ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Положення про внутрішню систему забезпечення якості Летнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області розроблене відповідно до статті 41 «Система забезпечення якості освіти», Закону України «Про освіту», який набрав чинності 28.09.2017 року №2145-VIII, до статті 42 «Система забезпечення якості повної загальної середньої освіти», який набрав чинності 16.01.2020 року №463-IX, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р.», ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів, наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 р. №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», Статуту Летнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області
Стратегічним завданням створення внутрішньої системи забезпечення якості освіти навчального закладу є:
організація, забезпечення, реалізація освітньої діяльності, спрямованої на досягнення оптимальних результатів в академічному, соціальному, інноваційному, культурному розвитку учасників освітнього процесу.
Цілями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу є:
– формування усвідомленого розуміння якості освіти та освітньої діяльності усіма учасниками освітнього процесу;
– створення можливостей для забезпечення постійного підвищення якості освіти та освітньої діяльності;
– отримання об’єктивної інформації щодо якості освіти та освітньої діяльності в закладі;
– побудова основи для самоаналізу роботи закладу та самооцінювання.
Стандарти та рекомендації ґрунтуються на таких принципах забезпечення якості освіти:
– врахування освітніх потреб і очікувань здобувачів освіти;
– єдність заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом;
– відповідальність та взаємодія учасників освітнього процесу;
– відкритість і прозорість освітньої діяльності;
– довіра і позитивні взаємини між усіма учасниками освітнього процесу;
– підтримка усіма учасниками освітнього процесу культури якості освітнього процесу закладу, формування загальнолюдських цінностей.
У Положенні в розділі ІІ зазначено напрями освітньої діяльності, які безпосередньо впливають на забезпечення якості освіти в закладі.
У розділі ІІІ зазначено критерії оцінювання якості та процедури оцінювання критеріїв відповідно до норм.
У додатках до Положення можуть зазначатись інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними освітніми законами або документами закладу.
Зміни та доповнення до цього Положення затверджуються рішенням педагогічної ради та вводяться в дію наказом директора закладу освіти.
РОЗДІЛ ІІ
НАПРЯМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Перший напрям. Освітнє середовище.
Складники
1. Безпечні та комфортні умови освітньої діяльності
– стан будівлі, приміщень, подвір’я, універсальний дизайн, допоміжні приміщення;
– норми наповнюваності класів, груп;
– стан навчального обладнання та його відповідність освітній діяльності;
– дотримання вимог безпеки життєдіяльності;
– забезпечення умов для здорового харчування;
– безпечний Інтернет, медіаграмотність .
2. Освітнє середовище вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації
– психологічна та фізична безпека учасників освітнього процесу;
– адаптація здобувачів освіти;
– протидія булінгу, дотримання правил поведінки;
– наскрізний соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу.
3. Інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище
– створення умов для учасників освітнього процесу з особливими потребами;
– постійний зв’язок з родинами здобувачів освіти;
– створення умов для саморозвитку учнів;
– мотивація учнів до оволодіння ключовими компетенціями;
– доступ учнів до різних джерел інформації, можливості здобувати освіту за різними формами, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії окремим здобувачам освіти.
Другий напрям. Система оцінювання здобувачів освіти
Складники
1. Відкрита та зрозуміла для здобувачів освіти та їх батьків система оцінювання навчальних досягнень
– наявність критеріїв процедур оцінювання навчальних досягнень на усіх рівнях освіти з усіх предметів при вивченні кожної теми, семестрового, річного оцінювання;
– інформування здобувачів освіти та їх батьків про оцінювання навчальних досягнень;
– наявність критеріїв та процедур оцінювання навчальних досягнень під час проведення ДПА, інших, відмінних від уроку, організаційних форм освітнього процесу з урахування спрямованості на розвиток і оволодіння ключовими компетентностями.
2. Внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти
– динаміка показників навчальних досягнень здобувача освіти, класу, групи за результатами семестру, навчального року;
– динаміка показників навчальних досягнень здобувачів освіти за результатами проведення ДПА, ЗНО.
3. Внутрішній моніторинг результатів освітньої діяльності з окремих предметів
– динаміка показників навчальних досягнень з окремих предметів за результатами семестрів, навчального року;
– стан виконання навчальних програм з окремих предметів за результатами навчального року;
– динаміка показників навчальних досягнень з окремих предметів за результатами проведених Всеукраїнських олімпіад, предметних конкурсів та турнірів.
