СВІТОВІ ОБРІЇ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ УКРАЇНИ
ДОБІРКА КНИГ З ЕЛЕКТРОННОГО РЕПОЗИТОРІЮ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ
Embedded Files
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
Кількість перекладів українських книжок постійно зростає: якщо у 2013 році їх було 48, то у 2020 році цифра сягнула позначки в 153 переклади. Це чудовий результат, який демонструє позитивну тенденцію в зацікавленості іноземців українською культурою. Тому в цій підбірці ми вирішили нагадати читачам імена відомих українських письменників і письменниць, яких читають за кордоном, та через які світ знайомиться з автентикою нашої країни.
В електронному репозиторії бібліотеки КФКЗ представлені окремі твори зазначених нижче сучасних українських авторів.
Поет, прозаїк, перекладач, редактор, блогер, есеїст, один із “Патріарх” поетичної групи “Бу-Ба-Бу” (яку він створив разом з Віктором “Прокуратором” Небораком та Олександром “Підскарбієм” Ірванцем), засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку називають "станіславським феноменом", та, власне, вже давно класик сучукрліту, людина, з творчості якої багато закордонних читачів почали знайомитись з українською літературою. — все це про Юрія Андруховича. Якщо запитати європейського читача, кого з українських авторів він знає, то на першому місці здебільшого буде саме Андрухович, і в цьому немає пафосу: українські критики вважають, що саме Андрухович став першим українським письменником, який викликав цікавість у західного читача. Свою першу міжнародну нагороду Андрухович здобув у далекому 1996 році, а тепер їх уже понад десять. Сьогодні його книги перекладено польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами. Враховуючи сімейні узи, адже Софія Андрухович також є в нашому списку, виходить чималий внесок у розвиток сучасної української культури!
Можна й звернутися до думки закордонних критиків, які вважають Андруховича одним з найяскравіших представників українського постмодернізму, його твори можна прочитати в Польщі, Англії, Німеччині, Франції, Фінляндії, Угорщині, Швеції, Іспанії, Чехії, Словаччини, Хорватії, Сербії й, звісно, мовою есперанто!
Найважливіші романи Андруховича побачили світ у 90-ті: це "Рекреації" , "Московіада" і "Перверзія". Одна з найпопулярніших книг 2000-х — "Лексикон інтимних міст", 111 чудових розповідей про 111 міст, які відвідав письменник і в яких переживав унікальні моменти життя. У 2020 році Андрухович випустив новий роман "Радіо ніч", головний герой якого — Йосиф Ротський, музикант, який має нічну радіостанцію. Західний світ знає Андруховича не тільки як письменника, а й також як блискучого перекладача: саме він переклав українською мовою "Гамлета" та "Ромео і Джульєтту", поезію Рільке, Бруно Шульца та плеяди американських поетів.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): щиро радимо ознайомитись з романами “Рекреації” (1992), “Московіада” (1993), “Перверзія” (1996) та “Дванадцять обручів” (2003), а далі вже дивіться (або – читайте) самі.
Український письменник, активіст, музикант, поет, а віднедавна ще й художник (його ілюстрації прикрасять посмертну книгу Олександра Ройтбурда) Сергій Жадан – найвідоміше ім'я в сучасній українській культурі. Автор романів "Ворошиловград" (екранізований у фільмі "Дике поле", перекладений десятком європейських мов), "Месопотамія", "Депеш Мод" та багатьох інших. Якщо у вас на полиці немає хоча б декількох книжок Жадана, то вважайте, що з вітчизняною літературою ви ще недостатньо ознайомлені. І навіть якщо у вас з'явиться бажання прочитати книги Жадана не українською, то у вас на вибір безліч варіантів: англійська, шведська, італійська, сербська, угорська, хорватська, чеська, білоруська, вірменська або литовська.
Український письменник, активіст, музикант, поет, а віднедавна ще й художник (його ілюстрації прикрасять посмертну книгу Олександра Ройтбурда) Сергій Жадан – найвідоміше ім'я в сучасній українській культурі. Автор романів "Ворошиловград" (екранізований у фільмі "Дике поле", перекладений десятком європейських мов), "Месопотамія", "Депеш Мод" та багатьох інших. Якщо у вас на полиці немає хоча б декількох книжок Жадана, то вважайте, що з вітчизняною літературою ви ще недостатньо ознайомлені. І навіть якщо у вас з'явиться бажання прочитати книги Жадана не українською, то у вас на вибір безліч варіантів: англійська, шведська, італійська, сербська, угорська, хорватська, чеська, білоруська, вірменська або литовська.
Жадана справді добре знають за кордоном з 2011 року. Тоді вийшов його роман "Ворошиловград" — щемлива й водночас "пацанська" історія про стосунки людей на тлі рейдерства й розквіту бандитизму 1990-х. На книгу чекав міжнародний успіх: роман переклали тринадцятьма мовами світу, він здобув швейцарську літературну премію Jan Michalski Prize, рецензії на "Ворошиловград" вийшли в The New York Times і The New Yorker. Сьогодні в доробку 47-річного Жадана – п’ять романів, одинадцять поетичних збірок, два музичні проєкти, одна екранізація, літературні премії у Швейцарії, США, Польщі й Німеччині, переклади на 20 мов світу. У 2016 році журнал The New Yorker опублікував великий матеріал про Сергія Жадана. Стаття називалася "Поет зі сходу України, де все руйнується", а одна з ключових тез була про те, що Сергій Жадан — рідкісний приклад письменника зі сходу Європи, думки якого мають неабиякий вплив за межами його рідної країни. У 2020 році Жадан був одним з номінантів престижної літературної премії PEN America Literary Awards.
