Готовність до школи – це не лише вміння читати, писати та рахувати. З першим шкільним дзвінком у дитини починається нове життя, до якого їй треба бути готовою психологічно, а ще володіти деякими дуже важливими побутовими навичками – про них знають не усі батьки.
Психологічна готовність до школи – це не один, а декілька показників. Вони демонструють, наскільки успішно дитина впорається з роллю школяра. Ця роль вимагає від першокласника певного рівня розвитку особистісних і вольових якостей, які лежать в основі цього показника. Без них дитина може втратити мотивацію, насилу розуміти шкільні предмети, їй буде складно розвиватися інтелектуально, спілкуватися з однолітками та вчителями. Виділяють пꞌять головних показників психологічної готовності.
Тяга до знань
Дошкільник ще занадто малий, щоб свідомо вчитися, але тяга до нового, потреба щось дізнаватися, допитливість мають бути. Якщо дитина вчиться чомусь тільки з-під палиці, не варто очікувати на те, що школа це виправить.
Допитливість властива всім дітям, тому для батьків головне – не вбивати у дитині тягу до знань. Якщо ви помічаєте, що у дошкільника немає тем, що його захоплюють, його не цікавлять машини, комахи, динозаври або навіть феї, нові місця і книги не викликають хоча б цікавості, а на будь-яку пропозицію зайнятися чимось новим він відповідає відмовою, то потрібно шукати причину відсутності пізнавального інтересу.
Щоб розвинути тягу до знань, обовꞌязково відповідайте на питання, які задає дитина, - це сформує світогляд. Давайте легкі й водночас зрозумілі відповіді. Озбройтеся енциклопедіями з гарними картинками, покажіть захопливі відео не тему питання і не забувайте про художню літературу.
Навички класифікації та аналізу
Уміння аналізувати, класифікувати та узагальнювати – саме ці здібності визначають рівень інтелектуального розвитку, а не вміння писати або рахувати. Приклад: дитина не розуміє, що диван – це меблі, крім дивана меблі – це ще шафа, стілець, стіл та інші предмети з цієї групи. Інший умовний приклад: дошкільник відносить до однієї групи предмети з різних категорій, і для нього тарілки, чашки, стілець і стіл – це все посуд. Без достатнього рівня інтелектуального розвитку у дитини не буде системного підходу до навчання.
Щоб зрозуміти, що з класифікацією є проблеми, пограйте з дитиною у гру «Назви одним словом» - ви перерахуєте предмети з однієї категорії, а дитина називає ці предмети одним словом, наприклад, машинка, кубики, конструктор, пірамідка – це іграшки, дитина повинна назвати це слово. Пограйте у зворотньому напрямку, помінявшись ролями. Здатність до аналізу вимагає розвитку і в інших випадках. Наприклад, якщо дитина не може назвати, який день тижня сьогодні і який буде завтра, не визначає за ознаками пори року, то вона не може вибудувати найпростіших причинно-наслідкових звꞌязків.
Щоб розвинути в дитини ці здібності, використовуйте ігри та логіку. Знаходьте разом відмінності на картинках, виділяйте зайві предмети послідовностей, продовжуйте закономірності, вирішуйте головоломки і складайте пазли.
Фонематичний слух
Він повинен бути розвинений настільки, щоб дитина могла розрізнити окремі звуки у слові. Фонематичний слух надзвичайно важливий для освоєння читання у першому класі школи.
Зрозуміти, що з цією ознакою у дошкільника проблеми, досить просто: попросіть дитину назвати звуки, з яких складається слово. Писати та показувати слово при цьому не треба. Якщо дошкільник не може цього зробити усно або називає звуки неправильно, плутає їх послідовність у слові, то фонематичний слух потрібно терміново розвивати.
Розвивайте усвідомлений підхід до читання, обговорюйте прочитане і почуте, задавайте питання за сюжетом, запитуйте про героїв. Нехай дитина переказує невеликі тексти: це додатково тренує пам'ять, розширює лексикон. Виконуйте вправи на слух, де дитині необхідно тупнути, грюкнути або стрибнути, якщо вона чує у слові певний звук.
Уміння контролювати поведінку
Дитині доведеться уважно слухати педагога протягом року, запамꞌятовувати інструкції, виконувати роботу за зразком і дотримуватися шкільних правил поведінки. Багато батьків переживають, що їх ня дитина зі значними зусиллями може висидіти повний шкільний урок. Тут треба памꞌятати, що у першому класі продуктивна частина уроку не повинна перевищувати 25-30 хвилин, після чого дітям необхідні відпочинок та рух. А от якщо дитина не в змозі навіть 20 хвилин просидіти на одному місці, слухаючи вчителя, це дійсно може стати проблемою.
Розвивайте довільну увагу і посидючість поступово, починаючи з занять тривалістю у 10-15 хвилин, збільшуючи час до 6-7 років до 30 хвилин. Якщо до семи років дитина не може концентрувати увагу довше за 10-15 хвилин, то зверніться до фахівців. Кращий спосіб навчити дитину контролювати свою поведінку і розвинути увагу – ігри. Наприклад, рухливі ігри розвивають навички координації рухів, командні – вчать працювати у групі, сюжетні – допомагають із самовизначенням і самопізнанням. У кожній грі є правила, яких треба дотримуватися, і є шанс перемогти або програти, що теж є важливою частиною життя. Ігри – це тренування психіки, репетиція реальних життєвих ситуацій, з якими зіштовхнеться дитина.
