Кібербезпека


Рекомендації для батьків щодо безпеки дітей у мережі Інтернет

Відвідуйте мережу разом з дітьми та закликайте дітей розповідати про свій досвід користування Інтернетом.

Привчіть дитину розповідати вам про все, що їх турбує в Інтернеті.

Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають в онлайн ігри чи використовують інші програми, що потребують реєстраційного імені, допоможіть дитині вибрати програму і переконайтесь, що вони не містять ніякої особистої інформації.

Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свою адресу, номер телефону або іншу особисту інформацію незнайомим людям

Поясніть дітям, що різниця між правильним та неправильним однакова: як в Інтернеті, так і в реальному житті.

Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтесь, що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють всюди - навіть у віртуальному світі.

Наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи - музики, комп’ютерних ігор та інших програм є крадіжкою.

Поясніть дітям, що їм не варто зустрічатися з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті. Поясніть, що ці люди насправді можуть бути не тими, за кого вони себе видають.

Поясніть дітям, що не все, що вони бачать в Інтернеті чи про що читають, є правдою. Привчіть їх запитувати у вас, якщо вони в чомусь не впевнені.

Контролюйте роботу дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтровувати шкідливий вміст, визначити, на які сайти дитина заходить та що вона на них робить.

Лист МОН від 10.03.2021 р. № 1/9-128 "Рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому середовищі"

МОН розробило рекомендації для педагогів щодо безпеки дітей у цифровому просторі батькам, #вчителям, #директорам, #дистанційна #освіта, #інформатика,#учням

Рекомендації для педагогів щодо безпеки дітей у цифровому просторі

МОН розробило рекомендації для педагогів, як розповісти батькам та учням про безпеку дітей у цифровому просторі.

Про це повідомляють на сайті МОН.

Вчителям та батькам радять приділити особливу увагу підліткам віком 12–17 років, оскільки на ці роки зазвичай припадає етап активного формування їхньої самооцінки та переконань. Також у рекомендаціях зазначають, що в цей час виникає активна потреба в спілкуванні з однолітками та самоствердженні.

Під час організації профілактичних заходів учителям радять зосередитися на донесенні матеріалу про:

  • права людей у цифровому середовищі;

  • електронну участь в ухваленні рішень;

  • збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

  • механізми захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способи отримати допомогу.

Батькам під час комунікації з дитиною радять:

  • говорити про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та відповідати за його результати;

  • будувати відкриті та довірливі стосунки;

  • формувати корисні звички використання гаджетів та цифрового середовища й підвищувати самооцінку дитини, дозволяти їй самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;

  • встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина;

  • бути уважними до ознак страху чи тривоги дітей, зміни їхньої поведінки, режиму сну та апетиту.

У разі виникнення додаткових запитань або необхідності повідомити про злочин радять звертатися до Національної поліції (0 800 50 02 02) або кіберполіції (0 800 50 51 70).

Психологічну допомогу можна отримати за номером 0 800 500 225 (Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини). Також підлітки можуть отримати консультацію онлайн в Teenergizer.

Ознайомитися з рекомендаціями повністю можна за посиланням або нижче.

Завантажити документ


Тиждень безпечного Інтернету

9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

Кібербезпека, кіберполіція... Скільки заходів і структур спрямовано сьогодні на захист користувачів мережею Інтернет. І все ж таки найбільш дієвими залишаються власні знання безпечної поведінки та дотримання їх.

Щороку початок лютого у школі відзначається заходами з безпеки в Мережі: як не стати жертвою шахраїв, як захистити техніку від засилля вірусів... Цього року ми багато говорили про те, як захистити себе від... себе. Протягом Тижня безпечного Інтернету було проведено заходи, направлені на розширення та поглиблення знань про безпечний Інтернет, соціальні мережі. Бесіди, тренінги, круглі столи, перегляди відео- та мультфільмів, квести сприяли обізнаності учнів про небезпеку, що існує в Інтернеті та соціальних мережах, та про шляхи її подолання.

Виховна година "Правила безпечного Інтернету"

7-А клас (Молчанова І.О.)

Перегляд та аналіз відео "Соцмережі?! Не втрачай голови!"