Жадан народився в Старобільску на Луганщині, але як поет і митець сформувався в Харкові, де навчався в педагогічному університеті, а згодом викладав там українську та світову літературу, тож для кожного поціновувача його творчості Жадан = Харків. З початку війни Жадан перебуває в рідному місті, яке потерпає від артилерійських обстрілів і бомбардування окупантів. Письменник є частиною активного волонтерського руху та допомагає батальйонам на Харківщині – автіками, дронами, старлінками та медикаментами. Громадська та літературна дяльність Жадана відмічена міжнародними преміями: за останній рік він отримав німецьку Премію миру, премію Ганни Арендт за політичне мислення, премію свободи від швейцарської фундації Ширрм ахера, а також дві особливі – медаль "За оборону Харкова" та нагороду мід Мінітерств аоборони "За сприяння Збройним силам".
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "Ворошиловград" та "Інтернат"
Мабуть, складно знайти в Україні людину, яка б не читала творів Андрія Куркова – його популярність справді вражає. Андрія Куркова знають як автора детективів і бестселерів із яскравими персонажами і захопливими сюжетами. Ознайомитись з книгами Куркова варто всім поціновувачам якісної сучасної літератури зі всього світу. На щастя, в них є така можливість, адже твори письменника перекладені 36 мовами світу, а рецензії на його нові книги можна почитати, зокрема й у The New York Times.
Найвідоміша його книжка — "Пікнік на льоду" (1996) — розійшлася тиражем у понад 150 тисяч екземплярів, була перекладена п'ятьма мовами світу, а пізніше потрапила до десятки найцікавіших європейських бестселерів. У 2011-му роман "Пікнік на льоду" став першою українською книжкою, перекладеною тайською мовою. 2017 книгу перевидало "Фоліо". Наразі роман перекладено 32 мовами. Герой роману "Пікнік на льоду" — журналіст, який отримує дивне завдання: написати серію некрологів про відомих і досить впливових людей, але проблема в тому, що всі ці люди – живі.
Серед інших популярних робіт письменника варто відзначити книги "Львiвська гастроль Джимi Хендрiкса", в якій ми поринаємо у світ, де могила Джимі Хендрікса чомусь розміщується у Львові, "Добрий ангел смерті" (2020, Фоліо), трилогію "Географія поодинокого пострілу" (2013, Фоліо), "Остання любов президента" (2007, Фоліо), "Нічний молочник" (2008, Фоліо) та "Садівник з Очакова" (2010, Фоліо). Наразі у його творчому здобутку 13 художніх романів, 5 дитячих книжок. Сприяє популярності й те, що Куркова люблять екранізувати: в Україні знято близько двох десятків різножанрових фільмів за його творами і сценаріями. Найбільше перекладів – німецькомовні. Вони були здійснені для Австрії, Німеччини, Швейцарії. Велику кількість творів перекладено французькою, англійською та українською. А у 2015-му його "Щоденник Майдану" вийшов японською мовою. Перебіг подій Революції Гідності, роздуми та емоції Андрія Куркова під час соціально-політичних зрушень зими 2013-2014 років перекладено також естонською, німецькою, французькою та англійською мовами.
Сперечатися щодо того, чи може російськомовна людина бути українським письменником, можна безкінечно довго. Подібна дискусія розпочинається, коли розмова заходить і про Андрія Куркова. Усі його книги написані російською мовою, окрім однієї дитячої "Маленьке левеня і львівська мишка". Однак сам себе Курков вважає українським письменником, що підтверджує і його політична позиція, і власне творчість.
Сьогодні Андрій Курков активний на культурному й дипломатичному фронті, спілкуючь з іноземними журналістами та розповідаючи їм про Україну. Тим часом цього року англійською, французькою та українською вийшла сюрреалістична казка Андрія Куркова "Війна грибів" з ілюстраціями художника Микити Кравцова.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "Пікнік на льоду".
Ще одна людина багатьох талантів. Театральний режисер, журналіст, поет, перекладач, письменник, “батько” українського чорного гумору, в прозі якого в однакових пропорціях змішані експерименти з містифікаціями, любовні пригоди та історичні епоси. У своїй прозі галицький письменник зазвичай змішує елементи авантюрного, любовного, історичного та модерного романів. Наприклад, з-під його пера вийшли вигадані щоденники Роксолани “Житіє гаремноє”. Великий успіх і визнання принесли Винничуку його великі романи, зокрема найпопулярнішим з них стали “Діви ночі” (1991), “Аптекар” (2015) і “Танґо смерті” (2012).
Події у романі Юрія Винничука «Танґо смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь–яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.
Також він є автором цікавих дитячих книжок, як-то “Легенди Львова” (1999) і “Кнайпи Львова” (2000). На книжкових полицях яких країн можна знайти твори Винничука? Як мінімум, у Англії, Аргентині, США, Канаді, Німеччині, Франції, Польщі, Сербії, Хорватії, Чехії, Білорусі.
Літературно-художнє видання
Літературно-художнє видання
КУРКОВ Андрій Юрійович
КУРКОВ Андрій Юрійович
ВИННИЧУК Юрій Павлович
ВИННИЧУК Юрій Павлович
КЛЮЧІ МАРІЇ
КЛЮЧІ МАРІЇ
Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне – куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.
