Орфографічний практикум 9 клас

6. УРОК № 29 за 21 квітня 2022 року (четвер)

Правопис складних і складених прислівників

Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: босими ногами — босоніж; обома руками — обіруч, в різні боки — врізнобіч, на швидку руку — нашвидкуруч, в один час — водночас, на самий перед — насамперед, по всякий час — повсякчас, не сам хотів — несамохіть, з початку віку — споконвіку, має бути — мабуть; чимдуж, чимраз, чимскоріш.

Але в кількох прислівникових сполученнях усі частини пишуться окремо: тим часом (хоч тимчасом як), все одно, все рівно.

Прислівник геть-чисто пишеться через дефіс.

Прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ледве-ледве, далеко-далеко, рано-вранці, давним-давно, повік-віків, врешті-решт, зроду-віку, тишком-нишком, сяк-так, більш-менш, видимо-невидимо.

Деякі з них пишуться через два дефіси, а саме: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, десь-не-десь, коли-не-коли, хоч-не-хоч, будь-що-будь.

Три прислівники пишуться окремо й через дефіс: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, але окремо: з усіх усюд.

Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого іменника, числівника чи займенника в різних відмінках з прийменником або без нього, пишуться окремо — двома і більше словами: день у день, рік у рік, раз у раз, раз по раз, ніч крізь ніч, час від часу, раз від разу, раз за разом, день при дні, від ранку до вечора, з боку на бік, з дня на день, з роду в рід, з кінця в кінець, кінець кінцем; один по одному, один за одним, один одинцем, одним одно; сам на сам.

Прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього пишуться через дефіси тому, що тут повторюється та сама застигла форма слова (родовий відмінок), а не різні, як, скажімо, у сполученні раз у раз чи сам на сам, де маємо поєднання називного відмінка із знахідним, або в сполученні кінець кінцем, де поєднано називний відмінок з орудним.

Перевірте себе. 1.Сполучення слів запишіть трьома групами в тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) двома і більше словами; 3) через дефіс.

Обміркував до/ладу, знав аби/як, узяв хтозна/де, на/силу підвівся, пропав без/вісти, давай по/простому, звик як/не/як, зустрілись сам/на/сам, розділив на/четверо, з/давна відомо, зжовк по/осінньому, здійсниться кінець/кінцем, з/малку вчися, від/тоді все змінилося, перебиває раз/у/раз, одягся як/небудь, ойкнув с/проквола, видадуть на/гора.

Ключ. З других букв перших слів має скластися вислів В.Симоненка.

Перевірте себе. 2.Сполучення слів і слова запишіть у тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома і більше словами.

Підійшов у/притул, раз/по/раз гукав, по/перше, узяв до/відома, попід/тинню, на/сам/перед, один/по/одному, накинув на/опашки, кінець/кінцем, будь/що/будь, повік/віків, росте в/глиб, виходили по/одинці, одним/один, день/у/день сох, рушив у/чвал, рано/вранці, всього/на/всього, бачив уві/сні, по/дружньому повір, з/ранку/до/вечора, по/новому йде праця, хоч/не/хоч, вивчив на/пам’ять, врешті/решт, чим/скоріш, на/око помнож, сам/на/сам.

Ключ. З останніх букв останніх слів має скластися вислів давньоримського філософа Сенеки.

Домашнє завдання

Вправи, подані вище - виконати у зошити

5. УРОК № 28 за 14 квітня 2022 року (четвер)

Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником

Кількість прислівників поповнюється переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, вночі, надвечір, безвісти, вдосвіта, потихеньку, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє);

складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.

Окремо пишуться:

прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.

Найуживаніші з них такі:

без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;

на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;

до: до побачення, до речі, до краю, до діла;

з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;

в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;

прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

прислівники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-домашньому, по-літньому, по-українськи, по-книжному, по-моєму, по-їх-ньому, по-нашому;

прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;

прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, бііьш-менш, часто-густо, любо-дорого;

прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли, хоч-не-хоч. Запам'ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.