8-Б клас (Ковальова О.В.)

Круглий стіл "Кібербезпека: обачність, пильність, захист"

10 клас (Рябченко Т.П.)

Квест "Подорож безпечною Мережею"

8-А клас (Глухий О.Л.)

Безпечна мандрівка сторінками Інтернету

4-Б клас (Іванова Л.В.)

Урок інформатики "Безпечна робота в Інтернеті"

4-А (Рядніна В.І.)

Веб-квест "Безпечний інтернет"

11-Б клас (Ніколайченко А.А.)

Урок – практикум «Зворотній бік Інтернету»

7-Б (Трубіна О.В.)

Інформаційна година "Безпека спілкування в інтернеті"

11-А (Єрмоленко Т.М.)

Диспут з учнями 5-6 класів “Чи безпечний Інтернет”

5-А клас (Кондрашенко О.О.)

Перегляд та обговорення відео "Ми з Інтернетом - друзі!"

2-Б клас (Петришина Н.А.)

Як захистити дитину від кібербулінгу


Шановні педагоги, учні і батьки наших вихованців!

Пропонуємо вам скористатися навчально-методичними ресурсами для розширення й поглиблення знань про безпечний Інтернет та соціальні мережі, сприяння обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах і про шляхи їх подолання

КІБЕРБУЛІНГ АБО АГРЕСІЯ В ІНТЕРНЕТІ

Як допомогти дитині безпечно користуватись Інтернетом: ідеї для батьків

Посібник Клан Кліц-Клац. Виховання дітей в цифрову еру (Посібник для батьків у доступній формі містить необхідну інформацію та поради, які будуть корисні батькам для сприяння позитивному використанню дітьми цифрових технологій.)


Навчально-методичний посібник «Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість» (Посібник містить плани уроків призначені для учнів та учениць початкової школи та зосереджені на ключових принципах мережевого етикету й безпеки. Заняття запропоновані у п‘яти темах: обачність в Інтернеті, пильність в Інтернеті, захист в Інтернеті, доброзичливість в Інтернеті, сміливість в Інтернеті)

Робочий зошит для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо) Посібник створений молодими людьми для молоді, спрямований на вивчення прав та обов’язків в Інтернеті та заохочення до роздумів про поведінку в Інтернеті. Запропоновані 18 завдань допоможуть підліткам перевірити свої навички, дізнатися більше про свої права в онлайн-світі. Переклад та адаптацію посібника для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо) ініціював Центр кращого Інтернету в рамках Меморандуму з EUN. Переклад посібника українською мовою здійснено Координатором проектів ОБСЄ в Україні у межах проекту «Удосконалення юридичної освіти і освіти з прав людини», що впроваджується спільно з Міністерством освіти і науки України.

Посібник для вчителів the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо). Посібник містить плани уроків, що пропонують ідеї та заходи, щоб заохотити молодь розвивати навички творчого та критичного мислення, необхідні для повноцінного життя в світі. Переклад та адаптацію посібника для вчителів the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо) ініціював Центр кращого Інтернету в рамках Меморандуму з EUN. Переклад посібника українською мовою здійснено Координатором проектів ОБСЄ в Україні у межах проекту «Удосконалення юридичної освіти і освіти з прав людини», що впроваджується спільно з Міністерством освіти і науки України.

Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want). Рекомендації містять практичні пропозиції для інтегрування занять, представлених у навчально-методичному посібнику та завдань у робочому зошиті „Інтернет, який ми хочемоˮ (Тhe Web We Want) в навчальні програми з предметів в закладах освіти України.

Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті Посібник містить теоретичні питання безпечної поведінки в Інтернеті, опис занять та 8 тренінгових вправ із розвитку базових компетенцій безпечної поведінки підлітків в Інтернеті, плани заходів для педагогів та батьків. Посібник схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з інформатизації закладів освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист ДНУ „Інститут модернізації змісту освіти” №21.1/12-Г-761 від 09.11.2017).

Посібник з протидії мови ненависті «Закладинки» (Посібник містить 24 приклади вправ з теми протидії мові ненависті онлайн через навчання з прав людини. У вправах розкриваються теми мови ненависті онлайн, прав людини в Інтернеті, свободи вираження поглядів, приватного життя і безпеки, інтернет-грамотності, демократії та участі.