Забужко – письменниця, інтелектуалка, поетеса, есеїстка та одна з тих, хто транслює меседжі української культури на світовій письменницькій арені. Її творчість складно описувати стисло, бо в здобутку письменниці є історичні романи, феміністична проза, філософські роботи, присвячені Шевченко, Лесі Українці та Івану Франку, і навіть мемуари. Загалом книги Забужко перекладені понад 20 мовами, виходили окремими книжками в десятках країн (зокрема, в Австрії, Німеччині, Польщі, США, Швеції та багатьох інших), а якщо будете в Америці, то навіть можете потрапити на театральні вистави, які закордонні режисери ставлять за творами пані Оксани.
Сьогодні в доробку видатної української письменниці та філософині — понад 20 книг, важливе місце серед яких посідають і філософські праці. Твори Забужко не просто виходять іноземними мовами — їх також ставлять на європейській та американській театральній сцені, а перша закордонна вистава за мотивами її творів відбулася ще в середині 90-х. У 1996 році смілива книжка Оксани Забужко "Польові дослідження з українського сексу" стала фактично революцією в українській літературі — через відверті еротичні сцени та феміністичну оптику (вважається одним з перших феміністичних романів у сучасній Україні). Сюжет книги зосереджений довкола непростих стосунків української поетеси, що приїжджає до США, та скульптора. Роман вийшов десятьма мовами, зокрема французькою та англійською, і десять разів перевидавався в Україні.
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована леґенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?..
Нова книжка «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» - підсумковий плід багаторічних роздумів Забужко — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий письменницею «код Лесі Українки».
Забужко знають і поважають інтелектуали всього світу, то ж саме її есеї та твори часто стають джерелом інформації про Україну для європейської спільноти. Так було у 2014 році, коли інтерв’ю польської журналістки із Забужко вийшло як книжка "Український палімпсест" і стало справжнім відкриттям України для польського читача).
Сьогодні, коли Україна переживає жахливу сторінку у своїй історії, Оксана Забужко залишається нашим голосом та знаходить у собі сили відрефлексувати ці страшні події. Так, її допис у Facebook, присвячений страшнм вбивствам в Бучі та інших селах на Київщині, минулого року розійшовся світовими виданнями.
"Країна під назвою „РФ" має припинити своє існування. Самих тільки фото й відео з Бучі досить, аби нарешті остаточно переконати в цьому решту людства. Ні, це не Путін; так, це росіяни; ні, від часів Сталіна вони не змінилися; так, це ви їм дозволили робити; так, ви — співучасники, — ось таким має бути віднині український дискурс в усіх без винятку перемовинах з нашими „союзниками". І це МОЖНА зробити — якщо кожен з нас, в Украйні і не в Украйні сущих, стане „амбасадором Бучі"".
Забужко, О. С. Музей покинутих секретів [Текст] : роман / О. С. Забужко. - Видання друге, доповнене. - К. : Факт, 2010. - 832 с. (PDF) (Fb2)
Цей роман визнано українською та зарубіжною критикою не тільки за найвидатніший твір української літератури доби незалежності, а й за один із найважливіших у всій літературі Східної Європи після падіння комунізму. Нагороджений Центральноєвропейською літературною премією «Анґелус» (2013), перекладений англійською, німецькою, польською, чеською, російською мовами, неодноразово відзначуваний як «книжка року» (в Україні, Німеччині, Швейцарії, Польщі), «Музей покинутих секретів», «роман нобелівського класу» (Newsweek Polska); по праву став візитною карткою нової української літератури.
Це - сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання, зраду і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
Саме такого тексту бракувало українській літературі!
Це - новий жанр: роман 21-го століття, де майстерно поєднуються історичний детектив, соціально-психологічне полотно й містичний трілер, сни і ява міняються місцями і українська історія за останні шістдесят років уперше постає живою і цілісною.
На 830 сторінках - десятки доль і сюжетів: бойові стежки УПА, закриті КГБ архіви, забуті драматичні сторінки радянських 1970-80-х і буремних 1990-х... Все це, переломившись у долях головних героїв, народжує новий погляд на наше сьогодення.
«Це роман про любов і смерть, - говорить сама письменниця, - про те, що зі смертю насправді ніщо не кінчається».
На цю книжку чекали не лише в Україні: уже завершується підготовка до друку німецького видання (вийде 2010 року у видавництві „Droschl"), тривають переговори з видавцями Польщі, Росії, Голландії, Швеції, Угорщини...
Тетяна Малярчук — письменниця й публіцистка народилася 1983 року в Івано-Франківську, проте наразі проживає у Відні. Тетяна Малярчук – одна з найвідоміших українських письменниць в Австрії, де мешкає вже 10 років: перший переклад її поетичної збірки "Говорити" вийшов в Австрії у 2009-му. У своїй прозі вивчає теми меланхолії, депресивного стану та самотності. Її книжки "Згори вниз. Книга страхів" та "Як я стала святою" стали культовими, а за роман "Забуття" (2016, Видавництво “Старого Лева”), який досліджує життя історика та політика В’ячеслава Липинського, письменниця отримала премію "Книга року” від ВВС. А у 2018 році вийшло її перше німецькомовне оповідання "Жаби в морі" (Frösche im Meer) про дружбу українського емігранта та старої австрійки. Текст отримав престижну австрійську премію імені Інґеборґ Бахман, якою відзначають німецькомовних авторів. У творчому доробку письменниці — понад 10 книг, прозових і поетичних. Таня Малярчук також регулярно пише есеї для видань Deutsche Welle, Die Zeit Online. Її оповідання та есе перекладають на польську, румунську, англійську, чеську та білоруську мови.
