Шанта Алла Іванівна

Індивідуальна науково-методична проблема:

«Збагачення і активізація словника школярів як умова успішної соціалізації»

Розвиток мовлення молодших школярів залишається однією з найактуальніших проблем навчання і виховання. Конкретні вимоги до мовленнєвого розвитку особистості, тобто мовленнєвої компетентності, як кінцевого результату є вміння практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

    Основними причинами порушень звуковимови у дітей є:

·        Порушення слуху та слухової диференціації звуків мови;

·        Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату;

·        Порушення його нормального функціонування (недостатня рухливість артикуляційних органів);

·        Неправильне мовлення оточуючих дитину людей або недостатня з їхнього боку увага до її мовлення.

Завдання логопеда:

-           обстеження дітей, планування необхідної корекційної роботи;

-           формування фонематичного слуху;

-           відпрацювання мовного дихання;

-           відпрацювання чіткої артикуляції;

-           виховання правильної звуковимови;

-    застосування методів, прийомів, дидактичних ігор та вправ для збагачення і активізації словника школярів;

-  організація взаємозв’язку в роботі з вчителями, батьками для подальших якісних результатів мовленнєвого розвитку учнів.

ЧАС ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА 

    Якщо вашій дитині важко спілкуватися зі своїми однолітками, і ви помітили, що її мова значно відстає від норми зверніться за консультацією до логопеда. Виясніть, що стало причиною. Можливо, ви дуже мало спілкуєтесь з вашою дитиною, і вона просто не чує розмовної мови. Тоді негайно почніть більше спілкуватися з дитиною, читати книжки, активно займатися малюванням та ліпленням.

    Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.

Свистячі

    «С», «З», «Ц» – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3-го року життя.

Шиплячі і сонорні

    «Ш», «Ж», «Ч» і «Л», «Р» до кінця 5-го року життя.

    Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше дитина буде карта вити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

ЗАЇКАННЯ

    Для того, щоб попередити заїкання, велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують її в сім’ї, школі.

1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким. Правильне мовлення викличе таке ж правильне мовлення у дитини.

2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не дуже голосно, не поспішаючи, шкідливо розмовляти, коли відбувається вдих, захлинаючись і задихаючись.

3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко засвідчує про підвищену збудженість, слабкість нервової системи. Вона може призвести до заїкання.

4. Оберігайте дитину від контактів з людьми, які заїкаються. Дитина почне відтворювати ті ж зупинки у своєму мовленні.

5. Застерігайте дитину від психічних та фізичних вправ, від перебування серед нервових, неспокійних дітей.

6. Не навантажуйте мовлення дитини. Не вимагайте промовляти незрозумілі слова, завчати багато віршів, складних за змістом та формою.

7. Частіше читайте їй, просіть переказувати прочитане. Виправляйте, коли дитина говорить неправильно.

8. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у неї емоційне перенапруження. Не дозволяйте довго дивитись телевізор.

9. Не розповідайте дитині перед сном страшних історій, не залишайте дитину, коли вона боїться.

    При серйозному ставленні до цих заповідей ви зможете змінити побут в сім’ї, встановити здорові взаємовідносини дитини з оточуючими.