Міфологія

Цикли давньогрецьких міфів та їхня характеристика

Перше відображення міфу в літературі. Гомер

Міфи – це стародавні народні оповіді про навколишній світ (про створення світу, про явища природи, про богів, про героїв тощо). У різних народів вони мають схожість, але по-своєму унікальні. Міфологія – це сукупність міфів певного народу. Зокрема, у Давній Греції дуже багато міфів про богів.

Давньогрецька міфологія: боги Олімпу

Рафаель «Рада Богів»

Боги Давньої Греції антропоморфні, тобто мали людські обличчя і якості. Але, на відміну від людей, вони були безсмертні. Гея (Земля) та Уран (Небо) породили чудовиськ, титанів та богів. Спочатку головував Кронос (Час), а потім до влади прийшов Зевс. Боги жили на горі Олімп, біля берегів Егейського моря, тому їх стали називати олімпійськими.

Гора Олімп - резиденція 12 богів Стародавньої Греції. Ця резиденція була дарунком однооких циклопів, яких Зевс звільнив із царства мертвих. Також вони наділили його здібністю управляти блискавками і громом. До числа олімпійських богів входили діти титанів Кроноса та Реї – Гестія, Деметра, Гера, Аїд, Посейдон та Зевс, а також їх нащадки – Гефест, Гермес, Персефона, Афродіта, Діоніс, Афіна, Апполон і Артеміда. Але на Олімпі жило лише 12, тому що Деметра жила на землі, а Аїд - у своєму підземному світі.

Володарем Олімпу був Зевс, який знищив свого батька Кроноса і звільнив своїх братів і сестер. Хоча той намагався себе захистити, ковтаючи своїх дітей. Але Рея сховала Зевса на острові Крит. Після перемоги над Кроносом три брати — Зевс, Аїд і Посейдон — шляхом жеребкування поділили владу над світом. Зевс отримав у володіння небо, населену людьми землю і верховний чин над богами; Посейдон — море; Аїд — підземне царство і владу над тінями мертвих.

Найвища точка Греції, гора Олімп, висота - 2919 м

Зевс. Верховний Бог, Володар неба

Батьки: титани Кронос та Рея.

Жінка: Метіда (допомогла звергнути Кроноса, була проковтнута Зевсом, щоб її син не зайняв місця батька), Феміда (Богиня правосуддя), Гера (сестра Зевса). Також було багато коханих.

Діти: Арес, Афродіта, Апполон, Афіна (народилась з голови Зевса після того, як він проковтнув Метіду), Гефест, Артеміда, Гермес, Персефона, Діоніс, Кратос.

Артефакт: блискавки, орел (символ неба)

Якості: сила, правосуддя та мудрість.

Гера. Покровителька шлюбу

Батьки: титани Кронос та Рея.
Чоловік: Зевс.
Панує вона, як і чоловік її Зевс, над громами й блискавками, за словом її темні дощові хмари вкривають небо.
Велику богиню Геру, після того як її з братами і сестрами виверг із своїх уст переможений Зевсом Кронос, мати її Рея віднесла на край землі до синього Океану; там виховала Геру Фетіда, річкова богиня. Гера довго жила далеко від Олімпу в тиші і спокої. Великий громовержець Зевс побачив її, покохав і викрав у Фетіди. Боги пишно справили весілля Зевса і Гери.

Аїд. Володар царства мертвих

Батьки: Титани Кронос та Рея.

Жінка: Персефона.

Атрибути: чарівний шолом (робить Аїда невидимим), Кербер (триголовий пес, він охороняє потойбіччя).

Біля трону Аїда сидять судді царства померлих – Радаманф і Мінос. Витають у похмурому царстві боги сновидінь. Є серед них ті, які дають віщі й радісні сни, але є боги й страшних, гнітючих сновидінь, що лякають людей. Там протікає священна річка Стікс, водами якої присягаються самі боги, та Лета несе темні води, що дають забуття. Канути в Лету - щезнути назавжди.

