Урок № 131-132 за 17 травня 2022 року (вівторок)

Історичне оповідання Арслан киз" ("Дівчина -левиця") як прояв культурної емансипації кримськотатарського народу

Прослухати історичне оповідання, підготуватися до контрольного твору за творчістю Б.Лепкого, І.Гаспринського

Урок № 129-130 за 13 травня 2022 року (п'ятниця)

Ісмаїл Гаспринський. Життєвий і творчий шлях визначного кримськотатарського педагога, громадського діяча, редактора, публіциста, письменника (оглядово)

Усім відома фраза з роману М. Булгакова про рукописи, які не горять. Історія неодноразово доводила людству правоту цих слів. Узяти хоча б творчість кримськотатарського письменника І. Гаспринського, яке повертається до нас після років забуття. Сьогоднішній урок присвячений знайомству з особою письменника.

Інтелектуал, людина з творчим, аналітичним, державним мисленням, палкий патріот, вчений, реформатор, педагог, видавець, письменник.

«Біографія Ісмаїла Гаспринського».

Стаття у підручнику. С. 295-297 Законспектувати

«Просвітянський рух народів ісламського Сходу — джадидизм».

Довідка

Джадидизм (від араб. джадід — «новий». «усуль джедід». — «новий метод». навчання) — рух на зближення ісламської культури з європейською культурою за оновлення життя мусульман, у широкому розумінні «обновленство». просвітницький рух народів ісламського Сходу за реформу освіти, заснований в Криму Ісмаїлом-беєм Гаспринським для утворення світських шкіл. У СРСР послідовників джадидизму піддавали репресіям. ця реформа суттєво змінила суть та структуру початкової освіти в багатьох мусульманських країнах, характер її став більш світським.

Реформа ввела нову систему навчання в традиційних мусульманських навчальних закладах (мектебе і медресе). Гаспринський запропонував вивчати рідну грамоту не літероскладальним методом, а звуковим, у якому одній літері відповідав окремий звук. Де дозволяло пройти тодішній курс навчання за два-три роки замість семи. За рахунок цього з’являвся час для засвоєння інших важливих навчальних предметів, зокрема для поглибленого вивчення основ мусульманського права, шаріату.

Широкому поширенню новаторських ідей та планів щодо джадидистських заходів, у мусульманській уммі («спільноті». сприяла благодійність. Саме за рахунок коштів жертводавців створювались джадидистські навчальні заклади, фінансувалися заходи, які популяризували джадидизм. Для поширення своїх ідей новометодники видавали численні підручники та посібники, рівень яких відповідав стандартам світової педагогіки. Були спроби видання й періодики.

Ді «нові методи навчання». знайшли своє використання не тільки у Криму, а й у Татарстані, Казахстані, Башкортостані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Азербайджані, Туреччині, Північній Персії та у Китайському Туркестані. Ця реформа сприяла тому, що якість навчання у таких мектебе наближалася до найкращих зразків ісламських початкових навчальних закладів, отримала права жіноча освіта.

Діяльність джадидистів сприяла формуванню новітньої тюркомовної літератури народів Російської імперії на межі ХІХ-ХХ ст. Поширення перекладів світової класики та художніх творів російської літератури давало змогу тюркомовним письменникам знайомитися з досягненнями світової літератури. Для формування національної свідомості й створення умов для самоосвіти, стали розвиватися народні читальні та публічні бібліотеки з широким доступом читачів.

Джадидисти розуміли значення науково-технічного прогресу європейської цивілізації, який на їх думку, був заснований на використанні нових знань та набутого інтелектуального потенціалу. Проте вони вважали, що для мусульман через особливості їх культури, релігії та етики, засвоєння цього досвіду може бути лише частково прийнятним. Обновленці запропонували мусульманам, вивчаючи науково-технічний досвід Заходу, зберігати етичні, конфесіональні та культурні особливості Сходу. (Вікіпедія)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати історичне оповідання Ісмаїла Гаспринського «Арслан киз». («Дівчина-левиця»..

2. Підготувати повідомлення про тему фемінізму в татарській і кримськотатарській літературі другої половини ХІХ століття.

3. Підготуватися до контрольної роботи

Урок № 126-127-128 за 10 травня 2022 року (вівторок)

Богдан Лепкий. Огляд життя і творчості митця.

Трилогія про Івана Мазепу у 3-х томах і 5-ти книгах: "Мотря", "Не вбивай. Батурин", "Полтава", "З-під Полтави до Бендер. Крутіж".

Історичні факти і художній вимисел у трилогії

Гетьман І. Мазепа — найбільш відомий в Європі та Америці представник України. йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 творів літературних, 6 скульптур. його особистість зацікавила таких геніїв, як художника Е. Делакруа, письменники В. Гюго, О. Пушкін, композиторів Чайковського, С. Рахманінова та ін.

Сьогодні ми познайомимося з образом Мазепи, таким, яким його бачить Богдан Лепкий.

Повістей про Мазепу, написаних Б. Лепким, п’ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.

Головний герой усіх п’яти повістей — український гетьман Іван Мазепа (1639-1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України.

Повість 1: Мотря

У цій книзі розповідається про кохання юної красуні Мотрі — дочки генерального судді Кочубея, пізніше страченого Мазепою, — і старіючого гетьмана. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.

Видатний український письменник Богдан Сильвестрович Лепкий розмірковує на сторінках свого твору: Чи бувають щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Читач стане свідком колізій найдраматичнішого у вітчизняній історії кохання — кохання гетьмана Івана Мазепи та Мотрі Кочубеївни.

У цьому творі містяться вдало відтворені реалії сивої давнини у їхній складності та непередбачуваності.

Повісті 2, 3: Не вбивай. Батурин

У книзі дві повісті: «Не вбивай». і «Батурин». з історичної епопеї «Мазепа». Твір відбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — усе це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишить байдужим нашого сучасника, викличе асоціації з сьогоденням у України й українців.

Повість 4: Полтава

У повісті хронологічно продовжено оповідь про життя i діяння славетного гетьмана часів Полтавської битви — до І після її завершення.

Повість 5: З-під Полтави до Бендер. Крутіж

У цих творах — розповідь про найтрагічніші події у житті українського народу — «Руїну». та останні роки гетьманування Івана Мазепи.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту, біографію Б. Лепкого законспектувати по підручнику

2. Дати відповідь на питання: «чому роки правління Івана Мазепи вважають «золотою добою» Гетьманщини.

