М.П.Кравков

Кравков Микола Павлович (1865 - 1924) - радянський фармаколог, основоположник радянської фармакології, чл.-кор. Російської академії наук (1920).

У 1888 році закінчив природниче відділення Петербурзького ун-ту, а в 1892 р.- ВМА. Працював в лабораторіях І. М. Сеченова і В. В. Пашутіна. 3ахистив докт, дисертацію «Про амілоїди, експериментально викликані у тварин» (1894), в якій він вперше дав биохім, характеристику цього процесу в експерименті. З 1899 р М. П. Кравков - професор, зав. кафедрою фармакології ВМА.

Основні праці М. П. Кравкова присвячені вивченню дії лікарських речовин на організм, залежність ефекту від дози або концентрації речовини, комбінованій дії речовин, впливу температури, звикання тканин до отрут. Він створив вчення про фазову дію лікарських речовин і розробив ряд нових методів вивчення ізольованих органів, які застосовуються в технологічних, і физиол, лабораторіях всього світу. У 1904 р ним вперше була використана перфузия ізольованого органу рінгер-локковскою рідиною для вивчення дії речовин на судини, запропонований метод ізольованого вуха кролика, описаний його учнем студентом Писемским в 1914 р. У 1903 р він вперше застосував метод ізольованих органів для вивчення фізіології і фармакології гладком'язових органів, а в 1922 р.- для вивчення функції ендокринних залоз і прямої дії отрут на їх секрецію.

М. П. Кравков є засновником ряду розділів фармакології, зокрема порівняльної і еволюційної фармакології та фармакології патологічних процесів. Він вперше в світі використав ізольовані органи людини - серце, нирки і селезінку, а також пальці - для дослідження функц, здатності судин в нормі і при різних захворюваннях.

Однією з основних завдань фармакології М. П. Кравков вважав вивчення питання про залежність фармакологічної дії речовин від їх хім. будови. Грунтуючись на результатах порівняльного вивчення дії різних препаратів з групи снодійних, М. П. Кравков прийшов до висновку про доцільність використання для загальної анестезії нелетких снодійних і перший запропонував внутрішньовенний гедоналовий наркоз, який був введений в хірургічну практику С. П. Федоровим. М. П. Кравкову належить ідея комбінації гедонал з хлороформом (гедонал-хлороформний наркоз), яка послужила початком застосування снодійних засобів для загальної анестезії (так зв. Базисний наркоз).

За роботи по оживленню померлих тканин, про функціональні зміни кровоносних судин при патологічних станах, про межі чутливості живої протоплазми М. П. Кравков посмертно був удостоєний премії ім. В. І. Леніна (1926).

С. В. Анічков, В. В. Закусов.