Як протидіяти булінгу в школі?

 У школі діти вчаться будувати контакти, вирішувати конфлікти, лідирувати та підкорятися. Це найбільше місце соціалізації, де дитина отримує першу (і не завжди добру) систему оцінки. І не лише знань, а й себе як особистості. На ментальне здоров’я учнів це впливає по-різному. І дуже важливо не помітити і вчасно відреагувати булінг.

Що для цього потрібно 

Створити систему обізнаності

Насамперед у школі повинні розуміти, що таке булінг. І вчителі, і діти. Педагоги зобов’язані помічати такі прояви одразу. А школярі мають знати: коли над однокласником сміються інші, називають його неприємними словами, кріплять на спину стікери – це вже ознаки булінгу.

Перекрити джерела булінгу

На жаль, часом самі вчителі стають провідниками непрямого булінгу. Пропонують близькі до цього поведінкові моделі: знецінення, систематичні образи. І тут почати треба з навчання. Люди мають знати, що вони роблять не так, і як поводитися правильно.

Дотримуватися нульової толерантності

Недопустимо, щоб у школі говорили: «Це ж діти, вони по-своєму розберуться». Або що учням потрібні навички вирішення конфліктів і ситуація минеться. Школа має бути активною, а втручання – миттєвим.

«Говорити треба з усіма: з булером, з тим, на кого він націлився, з батьками, з класом. У нас і досі діють стереотипи про ябеду. Але не мовчати – це нормально. Ти робиш добру справу, щоб булінг не ширився далі. До того ж, поведінкові розлади у разі вчасного втручання гарно піддаються корекції. Дітям треба дати здоровий спосіб отримати те, чого вони прагнуть. Уваги, лідерства, добрих стосунків, коло друзів і так далі. Тому настільки важливі програми навичок взаємодії: як будувати дружбу, як давати зворотний зв'язок, як критикувати чи підтримувати», – зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар'єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA докторка психологічних наук, голова Національного комітету EuroPsy, психотерапевтка Вікторія Горбунова.

Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олена Зеленська. Більше про підтримку себе та людей поруч – на https://bf.in.ua/turbota 

«Так завжди було». Одна з найгірших фраз, яку можна почути щодо булінгу, нормалізуючи це явище.

Нібито «з усіх же колись сміялися, нічого такого». Але насправді булінг — це страшно і завжди потребує втручання дорослих, адже ніколи не можна знати наперед, чим саме закінчиться таке цькування для дитини. Так само не можуть лишатися без уваги випадки знущання з педагогів.

Результати PISA 2022 показали, що в середньому 14,7% українських учнів повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, а 7% школярів віднесено до категорії тих, хто часто зазнає булінгу.

Учням, їхнім батькам і вчителям важливо знати, що робити в разі булінгу. Для цього підготували законодавче розʼяснення про це.

У інфографіці зібрали таку інформацію:

ознаки та приклади булінгу;

до кого звертатися, якщо дитина стала стороною або свідком булінгу;

хто зобовʼязаний повідомляти й реагувати на булінг у закладі освіти;

яка процедура розгляду заяв і звернень про булінг;

яким має бути результат розгляду заяв і звернень про булінг;

відповідальність за булінг.

У наступних дописах розповімо, як психологічно підтримати учнів, які стали учасниками або свідками цькування.

Будьмо чуйні та уважні одне до одного