3. Знайдіть у романі описи степу.

4. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення «Образ степу в українській літературній традиції та українському фольклорі».

Урок № 124-125 за 06 травня 2022 року (п'ятниця)

Котрольна робота №7. Творчість В.Винниченка, П.Тичини (тестування)

Початковий рівень

(Кожна правильна відповідь на питання № 1-4 оцінюється в 0, 5 бала, на питання № 5-1 бал.)

1. Творові В. Винниченка «Момент». НЕ властива така композиційна особливість, як:

А динамічний сюжет;

Б наявність діалогів;

В розповідь від третьої особи;

Г напруженість у розгортанні подій;

Д введення у текст пейзажних замальовок.

2. Гімн весні як символу любові, життя й натхнення — це провідний мотив твору:

А «О панно Інно…». П. Тичини;

Б «Пастелі». П. Тичини;

В «Ви знаєте, як липа шелестить…». П. Тичини;

Г «Момент». В. Винниченка;

Д «Арфами, арфами…». П. Тичини.

3. Під час перебування у Харкові П. Тичина належав до літературного об’єднання:

А «Гарт»;

Б «Плуг»;

В «ВУСПП»;

Г «Ланка»;

Д «Молодняк».

4. У рядках:

«Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка».

використано такий художній засіб:

А оксиморон;

Б синекдоху;

В метонімію;

Г метафору.

Д епітет.

5. Установіть відповідність між рядком твору та його назвою.

1 «Йде весна запашна, квітами перлами закосичена».

2 «Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як сміх».

3 «Ви знаєте, як сплять старі гаї?».

4 «А ім’я — пошлість».

А П. Тичина, «О панно Інно…».

Б В. Винниченко, «Момент».

В П. Тичина, «Арфами, арфами…».

Г П. Тичина, «Пастелі».

Д П. Тичина, «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Середній рівень

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)

Продовжіть речення.

1. Символізм — це… (дати визначення поняття).

2. За жанром «Сковорода». — це…

3. Новела «Момент». має підзаголовок…

Достатній рівень

Виконайте завдання.

1. Визначити віршовий розмір поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить».

2. Доведіть, що твір В. Винниченка «Момент». — психологічна новела.

Високий рівень

Виконайте одне із завдань.

(Правильна, змістовна, грамотно оформлена відповідь оцінюється в 4 бали.)

Напишіть творчу роботу на одну з тем:

✵ У віршах П. Тичини поєдналися Музика, Поезія і Живопис (на основі вивчених поезій письменника).

✵ Мої роздуми над новелою В. Винниченка «Момент».

Домашнє завдання

Прочитати твір С.Процюка "Десятий рядок"

Урок № 121-122-123 за 03 травня 2022 року (вівторок)

Василь Стус про Павла Тичину: "Феномен доби (сходженя на Голгофу слави)" (оглядово)

Симфонія "Сковорода". Історія написання твору. Сковородинівська барокова традиція в українській літературі. Жанрове новаторство

Домашня робота: підручник с. 284-286, законспектувати

Урок № 116-117-118 за 26 квітня 2022 року (вівторок)

Єдність природи, почуттів людини й музики у поезіях "Арфами, арфами...", "Ви знаєте, як липа шелестить...", "Пастелі"

Домашня робота: Виразно прочитати поезію на вибір та зробити власний аудіозапис виразного читання вірша « Арфами, арфами…», « Ви знаєте, як липа шелестить…», « Пастелі»

Урок № 114-115 за 22 квітня 2022 року (п'ятниця)

Павло Тичина. поетична спадщина П.тичини - одна з вершин української поезії ХХ ст. Трагізм життєвого і творчого шляху митця у тоталітарній системі.

Збірка "Сонячні кларнети" - подія європейського масштабу

Опрацювати матеріал підручника с.263-271, зробити конспект, переглянути відео

Урок № 111-112-113 за 19 квітня 2022 року (вівторок)

Символічні образи. Ідея цінності почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.

Творчість Винниченка в загальноєвропейському контексті.

Розвиток мовлення. Усний твір-характеристика персонажа новели "Момент"

На початку XX століття актуальним об’єктом дослідження в літературі стає неповторна особистість зі складним внутрішнім світом. А імпресіоністичне світобачення відкривало нові можливості для передачі внутрішнього, духовного та психологічного світу людини. Імпресіонізм як художнє явище зацікавив Володимира Винниченка можливістю по-новому глянути на статус людини у світі, в чому ми переконалися, ознайомившись із змістом новели «Момент». А ще цей твір — про цінність почуття кохання, про усвідомлення скороминущості щастя.

Новела «Момент» перегукується зі словами Франца Кафки: «Кожний, хто спроможний пізнати красу, ніколи не зістариться». Мабуть, це висловлювання стосується в першу чергу героїв твору, бо їм вдалося повною мірою осягнути красу взаємного всеохоплюючого кохання, спогад про яке вони пронесуть через усе життя і який зігріватиме їхні душі, примушуватиме швидше битися серце і щастям та молодістю наповнюватиме зір.

Запитання:

✵ Чи тільки спільна небезпека штовхнула молодих людей в обійми один одного? (Звичайно, ні. Повинна була виникнути і взаємна симпатія.)

✵ Чим же молоді люди могли сподобатися одне одному? Що в кожному з них було незвичайне, особливе? (Панна звертала на себе увагу красою і жіночністю. Юнак — рішучістю, упевненістю, вірою в майбутнє).

Робота над збагаченням словника учнів.

Дати відповіді на питання: «Що таке, на ваш погляд, краса? Що ви розумієте під поняттям «ідеал краси». Дібрати синоніми до слова «краса».

Довідка

Краса — характеристика персони, місця, об’єкта чи ідеї, що приносить відчуття приємності, яка відповідає задоволенню.

Ідеал краси — це взірець, яким захоплюються (чи обожнюють) в залежності від особливостей сприймання краси в конкретній культурі.

Жіночність — етична категорія, що означає сукупність особистісних, естетичних та соціально-психологічних якостей, які об’єктивно притаманні жінці або очікуються від неї. Складіть тематичний словниковий диктант «якості, які визначають жіночність».

(Орієнтовний зміст словникового диктанту. Емоційність, ніжність, вразливість, щирість, відвертість у прояві почуттів, краса, привабливість, шарм).

Дослідницько-пошукова робота з елементами оцінки

✵ Де і за яких обставин відбулася зустріч Панни і оповідача?

