В 1956 році на звітній конференції комсомолу було запропоновано збудувати свій пляж на річці Дарничанка. Вже в осені на суботниках було розчищено територію у лісі вздовж річки, бульдозером зроблено нове тимчасове русло. А з весни по суботам та неділям на пойму виходили всі мешканці селища, Старої Дарниці, Аварійного селища. В кінці травня озерна площина була готова. На відкритті були присутні всі хто приймав участь в рукотворному озері. Відкривається шлюз, бульдозер засипає обвідний канал, вода хлинула у площину, заповнюючи її чистою прозорою водою лісових джерел з витоків річечки Дарничанки. Через дві години на край водойми поступила вода, пісок був розігрітий тому вода ставала теплою відразу. Тут же всі почали роздягатися і пішли до води. До вечора води набралося більше половини, а на ранок водойма була вся заповнена. На березі працівниками заводу була збудована альтанка, яка заходила на двадцять метрів у водойму. На автомашинах привезли перші десять човнів, через неділю ще десять. Заводчани, кожний цех для себе, налаштували столики, з колод тумби, для духового оркестру амфітеатр, зробили лави, і невеликий танцювальний майданчик. На суботу та неділю заводська столова вивозила на водойму буфет, для дітей смачне морозиво, газовану воду.

Джерело: Павлюк М.С. книга "Мій завод – моя гордість"