Онлайн-курс “Права людини в освітньому просторі” (Третій модуль курсу розкриває тему «Права людини та Інтернет»: еволюція концепції прав людини у цифрову еру, результати моніторингу сайтів закладів освіти в Україні (2018). Дає можливість дослідити власний сайт закладу освіти чи сторінку закладу освіти щодо дотримання прав дитини онлайн, дізнатись більше про законодавство та міжнародні ініціативи щодо безпеки дітей в онлайновому просторі).

Безпека спілкування в інтернеті Конспект заняття для вчителя

БЕЗПЕКА СПІЛКУВАННЯ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ Для учнів

Мультфільм Як захиститися від кібербулінгу в Інтернеті

Права людини в Інтернеті

Тренінг "Безпека спілкування в інтернеті"

Пам'ятки "Безбека користування інтернетом"

Посібник для вчителя "Учетелі онлайн"

Тренінг "Корені та гілки"

Освіта в сфері прав людини в Інтернеті. Методичний посібник.

«Безпека в Інтернеті» Онляндія. Пам'ятка для батьків

Практичні заняття для дітей "Обачність в інтернеті"

Що батькам треба знати про безпеку дітей в інтернеті

«Закладинки» — посібник з протидії мові ненависті онлайн

ПОСІБНИК З ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ ІНТЕРНЕТ-КОРИСТУВАЧІВ

Методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти

Методичний посібник для підлітків "Інтернет, який ми хочемо"

6 правил безпечним користуванням інтернетом

Відео "Права людини та Інтернет"

Мультфільм "Фіксики: Обережно в інтернеті"

Мультфільм "Фіксики: Інтернет"

Правила з Інтернет-безпеки для домашніх користувачів

Відео "Безпека в інтернеті"

Мультфільм "Корисні підказки 2. Увага! Інтернет!"

Онлайн-школа мобільної грамотності «Смартфон для батьків"

Відео "Розваги і безпека в інтернеті"

Відео "Як боротися проти кібербулінга"

Короткометражний худ.фільм Рубена Казаряна "Діти в інтернеті

Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проектів ОБСЄ в Україні:

–“Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу” – https://www.youtube.com/watch?v=qB_Y_C–g5mY

–“Захисти свою персональну інформацію” – https://www.youtube.com/watch?v=DjjYSRNAJgI

Національна онлайн-платформа з цифрової грамотності – Джерело: https://osvita.diia.gov.ua/courses

Відеоурок 1 – Захист дітей онлайн

Відеоурок 2 – Сексуальний шантаж

Відеоурок 3 – Секстинг

Відеоурок 4 – Секс-чатинг

Відеоурок 5 – Грумінг

Відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти

Ресурси про День безпечного Інтернету:

Діти – найуразливіша категорія перед загрозами в мережі та кіберзлочинністю. Якщо ж вони проводять час біля комп’ютера чи іншого пристрою, нехай він проходить безпечно й з користю. Тому батьки мають наголошувати на кількох найважливіших і водночас дуже простих правилах користування Всесвітньою павутиною.

  1. Безперечно, що створення власної сторінки в соціальних мережах несе за собою листування. І нехай діти мають на меті листуватися зі своїми ровесниками/друзями/рідними, є й незнайомці, які хочуть познайомитися. Таких людей варто уникати, а на їхні повідомлення не відповідати.

  2. Особиста інформація має залишатися особистою. Навчіть дітей не розповідати про себе в мережі, тим паче не надсилати нікому (навіть знайомим) паролі, адреси, номери телефонів. Поясніть, що шахраї користуються цим, можуть зламати сторінку, поширювати неправдиву інформацію тощо.

3. Якщо дитину ображають в мережі, погрожують, тоді вона обов’язково повинна звернутися по допомогу до батьків або ж вчителів. Тому старші, особливо мама й тато, мають бути для малечі кращими друзями, з якими вони вільно можуть ділитися всім, що з ними відбувається.

