під валуном. Але знайти це послання вдалося лише через 14 років. Тепер воно зберігається в музеї в Колонакі. Пастух Христос Какалас пізніше ще не раз підіймався на Олімп. Вершина Олімпу була підкорена 1930 року швейцарцем Фредом Буассоном.
З 1938 року територія гори має статус заповідного місця. Зроблено це було для того, щоб захистити тварини й рослини. До того ж, деякі з них зустрічаються тільки тут і занесені до Червоної книги.
З 1981 року гора Олімп входить до списку спадщини ЮНЕСКО.
У 1985 році Олімп став археологічним заповідником.
Схема маршрутів Національного парку Олімп
11 січня 2005 року на честь гори Олімп й однойменного Національного парку було випущено срібну монету номіналом 10 євро, на якій зображено битву титанів.
Аверс
Реверс
Лаврент'єв Олексій, 5-А