✵ Хто такий Семен Пустун? чому він не допоміг героям перейти через кордон?

✵ Як ліс зустрів Панну і оповідача? Зачитайте цей епізод.

✵ На які роздуми наштовхує оповідача спостереження над життям мешканців лісу? (Герой говорить, що світ природи «чистий…, не скалічений цими моралями людей, не заслинений лицемір’ям похоті, сильний, одвертий, простий»., тобто протиставляє досконалий світ природи і дисгармонійний світ людей із його лицемірною мораллю)

✵ Як ви вважаєте, чи може людське суспільство відмовитися від законів, що регулюють поведінку людей у колі собі подібних — норм моралі?

✵ Які рядки новели підтверджують, що юнак — типовий представник світу людей, що він є носієм моралі суспільства? (Персонаж говорить: «… мені щоразу хотілося взяти її за руку… Але… і знов мені хотілось взяти її за руку… Але… мені жагуче хотілось взяти її руку, тільки одну руку в цьому рудому, шершавому рукаві… Але… ми ж всього кілька годин знайомі одне з одним». Тричі повторене «але». тому можемо зробити висновок, що «але». — це норми моралі, які беруть верх над бажаннями проявити свої почуття).

✵ Що ви можете сказати про почуття Панни і Шехерезади — це любов?

✵ Як би ви визначили авторську ідею твору? чи згодні ви з нею? (Природне завжди прекрасне).

✵ Хто чи що, на вашу думку, є втіленням краси у творі?

✵ Що таке символ? чи можна вважати образ Панни символічним? (Панна — символ вічної жіночності)

Повторення відомостей з теорії літератури

Символ (грецьк. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища (хліб-сіль — символ гостинності в українців), має філософську смислову наповненість, тому не тотожний знакові. Символ тісно пов’язаний з наукою, міфом, вірою, поезією але не зводиться до них, тяжіє до певного узагальнення. Символ постає процесом активного перетворення внутрішнього на зовнішнє і — навпаки, відмінністю внутрішнього і зовнішнього. Тому символ не збігається за своїм значенням з будь-яким тропом. Коли метафора, скажімо, виконує характеризаційну функцію, не відаючи семантичних обмежень, зосереджуючись в образній оболонці, то символ існує в безкінечно означальній ролі, тяжіючи до загальної ідеї, прагнучи розширення її змісту, а не повного визначення. Тому метафора зумовлюється власне художніми чинниками, на відміну від символу, що ґрунтується на позахудожніх, передовсім філософських потребах езотеричного знання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку, зробити конспект, дати відповіді на запитання.

2. Творче завдання. Твір-роздум. Спростуйте або згодьтеся із твердженням: «Життя — плинне, щастя — це мить, а мить — частина вічності». (за твором В. Винниченка «Момент»)

Урок № 109-110 за 15 квітня 2022 року (п'ятниця)

Володимир Винниченко - громадський і політичний діяч.

Новела Момент". Філософський зміст, проблематика. Особливості композиції

Опрацювати по підручнику біографію В.Винниченка с. 252-257, зробити хронологічну таблицю в зошити.

Прочитати новелу "Момент", дібрати цитати до характеристики образу Панни

Урок № 107-108 за 12 квітня 2022 року (вівторок)

Символізм як різновид модернізму. Угрупування "Молода муза", "Українська хата" (М.Вороний, Олександр Олесь, Д.Загул, П.Тичина та ін.)

Опрацювати матеріал підручника с. 246-251. Зробити детальний конспект

Урок № 104-105-106 за 08 квітня 2022 року (п'ятниця)

Творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури.

Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На зламі 19-20-х століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.

Творчість Лесі Українки відіграла велику роль у розвитку вітчизняної і світової культури. Поетеса привнесла в українську літературу багатий духовний світ своїх героїв — людей з допитливим розумом і палким серцем. Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке проникнення в найістотніші питання доби, висока професійна культура — все це поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу.

„Демократичний зміст, гуманістичний пафос її творчості, висота духовності й інтелекту, заявлені в характері трактування вічних, загальнолюдських проблем (і літературних, і культурних), — все це повсякчас приваблювало читача і піднімало її слово до рівня світових вершинних зразків.”

Ця драма нібито звернена до сучасності. Проблема незалежності, що стояла перед Україною в XVII століття, співзвучна минулому століттю, нашим болям і сподіванням, історичному вибору, зробленому українським народом 16 липня 1990 p., коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет республіки.

На смерть Лесі Українки преса одностайно відгукнулася некрологами і статтями, рідні поетеси й українські видання в Києві отримала велику кількість телеграм і листів із виразами співчуття. Високо оцінила творчість Лесі Українки, наголошуючи на її зв’язку з робітничим рухом, більшовицька газета „Правда”. Почуття горя і непоправної втрати охопило всю Україну.

Твори Лесі Українки перекладено мовами багатьох народів світу, зокрема російською, грузинською, німецькою, абхазькою.

Споруджено пам’ятник і відкрито музей Лесі Українки у грузинському місті Сурамі, де вона жила і померла, її ім’ям названо вулиці в Сурамі та Тбілісі. Пам’ятник українській поетесі встановлено в Батумі. Ім’я Лесі Українки присвоєно багатьом театрам, інститутам, заводам, бібліотекам, школам, вулицям.

Кращими митцями світу створюються балети, романси, пісні на тексти поезій Лесі Українки, художниками ілюструються її твори.

На честь 100-річчя від дня народження поетеси в нашій країні було ухвалено постанову про заснування щорічної літературної премії імені Лесі Українки за кращий літературний твір для дітей.

1973 р. в Києві відкрито пам’ятник Лесі Українці.

Польський критик Флоріан Неуважний в столітні роковини з дня народження Лесі Українки говорив про світову велич поетеси:

„Ціле життя — щоденно — вона жила і творила для майбутньої справедливої і вільної України, освітлюючи своєю творчістю і біографією наше сьогодні, викликаючи в своїх земляків і за межами України подив, пошану і почуття щастя від того, що існують такі, як вона, творці і люди”.

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал, зробити конспект

Контрольна робота №6. Творчість О.Кобилянської, Лесі Українки Літературний диктант і розгорнуті відповіді на запитання

За кожну правильну відповідь на запитання літературного диктанту по 1-му балу (максимальна кількість балів – 7). Дев'яте і десяте завдання оцінюються по 2 бали.