Її найсвіжіша книга вийшла у 2020 році: "За такі гріхи Бог ще подякує" — збірка віршів, які неможливо читати спокійно, настільки вони відверті й болючі. "Для мене ця книжечка – як пройтися голяком у людному місці, в ній я максимально вразлива, бо ніколи раніше не писала верлібри й не займалася дизайном. Любов як найвишуканіша форма насилля — її основна тема", — зізнається авторка.
Наразі Тетяна Малярчук перебуває в Австрії, де є нашим голосом, як і багато українців у різних куточках світу. Тетяна працює на інформаційному фронті та розповідає австрійській спільноті про події в Україні.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "За такі гріхи Бог ще подякує" або роман "Ендшпіль Адольфо, або троянда для Лізи".
Софія Андрухович
Софія Андрухович
Софія Андрухович – письменниця, перекладачка, публіцистка і донька не менш відомого і культового для України автора Юрія Андруховича. Одружена з поетом Андрієм Бондарем та у 2021 році увійшла до списку "100 успішних жінок України" за версією журналу "НВ".
Авторка прозових книжок “Літо Мілени” (2002), “Старі люди” (2003), “Жінки їхніх чоловіків” (2005), “Сьомга” (2007). У 2016 році Софія Андрухович спільно з Мар'яною Прохасько написали дитячу книжку-картинку “Сузір'я Курки”, яка увійшла до каталогу “White Ravens” міжнародної дитячої та юнацької літератури.
Одна з найвідоміших книг Софії – ”Фелікс Австрія” (видана у 2014 році) була перекладена кількома мовами та відзначена такими преміями, як “ЛітАкцент”, “Книга року BBC” та премією імені Джозефа Конрада від Польського інституту в Києві. Крім того, в кіно вийшла екранізація цього роману під назвою “Віддана”.
Цьогоріч Андрухович стала однією із лідерок рейтингу “Translate Ukraine” (куди, крім неї, потрапили Леся Українка, Гаська Шиян та Станіслав Асєєв), завдяки чому незабаром її твори перекладуть хорватською, англійською, грецькою та іншими мовами світу. Проте Софія Андрухович і зараз серед лідерів за кількістю перекладів – лише торік її твори були перекладені польською, чеською, грецькою, словацькою і досі триває переклад хорватською.
Поет, письменник, перекладач, блискучий майстер есеїсики ( Андрій отримав премію ім.Шевельова за модерну есеїстику, за збірку "Саудаде" у 2017-му) та короткої форми – за 25-річний Андрієм Любкою давно закріпилась слава одного з найулюбленішлого письменників в Україні. Романи та збірки Любки перекладені англійською, порутгальською, сербською, польскою, честкою та іншими мовами, а його пригодницький роман "Карбід", що увійшов до короткого списку "Книги року BBC", був номінований на найвищу літературну нагороду у Польщі.
На жаль, як і багато інших письменників в Україні, під час повномасштабної війни Андрій Любка майже не пише художніх текстів – зізнається, що реальність не дає моливості скоцентрувтаися на літературі, і до улюбленого заняття він повернеться після перемоги. Натомість Любка – один з найактивнішх волонтерів країни, чия робота була відмічена нагородою від головнокомандуючого Валерія Залужного.
З чого почати: збірка есеїв "Кімната для печалі", "Саудаде"
Презентація книги "Кімната для печалі"
Презентація книги "Саудаде"
У 2021 році Катерина Бабкіна дістала європейську премію "Ангелус" за збірку "Мій дід танцював краще за всіх". До цього лауреатами престижної премії за найкращі книги, перекладені польською мовою, ставали тільки двоє українських авторів — Оксана Забужко та Юрій Андрухович.
36-річна Катерина – одна з найпродуктивніших та найпопулярніших українських письменниць. В її доробку — понад 20 книжок, серед яких романи, поетичні збірки й навіть кіносценарії. Катерина Бабкіна однаково успішно пише як для дітей, так і для дорослих. Її популярна книжка "Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків", написана у співавторстві з Марком Лівіним, — це наснажлива розповідь про видатних українок, що буде цікава і дорослим, і підліткам; збірка "Заговорено на любов" — збірник зворушливих, відвертих віршів, а найсвіжіший роман "Сніговий тепл" (2022) — історія про чудову й таємному істоту, снігового тепла, створена для дітей і дорослих. Книги Катерини перекладені англійською, французькою, польською, чеською, шведською мовами.
Нині Катерина тимчасово живе в Великобританії куди евакуювалася з маленькою донькою. У своєму Instagram Катерина висвітлює, що означає бути жінкою — вимушеною переселенкою в Європі тепер, зокрема, нещодавно Катерина написала важливу статтю про те, чому не треба дорікати біженцям.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "Мій дід танцював краще за всіх"
«Соня» (2013) – дебютний роман найяскравішої української молодої поетки – це історія про любов, молодість, кордони, гомосексуалістів, євреїв, Німеччину, Польщу, Албанію, Чорногорію, Салоніки, контрабанду, молитву, інцест, вічне життя, заробітчанство, вагітність, пошук, Аллаха, чудеса та чотириста тисяч євро.