Емоційна готовність
Початок навчання – це сильний стрес для дитини. Життя і першокласника, і усієї родини серйозно відрізняється від дошкільного часу. Багато нових людей, у тому числі дорослих, зміна розпорядку дня, особливі правила – все це вимагає певної емоційної готовності. Якщо дитина не готова, вона може випасти з життя і замість того, щоб бути його учасником, буде весь час намагатися наздогнати поїзд або навіть не намагатиметься і замкнеться у собі.
Спробуйте заповнити прогалини у світогляді дошкільника: розмовляйте про школу, відповідайте на запитання, розкажіть свою історію вступу до першого класу, згадайте вчителів і однокласників, покажіть фотографії. Також впоратися зі стресом дитині допомагає творчість. Конструктори, набори для малювання, ліплення, вирізання – все це не лише розвиває дрібну моторику, але й допомагає формувати естетичне сприйняття, врівноважує і створює позитивний емоційний фон. І не забувайте, що діти беруть приклад з нас.
Якщо ви виявили, що якась із важливих навичок недостатньо розвинена, головне – не панікуйте, дитина відчуває емоційний стан батьків. Тому на психологічну готовність до школи важливо звернути увагу заздалегідь.
Заповіді Марії Монтессорі для батьків
1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винною.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.
17. Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку і бути непомітними для тієї дитини, яка вже все знайшла.
18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов'ю.
19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є в вас самих.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ПꞌЯТИЛАСНИКІВ
ДЛЯ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ
Навчіть дитину організовувати свою діяльність (вести щоденник, планувати виконання домашнього завдання, підготувати робоче місце, зібрати все необхідне для школи).
Допоможіть дитині запам'ятати всі прізвища, імена, по батькові учителів і класного керівника.
Ніколи не обговорюйте в присутності дитини вчителів, формуйте позитивне ставлення дитини до школи.
Забезпечте дотримання дитиною оптимального для його віку режиму дня.
Створіть необхідні умови для повноцінного відпочинку дитини у вільний від навчання час (відвідування басейну, спортивних майданчиків, прогулянки на свіжому повітрі і т. д.).
Зверніть увагу на здорове і повноцінне харчування.
Любіть і сприймайте свою дитину безумовно, і нехай вона ніколи не засумнівається в цьому.
Приймайте дитину такою, якою вона є, з усіма її перевагами і недоліками.
Спирайтеся на кращі якості в дитині, вірте в її можливості.
Прагніть зрозуміти свою дитину, частіше уявляйте себе на її місце. Розкажіть про те, як самі навчалися в п’ятому класі, поділіться власними шкільними історіями.
Створіть умови для успіху дитини; дайте їй можливість відчути себе сильною, щасливою.Не пред'являйте до дитини надто високих вимог.
Не намагайтеся реалізовувати через дитину свої нездійснені мрії і бажання.
Пам'ятайте, що виховують не слова, а особистий приклад.
Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, особливо не ставте їх в приклад.
Надихайте дитину на розповідь про її шкільні справи, запитуйте як пройшов її день, що нового вона дізналася, як спілкувалася з друзями?
Регулярно розмовляйте з класним керівником і вчителями вашої дитини про успішність, поведінку і взаємини з іншими дітьми.
Знайте програму та особливості школи, де вчиться ваша дитина.
Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримувати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.
Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю дитини, якщо в період початкової школи вона звикла до контролю.
Будьте послідовними у вихованні дитини.
Старайтеся бути другом своїй дитині, поцікавтеся де та з ким вона проводить час, поцікавтеся колом її друзів.
Пильнуйте за безпечним користуванням вашою дитиною мережі Інтернет.
Вірте у свою дитину. Ваша віра здатна перетворити можливість в дійсність. «Ти чудовий! Ти розумний і кмітливий! Ти це зможеш!»
Пам’ятка для батьків підлітка
Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а лише за те, що вона – рідне дитя.
В підлітковому віці починається перебудова організму – дитина стає імпульсивною, з’являється негативізм, часта зміна настрою, суперечки із ровесниками, бунт проти батьків.На дітей звалюється криза, пов’язана з бажанням самостійності, відокремленості від батьківської опіки і страхом перед невідомим дорослим життям.Зростає дух незалежності, який робить стосунки підлітків в сім’ї, в школі дуже напруженими.
Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується із збільшенням самоконтролю і початком свідомого самовиховання.
Підліток дуже чутливий, вразливий і легко піддається впливам як позитивним так і негативним.
Внутрішній світ дитини ще не має стабільності, тому батькам не бажано залишати своїх дітей без розумного нагляду.
В батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. Як ми можемо допомогти дитині-підлітку?
Поведінка – це ще не проблема. Це тільки ключ до проблеми. Якщо дитина поводить себе агресивно – це означає, що загорілося червоне світло. Спробуйте зрозуміти свою дитину та її почуття. Це не означає, що ви повинні виправдовувати її вчинки. Адже коли ми розуміємо поведінку нашої дитини, ми здатні діяти розумніше, конструктивно і по-людському, а отже, маємо більше шансів, щоб вибрана нами стратегія спрацює.
Пам’ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування. Ваша поведінка може бути уроком того, як можна одержувати те, що хочеш, не звертаючись до нападів, тиску, погроз, бійок.
Пам’ятка для батьків дошкільника
Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами й тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки: чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники часто задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.
Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.
Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно одягне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.
Грайте в школу.Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама - "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.
Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.
Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.
Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.
Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслаблює. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.
Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити вишивати бісером, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).
Формуйте позитивний образ школи.Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.
Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити її читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.
Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.
Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).
Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.