Варіант 1

Літературний диктант

1. Ольгу Кобилянську називають ...

2. Мишолосіє – спільне ім’я …

3. Талановита художниця, нестримна, емоційна, інколи різка, красива, упевнена в собі, самостійна, наполегелива – усі ці риси притаманні …

4. Основою сюжету для «Кассандри» стали …

5. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу …

6. Пробудив Мавку грою на сопілці …

7. Назвіть прижиттєві поетичні збірки Лесі Українки.

8. Допишіть цитату з «Лісової пісні»: «Ні! Я жива, я буду вічно жити ...» (ІІ дія)

Розкрийте зміст з а п и т а н ь

9. Чому літературознавець О. Білецький назвав драматичну поему «Кассандра» «трагедією правди»?

10. Напишіть лист до героя або автору твору, який вас найбільше вразив.

За кожну правильну відповідь на запитання літературного диктанту по 1-му балу (максимальна кількість балів – 7). Дев'яте і десяте завдання оцінюються по 2 бали.

Варіант 2

Літературний диктант

1. Лесю Українку називають ...

2. Підзаголовок «Фрагмент» є у творі …

3. Співчутлива, справедлива, тактовна, щира, працьовита, здатна на великі почуття, спостережлива, учителька – усі риси притаманні …

4. Як до світл безсонних ночей Леся Українка звертається до …

5. Рятує Мавку від сокири Килини …

6. Бездуховність й обивательську обмеженість утілено в образі …

7. Назвіть перший вірш, написаний Лесею Українкою, та першу її поезію, що була надрукована.

8. Допишіть цитату з «Лісової пісні»: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки смутно, що не можеш ти ...» (ІІ дія)

Розкрийте зміст з а п и т а н ь

9. Романтичним чи реалістичним є образ Лукаша? Обґрунтуйте.

10. Напишіть лист до героя або автору твору, який вас найбільше вразив.

Виконати контрольну роботу, вказати варіант

Урок № 102-103 за 05 квітня 2022 року (вівторок)

"Кассандра" - новаторство в жанрі драматичної поеми.

Художні засоби для розриття внутрішніх переживань і сумнівів головної героїні

Домашнє завдання

Переглянути відеоурок, прочитати драматичну поему "Кассандра"

Урок № 100-101 за 01 квітня 2022 року (п'ятниця)

Роздвоєність душі Лукаша.

Бездуховність і байдужість до краси в образах Килини та матері Лукаша

Твір Лесі Українки навчає нас любити красу природи, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитися до її багатств. Різноликим, різноманітним постає в драмі цей світ. Кожен міфічний образ, на основі якого письменниця створювала персонажів своєї драми, сповнений великої мудрості, моралі, поезії. У п’єсі природа постає і як джерело творчості й натхнення. Оспівується також здатність людини творити красу за допомогою мистецтва, яке облагороджує людину.

✵ Чи можете ви назвати чинники, на основі яких герої діляться на позитивних та негативних?

✵ Назвіть тих героїв, яких за названими вище критеріями можна віднести до негативних?

✵ Складіть словниковий диктант «Риси характеру Мавки». (Романтична, волелюбна, щира, вірна, добра, чемна, благородна тощо)

Завдання:

1. Довести бездуховність Килини і матері Лукаша. Підтвердити прикладами з тексту твору.

2. Довести байдужість Килини і матері Лукаша до краси. Підтвердити прикладами з тексту твору.

3. Порівняти Мавку та Килину.

1. Інтерактивна вправа «Займи позицію».

✵ Чи можна назвати щасливими Килину і матір Лукаша? Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Чи зустрічали ви людей, подібних до Килини та матері Лукаша? Яке ставлення до них у вас сформувалося?

2. Які риси Килини і матері Лукаша, на ваш погляд, найбільш руйнівні для особистості?

3. Які поради ви могли б дати Килині й матері Лукаша?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Прочитати драматичну поему «Кассандра».

Урок № 98-99 за 29 березня 2022 року (вівторок)

Єдність трьох світів - композиційна особливість "Лісової пісні".

Романтично-міфологічний образ Мавки

Сьогодні ми, знайомлячись із головною героїнею драми-феєрії «Лісова пісня». переконаємося, що вона якнайкраще втілює Лесину концепцію людини: постає перед нами як тип особистості, вільної у своїх почуттях, думках і вчинках, кожен порух душі якої віддзеркалює її глибину й неповторність, красу і велич.

1. У чому виявилося новаторство драматургії Лесі Українки?

2. Що спонукало Лесю Українку звернутися до такого жанру, як драма-феєрія?

3. Які ознаки має драма-феєрія?

4. Які життєві реалії наштовхнули письменницю на написання «Лісової пісні».

5. Що лежить в основі композиції твору?

6. Дайте стислу характеристику міфологічного світу драми.

7. Зазначте особливості міфологічного світу в усвідомлені Лесі Українки.

8. Яким постає у творі світ природи?

9. Як, на вашу думку, пов’язані ці два світи?

Тематичний словниковий диктант (з продовженням). Фантастичні персонажі «Лісової пісні».

Мавка, Потерчата, Лісовик, Водяник, Той, що греблі рве, Перелесник, Доля… (Русалка; Той, що в скалі сидить; Русалка Польова, Пропасниця, Потерчата, Куць, Злидні)

СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Всі персонажі «Лісової пісні». умовно діляться на дві групи: людей та міфологічних, фантастичних істот, які представляють світ природи. Між світом природи і людьми існують певні протиріччя. Водночас ці світи тісно пов’язані, і зв’язуючою ланкою між ним є образ Мавки. Наприклад, звичайний сільський хлопець Лукаш навіть не здогадується про те, що природа щедро вклала в його душу поетичний дар, який промовляє тихим голосом його сопілки. Почула його і зрозуміла лісова істота Мавка, і голос цей запалив у ній іскру людського почуття — кохання. Всіма силами Мавка намагається допомогти Лукашеві «своїм життям до себе дорівнятись». але атмосфера буденщини та черствого житейського практицизму стають на заваді, не дають їй цього досягти.

Зовнішність

«В ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами…».

«Як дівчина… ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи…».