Гаська Шиян
Гаська Шиян
Письменниця зі Львова Гаська Шиян — одна з найцікавіших постатей, що з’явилися в українській літературі за останні 10 років. У 2019 році вийшов її роман "За спиною", який тепер читається по-особливому, бо він розповідає про звичайну 27-річну українську дівчину Марту, коханий якої пішов на війну. Але ця книжка — не типовий погляд на війну. Героїня Шиян міркує про власне життя, поки її коханий на фронті. Їй здається, що потяг Макса до війни — це якась помилкова спроба довести свою маскулінність. Велика увага в книжці присвячена сексуальній фрустрації, яку переживає покинута Марта. У 2019 році цей непересічний і сміливий роман здобув Літературну премію Європейського союзу (Гаська Шиян — єдина українська авторка-лауреатка цієї премії).
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "За спиною"
27-річна Марта із покоління солом’яних сиріт — понуре дитинство у маленькому містечку, мама, яка покинула сім’ю заради заробітків в Італії. Але це лише стало поштовхом до того, щоб зробити успішну кар’єру ейчара в айті-галузі. Марта щиро насолоджується комфортом та добробутом, який створює для себе і для свого бойфренда Макса, і намагається триматися осторонь політичних новин. Аж ось в один момент її затишний світ перевертається догори ногами. Макс бере повістку в армію. Марта намагається відповідати суспільним очікуванням і прийняти такий крок, але внутрішній конфлікт і образа за те, що він не залишився з нею, не дають їй спокою. Їй здається, що це дуже хибний спосіб довести свою маскулінність, і це відчуття загострюється із наростанням сексуальної фрустрації. Гострий внутрішній конфлікт, який намагається подолати головна героїня, спровокований переоцінкою цінностей і тілесністю, яку не завжди вдається приборкати. Як вона долає депресію? Які рішення приймає? І головне: куди її приводить намагання втечі?
Олеся Яремчук
Олеся Яремчук
Молода журналістка, репортерка, членкиня Українського ПЕН-клубу та письменниця зі Львова. Її роботи присвячені темі культурної та національної ідентичності – ви могли натрапити на її репортажі та есеї у виданнях “День”, “New Eastern Europe”, “Літакцент” і “The Ukrainians”. Наразі у її творчому здобутку тільки одна видана книга, проте яка!
Американський сайт LitHub радив читачам ознайомитись з її книгою репортажів “Наші інші. Історії українського різноманіття” про національні меншини, які проживають на території нашої країни: німців, євреїв, вірменів, турків, шведів і румунів.
Тож якщо в українського літературного репортажу є майбутнє, то Олеся Яремчук робить все можливе, щоб воно настало якнайшвидше.
Оксана Була
Оксана Була
Так сталося, що українська дитяча книжка дуже популярна за кордоном. Тому частину сходинок нашого рейтингу займають саме дитячі письменники та ілюстратори. Одна з таких – Оксана Була, книжки-картинки з її ілюстраціями також здобули не тільки місцеве, але й світове визнання. Зокрема, книга “Зубр шукає гніздо” (2016) була перекладена чеською, корейською, грецькою і в’єтнамською мовами, а сама авторка порталом “Барабука” визнана ілюстраторкою року. Так само популярна серед іноземних читачів казка “Ведмідь не хоче спати” (2016, ВСЛ), “Хто росте у парку” (2016, ВСЛ), “Мій тато став зіркою” (2015, ВСЛ) та “Середина світу” (2016, ВСЛ).
Ірена – епатажна (без цього слова рідко обходиться опис Карпи) українська письменниця, співачка, журналістка. З 1999 року є солісткою музичного панк-рок гурту "Фактично самі" (з 2007 – "Qarpa"). Друкувалася у культовому виданні "Четвер". Першою її книгою стала "Знес Паленого", видана 2000 року в Івано-Франківську.
Рік подорожувала Південно-Східною Азією, результатом чого став роман "Фрейд би плакав" (перекладений польською), а у 2005 році представила роман “Перламутрове порно”, що також вийшов чеською, російською та болгарською мовами. Останню свою книгу Карпа представила на IX "Книжковому Арсеналі" у 2019 році. Роман "Добрі новини з Аральського моря" був визнаний найпопулярнішою книгою фестивалю.
В основі сюжету історії чотирьох українок із різними психотипами, які майже не перетинаються, хоча більшість їхніх пригод мають єдину геомітку — Париж. Карпа говорить про кохання, страждання, секс, гламур, фешн і робить це розумно та дотепно. Карпа реанімує безліч тем, скомпрометованих дешевим глянцем біля каси в супермаркеті. Вона артикулює їх відверто і цікаво, без кліше із клікбейтних заголовків. Секс на одну ніч, роман інтелектуалки з олігархом-алкоголіком, особисте життя матері, що самостійно виховує дітей (не повертається язик сказати жалісливе «одиначки»), трудова міграція героїні зі складним (терористичним) минулим і без необхідних документів.
Про Добрі новини з Аральського моря пишуть, як про однозначно жіночий роман. Так, головні героїні в ньому жінки, які занурені у власні бентеги. Однак, книжка корисна читачам, незалежно від статі. Бо те, що у книжкових оглядах маркується як «жіноче», у Карпи є просто людським, а тому цікавим і справжнім для кожної українки чи українця, які люблять заряджені круті історії.
Член Асоціації українських письменників, журналіст Тарас Прохасько разом з Юрієм Андруховичем, Юрієм Іздриком, Володимиром Єшкілєвим, Степаном Процюком та іншими складає "станіславський" феномен – це назва групи письменників та художників з Івано-Франківська, у творчості яких найбільш яскраво проявився український літературний та художній постмодерністський дискурс.