Аїд, бог смерті, похмурий, непохитний і справедливий.

Геракл зважується на двобій з Аїдом і ранить його, викрадає з царства мертвих Кербера; Сизиф обманює великого бога; Орфей зачаровує Аїда і Персефону грою на лірі.

Персефона
Батьки: Зевс і Деметра.
Чоловік: Аїд.
Зірвала квітку лілії, гуляючи в долині. Персефона дала змогу Аїду вкрасти себе. Так вирішив Зевс. Коли Деметра дізналась правду, покинула богiв, довго блукала поміж смертними, проливаючи гiркi сльози. Усе на землi припинило свій рiст. Загибель загрожувала всьому людському роду. Не хотів цього Зевс і вирішив, що двi третини року житиме Персефона з матір'ю, а на одну третину – повертатиметься до свого чоловіка. Коли дочка з матір’ю, то повертається родючiсть землi i знову все цвiте. Саме це символізує щорічне згасання та оживання природи.

Деметра. Богиня землеробства і родючості

Батьки: титатни Кронос та Рея.

Чоловік: Зевс (мав багато дружин).

Діти: Персефона, Плутос, Филомел.

Артефакти: серп та пшениця, факел (символ пошуків доньки Персефони).

Красуня з волоссям кольору пшениці. Вона хранителька життя, дає плодючість усьому живому.

Окрім Зевса, Деметра мала ще одного коханого – смертного героя Іасіона. У них було двоє дітей: Плутос, який уособлює багатство (хто його зустріне, той багатіє), та Филомел, навпаки, був бідний. Филомел купив у свого брата биків та плуг і став першим хліборобом. Зевс через ревнощі вбив Іасіона.

Посейдон. Володар моря
Батьки: Титани Кронос та Рея.
Атрибути: Тризуб, колісниця, дельфін.
Жінка: Амфітріта.

Посейдон був сильним і грізним володарем морів. Своїм тризубом він міг викликати люту бурю на морі, а міг і заспокоїти його.

Амфітріта - одна з 50-ти дочок морського віщого старця Нерея. Посейдон її вкрав і зробив своєю дружиною. Прекрасні сестри Амфітріти, нереїди. Вони охороняють мореплавців і є символом вдалого плавання.

У володаря морів є син Тритон, який громовим звуком своєї сурми з раковини викликає грізні бурі.

Афіна Паллада. Покровителька справедливої війни

Батьки: Зевс (його улюбленна дочка) і Метіда.

Атрибути: щит із зображенням Медузи Горгони, сова.

Афіна — покровителька справедливої захисної війни. Засновує Ареопаг — афінський суд, місце розумного врегулювання суперечок (на противагу архаїчному закону кровної помсти).

Ніхто не може перевищити Афіну в умінні ткати. Є міф про змагання в майстерності Афіни і ткалі Арахни. Остання програла, і богиня перетворила ткалю на павука, що вічно плете блякле павутиння.

Улюбленець богині — хитромудрий Одіссей, бо був розумним і кмітливим.

У Троянській війні виступила на боці греків-ахейців (оскільки Паріс надав перевагу Афродіті).

Арес. Бог жорстокої війни

Батьки: Зевс і Гера

Якості: лють, мстивість, підступність

Атрибути: спис, смолоскип, собаки, шуліка.

Серце лютого Ареса радують тільки жорстокі битви. Він був деспотичний і до початку Троянської війни: задля втіхи перетворився на могутнього бика, що здобув перемогу над биком царевича Трої Паріса. Ланцюг подальших подій призвів до війни. Але часто доводиться Аресові поступатися на полі битви войовничій Афіні. Перемагає вона мудрістю і спокійною свідомістю сили.

Його сини, Деймос і Фобос – жах і страх, а поряд з ними богиня розбрату Еріда.

Він є засновником міста Фіви, де живуть спартанці.