З розвитком дії змінюється і її зовнішній вигляд. Спочатку вона постає перед читачем «наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах». У другій дії, щоб сподобатися матері Лукаша, за її намовою Мавка перевдягається у буденний одяг сільської дівчини, перетворюючись на покірну служницю. І все це заради великого, до самозречення, кохання до Лукаша, яке дало їй безсмертну душу, смисл і мету її існуванню. Її серце об’єднало все, що є найкращого і в «лісовому». і в «людському». Саме через це вона не може повернутися до легковажного рослинного життя і веселих пустощів з Перелесником, попри всі намагання лісових істот повернути її назад, примусити її забути «хатній, рабський дух».

Мова Мавки свідчить про її повагу до навколишніх міфічних істот і людей. Навіть на грубощі вона відповідає лагідно. Мова незвична, багата, поетична. Також її мова афористична: «Не зневажай душі своєї цвіту». «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»; «Що ж? Хіба крові не варта краса?»; «Сумно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Характер персонажа — сильний, цілісний, вольовий. У лісової дівчині гармонійно поєднуються зовнішня краса з багатим внутрішнім світом. Переступивши фізично поріг буденного життя, в якому існують розрахунок, користолюбство, лицемірство, зрада, прагнення до матеріального збагачення, Мавка не переступає цього порога духовно. Вона не стала простою смертною, а залишилася ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.

Зраджена Лукашем, якого покарано за це втратою людської подоби, вона знаходить у своєму люблячому серці слова, які перетворюють його знову на людину.

✵ Як це характеризує Мавку?

✵ Що, на вашу думку, символізує цей образ? (Уособлення духовності й невмирущої краси, символ прекрасної мрії)

У кінці твору Мавка гине фізично. Але розв’язка твору оптимістична, тому що Мавка є уособленням духовності й невмирущої краси, а вона — вічна. Із упевненістю можна сказати, що Мавка — це витворений уявою поетеси ідеал гармонійної людини, яка живе вільним, духовно багатим життям, у повній злагоді з природою. Саме тому їй не судилися ні смерть, ні забуття.

✵ Назвіть риси романтичного героя. (Незалежна, непересічна особистість, яка протестує проти суспільних умов, що обмежують її свободу. Її душа роздвоєна між світом реальності та світом мрій, доля — трагічна)

✵ Назвіть риси героя неоромантичного твору. (Герой заперечує прозу «обивательського життя». Оспівує мужність, подвиг, романтику пригод. Діє в екзотичних умовах. Непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини». Вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики і пригод, прагне поєднати ідеал з дійсністю. Самотній)

✵ Що з названих ознак відповідає образу Мавки? (Непересічна сильна особистість, яка існує у двосвітті. Волелюбна, прагне гармонії та ідеалу, доля трагічна)

✵ Назвіть риси міфологічного героя. (Герої міфів алегоричні, символічні, існують у двох світах: міфологічному та світу людей. Здатні перетворюватися на іншу подобу)

✵ Що з названих рис відповідає образу Мавки? (Мавка існує у міфологічному світі та людському. Вона символізує гармонійну людину, уособлює духовність і невмирущу красу, є символом прекрасної мрії, перетворюється на вербу)

Доведіть, що образ Мавки — зв’язуюча ланка між трьома світами драми.

«Чи змогла б Мавка жити в сучасному світі?».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Підготуватися до характеристики образу Лукаша.

Урок № 96-97 за 25 березня 2022 року (п'ятниця)

Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі ("Слово, чому ти не твердая криця...")

Драма-феєрія "Лісова пісня". Оригінальність жанру.

Прочитати поезію:

Слово, чому ти не твердая криця...

Українка Леся

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб'єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою...

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

25/ХІ 1896

Коментар:

Вірш «Слово, чому ти не твердая криця…» (1896) увійшов до збірки «Думи і мрії», у якій однією із центральних була тема митця й суспільства. Цього вірша Леся Українка написала 25 листопада 1896 року, після того, як у 1984-1985 роках у додаток до Емського указу з’явилися статті, які взагалі забороняли все українське. Доречними тоді були рядки:

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів…

Твір побудований на персоніфікації: до свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише поезії Лесиної поезії. Поетеса вважає, що її слово може бути «мечем на катів» не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю і кинуться одважно до бою: «Зброя моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!». Леся Українка розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її.

Домашнє завдання.

2. Поміркуйте, чи згодні ви з висновками статті підручника щодо цього твору (підручник – с. 231)?

3. Дайте письмові відповіді на питання (завдання виконати у зошиті):

1. До якого циклу належить поезія «Слово, чому ти не твердая криця...»?

2. Поміркуйте, чому поетеса порівнює слово з крицею.

3. Доведіть, що лірична героїня твору вірить у силу слова.

Вершиною творчості Лесі-драматурга є «Лісова пісня».

Історія написання твору

Останні роки життя Лесі Українки пройшли на Кавказі, куди перевели на службу її чоловіка Климента Квітку. Звідси письменниця їздила до Києва чи на лікування до Єгипту, адже стан здоров’я щоразу погіршувався.

Хвора, прикута до ліжка, письменниця, яка була далеко від рідної України, сумувала. Думками линула на Волинь, у Колодяжне. Прогресуюча хвороба забирала останні сили, а письменниця прагнула творити, поспішаючи видобути зі свого серця «те, що не вмирає». Праця допомагала боротися «з виснаженням, високою температурою та іншими пригнітаючими інтелект симптомами», – зазначала в листі Леся Українка.

Драма «Лісова пісня» була написана в Кутаїсі в липні 1911 року в стані великого напруження творчих і фізичних сил. Леся в листі до Ольги розповідала: «Писала її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам’яті…»

Проте задум твору Леся Українка виношувала здавна, він хвилював, вабив до себе. У листі до матері вона зазначала: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними…»

«Лісова пісня» виросла на ґрунті української народної творчості. Глибоке знання фольклору дало можливість Лесі Українці створити неперевершений твір.

Драма-феєрія (від франц. fee – фея) – один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні ( з реального погляду) перетворення. У такій драмі поряд з людьми виступають створені їхньою уявою фантастичні істоти.

(Ремарка – авторське пояснення для режисера й акторів, у якому описано обстановку на сцені, зовнішність героїв, їх дії, жести, інтонацію тощо).

Домашнє завдання.

Матеріал уроку коротко законспектувати. Прочитати драму-феєрію "Лісова пісня" (переглянути фільм)

Урок № 93-94-95 за 22 березня 2022 року (вівторок)

Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Основні мотиви поетичної творчості, її неоромантичний струмінь.

