Федоров Максим Сергійович
Дата народження: 14 квітня 1978 рік
Місце народження: Львівська область
Освіта:
Загальноосвітня школа №7 міста Миргород
рік закінчення 1995
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба:
Виконував завдання в контингенті українських миротворців-вертолітників у Ліберії. Служив у навчальному центрі «Українських вертольотів». З 2014 року — учасник бойових дій на сході України.
Військове звання: Підполковник
Нагороди:
орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
Загинув
11.12. 2022 Бахмут, Донецька область, Україна
Похований у с. Сприня, Самбірського району Львівська обл.
Жорстока війна навіки зарахувала до Небесного війська ще одного Героя.
11 грудня 2022 року в н. п. Бахмут Донецької області загинув Федоров Максим Сергійович, 1979 року народження, який частину свого життя проживав у м. Миргород. Випускник Миргородської гімназії №7
У ці скорботні дні вся громада району глибоко сумує та співчуває родині Максима Сергійовича.
Прийміть слова подяки за те, що виховали патріота та справжнього захисника України і нехай Господь Бог допомагає Вам перенести цю важку біль втрати рідної людини.
Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Сумуємо та підтримуємо рідних у важку годину скорботи. Нехай опіка Всевишнього та наші молитви полегшать гіркоту втрати і родинне горе. Світлий спомин про мужнього захисника України назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна пам’ять тим, хто ціною власного життя та здоров’я захищають нашу державу від російського окупанта.
Герої не вмирають…
У Миргородській військовій районній адміністрації повідомили, що 11 грудня 2022 року в н. п. Бахмут Донецької області загинув Федоров Максим Сергійович, 1978 року народження, який частину свого життя проживав у м. Миргород. У ці скорботні дні вся громада глибоко сумує та співчуває родині Максима Сергійовича. Вічна пам’ять тим, хто ціною власного життя та здоров’я захищають нашу державу від російського окупанта.
Герої не вмирають… Джерело:
Загинув Макс Федоров Макс Федоров – військовий вертольотчик. Мав честь бути з ним знайомим з грудня 2011 року, з Ліберії. Потім зустрічались 2015 року на фронті і навіть летіли його бортом. Зустрічались 2019 року також і навчальному центрі «Українських вертольотів». Макс був товариським добрим чоловіком з почуттям гумору, якось ми відразу подружились. Я особливо болісно сприймаю смерті вертольотчиків. Напевне тому, що багато з ними раніше спілкувався і вважаю їх справді Богами неба. Є така легенда, що індіанці вважали, що фотографія краде частинку душі. Думаю також, що і фотограф дарує свою частинку душі людині яку фотографує. І частинка та помирає разом з людиною. І тих частинок вже дуже багато… Гірко і боляче… Максу - Царства небесного у його небі. А побратимам з армійської авіації удачі й перемоги!
Загинув Макс Федоров Макс Федоров – військовий вертольотчик. Мав честь бути з ним знайомим з грудня 2011 року, з Ліберії. Потім зустрічались 2015 року на фронті і навіть летіли його бортом. Зустрічались 2019 року також і навчальному центрі «Українських вертольотів». Макс був товариським добрим чоловіком з почуттям гумору, якось ми відразу подружились. Я особливо болісно сприймаю смерті вертольотчиків. Напевне тому, що багато з ними раніше спілкувався і вважаю їх справді Богами неба. Є така легенда, що індіанці вважали, що фотографія краде частинку душі. Думаю також, що і фотограф дарує свою частинку душі людині яку фотографує. І частинка та помирає разом з людиною. І тих частинок вже дуже багато… Гірко і боляче… Максу - Царства небесного у його небі. А побратимам з армійської авіації удачі й перемоги! Джерело: Oleksandr Klymenko
Війна забирає найкращих, але пам'ять про них живе і буде жити вічно... Друзі, давайте підпишемо петицію щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) підполковнику, бойовому пілоту, нашому земляку з Миргородщини Максиму Федорову!
Петицію зареєструвала дружина загиблого пілота. Максим Сергійович Федоров загинув 11 грудня 2022 року, виконуючи бойове завдання в Донецькій області, неподалік Бахмута. Його вертоліт був збитий ворожою ракетою.
Наш полеглий Герой закінчив школу в Миргороді, ще в юності відвідував гурток з парашутного спорту. В 1999 році закінчив навчання в Харкові, про яке мріяв з дитинства. Був направлений для проходження військової служби.
Брав участь в миротворчих місіях ООН, а з 2014 року виконував бойові завдання в зоні АТО (ООС). Виконав близько 600 бойових вильотів та врятував життя сотням військовослужбовців.
З початком повномасштабного вторгнення ворожих військ Максим не зміг залишитися осторонь. Прилетів з відрядження з-за кордону і одразу ж пішов у свою військову частину. Там був призначений на посаду старшого льотчика вертолітної ланки і одразу ж почав виконувати бойові завдання. За час служби в ЗСУ передав свої великі знання і вміння багатьом молодшим побратимам, серед яких користувався авторитетом і повагою.
Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III та II ступенів, іншими нагородами. Для рідних і близьких йому навіки залишилося 44 роки.
Підписав петицію і прошу це зробити всіх земляків. Герої не вмирають!
https://petition.president.gov.ua/petition/182298