Найвідоміший його роман – ”НепрОсті” (2002, “Лілея НВ) перекладений польською, німецькою, російською та англійською. Книга досліджує міфологію Карпат як відкритої до інших культур зони, і відправляє читача назад у часі – приблизно до першої половини XX ст. Також згадаємо його дитячу книгу “Хто зробить сніг” (2013, ВСЛ), написану у співавторстві з Мар’яною Прохасько. Повчальна історія про дружбу і кротенят також знайшла свого читача за кордоном, а тому нещодавно була перекладена на корейську мову.
Ім'я Василя Шкляра добре відоме в Україні та за її межами, а його твори стають бестселерами. Він добре знається на українській історії, а героями його романів часто стають повстанці, які борються за незалежність України.
У 2013 році лондонське видавництво Aventura E books, яке до того не видавало слов'янську літературу, надрукувало англійський переклад популярного роману Василя Шкляра "Чорний Ворон". Український бестселер оповідає про боротьбу українських повстанців з радянською владою в Холодному Яру у 1920-х роках.
Цей же роман письменника перекладено словацькою та португальською мовами, причому португальською він вийшов у Бразилії. А не менш відомий роман "Ключ" шанувальники Шкляра читають також шведською і вірменською.
Шкляр В. - Чорне сонце (2015). pdf
Шкляр В. - Чорне сонце (2015). pdf
Російсько-українська війна — очима бійця полку «Азов»!
Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.
Одна з найпопулярніших сучасних письменниць, журналістка та сценаристка Ірен Роздобудько є автором майже 30-ти художніх творів. Вона входить до топ-10 письменників, які найбільше видаються в Україні. Тричі перемагала у престижному літературному конкурсі "Коронація слова", а її романи часто екранізують.
Серіали та фільми "Ґудзик", "Осінні квіти", "Таємничий острів" та "Пастка" були зняті за її сценаріями. Що цікаво, до написання сценарію "Поводиря" Олеся Саніна (який змагався, хоч і безрезультатно, за "Оскар" в 2015-му) Ірен Роздобудько також доклала руку.
Нідерландсько-англійське видавництво Glagoslav, яке займалося перекладом книги Марії Матіос, тоді ж, у 2012-му, видало англійською роман Ірен Роздобудько "Ґудзик".
Твори Марії Матіос неодноразово ставали "Книгою року ВВС" та приносили письменниці інші нагороди. Авторка багатьох романів та збірок віршів є однією з найпродаваніших письменниць в Україні.
Її твори широко представлені у світі. Наприклад, популярний роман "Солодка Даруся" про долі людей, понівечені окупацією Західної України радянськими військами, виданий 7 мовами. Його читають польською, російською, хорватською, німецькою, литовською, французькою та італійською мовами. А незабаром очікується вихід англійською та сербською.
Сімейна сага "Майже ніколи не навпаки" в 2012-му була видана англійською у Великій Британії. А за 2 роки до того англійська версія цього роману вийшла в іншому видавництві в Австралії. Австралійське видавництво випустило й повісті "Москалиця" та Мама Маріца", а також новелу "Апокаліпсис". До речі, цю новелу перекладено івритом, німецькою, французькою, російською, азербайджанською та вірменською мовами.
Роман "Черевички Божої матері" видавали російською та німецькою мовами. А збірку "Нація" можна знайти й у Польщі.
Письменниця та перекладачка Євгенія Кононенко просто і реалістично пише про те, що знайоме усім. Тому її мала та велика проза захоплює читачів по всьому світу.
Кононенко є автором поезій, оповідань та есеїв, повістей та романів, дитячих книжок, літературних перекладів тощо. Коротку прозу Євгенії Кононенко можна знайти англійською, німецькою, французькою, хорватською, фінською, чеською, російською, польською, білоруською та японською мовами.
Практично всі антології сучасної української літератури, перекладені та видані за кордоном, містять твори Євгенії Кононенко. Деякі з них навіть отримали назви, однойменні з творами письменниці, включеними до них.
Євгенія Кононенко, письменниця: Іноді мені хочеться поїхати з Києва і знайти спокій на чужині
Літературна геніальність Лариси Денисенко.pdfукраїнська письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча, радіоведуча, член Українського ПЕН.
Літературну кар'єру розпочала перемогою в конкурсі Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»).
Книга «Танці в масках» посіла 1-е місце у рейтингу Найкраща українська книга в жанрі белетристика журналу Кореспондент за 2007 рік.
Нідерландсько-англійське видавництво Glagoslav отримало права на роман Лариси Денисенко "Сарабанда банди Сари". Роман є яскравим прикладом масової літератури.
Легкий і невимушений твір оповідає історію людей, які на певному етапі вимушені жити разом. Тож у книжці – і кохання, і відверті розмови, і побутові ситуації, які можуть змусити по-іншому подивитись на життя.
Український вундеркінд у літературі, автор популярних молодіжних романів Любко Дереш дебютував у 17-річному віці з романом «Культ» (2001). Роман був перекладений шістьма мовами, виданий, окрім України, у Сербії, Болгарії, Польщі, Німеччини, Італії, Франції та представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Любко Дереш - лауреат відзнак видань «Книжник-Review», «Кореспондент», учасник довгого списку премії «Книга року ВВС».
Популярність серед читачів завоював завдяки динамічним сюжетам і чорному гумору. Один з найпродаваніших вітчизняних авторів за підсумками рейтингу 2012 року.