Утвердження незламності духу і віри людини в життєвих випробовуваннях, змаганні з долею у віршах "Мріє, не зрадь!", "Contra spem spero!"

Епіграф: Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

Леся Українка

– Про що це відео?

– Чому з нього можна навчитися?

Сьогодні ми розпочнемо вивчення творчості Лесі Українки, жінка, яка більшу частину свого життя боролася з важкою хворобою, але не зламалася, не втратила оптимізму і вогню душі.

Недарма кажуть, що людина жива «не хлібом єдиним» їй потрібна ще й краса, яку несуть споглядання природи, гармонійні людські стосунки, твори мистецтва, музика, вірші…

Саме про вірші Лесі Українки, які надають поетесі можливості злетіти на крилах натхнення над світом буденності, взявши із собою і читача, піде мова на уроці. Тільки їх краса повністю відкриється лише тоді, коли вони будуть майстерно прочитані. На цьому уроці ми продовжимо роботу над удосконаленням уміння виразно читати вірші.

Поезія «Contra spem spero». назва якої у перекладі з латинської мови означає «без надії сподіваюсь». написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету — і перемогла. Наперекір зловісним «осіннім хмарам». вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): «Любий Миша! я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь». догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать».

Аналіз вірша «Contra spem spero».

✵ Визначте провідну думку поезії. (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу)

✵ Як поетеса розуміє своє місце у суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі…». «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)

✵ Які рядки з цього вірша, на вашу думку, під час декламації слід прочитати найбільш емоційно. (Гетьте, думи, ви, хмари осінні! / То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа? / *** / Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!)

✵ Як використовується контраст у поезії. Наведіть приклад. («… Я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі».)

✵ Дайте характеристику ліричної героїні вірша. (Сильна, незламна, вольова особистість, яка сповнена мрій і сподівань на краще, готова битися до перемоги)

✵ Доведіть символічність твору. (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту — осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори й гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі». «барвисті квітки». символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора». «крута, крем’яна гора». «темна ніч»., протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти». «весела весна». «зірка провідна». (прийом контрасту))

✵ Які романтичні образи створено авторкою? (Лірична героїня — самотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішню — зі самодержавством своїм словом, — незламний борець) т Знайдіть рядки, які можна вживати як афоризми. (Як афоризми звучать усі протиставлення: «Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!».)

✵ Які ще художні засоби використано в поезії і з якою метою? (Епітети — «хмари осінні». «весна золота». Вони підкреслюють оптимізм героїні. Внутристрофічна анафора — «Буду сіять». — надає героїні відчуття впевненості у своїх діях. Градація — наростання настрою непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись». «Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать». «Буду пісню веселу співать»., «я буду крізь сльози сміятись». «Буду жити! Геть думи сумні!».)

✵ Визначте віршовий розмір, спосіб римування та риму. (Анапест, перехресне римування, чоловіча рима)

✵ Знайдіть алюзію в поезії. («Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать». — ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який такий же важкий камінь намагався закотити на гору)

✵ Чи співпадає життєва позиція ліричної героїні вірша зі ставленням самої авторки до життя? (Поезія «Contra spem spero». є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту».)

Аналіз вірша «Мріє, не зрадь».

✵ Назвіть адресата звернень ліричної героїні. (Мрія)

✵ Знайдіть у тексті поезії характеристику мрії. (У неї вкладена «остання надія». вона — «світло безсонних очей». мрія повинна залишитися живою і втілитися в життя, вона — літає орлом над ліричною героїнею, заради неї лірична героїня хоче бути крилатою і навіть згодна віддати за неї життя)

✵ Визначте загальний настрій вірша. (Оптимістичний)

✵ Назвіть ключові мотиви твору (Мрія і призивання майбутнього)

✵ Чи можна стверджувати, що шлях до мрії — легкий? (Ні, життя ліричної героїні на шляху до мрії — постійні змагання з долею, з випробуваннями життя)

✵ Дайте характеристику ліричної героїні? (Вона незламна, сильна духом, не звертає з наміченого шляху, хоче жити повноцінним життям: «Дай мені крила свої, хочу їх мати сама, Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною».)

✵ Що, на вашу думку, символізує мрія, заради якої лірична героїня вірша «давно інших мрій відреклася». (Це щасливе майбутнє країни та її народу, заради якого лірична героїня згодна віддати всі свої сили, натхнення і навіть життя: «Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари, Не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть».)

✵ У листі до Павлика від 10. IV. 1903 р. Леся Українка ставить вимогу до революційного борця зробити своє слово конкретно-дійовим, таким, що не терпить зради. Знайдіть у тексті твору рядки, які повторюють цю думку. (Мріє, станься живою! Слово, коли ти живе, статися тілом пора)

✵ Визначте головний мотив поезії. (Прагнення волі, уславлення подвигу борців за волю)

✵ Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя. (Боротьба за свободу. Ліричний герой — сильна особистість, здатна спалити мости за собою, здатна на подвиг, самозречення, самопожертву заради мети — свободи батьківщини. Використовуються асоціативні образи, образи-символи (мрія — символ прагнення волі. Орел — символ волі))

✵ Знайдіть у творі ознаки вітаїзму. (Ствердження життєвості, незнищенності нації. Гуманістичний пафос)

Домашнє завдання

Знати біографію письменниці, зробити опорний конспект за підручником с. 223-228 відповідати на запитання ;

Виразно читати вірш «Contra spem spero», "Мріє, не зрадь!"

Урок № 91-92 за 18 березня 2022 року (п'ятниця)

Творча манера й стиль автора.

О.Кобилянська й українська та західноукраїнська література. Ідея ніцшеанства у творчості письменниці

Художній світ прози Ольги Кобилянської - ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА - МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА

У її творах тонкі обрисування людської психіки, глибокий аналіз і знання людської душі.

Г. Хоткевич, письменник

Ольга Кобилянська та епоха модернізму. Українська література кінця XIX — початку XX ст. перебувала під впливом західноєвропейських літературних тенденцій, однак тривалий час вітчизняне літературознавство намагалося не акцентувати на їх яскравому виявленні у творчості О. Кобилянської. Письменницю особливо цікавили філософські праці Ф. Ніцше, імпонувало його розуміння ідеально-абстрактної, романтичної надлюдини, яка намагається чинити опір обставинам буття й утверджує себе всупереч цим обставинам.

