Гідроцефалія (водянка головного мозку) – накопичення в шлуночках головного мозку цереброспінальної рідини, що може призвести до постійного пошкодження мозку, а у важких випадках, до смерті.

У новонароджених гідроцефалія розвивається внаслідок вродженого дефекту чи ускладнень, пов'язаних з передчасними пологами. У дітей,та дорослих протягом життя – під дією високого внутрішньочерепного тиску, внутрішньошлуночкової кровотечі, менінгіту, травми голови, пухлин.

Симптоми гідроцефалії можуть включати збільшення голови (у немовлят і малюків), блювоту, судоми, порушення зору, зміни психічного та фізичного стану.

Найпоширеніший метод діагностики нейросонографія (УЗД мозку), що дозволяє виявити захворювання внутрішньоутробно (III тр. вагітності), аж до заростання тім’ячка. Для вирішення питань хірургічного лікування застосовують комп’ютерну томографію (КТ), магнітнорезонансну томографію (МРТ).

На ранній стадії розвитку гідроцефалії, проводять терапію медикаментами, але якщо водянка швидко прогресує, здійснюють хірургічне втручання – шунтування головного мозку або нейроендоскопічну операція.

На жаль, повністю вилікувати гідроцефалію неможливо. Пацієнти з імплантованими лікворо-шунтуючими системами повинні регулярно відвідувати нейрохірурга (спочатку кожні 4-6 місяців, а у подальшому один раз на рік), і особливо потребують постійної уваги з боку своїх близьких.