ВПРАВИ:

1) Запишіть подані слова разом, через дефіс, окремо. Прокоментуйте їх правопис:

високо/високо, не/ждано/не/гадано, тільки/тільки, по/госпо-дарськи, близько/близько, з/краю/вкрай, до/в/подоби, за/рахунок, на/відмінно, на/славу, по/сусідськи, на/вкруги, на/весні, у/тричі, на/швидку, з/далека, з/годом, по/одинці, з/верху, від/нині, до/дому, в/ряди/годи, по/іншому, на/довго, на/добридень, в/смак, поза/торік

2) Складіть і запишіть речення із поданими прислівниками та співзвучними з ними словами:

насторожі — на сторожі; назустріч — на зустріч; доволі — до волі; усередині — у середині; по-третє — по третє

3) Прочитайте текст. Випишіть прислівники. Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи.

І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе стрілу-блискавицю. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху — так по ньому вдарило згори (Гр. Тютюнник).

Домашнє завдання

Вправи, подані вище - виконати у зошити

4. УРОК № 27 за 07 квітня 2022 року (четвер)

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ, УТВОРЕНИХ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Мета: ознайомити з основними правилами правопису голосних о та е в кінці прислівників, утворених від прикметників і дієприкметників; зміцнити навички правопису прислівників з відповідною орфограмою, пояснювати її за допомогою орфографічних правил.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

Запишіть у дві колонки з прикінцевим: а) -и; б) -і.

Наскільк.., філософськ.., дедал.., навшпиньк.., двіч.., дос.., вдалечин.., знестям.., гігантськ.., заоч.., насправд.., віднин.., звідусюд.., вельм.., допок.., ззовні, навкулачк.., навкруг.., ополудн.., залюбк.., навпомацк.., наприкінц.., насторож.., навпрошк...

II. Сприймання і засвоєння нових знань.

Відновіть народні вислови, визначте їхні межі. Запишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Виділіть прислівники, з’ясуйте їх синтаксичну роль.

Кому добре той співає кому зле той плаче веселе дерево весело й співає як заспіває то аж плакати смачно болить горло співати дармо славні бубни за горами а глянь ближче собача шкура краще маленька рибка ніж великий тарган більше землю удобряй будеш мати урожай як Павло то й весело.

Розподільний диктант. Від поданих прикметників утворіть прислівники суфіксальним способом. Запишіть їх у дві колонки.

Багатозначний, безжалісний, байдужий, нудний, блискучий, ближчий, даремний, хороший, цілющий, грозяний, жагучий, добрячий, титанічний.

Лексичний експеримент. До поданих прислівників доберіть синоніми, утворивши синонімічні ряди. Підкресліть орфограми.

Безпечно (нешкідливо, невинно, незагрозливо); рішуче (категорично, безапеляційно, беззаперечно, ультимативно), терпляче (витривало, терпеливо); страшно (боязко, моторошно, лячно, боязно); даремно (безрезультатно, безуспішно, намарно).

«Знайди зайве слово».

1. Визначте, який прислівник утворено від іншого прислівника.

Щодобово, соромно, надовго, рвучко.

2. Визначте, який прислівник утворено від прикметника.

Наглухо, нащо, клопітно, нізащо.

3. Визначте, від якого прикметника можна утворити прислівник на -е.

Безбарвний, далекуватий, найважчий, горизонтальний.

ІІІ. Домашнє завдання

Вправи, подані вище - виконати у зошити

3. УРОК № 26 за 31 березня 2022 року (четвер)