Літературний критик С. Єфремов вважав, що О. Кобилянська з усіх українських письменників початку XX ст. найближча до модерністських європейських напрямів. Герої О. Кобилянської — це «аристократи духа», вони хочуть вживити в собі ідеал «надлюдини». О. Кобилянська, пояснюючи свою світоглядну позицію, у листах до О. Маковея писала: «Відбір і підшукування красивого і благородного, розкривання благородного і героїчного — це й є мистецтво як таке».

Для О. Кобилянської розуміння модернізму як художнього напряму передовсім пов’язувалося з поняттям фемінізму. На формування емансипованих поглядів письменниці мали вплив декілька прогресивних жінок, які здобули європейську освіту та виявляли радикальні переконання щодо ролі жінки в суспільстві. Серед них були Софія Окуневська-Морачевська — доктор медицини Цюріхського університету, яка першою в Австро-Угорській монархії здобула медичну освіту, художниця Августа Кохановська та Наталя Кобринська — письменниця, організатор жіночого руху в Західній Україні.

На зборах Товариства руських жінок на Буковині в 1894 р. О. Кобилянська виступила з промовою «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця відстоювала ставлення до жінки як до особистості, що має право «індивідуальної свободи, поваги людської і справедливості». Розповідаючи про важке життя жінки на Буковині, вона закликала жінок боротися за свою людську гідність, вказувала на їхнє право здобувати освіту, бути здатними працювати за покликанням. Захоплення письменниці жіночим рухом було недовготривалим, однак і в подальшій творчості їй не вдалося позбутися феміністичної ідеології.

Творчий доробок. Твори О. Кобилянської раннього періоду (1880-1887) — це написані німецькою мовою вірші, оповідання «Гортенза, або Картина з життя однієї дівчини», «Доля чи воля?», «Видиво», «Людина з народу» та повість «Вона вийшла заміж» (у другій редакції — «Людина»).

Переїхавши до м. Чернівці у 1891 р., О. Кобилянська пише україномовні повісті та оповідання «Він і вона», «Царівна», «Що я любив», «Ніоба», «Некультурна», «Природа», «Земля», «У неділю рано зілля копала...», «Через кладку», «За ситуаціями», «Апостол черні», у яких виявляється неоромантично-символістська естетика модернізму.

Сповідуючи філософію Ф. Ніцше, письменниця зображувала людину як неповторну особистість — мислячу, горду, відважну, здатну творити добро, відстоювати право на щастя. Для О. Кобилянської такою особистістю є жінка. У її творах зображено жінку з повноцінним особистісним світовідчуттям, із багатим внутрішнім світом, наділену відкритим розумом, щирим серцем, волею та правом на щастя. Неоромантичний ідеал утілено в жіночих образах повістей О. Кобилянської «Людина» (1892), «Царівна» (1895), музичних новел «Impromptuphantasie» (1894) та «Valse melancolique» (1894).

У повісті «Земля» (1901) висвітлено проблеми взаємин батьків і дітей, злочину й кари, людини і землі. У творі на прикладі родини Федорчуків художньо інтерпретовано вічний мотив братовбивства. Повість вирізняється художньою довершеністю, глибоким психологізмом і символізмом у розкритті образів.

Повість «У неділю рано зілля копала...» (1908) — одна із най- видатніших у творчій спадщині письменниці. В основу твору покладено мотив романтичної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

У творчості письменниці періоду з 1915—1923 рр. домінують мотиви трагічної безвиході, страждання особистості, її душевного болю, обумовлені зокрема й подіями Першої світової війни.

Отже, творчий доробок О. Кобилянської — це новизна проблематики, глибокий психологізм, музичність художньої оповіді.

Запитання і завдання

1. Прослідкуйте вплив філософських концепцій рубежу віків на формування творчої індивідуальності О. Кобилянської.

2. Чому феміністична проблема стала актуальною в неоромантичній творчості авторки?

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Ольга Кобилянська і західноєвропейська література».

4. У чому виявляється новаторство творчості письменниці?

Домашнє завдання

Зробити конспект статті

Урок № 89-90 за 15 березня 2022 року (вівторок)

Тема: "Людина" - перший твір в українській літературі з розкриття ідей емансипації. Тема долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища

Повість О. Кобилянської «Людина» — перший в українській літературі твір, у якому порушено проблему емансипації жінки. Устами своєї героїні Олени Ляуфлер письменниця заявляє протест проти традиційного трактування ролі жінки в суспільстві, обмеження її інтересів трикутником «діти — церква — кухня», знеособлення людини взагалі та висловлює сміливі погляди нової жінки на питання вільного життєвого вибору та рівноправності жінки в суспільстві. Про те, до яких висновків своїм твором письменниця підводить кожного з нас, ми і поговоримо сьогодні.

Вперше повість була надрукована в 1893 році в журналі «Зоря», але не втратила своєї актуальності і сьогодні. Адже і в наш час надзвичайно часто перед жінкою постає нелегке питання: «А який же вибір зробити: сім’я чи кар’єра, любов чи розрахунок, самореалізація, розвиток власного творчого потенціалу чи пошук шляхів забезпечення виживання сім’ї?»

✵ Що вам відомо про участь О. Кобилянської у феміністичному русі?

✵ Що таке емансипація? (Емансипація (від лат. терміна «звільнення сина від батьківської влади» ) — звільнення від залежності, скасування якихось обмежень. Поняття «емансипації жінок» в різний історичний час мало різне значення. У ХІХ- ХХ ст. воно означало боротьбу жінок за рівні з чоловіками права.)

✵ Кому О. Кобилянська присвятила свій твір? Чому? (Н. Кобринській, українській письменниці, яка у 1884 р. у Станіславі (нині Івано-Франківськ) заснувала «Товариство руських жінок». Як громадська діячка, Н. Кобринська в 1891 році в Стрию скликала перше жіноче віче, на якому виступила з промовою про дитячі садочки та їхню доцільність у державі, організувала видання альманахів «Наша доля» та «Жіноча бібліотека», в яких друкувалися твори галицьких і буковинських письменниць на тему емансипації)

✵ У яких іще творах О. Кобилянської йдеться про нових жінок-інтелектуалок? («Меланхолійний вальс», «Царівна» )

Свій твір письменниця назвала «Людина». (Перша його назва «Вона вийшла заміж» )

Яка назва, на вашу думку, більш вдала? Створіть асоціативний кущ «Людина».

Людина — біологічна істота; родина; оточення; носій ідей; мета життя; шлюб; діти; навчання; моральні принципи; рід занять; член суспільства і под.

