Для плідної роботи на будівництві заводу зусиллям парткому було відкрито заводську багатотиражку «Трибуна стахановця», перший номер якої вийшов 15 серпня 1935 року і розповів про хід будівництва, героїв – стахановців на виробничих ділянках. Першим редактором газети був Ковальов, який досить швидко організував робкорівський колектив. Газета стала «трибуном» соціального і політичного життя та виховної роботи серед працюючих не тільки ДВРЗ, а всієї Дарниці, яку зачитували передаючі один одному. Газета виходила через день. В 1939 році її перейменували в «Дарницький вагоноремонтник».

25 червня 1941 року виходить і останній 598 номер газети «Дарницький вагоноремонтник». Все частіше бомбардувалася станція Дарниця. 

В 1956 році з ініціативи колективу відновлено випуск газети «Дарницький вагонобудівник», а в додачу до газети з першого квітня 1963 року, на заводі щопонеділка почала виходити в ефір радіогазета «Новини тижня». Газета несла останні вісті з виробничих цехів, про успіхи окремих трудівників та колективів, багато цікавої інформації про події в країні та міжнародне життя. Редагував і випускав в ефір майстер ковальського цеху В. Алексєєнко. 

... Цю ідею першим підтримав партком заводу та начальник заводу. Через Міський комітет партії, було отримано обладнання для випуску газети. На громадських засадах газету почав редагувати Петро Миколайович Наливайко зі своїм активом дописувачів та робочих кореспондентів. Газета складний організм, який живить пристрасне слово кореспондента, особливо якщо він з робітничого осередку. Багато років працювали з газетою І.Д. Бойко (майстер вагоноскладального цеху) Г.М. Терещенко, С.Д. Приходько, Р.Г. Назаренко, завідуюча парткабінетом В.М. Литвин, С.Г. Зайденберг, О.С.Царенко (директор стадіону), М.З.Петренко (художній керівник Будинку культури), А.А. Зубрицький (інструктор фізкультури), Г.В. Шаповал (фото лаборант) та багато інших, яким не байдуже було якою має бути газета робітників Дарницького вагоноремонтного заводу. Всі роки натхненниками газети були її редактори М.М. Мисник, П.М. Наливайко, Ф.Н. Жуваго, В.А. Фурман, П.Й. Москаленко та випуск стіннівки «Вагонник» з 1945 по 1956 роки вів В.З. Серченя.

Газета проіснувала 57 років і внесла великий вклад у виховну та виробничу сферу діяльності заводу і можливо знову відродиться.

Джерело: Павлюк М.С. книга "Мій завод – моя гордість"