Артеміда. Мисливиця й володарка тварин

Батьки: Зевс та титаніда Латона (Лето).

Атрибути: Срібний лук та стріли.

За міфом, народити дитину на поверхні земної тверді Лето не могла через ревнощі Гери. Титаніда вмовила плавучий острів Делос дати їй прихисток. На його берегах з’явилася на світ Артеміда, а слідом - Аполлон.

Вона піклується про все, що живе на землі й росте в лісі та в полі. Жорстоко карає за порушення звичаїв, зокрема й мисливських.

Агамемнон, який похвалявся вправно забитою священною ланню Артеміди, мав віддати в жертву богині доньку Іфігенію.

Аполлон. Покровитель мистецтва

Батьки: Зевс та титаніда Латона (Лето).

Народився на плавучому острові Делос разом із сестрою Артемідою. Дуже красивий юнак, котрого супроводжують прекрасні музи, дочки Зевса і Мнемосіни, — повсякчасні супутниці Аполлона. Він керує хором муз і супроводить їх спів грою на своїй золотій кіфарі. Калліопа - муза епічної поезії, Евтерпа - муза лірики, Ерато - муза пісень про кохання, Мельпомена - муза трагедії, Талія - муза комедії, Терпсіхора - муза танців, Кліо - муза історії, Уранія - муза астрономії та Полігімнія - муза священних гімнів.

Гермес. Посланник Богів. Бог торгівлі, мандрівників, красномовства

Батьки: Зевс та Майа (дочка Титана Атласа).

Атрибути: крилатий шолом і крилаті сандалі, жезл-кадуцей.

3і швидкістю думки переноситься він з Олімпу в найвіддаленіші частини світу.

Гермес допомагає мандрівникам у подорожах. Він є богом торгових зносин і торгівлі, красномовства, а також спритності й обману. Це він одного разу жартома викрав у Зевса його скіпетр, у Посейдона – тризубець, в Аполлона – золоті стріли і лук, а в Ареса – меч.

У Гермеса й у німфи Дріопи народився син з цапиними ногами й рогами і з довгою бородою - Пан (бог лісів, пастухів). Колись він покохав німфу Сирингу, але, тікаючи від нього, вона попросила річку допомогти. Річка перетворила її на очерет. З цього очерету зробив Пан сопілку. Він живе в лісі, пасе отари і грає на улюбленій сопілці, під яку люблять танцювати німфи. Якщо його дратувати, то він сильно лякає, тоді виникає “панічний страх”. А іноді, навпаки, дуже добродушний. Допомагає пастухам.

Гефест. Покровитель ковалів, вогню та ремісників

Батьки: Зевс і Гера.

Жінка: Афродіта.

Артефакти: ковадло, молот.

За міфами, малого Гефеста — кволого, жалюгідного і кульгавого — Гера скинула з Олімпу. Той упав у море, де був урятований морськими богинями Фетідою та Евріномою. До повноліття жив під їхньою опікою й займався улюбленою справою — ковальством. Спробував помститися матері, відправивши в подарунок золотий трон. Але то була пастка: сівши, Гера не змогла встати. Та все ж таки Гефест звільнив її. І вони пробачили один одного. Його майстерність і сила в роботі з металом були надзвичайними.

Афродіта. Богиня краси і кохання
Батьки: Зевс і Діона (за «Іліадою» Гомера).
Чоловік: Гефест (за наказом Зевса), багато коханих.
Було багато дітей.

Згідно з «Теогонією» Гесіода, вона народилася з піни у водах Пафосу. Вітер відніс морську мушлю з красунею до о. Кіпр.

Афродіта має безпосереднє відношення до Троянської війни. Саме їй Паріс (син правителя Трої) віддав золоте яблуко Гесперид з написом «Найпрекраснішій», визнавши тим її першість перед Герою та Афіною. Обіцяне богинею кохання Єлени (дружини спартанського царя Менелая) та її викрадення стало причиною походу ахейців на Трою.

