Embedded Files
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
«Ода до радості» — збірка
Одного разу десять відомих авторів – Люко Дашвар (Херсон), Володимир Лис (Луцьк), Сергій Жадан (Харків), Галина Вдовиченко (Львів), Макс Кідрук (Рівне), Лариса Денисенко (Київ), Ірен Роздобудько (Донецьк), Олександр Гаврош (Ужгород), Євген Положій (Суми) та Яна Дубинянська (Крим) – вирішили поділитися своїм рецептом радості. А радість буває різна: легка, як вітерець, або з присмаком смутку, тепла й тиха чи сонячно яскрава – обирайте свою.
Зміст:
Передмова
Євген Положій. Обраний
Люко Дашвар. Лакмус
Макс Кідрук. Я полечу!
Лариса Денисенко. Каштанове пташеня
Сергій Жадан. Шляхи сполучення (десята історія з «Месопотамії»)
Галина Вдовиченко. Запах скошених кульбабок
Олександр Гаврош. Жертва любові
Яна Дубинянська. Остров
Ірен Роздобудько. Місцевість
Володимир Лис. Дорога 1429–2014: Євроз’їзд у Луцькому замку
Синдром Жанни Ебютерн
Перший келих шампанського я випила на своєму дні народження, коли мені виповнилось чотирнадцять. Напій мені дуже сподобався! Веселими, гострими бульбашками він стрельнув у мозок і – присягаюся! – в цю хвилину я зрозуміла свого пращура, котрий міг стрибнути на коня і помчати світ за очі, аби лише вихлюпнути свою зухвалість, радість, відчайдушність на тих, хто в затхлому світському товаристві ніколи не дозволяв собі бути не таким, як усі!
«Гра в пацьорки» — збірка оповідань, написаних в різні роки.
Пацьорки — дрібний різнокольоровий бісер. Ним можна вишити гарну картину, а можна розсипати по підлозі і ніколи не зібрати до купи. Власне, все наше життя — гра в пацьорки. І від того, як ти використовуєш ці «дрібниці шиття», залежить, чи складуться вони у візерунок.
Роздобудько Ірен, Санін Олесь.
Кіно на папері. Збірка. - К: Нора-друк, 2016. - 288 с.
Кіно створюється на папері. І ці «папери» мусять бути такими, аби прочитавши їх, режисер зрозумів: це саме те, про що він хотів говорити зі світом! Кінодраматургія – не спосіб самореалізації, а досить чітка наука, зі своїми законами. Які вони? Як зробити аби ваш сценарій продюсери прочитали в першу чергу?..
В другій частині збірки – літературний синопсис сценарію «Садок вишневий…», котрий був створений в 2008 році, отримав спеціальну відзнаку Всеукраїнського конкурсу «Коронація Слова» в 2011-у і… зі значними змінами став стрічкою «Поводир» режисера Олеся Саніна у 2013 році.
«Я повернусь!» – сценарій, створений для відомого режисера і актора Ахтема Сейтаблаєва задовго до анексії Криму. В ньому – епічна історія кримськотатарської дівчини від 1930-х до середини 80-х років. Героїня, всупереч випробуванням долі, все життя мріяла повернутися до рідного Криму. І повернулась. Адже те, про що мрієш – збувається, якщо ти вмієш за це боротися.
Ця книга – про звичайних людей поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла. Строкатий килим із віршів, есеїв і щемливих оповідань найкращих українських авторів змусить задуматися над цим феноменальним явищем та, мабуть (хто знає), зважитися на власний крок.
Зміст:
Галина Вдовиченко. Госпіталь. Розвантажувальні дні
Катерина Бабкіна. Найкращі вправи на м’язи серця
Лариса Денисенко. Прагматики
Ірена Карпа. Світло є
Ірина Славінська. Пряма мова
Гаська Шиян. Гусінь
Ірен Роздобудько. Смайлик в кінці тунелю
Андрій Любка. Тарзанка
Макс Кідрук. Ельвіра
Сергій Жадан. Чому мене немає в соціальних мережах (з книги «Життя Марії»)
Ця гарна молода жінка могла б зробити блискучу кар’єру в Європі: чи то в танцювальній трупі празького театру, чи то в літературі, чи то на теренах просвітництва, та й просто в світських салонах, де її вважали, за сучасним висловом, «іконою стилю». Її порівнювали з леді Гамільтон, мадам Помпадур і навіть Ґретою Ґарбо і вважали, що вона «випередила свій час». Натомість вона стала однією з найяскравіших постатей українського спротиву і загинула в Бабиному Яру нескореною.
З часу життя Олени Теліги і її побратимів проминуло багато років, а Україна досі стоїть кісткою в горлі імперських амбіцій – у центрі Європи, незламним щитом між ситим Заходом і ненажерливим Сходом. Між життям і смертю. Стверджуючи своїм багатовіковим існуванням непереможність нації.
Page updated
Google Sites
Report abuse