Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/23 навчальному році, школи мають конкретизувати модельні навчальні плани, а вчителі мають право розробляти навчальні програми самостійно. Якими є вимоги до роботи з навчальними програмами предметів, інтегрованих курсів та курсів за вибором?

В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм або навчальних програм), що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, у тому числі навчальні програми курсів за вибором.

Сукупність модельних та навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.

Звертаємо увагу, що програми курсів за вибором повинні мати відповідний гриф і входити до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти.

Заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795.

Наразі гриф МОН надано 95 модельним навчальним програмам, що були розроблені до Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти.

Під час формування переліку модельних навчальних програм заклад освіти має враховувати низку чинників, а саме:

• особливості та потреби учнів певного закладу в досягнені обов’язкових результатів навчання;

• потенціал педагогічного колективу;

• ресурсне забезпечення закладу освіти;

• навчально-методичний супровід конкретних модельних навчальних програм;

• наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей;

• варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Конкретизація модельних навчальних програм

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані у навчальні програми.

На основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів).

Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом або відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності.

У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо. Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається вчителем у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета чи інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою.

Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета чи інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес, зокрема:

• доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;

• розширювати й поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо;

• доповнювати тематику практичних та творчих робіт;

• вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Педагоги можуть:

• обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі;

• адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу;

• додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.

Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму закладу.

Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

Власні навчальні програми педагогів

Педагоги можуть розробляти навчальні програми курсів за вибором і навчальні програми предметів чи інтегрованих курсів не на основі модельних навчальних програм.

Такі навчальні програми визначають послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета, інтегрованого курсу чи курсу за вибором, опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження.

Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, можуть використовуватись у закладах освіти за умови, що вони отримали відповідний гриф Міністерства згідно вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 р. № 931 «Про затвердження порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам».

Календарно-тематичне планування

На основі навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичний план, який має орієнтувати в послідовності розгортання програмового змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання.

Головним завданням для вчителя є врахування обов’язкових результатів навчання, визначених Держаним стандартом для адаптаційного циклу (5–6 класи), і надання змоги досягти запланованих результатів.

Обов’язкові результати навчання описуються у Державному стандарті через конкретні результати та відповідні орієнтири для оцінювання і мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі.

Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів, визначених Державним стандартом, у межах навчального року в 5 та в 6 класах.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, у семестровому оцінюванні враховуються результати контролю груп загальних результатів навчання.

Тому доцільно у календарно-тематичному плані визначити відповідність кожного очікуваного результату, якого необхідно досягти на уроці, певній групі загальних результатів, визначеній Державним стандартом.

Календарно-тематичне планування здійснюється вчителем у довільній формі і може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ.

Учитель має академічну свободу, що надає йому право самостійно обирати програмне забезпечення, методи та форми організації освітнього процесу, конструювати урок так, щоб учні могли самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички, розвинути свою компетентність.

Під час реалізації навчальної програми вчителю варто надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності.

Методичні прийоми, які використовуються на уроках, треба добирати з урахуванням вимог до результатів навчально-пізнавальної діяльності, що відображені в Державному стандарті і навчальній програмі.

За матеріалами Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/23 навчальному році.

Педагоги можуть розробляти власні навчальні програми

Педагоги можуть розробляти власні навчальні програми предметів, інтегрованих курсів та курсів за вибором не на основі модельних навчальних програм.

Про це йдеться у методичних рекомендаціях МОН щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у школах у новому навчальному році.

Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, можуть використовуватись у закладах освіти за умови що вони отримали відповідний гриф Міністерства згідно вимог чинного законодавства.

У таких програмах мають бути надані послідовність досягнення результатів навчання учнів й опис змісту предмету та видів навчальної діяльності учнів.

Також програма має містити орієнтовну кількість годин, необхідних на їх провадження.