Гестія. Богиня домашнього вогнища та сімейного благополуччя

Батьки: Титани Кронос та Рея.

Атрибути: чаша з вогнем.

Єдина з Богів, яка не вступала у війни і не брала участь у сварках і суперечках богів і людей.

Покровителька дітей, сиріт, молодих сімей, ладу і миру в родині. У сімейній оселі полум’я Гестії зігрівало помешкання та слугувало для готування їжі. За звичаєм, молода наречена мала взяти полум’я з родинного вогнища в нову оселю, куди приїжджала за чоловіком.

Щоб уникнути залицянь Посейдона Аполлона, богиня відмовилася брати шлюб і дала обітницю вічної цноти.

Саме в неї Прометей здобув вогонь, аби передати його людям.

Діоніс. Бог вина і радощів
Батьки: Був сином Зевса та Персефони. Його вбили та розчленували титани, потім він народився вдруге від Семели (дочки фіванського царя Кадма), коли вона помирала.

Зненавиділа Семелу велика богиня Гера і хитрощами згубила її. Вона сказала Семелі:
- Проси Зевса з'явитися тобі в усій величі бога-громовержця, царя Олімпу. Якщо він тебе справді любить, то не відмовить у цьому проханні.

Зевс не зміг відмовити через клятву. Спалахнула Семела і все навколо. Тоді й народився Дiонiс, квола дитина. Густий зелений плющ врятував маля вiд смертi. А потім і сам Зевс допоміг.

Фатум
Та хоч і посилає Зевс людям щастя і нещастя, все ж долю людей визначають невблаганні сліпі богині долі - Мойри, які живуть на світлому Олімпі. Доля самого Зевса в їх руках. Панує фатум над смертними і над богами. Клото пряде нитку життя з того, що потрапляє їй у пальці. Її сестра Лахезіс проводить нитку через мінливості долі, тягне її в різні боки, переплітає з іншими нитками, вплітаючи в загальний візерунок доль. Антропос ріже пряжу навмання, обриваючи людські життя.

Кічатов Єгор, 6-Б

Цикли давньогрецьких міфів та їхня характеристика

Давньогрецькі боги: Гера, Афіна, Зевс, Аполлон

Міфологія стародавніх греків відображає шлях людства до усвідомлення навколишнього світу як світу гармонії.

За змістом можна виділити такі основні цикли міфів Еллади: про богів, героїв, аргонавтів, Троянську війну, фіванський.

Систематизувати їх почали ще самі стародавні греки — відомі та невідомі поети. Тому, згадуючи той чи інший міф, зазначають конкретний твір, за яким він подається, бо в різних творах наведено різні версії одного й того самого міфу.

В античній літературі ми знаходимо міфи про походження світу і богів та боротьбу богів із гігантами та титанами.

Уособлення Тартара

Давньогрецькі боги

Про життя богів на Олімпі дізнаємося з поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». У грецькій міфології боги відрізняються від людей тим, що вони безсмертні, могутні й здатні творити чудеса. Бог Зевс править усією землею й небом, Посейдон — морем, Аїд — підземним царством мертвих. Міфи цього циклу про богів прийшли до нас із поем грецького поета Гесіода «Теогонія» («Походження богів») і римського поета Овідія «Метаморфози» («Перетворення»).

Цикл міфів про героїв: Прометея, Персея, Сізіфа, Тантала, Геракла та багатьох інших — учені систематизували за творами видатних грецьких та римських поетів і драматургів («Іліада» та «Одіссея» Гомера, «Прометей закутий» Есхіла та ін.).