Творчий доробок: романи «Намір» (2006), «Голова Якова. Алхімічна комедія» (2012), «Остання любов Асури Махараджа» (2013), прозові збірки «Пісні про любов і вічність» (2014), «Миротворець» (2015), дитячі видання: книга з серії «Життя видатних дітей», «Дивні дні Гані Грак» (2007).
Валерій Шевчук – живий класик української літератури. Майстер психологічної прози, він є представником шістдесятництва.
Валерій Шевчук – живий класик української літератури. Майстер психологічної прози, він є представником шістдесятництва.
Його творчість – це і історичні романи, і проза про сучасне життя, а також літературознавчі праці. Багато його творів перекладено англійською.
Його творчість – це і історичні романи, і проза про сучасне життя, а також літературознавчі праці. Багато його творів перекладено англійською.
Один з найвідоміших з них – роман "Око прірви". Це історично-містична антиутопія, події якої розгортаються у 16 столітті. Але в тоталітарному режимі, який описує автор, легко впізнати СРСР.
Один з найвідоміших з них – роман "Око прірви". Це історично-містична антиутопія, події якої розгортаються у 16 столітті. Але в тоталітарному режимі, який описує автор, легко впізнати СРСР.
Головний герой роману «Око Прірви» — художник та каліграф Михайло Василевич — творець знаменитого Пересопницького Євангелія. У пошуках утраченої творчої енергії він переживає ряд дивовижних пригод, які, безумовно, захоплять читача. Разом з тим цей твір спонукає до роздумів над кардинальними проблемами людського буття.
Головний герой роману «Око Прірви» — художник та каліграф Михайло Василевич — творець знаменитого Пересопницького Євангелія. У пошуках утраченої творчої енергії він переживає ряд дивовижних пригод, які, безумовно, захоплять читача. Разом з тим цей твір спонукає до роздумів над кардинальними проблемами людського буття.
ДНК: роман / Сергій Жадан, Юрій Винничук, Ірена Карпа, Фоззі, Андрій Кокотюха, Володимир Рафєєнко, Макс Кідрук; авт. ідеї Сергій Жадан, Фоззі; передм. і післям. Фоззі; худож. Katerina Sad – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 240 с.
ДНК: роман / Сергій Жадан, Юрій Винничук, Ірена Карпа, Фоззі, Андрій Кокотюха, Володимир Рафєєнко, Макс Кідрук; авт. ідеї Сергій Жадан, Фоззі; передм. і післям. Фоззі; худож. Katerina Sad – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 240 с.
У недалекому майбутньому український студент Андрій Чумак погодився взяти участь у науковому експерименті й за допомогою розшифровки коду ДНК візуалізувати «пам’ять поколінь» – відчути й особисто пережити найяскравіші моменти з життя сімох своїх предків. Найстрашніше, що він боявся побачити, – як дідусь зраджує бабцю. Та його нові спогади склалися в приголомшливу, жорстоку у своїй правдивості історію країни: правда народовців кінця ХІХ століття, правда паризьких емігрантів, правда селян з ядерного полігону Харківщини, правда переселенців з охопленого війною Донбасу – усе це в ДНК Чумаків!
Ця книга – про звичайних людей поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла. Строкатий килим із віршів, есеїв і щемливих оповідань найкращих українських авторів змусить задуматися над цим феноменальним явищем та, мабуть (хто знає), зважитися на власний крок.
Зміст:
Галина Вдовиченко. Госпіталь. Розвантажувальні дні
Катерина Бабкіна. Найкращі вправи на м’язи серця
Лариса Денисенко. Прагматики
Ірена Карпа. Світло є
Ірина Славінська. Пряма мова
Гаська Шиян. Гусінь
Ірен Роздобудько. Смайлик в кінці тунелю
Андрій Любка. Тарзанка
Макс Кідрук. Ельвіра
Сергій Жадан. Чому мене немає в соціальних мережах (з книги «Життя Марії»)
100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки: Антологія (2008)
100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки: Антологія (2008)
Автори: Юрій Андрухович, Софія Андрухович,
Андрій Бондар, Юрій Винничук,
Лариса Денисенко, Володимир Єшкілєв,
Сергій Жадан, Богдан Жолдак,
Оксана Забужко, Юрко Іздрик, Ірена Карпа,
Андрій Курков, Лада Лузіна,
Таня Малярчук, Марія Матіос,
Костянтин Москалець,
Галина Пагутяк, Світлана Пиркало та ін.
Автори: Юрій Андрухович, Софія Андрухович,
Андрій Бондар, Юрій Винничук,
Лариса Денисенко, Володимир Єшкілєв,
Сергій Жадан, Богдан Жолдак,
Оксана Забужко, Юрко Іздрик, Ірена Карпа,
Андрій Курков, Лада Лузіна,
Таня Малярчук, Марія Матіос,
Костянтин Москалець,
Галина Пагутяк, Світлана Пиркало та ін.
Ця книжка є унікальною: її автори — 25 найкращих сучасних українських письменників. У своїх творах — есе, оповіданнях, нарисах, ліричних етюдах — вони намагалися збагнути та розгадати вічну таємницю любові, побачити її вияви в сьогоднішньому дні. Це розповідь про сучасну людину сучасною ж, як то кажуть, нефільтрованою мовою — такою, яким є саме життя.
Юрій Андрухович. Чувирла і чудовисько
Софія Андрухович. Яйце про любов...
