(до третього та четвертого розділів)

Знаю:

– часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;

– хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);

– часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;

– хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;

– час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);

– пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);

– час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;

– самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

– ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;

– особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;

– причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;

– передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;

– внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;

– виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;

– історичне значення християнства;

– поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію:

– охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;

– охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);

– визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;

– пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;

– охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;

– визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

– показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів, напрямки римських завоювань та ін.).

Вправа "Працюємо з картою"