Прометей закутий

Ясон та золоте руно

Захоплюючі пригоди аргонавтів на чолі з Ясоном у пошуках золотого руна складають наступний цикл міфів. Вважається, що Ясон з товаришами були першими з греків, які дістались узбережжя Колхіди (територія сучасної Грузії). Серед 50 сміливців (їх потім назвуть аргонавтами за назвою корабля «Арго»), які відгукнулись на поклик Ясона, були Геракл і співець Орфей, майбутній батько Ахілла Пелей і переможець Мінотавра Тесей. Саме завдяки цим відчайдухам скелі Босфору (Семплігади), які раніше рухались і трощили кораблі, навіки застигли, а морський шлях став безпечним. У цій подорожі Геракл переміг Стимфалійських птахів, а Орфей своїм співом переміг підступних сирен. Ясон не тільки здобуде золоте руно й привезе його, незважаючи на протидію Гери, з ним приїде донька царя Колхіди - чаклунка Медея, яка стане йому за дружину на 10 років. Але саме з нею будуть пов'язані найжахливіші події його життя.

Цей знаменитий похід оспівано в поемі Овідія «Метаморфози», у трагедії Еврипіда «Медея».

Ясон і дракон

Корабель "Арго"

У троянському циклі міфів йдеться про війну ахейців проти троянців у 12 столітті до н. е. Ця війна відома як Троянська. Вона була викликана тим, що син троянського царя Пріама Паріс викрав дружину спартанського царя Менелая Єлену та ще й поцупив деякі скарби. Допомагала Парісу богиня краси Афродіта, тому що на весіллі Пелея і Фетіди (майбутніх батьків непереможного Ахілла) саме їй він присудить яблуко з написом «Найгарнішій», залишивши осторонь могутню Геру й мудру Афіну.

Паріс та Єлена

Троянський кінь

Ахейські війська на чолі з Агамемноном, братом зганьбленого царя Спарти Менелая, упродовж дев'яти років тримали Трою в облозі. Саме у цій війні було суджено здобути славу й загинути славнозвісному Ахіллу та здобути перемогу лукавому Одіссею. Лише на 10-му році війни греки завдяки хитрості Одіссея здобули Трою.

Міфи троянського циклу викладені у поемах Гомера «Іліада» та «Одіссея» , трагедіях Софокла "Філоктет", Евріпіда "Іфігенія в Авліді", "Андромаха", "Гекуба", поемі Вергілія "Енеїда", Овідія "Героїди" й уривках ряду інших творів.

Вазопис. Троянська битва

Процес створення 3D моделі за допомогою програми Onshape.

Семибрамні Фіви

Фіванський цикл об'єднує міфи про царя Едіпа, Антігону, про невдалий похід Алкмеона та успішний похід Епігонів (нащадків) проти Фів, про загибель Алкмеона, проклятого своєю матір'ю. Усі ці міфи пов'язані з легендарним «семибрамним» містом Фіви, яке було важливим політичним центром Стародавньої Греції.

Одним з найвідоміших міфів фіванського циклу є міф про царя Едіпа, у якому йдеться про загадку, яку йому запропонувало чудовисько Сфінкс. Мало воно голову жінки, тулуб лева, левові лапи з гострими кігтями й величезні крила.

Сфінкс

Усім, хто йшов до Фів, Сфінкс загадувала загадку. І якщо її не відгадували, то скидала людей вниз із високої скелі. Багато сміливців намагалось знайти відповідь на загадку, та жоден з них не залишився в живих. Вирішив і Едіп спробувати щастя. Досяг він скелі, де жила Сфінкс.

Франсуа-Ксавьєр Фабр. Едіп і Сфінкс

“Загадуй загадку! Я готовий!” – сказав він чудовиську. “Скажи-но мені, якщо такий сміливий, яка істота вранці ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а увечері на трьох, і чим більше у нього ніг, тим менше сил?” – запитала Сфінкс. Розсміявся Едіп: “Твоя загадка зовсім проста. Це – людина. Вранці свого життя, коли вона ще мала і слабка, повільно повзе вона рачки; вдень, тобто в зрілому віці, ходить на двох ногах; у старості ж, увечері свого життя, стає немічною і, маючи потребу в опорі, бере костур, який і служить йому як би третьою ногою”. Почула Сфінкс відповідь на свою загадку, в розпачі кинулася вниз зі скелі й розбилася на смерть. Едіп же повернувся в Фіви. А громадяни, захоплені його винахідливістю, проголосили Едіпа царем.