Правопис незмінюваних частин мови. Прислівник

Перепишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Отож я посішив (чим)дуж (у)гору до замку. 2. Володимир (тим)часом ішов через горб. 3. (З)рештою, цього разу Іван горів (по)особливому. 4. (У)третє навідало Івана його дивне світло в 1931 році. 5. Літери випливали з-під олівця химерні й кострубаті, заповнюючи листок (від)краю і (до)краю. 6. Хлопець важко підіймався (під)гору, стояла (до)вкола ніч, оксамитна та глуха. 7. Пішов (босо)ніж, м’яко ступаючи (на)вшпиньках. 8. Той не помітив жінки, хоч вона була (по)справжньому гарна. 9. Ішла (до)дому поволі. 10. Заплющилася, щоб отямитися, щоб зрозуміти (на)решті, що воно коїться (на)справді. 11. Вона (мимо)хіть оглянулася. 12. Вона йшла, притримуючи поділ сукні, й позирала (вряди́)годи́ на нього. 13. Коли(не)коли проїжджали повз них вози й авта. 14. Над каштаном (у)дворі тріпотіло кілька білих метеликів. 15. Ворони п’ють надкльовані горіхи. А що їм, чорним? Чорним (все)одно.

Запишіть прислівники й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.

Рано(вранці), кінець(кінцем) охрип, (перед)усім, витер (на)сухо, (по)іншому ріс, (в)основному стер, врешті(решт), йшли (по)четверо, (тим)часом підріс, (в)друге прийшов, (по)людськи, (у)стократ, (сам)один, (спід)лоба, (будь) коли, (все)одно нема.

Ключ. З останніх букв останніх слів повинен скластися вислів Платона.

Запишіть слова в дві колонки залежно від того, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) окремо.

(На)вздогін, (на)марне, один(в)один, (за)світла, побіг (у)перед, (на) мить осліп, (на) вибір, (з)рідка, зігнув (у)двоє, (по)десятеро, (на)виворіт, рік(у)рік, (у)щерть, (без)відома, по(всяк)час, (по)п’ятдесят, (від)даля.

Ключ. З останніх букв останніх слів повинно скластися закінчення вислову Л.Костенко: “Мужність …”

Домашнє завдання

Теоретичний матеріал законспектувати, вправи, подані вище виконати

2. УРОК № 25 за 24 березня 2021 року (четвер)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА з теми:

«Правопис іменних частин мови та дієслова»

1. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку

А кумедне кенгуру, картопляне пюре, красиве панно

Б довгий тунель, важка путь, перспективний інженер

В багатолюдне Сочі, малий соня, старовинний піаніно

Г непосидючий хлоп’я, молода леді, лікувальне алое

Д убога сирота, повноводе Конго, кольорове драже

2.За допомогою суфікса -ев- (-єв-) утворюються прикметники від усіх іменників рядка

А кальцій, двір Б водень, текст В сосна, свинець

Г корінь, тунець Д папір, магній

3.Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка

А низький, пресильний, дорогий

Б визначний, лисий, удалий

В кароокий, молодий, красивий

Г смачний, тонкий, ефективний

Д бадьорий, гнідий, хворий

4.Чи МОЖНА замінити варіантом у дужках прикметник у словосполученні

А у дрімучому (дрімучім) лісі

Б головному (головнім) доповідачеві

В на березовому (березовім) стовбурі

Г на рожевому (рожевім) тлі

Д на кам’яному (кам’янім) парапеті

5.Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку

А зеленуватіший, найрідший, найбільш дотепний

Б найбільш весняний, найменш дзвінкий, молодший

В найбіліший, щонайтонший, найбільш кмітливий

Г тривожніший, легший від усіх, найбільш хворий

Д малиновіший, найнадійніший, якнайближчий

6. До присвійних належать обидва прикметники в словосполученнях

А батькова аптека, чоловічий костюм

Б лікарева порада, ліричний герой

В сусідове авто, собачий нашийник

Г соколине пір’я, вороже ставлення

Д перелітні птахи, чоловікові слова

7.Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться через дефіс

А. гірко/солоний, кисло/солодкий, північно/західний

Б. сліпучо/білий, широко/плечий, рожево/блакитний

В. круто/рогий, двохсот/тонний, науково/дослідний

Г. прозоро/жовті, сіро/зелений, дво/поверховий

8.Допущено помилку у відмінюванні числівника

А п’ятдесяти двох

Б дев’яноста сьома

В на сімдесяти шести

Г двадцятьма чотирьома

Д дев’ятьомастами сорока

9.Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні

А двоє разів

Б півтори доби

В одна третя сторінки

Г п’ять з половиною тонн

Д дві цілі і одна сьома метра

10. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку

А без п’ятнадцяти шоста

Б за п’ятнадцять шоста

В п’ятнадцять хвилин до шостої

Г чверть до шостої

Д сімнадцята година сорок п’ять хвилин

11.З’ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.