В інтернеті сьогодні легко отримати інформацію. Там і доступ до особистих фото, і місце навчання, адреса школи, наприклад. А з розвитком мережі Інтернет зростає і протиправний контент, частішають випадки агресивної поведінки одних користувачів на інших. Тому важливим завданням для дорослих (якщо вони вже дозволяють дітям користуватися пристроями) – розповідати, як в інтернеті залишатися в безпеці, які існують небезпеки та як їх попереджати.

Джерело: http://safe-city.com.ua/kiberbezpeka-porady-dlya-vashyh-ditej/

СТОП КІБЕРБУЛІНГ!

Кібербулінг це новітня форма агресії, що відбиває жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комуніка-ційних засобів: мобільних телефонів, елект-ронної пошти, соціальних мереж тощо. Цим поняттям позначається процес лютого завзятого нападу, який в українській мові передається дієсловами роз’ятрювати, задирати, прискіпуватися, провокувати, дошкуляти, тероризувати, цьку­вати тощо.

Отже, кібербулінг — це напади з метою завдання психологічної шкоди, які здійснюються через електронну пошту, миттєві повідомлення в чатах, на веб-сайтах, в соціальних мережах; текстові повідомлення або зображення (фото, відео); до кібербулінгу відносять також терор за допомогою мобільного телефонного зв’язку. Він начебто і віртуальний (такий, що не має фізичного втілення), але, на жаль, шкода, якої він завдає, цілком реальна.

Ключовим для визначення булінгу є розуміння, що така багаторазово повторювана агресивна поведінка має довільний (а не випадковий) характер, містить задум нашкодити людині та базується на дисбалансі влади (фізичної сили, соціального статусу в групі). Здобуття чи утримання будь-якої форми нерівності, соціальної ізоляції, відчуження, виключення з комунікації тощо — це прихована суть будь-якого булінгу.

Реальний булінг — це, наприклад, ситуація у шкільному дворі, де старші чи сильніші діти тероризують молодших, це закінчується, коли дитина приходить зі школи додому. Від кібербулінгу неможливо сховатися, оскільки інформаційні технології є невід’ємною частиною життя сучасних дітей і підлітків. На відміну від реального цькування, для кібербулінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі — достатньо мобільного телефона чи комп’ютера плюс бажання тероризувати.

Можна виокремити кілька типів кібербулінгу.

Перепалки, або флеймінг — обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками. Частіше за все флеймінг розгортається в «публічних» місцях Інтернету — в чатах, на форумах, у дискусійних групах, інколи він перетворюється на справжню затяжну війну. На перший погляд, флеймінг — це боротьба рівних, але за певних умов він може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може викликати в жертви сильні емоційні переживання, особливо на тому відтинку часу, коли вона не знає, хто з учасників яку позицію займе.

Нападки, постійні виснажливі атаки — залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні повідомлень на мобільний, постійні дзвінки), з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалок нападки більш тривалі та односторонні. У чатах чи на форумах нападки теж трапляються, а в онлайн-іграх їх найчастіше використовують гріфери — група гравців, які за мету ставлять не перемогу в певній грі, а руйнацію ігрового досвіду інших учасників.

Обмовлення, зведення наклепів — розповсюдження неправдивої принизливої інформації. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, що змальовують жертву в непривабливому вигляді. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад, «хто є хто» або «хто з ким спить» у класі, школі), створюються спеціальні «книги для критики», в яких розміщуються не лише жарти, а й наклепи на однокласників, перетворюючи гумор на поле тренування власної злоби, «зливання» роздратування, перенесення агресії на інших тощо.

Самозванство, втілення у певну особу (імперсоналізація) — переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль у соціальних мережах, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відома відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва неочікувано отримує гнівні відповіді. Особливо небезпечним є використання імперсонації проти людей, включених до так званого «списку груп ненависті», адже це наражає на реальну небезпеку їхнє життя.

Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження — отримання персональної інформації в міжособовій комунікації та передача її (текстів, фото, відео) у публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалася.

Відчуження (остракізм), ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох учинків підлітка. Виключення із групи сприймається як соціальна смерть. Що в більшій мірі людина випадає із взаємодії, наприклад у грі, то гірше вона почувається і нижче падає її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає людину на серйозні емоційні негаразди — аж до повного емоційного руйнування. Онлайн-відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовуються захист паролями, список небажаної пошти або список друзів. Кіберостракізм виявляється також у відсутності швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи.