Притула Іван, 7-Б

Перше відображення міфу в літературі. Гомер

Гомер - легендарний співець, який поєднав міфологію та історичні події.

Життя:

За часів античності Гомер був найбільш шанованим поетом. Його вважали основоположником філософії, історії, географії та інших наук. Жив у 8-7 столітті до н.е.

Про життя Гомера, найвідомішого поета античності, майже нічого не відомо. Історики сперечаються про дату його народження.

За честь називатися батьківщиною Гомера сперечалися, згідно античної традиції, «сім міст» (Хіос, Смірна, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни).

Більш достовірні відомості збереглися про місце смерті Гомера. Це острів Іос. Він розташований в Егейському морі.

В античності Гомера вважали мудрецем: «Мудріше всіх еллінів, взятих разом».

Уперше тексти Гомера були закріплені на папері в VI столітті до н.е. Діти вчилися читати за цими творами.

Гомер був улюбленим письменником Олександра Македонського, саме він увіковічив його славу пам'ятником в Александрії, де Гомера зображено сліпцем. Хоча більшість дослідників вважає, що сліпим легендарний поет не був.

Творчість:

Близько половини знайдених давньогрецьких літературних папірусів написані Гомером.

Гомер був аедом (аед - це мандрівний співець, який складає свої твори), знав свої поеми напам’ять. Він поширював свої твори за допомогою рапсодів. Ті, у свою чергу, також заучували поеми й наспівували їх іншим людям.

Поеми Гомера написані шестистопним гекзаметром. Цей розмір вірша найкраще підходить для декламації. Він близький до фольклорних традицій.

Безсмертні поеми «Іліада» й «Одіссея» є першими пам’ятками літератури у всій Європі. Саме в цих поемах відтворено давньогрецьку міфологію, а саме міфи троянського циклу.

Іліада:

Епічна поема, складається з 15693 віршів, які поділені за кількістю букв грецького алфавіту на 24 пісні.

Дія поеми відбувається на 10-му році Троянської війни, але ні причини розв’язання війни, ні хід її в поемі не описані. Усі знали про події, що передували війні, та її перебіг із міфів троянського циклу.

Весь матеріал поеми пов’язаний з одним головним героєм — Ахіллом — і зосереджений навколо однієї теми: гнів Ахілла, спрямований на вождя походу еллінських племен проти Трої, царя Аргосу Агамемнона.

Одіссея:

Як «Іліада», так і «Одіссея» — епос епохи становлення античної суспільно-економічної формації.

«Одіссея» розповідає про пригоди міфічного героя на ім’я Одіссей під час його повернення на батьківщину по закінченні Троянської війни, а також про пригоди його дружини Пенелопи, яка чекала Одіссея на Ітаці. З розповіді Одіссея ми дізнаємось про перемогу ахейців над троянцями: про підступний подарунок (Троянський кінь), взяття і спалення Трої.

Крилаті вислови:

Слова Гомера вражають своєю глибиною та мудрістю і залишили слід у світовій літературі та філософії.

Цікаві факти:

Крилатий вислів «гомеричний сміх» має пряме відношення до « Іліади», в якій Гомер описує нестримний і оглушливий регіт.
На планеті Меркурій ім’ям Гомера названий кратер.
У 2004 році за мотивами творів Гомера був знятий фільм «Троя». Це один із найдорожчих проектів в історії кінематографа. Роль Ахілла виконав актор Бред Піт. Картина отримала премію «Оскар» за кращі костюми.

Гурідова Єлизавета, 6-А

Боги Олімпу на зоряному небі

З давніх-давен люди пояснювали незрозуміле, приписуючи його надпродним силам. Так виникали міфи.