Я хочу жити просто, без прикрас.

Без тих гучних банкетів і лахміття.

Яке мені здається просто сміттям.

Що полонило нерозумних нас.

А 3 Б 4 В 5 Г 6 Д 7

12.Разом треба писати всі займенники рядка

А ні/чий, де/який, аби/що, ні/котрий

Б ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що

В ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто

Г аби/що, будь/хто, де/що, казна/що

Д ні/чого, де/кому, аби/який, що/небудь

13.Усі займенники є особовими в рядку

А мене, тобою, собі, нам

Б вами, них, йому, наш

В тобі, нас, мене, нього

Г тебе, вони, кого, ними

Д нами, мого, вам, йому

14.Яку синтаксичну функцію виконує виділений числівник у реченні: «Кошовий Сірко провів п’ятдесят п’ять битв».

А. підмет; Б. присудок; В. додаток; Г. означення.

15.У якому реченні всі виділені слова – числівники?

А. Старий дуб жив уже багато-багато років

Б. Мені приходять телеграми, мені сповнилося тільки двадцять п’ять

В. Сто років – це ж дуже багато, а він кілька сотень років прожив

Г. На тисяча дев’ятсот сорок сьомій рік було назв, утворених від імені Іван, понад

триста, від імені Петро – щось до чотирьохсот!

16.Укажіть рядок, у якому всі дієслова належать до І дієвідміни.

А Склеїти, пасти, колоти, боронити, хотіти.

Б Бігти, непокоїти, берегти, стогнати, бити.

В Нести, привести, жаліти, кохати, іржати.

Г Любити, турбувати, зсипати, вирушити, вирости.

17.Укажіть рядок дієслів, які не мають складеної форми майбутнього часу:

А Рахувати, здійснювати, відновлювати.

Б Поздоровити, обладнати, утворити.

В Пробувати, перечитувати, зігрівати.

Г Закладати, підбирати, гукнути.

18. Укажіть речення, в якому вжито безособове дієслово:

А Вранці добре працюється.

Б Дитя було добре і лагідне.

В Дме сильний вітер.

Г Він не має зошита і ручки.

19. Укажіть рядок, у якому всі дієслова написані правильно.

А Зустрічаєшся, смієшся, носишся, водисся.

Б Трясешся, купаєшся, умиєшся, насадишся, нахилишся.

В Підпишешся, схаменесся, озвешся, начитаєшся, допросишся.

Г Застудисся, розслабишся, образисся, висписся, поєднаєшся.

20. Усі займенникові форми написано правильно в рядку

А. в декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким

Б. де-який, де з ким, на чийомусь, будь хто

В. аби-яка, якась, казна з ким, хтозна скільки

Г. з будь-чим, будь з чим, ніякий, казна-чий

Д. бозна якого, хтозна-кого, у декого, котрий небудь

21. Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку

А тестовий, ялицевий, щупальцевий

Б больовий, нафталіновий, паровий

В шпильовий, круговий, аґрусовий

Г помаранчевий, рожевий, нулевий

Д мохеровий, суттєвий, нордовий

22. У якому рядку допущено помилки при написанні частки не з дієсловом та дієслівними формами:

А непросохла трава, не зникає, ненаписаний лист, не зробивши;

Б не просохла трава, не зникає, не написаний лист, незробивши;

В непросохла трава, незникає, не написаний лист, не зробивши;

Г не просохла трава, не зникає, ненаписаний лист, не зробивши.

23. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку

А зробимо Б зробімо В зроби Г зробіть Д нехай зроблять

24. Допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів у рядку

А шлють, варють;

Б біжать, відчувають;

В глянемо, мовчимо;

Г сушите, будуєте;

Д гоїш, сивієш.

1. УРОК № 24 за 17 березня 2022 року

Практичне заняття. Вправи на закріплення знань з правопису іменних частин мови та дієслова

1. Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. Поясніть правопис.