Андрій Бондар. Любов — риторика. Мій буквар
Юрій Винничук. Мистецтво споювання панни.
Лариса Денисенко. Коли він оселяється в тобі.
Володимир Єшкілєв. М_арь
Сергій Жадан. Динамо Харків
Богдан Жолдак. Любити по-українському
Оксана Забужко. What makes you smile when you are tired
Іздрик. Любов у:
Ірена Карпа. Love timing
Андрей Курков. Любовь. Далекая и близкая
Лада Лузина. Любовь по-женски
Таня Малярчук. Love is
Марія Матіос. І все-таки — не навпаки
Костянтин Москалець. Вся моя любов
Галина Пагутяк. Сніг у жмені
Світлана Пиркало. Любов?..
Світлана Поваляєва. Але без людей
Юрко Покальчук. Як тебе не любити
Игорь Померанцев. Шаровьіе и линейньїе
Тарас Прохасько. Господи, відвідай виноградник.
Наталка Сняданко. Черстве печиво
Олесь Ульяненко. Жертви кохання
Володимир Цибулько. Любов після політики
30 визначних оповідань незалежної України обирало професійне журі, до якого увійшли: перекладачка і літературознавиця Ярослава Стріха, викладач літературознавства НаУКМА, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, літературна критикиня, редакторка Богдана Романцова, перекладач, поет Остап Сливинський, літературний критик, літературознавець, куратор проєкту Євгеній Стасіневич.
Зміст:
01. Артем Чех — У нашу річницю десь на Донбасі (читає Сергій Притула)
02. Катерина Бабкіна — Коробка з ґудзиками (читає Катерина Бабкіна)
03. Галина Пагутяк — Тебе спалить сонце (читає Соломія Мельник)
04. Наталка Сняданко — Дідова історія (читає Наталка Галаневич)
05. Євген Гуцало – Скажений чорнобильський собака (читає Олег Панюта)
06. Олександр Михед – 18, 17, 6, 3, 2, 2, 1 (читає Олександр Михед)
07. Олександр Ірванець – Наш вожатий Фреді Крюгер (читає Богдан Бенюк)
08. Лесь Подерв’янський – Гамлєт, або Феномен датського кацапізму (читає Руслана Хазіпова)
09. Ірина Цілик – Гайтавер (читає Ірина Цілик)
10. Юрій Андрухович – Самійло, або прекрасний розбишака (читає Анна Нікітіна)
11. Володимир Арєнєв – Рапунцель (читає Тетяна Гаврилюк)
12. Сергій Жадан – Лука (читає Сергій Жадан)
13. Андрій Бондар – Ахмад (читає Денис Денисенко)
14. Василь Махно – Дім у Бейтінґ Голлов (читає Петро Філяк)
15. Олесь Ульяненко – Біля самого синього моря (читає Олександр Рудинський)
16. Оксана Забужко — Дівчатка (читає Галина Стефанова)
17. Тарас Прохасько – Некрополь (читає Марко Галаневич)
18. Катерина Калитко – Вода (читає Ілона Довгань)
19. Сашко Ушкалов – Жесть (читає Юрко Юрченко)
20. Юрій Іздрик – Острів КРК (читає Яніна Соколова)
21. Оксана Луцишина – Любий таточко (читає Василіса Фролова)
22. Оксана Забужко – Сестро, сестро (читає Галина Стефанова)
23. Маріанна Кіяновська – Все як треба (читає Юлія Саніна)
24. Сергій Жадан – Берлін, який ми втратили (читає Сергій Жадан)
25. Олег Лишега – Людина в просторі (читає Ахтем Сеітаблаєв)
26. Володимир Діброва – Пісні Бітлз (читає Антон Слєпаков)
27. Микола Вінграновський – Манюня (читає Вікторія Авдєєнко)
28. Костянтин Москалець – Споглядання черешні (читає Олександр Рудько)
29. Тарас Прохасько – Від чуття при сутності (читає Роман Григорів)
30. Сергій Осока – Балада про квашені помідори (читає Богдан Амосов)
Перша в Україні збірка творів провідних письменників, що зачіпає алкогольну тему. Корифеї українського слова вирішили поділитися своїми спогадами та міркуваннями щодо вживання алкоголю. Оповідання навряд чи когось залишать байдужим, адже ці історії настільки реальні, що, цілком можливо, траплялися з вами.
ЗМІСТ
Передмова
Оксана Забужко. Пам’яті «проклятих поетів»
Лариса Денисенко. Коли ангельські крила смердять перегаром
Ірен Роздобудько. Синдром Жанни Ебютерн
Наталка Шевченко. Найзаповітніша мрія
Галина Вдовиченко. Вікно
Андрій Кокотюха. Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно
Міла Іванцова. Нічний потяг
Євген Положій. Пан Зривко
Наталка Сняданко. Недопите мартіні б’янко
Євгенія Кононенко. Монологи однієї жінки, або «Треба мейше пити»
Сергій Жадан. Бари мого дитинства
Післямова
СЛУХАТИ / 4read.org:
1. Забужко О. - Пам’яті "проклятих поетів"
2. Денисенко Л. - Коли ангельські крила смердять перегаром
3. Ірен Роздобудько - Синдром Жанни Ебютерн
4. Шевченко Н. - Найзаповітніша мрія
6. Кокотюха А. - Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно
9. Сняданко Н. - Недопите мартіні б’янко
10. Кононенко Є. - Монологи однієї жінки, або "Треба менше пити"
Page updated
Google Sites
Report abuse