Міфи давньої Греції мали надзвичайно великий вплив на астрономію. Адже багато планет, зірок та сузір'їв названі іменами міфологічних істот. Так, зокрема, ми можемо побачити на небі весь Пантеон богів.

Греки вірили, що від шлюбу Неба і Землі народилось перше покоління богів: шість братів і шість сестер (так звані титани). Один з титанів Кронос (Сатурн) захопив владу, скинувши свого батька Урана.

Уран Οὐρανός

Сатурн Κρόνος

Зевс( Ζεύς) головний з богів-олімпійців, також бог блискавок та грому

Три сини Кроноса кинули жереб і розділили світ.

Старшому - Зевсу (Ζεύς) дісталося небо.

Посейдону - (Ποσειδῶν) моря та океани.

Аїду - (ᾍδης) підземне царство.

Посейдон( Нептун) Ποσειδῶν. Бог води, морів та океанів

Аїд( Плутон) ᾍδης. Бог підземного царства

Ще ми можемо побачити на зоряному небі дітей Зевса.

Афродіта (Венера) Αφροδίτη - богиня любові та краси. Дочка Зевса, яка народилася з піни морської.

Арей (Марс) Ἄρης спочатку був богом буревіїв та блискавок, пізніше став богом війни. Син Зевса й Гери, символ войовничості.

Гермес (Меркурій) Ἑρμῆς - вісник богів, бог торгівлі й ремісництва, опікун подорожніх. Неперевершений у спритності й красномовстві.

Сузір’я

Також на зоряному небі присутні сузір’я, які названі на честь героїв та міфологічних істот.

Близнюки. Сузір’я назване на честь двох братів: Поліде́вк (Πολυδεύκης) та Ка́стор (Κάστωρ). Вони брали участь у поході аргонавтів.

Оріон (Ὠρίων) - велетень, син бога морів Посейдона.

Захоплювався мисливством, переслідувач Плеяд.

Діва-Деметра (Δημήτηρ) - богиня родючості та хліборобства, подарувала людям зерно й навчила їх вирощувати хліб.

Персей (Περσεύς) - син Зевса, започаткував рід Персеїдів.

Також убив Медузу Горгону та врятував Андромеду.

Велика ведмедиця - це Калісто (Καλλιστώ), перетворена богами на ведмедицю.

Молочний шлях - це молоко богині Гери, що витекло на небо.

Кирюхін Яромир, 5-А

Олімп на Марсі

Виявляється, гора Олімп є не лише на Землі, а й на Марсі. Олімп - це вулканічна гора на Марсі, найбільша у Сонячній системі.

Вона була відкрита у 19 столітті Джіованні Віргініо Шіапареллі за допомогою наземних телескопів.

Краще вивчення Олімпа стало можливим завдяки міжпланетним місіям, таким як "Марінер-9", "Вікінг", "Марс- Одіссея", "Марс-Реконесанс" і "Мавзолеї". Марсоходи Олімп ще не досліджували.

Діаметр вулкана Олімп приблизно 540 кілометрів. Його висота дорівнює 21 тисяча 229 метрів. Діаметр кратера становить близько 85 тисяч метрів, а його глибина - 3 тисячі метрів. Останнє виверження цього величезного вулкана було приблизно 2 мільйони років тому. Існує думка, що він може знову почати виверженя.

Дослідження показують, що в минулому гора Олімп могла відігравати роль у формуванні великих систем каналів і долин на Марсі. Передбачається, що в процесі вулканічної активності може звільнятися водяна пара, що сприяє утворенню долин та потоків. Кальдери на вершині гори Олімп має діаметр приблизно 80 кілометрів. Це широкий вулканічний кратер, що утворився внаслідок вулканічної активності.

Учені вважають, що Олімп виник 3 мільярди років тому, але деяким частинам гори може бути лише кілька мільйонів років.

Сисенко Олег, 5-А

Page updated

Google Sites

Report abuse