Де/який, ні/про/що, хто/сь, ні/до/кого, аби/в/кого, аби/хто, хто/небудь, казна/на/чому, казна/що, будь/що, що/небудь, де/що, скільки/небудь, будь/чий, аби/в/кого, котрий/сь.

У контексті деякі іменники, числівники можуть втрачати своє реальне лексичне значення і набувати узагальнено-вказівного значення, тобто своєю функцією наближатися до займенників. Явище переходу різних частин мови в займенники називається прономіналізацією.

Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме:

1. Числівники:

а) числівник один може вживатися у значенні неозначеного займенника якийсь: Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок).

Один може виступати в ролі означального займенника: Далека нам путь, але ми не одні (В. Сосюра) (дорівнює значенню «не самі»). Один у сполученні із заперечно-підсилюючою часткою ні в заперечних реченнях у результаті прономіналізації дорівнює значенню «ніхто», «жоден»: Ні один у поході не відстав (тобто «ніхто не відстав», «жоден не відстав»);

б) в український мові числівник другий може вживатись із значенням означального займенника інший: На другу осінь учитель перейшов у друге село (А. Тесленко).

2. Прикметники:

а) прикметник цілий — у значенні означального займенника весь;

б) перший-ліпший — у значенні означального займенника всякий: На це питання може дати перший-ліпший учень з присутніх;

в) різний — у значенні всякий; певні — у значенні неозначеного займенника деякі.

3. Іменники:

а) іменники чоловік, хлопець, парубок, жінка, дівчина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значення;

б) іменник брат у сполученні з займенниками наш, ваш; сполучення наш брат вживається у значенні особових займенників першої особи однини і множини — дорівнює значенню я, ми, мені, нас; сполучення ваш брат вживається у значенні особових займенників другої особи однини і множини: Ми її (пісеньку) знаємо, наслухались від вашого брата (О. Корнійчук);

в) сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоловіка, з брата, з душі дорівнюють значенню «на кожного», «з кожного»: по десять карбованців на брата; по два карбованці з душі; по сотні на душу. Такі словосполучення вживаються в розмовній мові (З посібника).

4. Прочитайте речення. Поясніть перехід різних частин у займенники.

1. Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко). 2. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 3. Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним, а тепер нема вже й Андрія (М. Коцюбинський). 4. На стежці не видно було ні живої душі (І. Нечуй-Левицький). 5. Коваль був чоловік розумний (А. Головко). 6. Окремі комедійні місця, розкидані по моїх картинах, завжди режисерував з великою насолодою (О. Довженко). 7. Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядками думи шикував (Леся Українка). 8. Одні орали, другі натягали дріт на межі городу, треті впорядковували сад (О. Бойченко). 9. Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (М. Стельмах).

5. Розгляньте схему морфологічного аналізу займенника. Випишіть із тексту займенники і зробіть їх морфологічний аналіз.

Морфологічний аналіз займенника

1. Початкова форма.

2. На яке питання відповідає.

3. Група за узагальненням.

4. Розряд за значенням.

5. Відмінок.

6. Число.

7. Рід.

8. Особливості відмінювання.

9. Особливості правопису.

10. Спосіб творення (для похідних займенників).

11. Синтаксична роль у реченні.

6. Розкрийте дужки.

1. У нашім раї на землі (ні) чого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 2. Багато (де) чого не стало,— сказав старий. 3. Я сам, як бачиш, марне, всує, я сам занівечив свій вік, і (ні) на кого не жалкую, і (ні) у кого не прошу я, (ні) чого не прошу. 4. Що ж се зробилося з старим, чого зрадів оце? Того, що, бачите, старий подумав добро яке (сь) кому (сь) зробить. 5. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, (ні) кого нема! 6. І золото, і слава є, та нема Оксани, (ні) з ким долю поділити, (ні) з ким заспівати (З тв. Т. Шевченка). 7. Будь (що) задумане можна здійснити людськими зусиллями (З підручника).

5. УРОК № 29 за 23 квітня 2021 року (п’ятниця)