Що розуміє під поняттям «людина» головна героїня повісті?

Довідка

Людина — це найбільш загальне поняття, що використовується у соціології для характеристики органічної і надорганічної форми еволюції (за Спенсером), яка являє собою діалектичну єдність біологічних і соціальних властивостей, причому соціальні є визначальними для цього поняття.

Дати коротку характеристику оточення, у якому живе Олена.

Батько — голова сім’ї, яку намагається будувати за принципом «Моя воля — це воля всіх». Доньку, яка посміла суперечити його вимогам, називає «гадюкою».

Мати — жінка обмежена і зарозуміла, пишається сином. Навіть не намагається зрозуміти доньок. їй не подобається їхня любов до читання. Хоча знає, що Олена відповідальна, саме на ній тримається господарство.

✵ Герман-Євген-Сидір — …

✵ Маргарет — …

✵ Ірина — …

✵ Твір примусив мене замислитися над питанням…

✵ Знання, отримані на уроці, я можу використати…

✵ а мою думку, людина являє собою…

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити матеріал уроку за підручником с. 215 - 222

2. Підготувати цитати до характеристики образу Олени Ляуфлер.

Урок № 21-22 за 12 жовтня 2021 року (вівторок)

Тема: Розвиток мовлення. Складання анкети головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» . Характеристика інших персонажів роману

I. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Літературний пазл

Відтворіть пропущені слова у біографії Панаса Мирного.

Панас Мирний (справжнє ім’я - _______) народився ____ року в сім'ї дрібного чиновника, у _________ на Полтавщині. Навчався Панас спочатку в __________ парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до ________ — у повітовому училищі. З 14 років працює ____________. Перші його твори — ___________________________. На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат ____________. Вночі з 19 на 20 січня _____ р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в ________. У будинку, де жив письменник, з 1903 року відкрито ___________.

II. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності

Починав Панас Мирний з поезії, а сповна його талант розкрився у прозі. Ще змолоду митець писав:

Бажали ми народові свободи,

Бажали ми, щоб очі він розкрив,

І, як другі освітнії народи,

Для поступу, для правди й щастя жив.

Ці слова можна поставити епіграфом до творчості письменника. Вірші він творив усе життя, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу». Справжню письменницьку славу принесли Панасу Мирному два великі романи – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія». Здобули визнання читачів також повісті «Лихі люди», «П’яниця», «Лихо давнє й сьогочасне», оповідання «Морозенко», драма «Лимерівна».

Спробуйте сформулювати тему роману.

Тема твору – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні та під час реформи 1861 року.

Звучить ідея гибелі людей (кращих), які гинуть як жертви соціальної несправедливості – стають «пропащою силою» (друга назва роману). В романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства та тяжке життя бідноти в місті. («Пропаща сила» - людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася в своїх потенційних якостях і можливостях»,— зазначав О. Гончар.)

Композиція роману

Кожен твір має свою будову — композицію.

Композиція — побудова літературного твору, розміщення і співвідношення його складових частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів. У поняття «композиція твору» входять описи подій, зовнішнього вигляду (портрети героїв), діалоги, монологи, описи природи (пейзажі), обстановки, авторські відступи. Взаємодія різних компонентів твору, що у своїй сукупності становлять єдине ціле, є його композицією.

Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, зокрема Чіпки, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях розбою.

З скількох частин складається роман?

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи. Кожна частина, кожний з 30 розділів має свій закінчений зміст, свій внутрішній лад, художню завершеність.

Учитель: Академік О.Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

Як називаються частини роману? Про що у них розповідається?

I. Дитинство і юність Чіпки. (Це експозиція. Тут ще немає боротьби, загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, не називаючи його імені. Юнак зустрічає «польову царівну». Потім виявляється, що юнак – Чіпка, а «польова царівна» - Галя. Тут чудові пейзажі. У наступних розділах – розповідь про батьків та дитячі роки героя. Розділ «Двужон» - про кріпака Івана Вареника, який під чужим прізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею і знову кудись помандрував, залишивши «байстрюка» Чіпку на тяжке бідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його однолітка Грицька.)

II. 100-річна історія села Піски ( в основному писав Іван Білик). Розповідається про закріпачення козацького села Піски Катериною ІІ, про завзятого січовика Мирона Гудзя, який виборов своєму родові волю, а також про життя внука Мирона — Максима, який поступово скочується на хибний шлях.

III. Складна доля селянина-бунтаря. Це вже боротьба добра і зла, правди і кривди, це невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, щоб купити землі, як це зробив Грицько, і повільне, але неухильне скочування в прірву розбишацтва.

IV. Трагедія Чіпки. Автор підсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Пороха, Василя Семеновича Польського і дає можливість нам зробити повчальні висновки стосовно долі цих людей.

1 частина – експозиція.

2 частина – розвиток дії, передісторія.

3 частина – зав’язка («Нема землі» ─ втрата Чіпкою землі), розвиток дії.

4 частина – кульмінація, розв’язка (винищення козацької родини Хоменків; арешт героя).

У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», як і в інших великих епічних творах, є основні та другорядні сюжетні лінії.

Основні сюжетні лінії роману:

Рід та життя Чіпки.

Рід та життєвий шлях Максима Гудзя.

Історія життя Грицька та Христі.

Життєпис панів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії роману:

Мотрі Жуківни. (Матері Чіпки).

Івана Вареника (Батька Чіпки).

Явдошки.

Василя Пороха.

Які проблеми автор підняв у творі? У яких епізодах роману це видно?

· Народна мораль.

· Батьки і діти.

· Добро і зло.

· Земля і достаток.

· Кріпацька неволя.

· «Пропаща сила».

· Становище жінки в сім’ї.

· Любов і сімейне щастя.

ІІІ. Закріплення вивченого на уроці.

Бліц-опитування

1. У якому році було написано роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875.)

2. За жанром «Хіба ревуть воли, як ясла повні» − це... (соціально-психологічний роман).

3. Хто є головним героєм роману? (Чіпка Варениченко.)

4. З скількох частин складається роман? (4 частини.)

5. Друга частина твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні» розповідає про... (Розповідає про закріпачення села Піски й долю Максима.)

ІV. Домашнє завдання

Прочитати теоретичний матеріал у підручнику (С. 53 – 65); виписати цитати до характеристики образу Чіпки.