Третій напрям. Педагогічна діяльність педпрацівників
Складники
1. Планування професійної діяльності та використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями
– знання та дотримання педагогічними працівниками державних стандартів, навчальних програм, методичних рекомендацій щодо викладання окремих предметів, можливість створення власних навчальних програм;
– розроблення оптимального календарного планування навчального предмету, спрямованого на формування у здобувачів освіти ключових компетентностей;
– самостійний вибір педагогічними працівниками оптимальних стратегій, форм, методів, технологій навчання з метою формування у здобувачів освіти ключових компетентностей;
– забезпечення педагогічними працівниками наскрізного процесу виховання у взаємодії з навчанням з метою формування у здобувачів освіти загальнолюдських цінностей, громадянської позиції та патріотизму;
– розвиток відповідальності педагогічних працівників за результати своєї освітньої діяльності та самоконтролю.
2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагога
– підвищення кваліфікації, атестація, сертифікація педагогічних працівників;
– участь у різноманітних формах методичної роботи в закладі та за його межами;
– постійна самоосвіта;
– участь у науково-дослідницькій роботі в закладі та за його межами;
– володіння сучасними освітніми технологіями, у тому числі інформаційними, та їх використання в освітньому процесі, створення власного освітнього ресурсу.
3. Співпраця із здобувачами освіти, їх батьками, кооперація з іншими педагогами, організаціями, установами, участь у різноманітних освітніх програмах, дотримання академічної доброчесності
– взаємодія з учасниками освітнього процесу на засадах партнерства;
– відкритість до діалогу з усіма учасниками освітнього процесу;
– участь у командній роботі над реалізацією різноманітних проектів;
– пошуки навчальних партнерів в освіті;
– дотримання принципів академічної доброчесності та формування цих принципів у здобувачів освіти;
– можливість створення власної системи оцінювання та заохочення здобувачів освіти.
Четвертий напрям. Управління закладом
Складники
1. Стратегія розвитку та система планування діяльності закладу. Моніторинг
виконання поставлених завдань
– розроблення Концепції розвитку і функціонування закладу, стратегії розвитку закладу на 5 років;
– розроблення освітньої програми, навчального плану, річного плану роботи;
– планування роботи методичних структур;
– щорічний аналіз роботи закладу;
– самооцінювання роботи діяльності закладу та ефективності внутрішньої системи якості освіти за 5 років;
– раціональна організація документообігу, функціонування системи інформаційного забезпечення.
2. Підтримання атмосфери довіри, інформаційної прозорості, конструктивної
співпраці між учасниками освітнього процесу і громадою
– створення сприятливого психологічного клімату в закладі;
– залучення учасників освітнього процесу до прийняття управлінських рішень – підтримка учасників освітнього процесу під час проведення освітньої діяльності;
– підтримка та розвиток громадського самоврядування, інформаційна відкритість інформування громадськості про діяльність школи на сайті закладу, інших загальнодоступних електронних ресурсах, дошках оголошень, у шкільній газеті;
– формування нетерпимості в усіх учасників освітнього процесу до фактів порушення академічної доброчесності з подальшим обговоренням даних фактів на засіданнях педагогічної ради.
3. Кадрова політика
– комплектація закладу кваліфікованим кадрами, їх доцільна розстановка;
– створення умов для постійного професійного зростання педагогів, заохочення та мотивація педагогів до самовдосконалення та саморозвитку;
– формальне визнання професійних досягнень, винагорода за працю.
4. Організація освітнього процесу, прийняття управлінських рішень на засадах людиноцентризму
– дотримання прав усіх учасників освітнього процессу;
– врахування освітніх потреб учасників освітнього процесу, спроможності закладу, вікових особливостей та індивідуальних можливостей здобувачів освіти;
– проведення зарахування, переведення, відрахування здобувачів освіти відповідно до встановленого порядку правил приймання здобувачів освіти;
– дотримання усіма учасниками освітнього процесу режиму роботи закладу, Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, трудового законодавства, Правил поведінки здобувачів освіти, розгляд та аналіз фактів їх порушень.
РОЗДІЛ ІІІ
КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ
ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Перший напрям. Освітнє середовище
Складник 1