Підвищення кваліфікації вчителя в запитаннях та відповідях

Ні, педагогічне звання або кваліфікаційна категорія присвоюються лише за результатами атестації. А необхідною умовою атестації є підвищення кваліфікації за міжатестаційний період, як зазначено в пункті 8 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 9 вересня 2022 р. № 805. До слова, воно зовсім нещодавно набрало чинності — 1 вересня 2023 року. 

Ні, як зазначено в пункті 6 розділу І Положення, щоб отримати право подаватися позачергово, теж треба мати достатній обсяг підвищення кваліфікації. 

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується коштом державного або місцевих бюджетів, має бути щонайменше 150 годин. Так передбачає Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21 серпня 2019 р. № 800. 

Ні. Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про загальну середню освіту» кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Законодавством не встановлюється кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя на рік. Отже, це може бути як рівномірний розподіл, так і нерівномірний. Але хоча б на мінімальному рівні вдосконалювати майстерність треба щороку. 

Певний час може не включатися до міжатестаційного періоду за виняткових обставин. Згідно з пунктом 7 розділу III Положення про аттестацію педагогічних працівників, у разі тимчасової непрацездатності або настання інших обставин, що перешкоджають проходженню атестації, проведення атестації переносять, але не більш ніж на рік. І тоді, як сказано в пункті 7 розділу І цього ж документа, період, на який переноситься атестація (а також це може бути час перебування в соціальних відпустках та навчання в закладах вищої освіти), до міжатестаційного періоду не включається. 

Так. Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає сам учитель (частина друга статті 59 Закону України «Про освіту»).

Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами: навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах. Немає обмежень і щодо форми: це може бути інституційна (очна — денна чи вечірня, заочна, дистанційна, мережева) дуальна, на робочому місці. Також форми підвищення кваліфікації можна поєднувати. 

Так. Учителі можуть підвищувати кваліфікацію в Україні та за кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою-окупантом). 

Не зовсім. У нього є право вибору переважну більшість часу. Але з мінімальних 150 годин не менш ніж 15 (10% загальної кількості годин) обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, умінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами та стільки ж — на надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.­ 

Не лише. Просто є нюанси. Якщо йдеться про підвищення кваліфікації в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, результати не потребують окремого визнання та підтвердження. Якщо йдеться про інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб, результати підвищення кваліфікації визнаються окремим рішенням педради. 

Так. За нормами в Порядку КМУ, це може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педпрацівників. 

Підвищення кваліфікації не відбувається під час відпустки. Хоча, звісно, не заборонено навчатися під час законного відпочинку, якщо так зручно. Але тоді це буде особиста справа, особистий вибір вчителя. 

На час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, лише зберігається місце роботи (посада) зі збереженням середньої заробітної плати. Все як передбачено статтею 122 Кодексу законів про працю України в разі направлення працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва. 

Питання про гарантії для працівника в разі направлення його на підвищення кваліфікації у вихідний день не просте. Норм у чинному трудовому законодавстві, що чітко визначають гарантії для працівників у такій ситуації, немає. Якщо йдеться виключно про підвищення кваліфікації, то на нормативно-правовому рівні не передбачено надання дня відпочинку.

Якщо ж у наказі роботодавця направлення працівника на семінар/тренінг в інше місто оформлене як службове відрядження, це прирівнюється до виконання роботи, а тому згідно зі статтею 72 КЗпП така робота компенсується (за згодою) наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі. У наказі про службове відрядження вказують його мету — отримання інформаційно-консультаційних послуг для підприємства, установи, організації. Про них також свідчитиме відповідний договір, акт про надані послуги.

Також у разі оформлення відрядження можливі:

• оплата вартості проїзду до місця навчання і назад;

• виплата добових за кожен день перебування в дорозі в розмірах, установлених чинним законодавством для службових відряджень;

• відшкодування витрат, пов’язаних із наймом житла.

Чи може колишній учень подарувати вчителю підвищення кваліфікації?

Джерелами фінансування підвищення кваліфікації є кошти державного, місцевих бюджетів, кошти фізичних та/або юридичних осіб, інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника, інші джерела, не заборонені законодавством.

Заборони на фінансування спонсором заходів з підвищення кваліфікації немає.

Спосіб виготовлення та порядок видачі документа визначаються лише відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.

Онлайн-сертифікати видавати можна. Видрукований сертифікат без підпису не відповідає законодавству. Однак на практиці інформація про проходження підвищення кваліфікації перевіряється на сайті. Сертифікат, на якому міститься зображення підпису (а не оригінальний підпис), формально також не відповідає закону, однак на практиці цьому не приділяють значної уваги, перевіряючи інформацію про видачу сертифіката та проходження підвищення кваліфікації на сайті.

Відповідно до чинного законодавства, якщо вчитель успішно віднавчався на курсі чи вебінарі, суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати документ про підвищення кваліфікації. Цей документ має містити опис досягнутих результатів навчання. Також суб’єкт підвищення кваліфікації самостійно визначає технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку таких сертифікатів. 

Перелік виданих документів про підвищення кваліфікації оприлюднюється на вебсайті суб’єкта підвищення кваліфікації протягом 15 календарних днів після видачі документів та містить таку інформацію:

• прізвище та ініціали вчителя;

• форма, вид, тема (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) у годинах або кредитах ЄКТС;

• дата видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.

У документі мають бути зазначені:

• повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації;

• тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;

• прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію;

• опис досягнутих результатів навчання;

• дата видачі та обліковий запис документа;

• найменування посади (за наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації, та її підпис.