Кіберпереслідування — приховане відстежування переслідуваних, зазвичай зроблене нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.

Хеппіслеппінг — зйомка на мобільний штучних чи реальних нападів з метою ґвалтування чи його імітації з подальшим розміщенням в Інтернеті, де їх можуть передивлятися тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви. Інша форма геппіслеппінгу — це передавання сюжетів мобільними телефонами. Починаючись як жарт, геппіслеппінг може завершитися трагічно. З’явилося навіть таке поняття, як буліцид — загибель жертви внаслідок булінгу. Вважається злочином і геппіслеппінг, якщо призводить до трагічних наслідків.

Реальний булінг — це, наприклад, ситуація у шкільному дворі, де старші чи сильніші діти тероризують молодших. Реальний булінг, на відміну від кібербулінгу, закінчується, коли дитина приходить зі школи додому, але віртуальний терор — продовжується. Інформаційні технології стають настільки невід’ємною частиною життя сучасних підлітків, що від кібербулінгу стає неможливо сховатися. Таким небезпечним робить кібербулінг те, що він, розгортаючись на основі конфронтації із жертвою, підсилюється і пришвидшується технологічним оснащенням. На відміну від реального цькування, для кібербулінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі — достатньо мобільного телефона чи комп’ютера плюс бажання тероризувати.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК»

Зметою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).

Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:

  • пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

  • пропагує фашизм та неофашизм;

  • принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;

  • пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;

  • принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;

  • пропагує невігластво, неповагу до батьків;

  • пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.

Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.

Мобільний телефон та порнографія.

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними.

На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!

Передача контенту

Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).

Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.

Є декілька способів передачі мобільного контенту:

  • MMS повідомлення;

  • За допомогою Bluetooth® (блютус);

  • ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).

Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.

Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях.

MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).

Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.

IrDA - Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.

Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.

Замовлення контенту через SMS

  1. Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).

  2. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

  3. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.

  4. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.

  5. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.

  6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)

  1. Абонент телефонує на короткий номер.

  2. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

  3. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.

  4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.

  5. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).

  6. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Закачування контенту з WAP-порталу

  1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

  2. Вибирає потрібний йому контент.

  3. Закачує вибраний контент.

Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.

Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:

  • якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;

  • якого роду інформація надається через даний сервіс;

  • чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;

  • контактну адреса call-центру контент-провайдера.

У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора.

Вибір за Вами.

Діти в Інтернеті

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

  • розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;

  • поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;

  • цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

  • вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;

  • наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;

  • навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

  • контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

  • цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

  • навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

  • переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

  • інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

  • розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:

  • поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

  • повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:

  • що таке «кібербулінг» та як він проявляється;

  • як визначити контент, що містить кібербулінг;

  • що робити, якщо вас кібербулять;

  • як видалити матеріали, що містять кібербулінг;

  • як попередити кібербулінг;

  • як не бути кібербулером.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ "STOP SEXTING"

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Освітній проєкт #stop_sexтинг за підтримки МОН, Мінцифри та Уповноваженого Президента України з прав дитини створили навчальні матеріали для батьків і педагогів щодо упередження та протидії сексуальному насиллю в Інтернеті:


ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків

  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник

  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

  4. Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок", розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

  5. Онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів"

  6. Посібник Ради Європи "Свобода вираження поглядів та інтернет"

  7. Навчально-методичний посібник "Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті"

  8. Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want)

  9. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі

  10. Попередження та протидія КІБЕРБУЛІНГУ в дитячому середовищі України

  11. Запобігаємо кібербулінгу змалечку


ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК


ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ


МАТЕРІАЛИ ТА РЕСУРСИ


Батькам: як встановити "батьківський контроль"

Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:

1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;

2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;

3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого;

4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.

Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.

Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:

1) відкрийте програму «Play Маркет»;

2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль».

3) увімкніть означену функцію.

4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.

5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих».

Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.

Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:

1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження».

2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».

3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень.

Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням.