Медична сторінка

В школі працює медична сестра:

Поточна Тетяна Миколаївна

Графік роботи:

понеділок - п`ятниця

800 - 1600

кабінет №105

Ковид

Китайський коронавірус – нова небезпечна хвороба, епідемія якої загрожує світу. Які причини, ознаки та симптоми коронавірусу, як розпізнати це захворювання і як можна захистити себе, щоб не заразитись. Дізнайтесь про це у нашій статті.

Що таке коронавірус та коронавірусна інфекція?

Коронавірус – це родина вірусів, що станом на січень 2020 року налічує 39 видів. Коронавірус містить позитивну одноланцюгову РНК, а оболонка вірусу під мікроскопом має вигляд корони – звідси й назва родини. Коронавірус викликає коронавірусну інфекцію.

Коронавірусні інфекції проявляються як звичайна гостра респіраторна інфекція (ГРВІ), так і діареєю (проносом) та утрудненим диханням (дихальна недостатність), що характерні для так званого «близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV)», а також можуть бути причиною важкої пневмонії (запаплення легенів) при тяжкому гострому респіраторному синдромі SARS-CoV.

Відомо, що коронавіруси присутні в ареалі тварин, деякі з них мутували і стали заразними для людини. Відповідно, коронавірусна інфекція є зооантропонозом, тобто можливе зараження від тварини та від людини.

Як передається коронавірус?

Отже, імовірна передача коронавірусу від тварини до людини та поміж людьми:

  • при контакті з хворим на коронавірусну інфекцію – через краплі його слини;

  • при безпосередньому контакті із зараженими тваринами – через немиті руки;

  • при вживанні сирих або недостатньо термічно оброблених м'ясних і рибних продуктів, яєць – якщо ці тварини чи птахи були уражені коронавірусом.

Оскільки новий китайський коронавірус ще перебуває у процесі дослідження, ученими достеменно ще не виділено всіх тварин групи ризику. Проте вже зрозуміло, що значно більшу епідеміологічну небезпеку становить поширення вірусу саме від людини до людини – через респіраторний механізм передачі.

Ознаки та симптоми коронавірусу

Коронавірусні інфекції можуть мати клінічні прояви різного перебігу та різного ступеня важкості.

Прояви звичайної гострої респіраторної інфекції (ГРВІ):

  • гарячка;

  • головний біль;

  • кашель;

  • закладеність носа;

  • біль у горлі;

  • порушення дихання.

Прояви, визначені як Близькосхідний респіраторний синдром (MERS-CoV):

    • гарячка;

    • кашель;

    • діарея;

    • порушення дихання;

    • можлива смертність (у третини хворих, особливо на тлі супутніх хвороб).

Прояви, визначені як Тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV):

    • грипоподібні прояви, гарячка понад 38 °C;

    • біль у м'язах;

    • слабкість, сонливість;

    • головний біль;

    • біль у горлі;

    • проблеми з диханням, розвиток дихальної недостатності;

    • розвиток вірусної пневмонії, що швидко переходить у бактеріальну;

    • висока ймовірність смерті.

Профілактика коронавірусу. Як захистити себе від хвороби.

Існуючи вакцини не є ефективні для профілактики нового виду коронавірусу. Вчені тільки-но розпочали роботу в цьому напрямку.

Проте захистити себе від хвороби, спричиненої коронавірусом, можна, дотримуючись таких рекомендацій:

  • утриматися від поїздок до Китаю на момент спалаху інфекції;

  • уникати контакту з будь-яким хворим на ГРВІ (карантинні заходи);

  • регулярно мити руки з милом – ретельно, до 1 хвилини, особливо після контакту з будь-яким хворим на ГРВІ;

  • при контакті з будь-яким хворим на ГРВІ уникати потрапляння капель слини хворого на слизові оболонки та інші поверхні тіла;

  • не торкатися немитими руками очей, носа, рота – вірус може проникати через слизові оболонки;

  • користуватися деззасобами; провітрювати і здійснювати вологе прибирання приміщень, де перебував хворий;

  • правильно використовувати медичні маски (хворі та близьке оточення, що контактує з ними, медперсонал) – доцільно у приміщенні, міняти через кожні 30 хвилин;

  • хворому з будь-якими ознаками ГРВІ обов’язково користуватися одноразовими хустинками, прикривати рот і ніс при кашлі, чханні;

  • не вживати погано термічно оброблені м’ясні, рибні продукти, яйця; правильно приготовані страви з м‘яса та яєць можна безпечно вживати.

Профілактика ГРИПУ

Слова осінь, зима, застуда, грип для нас є, нажаль, майже синонімами. З початком холодів і дощів ми починаємо "здавати" піднатиском різних інфекцій і до того ж заражати один одного. З настанням холодів ймовірність підхопити таке неприємне захворювання, як грип, багаторазово збільшується. На відміну від застуди, грип проявляється різким підвищенням температури, ломотою в кістках та суглобах, сухим кашлем. При застуді кашель мокрий, а підвищення температури незначне. Як відомо, небезпечним є не скільки сам грип, скільки ускладнення після нього. Пневмонія, різке погіршення слуху, гайморит, захворювання серця і печінки - основні, але далеко не всі ускладнення. Тому профілактика грипу є першочерговим завданням з настанням простудного сезону.

Способи профілактики грипу:

З настанням осені почніть прийом вітамінних комплексів. Приймати вітаміни фахівці радять курсами, тому що в організмі їх може накопичитися дуже багато - і настане гіпервітамініоз. Деякі вітаміни можна приймати регулярно.

Підтримуйте організм регулярними фізичними навантаженнями. Запишіться в басейн, фітнес - клуб.

Вірусна інфекція потрапляє в організм через носоглотку, тому її потрібно захищати в першу чергу. Оксолінова мазь - метод психологічного захисту від грипу. Ефективність цього препарату при боротьбі з грипом невелика, але популярність його в народі очевидна. Замість неї можна регулярно промивати носоглотку розчином господарського мила. Цибуля і часник також сприяють боротьбі із захворюванням. Якщо їх вживання в їжу неприємне або неможливе, то можна лікуватися їх парами, розставивши по кімнаті тарілочки з нарізанимичастинками цибулі та часнику. Дітям можна повісити на шию зубчик часнику.

Профілактика туберкульозу

Туберкульоз - інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища. Проте переважно на нього хворіють алкоголіки, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях. Є багато видів мікобактерій (людських, бичачих, пташиних, мишачих та інших) і всі вони можуть уражати людину. Різноманітні мікобактерії - дуже стійкі в навколишньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у грунті - 1-2 роки, у іуличному пилу - до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі - до півтора місяця, у фекаліях і на пасовищах - до 1-го року; в маслі, сирах, що зберігалися у холодильнику - 8 міс.. Вони добре витримують нагрівання до 850 С і охолодження до 2000 С. При температурі мінус 200 С мікобакретії туберкульозу зберігаються життєздатність протягом 7 років. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.

Зараження відбувається повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна алементарним шляхом - через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, співпрацівників) Які кашляються, спльовують мокротиння тощо. Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.

Найчастіші симптоми туберкульозу:

- стійкий кашель їз виділенням мокротиння;

- тривале підвищення температури тіла;

- швидка втома;

- втрата апетиту та безпричинне схуднення;

- потовиділення особливо вночі;

- задишка;

- кровохаркання.

В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів. Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей. Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневох тканини та виділення паличок Коха). Чим раніше виявлено захворюванн, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування.

В Україні використовуються загальноприйняті методи виявлення туберкульозу: Туберкуліно-діагностика (реакція Манту), флюорогрфічне обстеження та лабораторні методи. Позитивна реакція Манту - наявність папули (інфільтрат) діаметром 5 і більше мм. Негативна реакція проби Манту спостерігається у здорових, неінфікованих мікобактеріями туберкульозу людей. Чим старші за віком особи, тим менше серед нихнеінфікованих. Так, у 40-річних тільки 5-10% людей негативно реагують на туберкульозний антиген. Щорічним флюорообстеженням підлягає населення, яке має підвищений ризик захворіти на туберкульоз. Важливим методом виявлення туберкульозу є обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які тривалий час кашляють. Лікування хворих на туберкульоз - важливий і тривалий процес.

Частою причиною неефективного лікування є:

- форми туберкульозу легень з медикаментозною стійкістю збудника туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Частіше за все, такі форми захворювання розвиваються при неправильному прийомі їх хворими (недостатня доза, нерегулярний прийом, недостатня тривалість лікування, перерва в лікуванні);

- пізнє виявлення захворювання, коли процес має поширений характер і утворюються порожнини розпаду;

- недостатня тривалість та нерегулярність прийому протитуберкульозних ліків.

Ізоляція джерела туберкульозної інфекції - найбільш важливий протиепідемічний захід в колективі чи сім'ї. На період бактеріовиділення припиниии контактувати з хворим, тобто він має знаходитися на лікуванні в стаціонарі. Дорослі, які знаходяться в контакті з хворим,повинні щорічно обстежуватися флюорографічно, а діти та підлітки - за допомогою туберкулінової проби Обов'язково проводиться профілактичний курс лікування протитуберкульозними хіміопрепаратами протягом 3 місяців. На весь час перебування хворого на туберкульоз в лікарні, квартирі чи санаторії необхідно проводити поточну дезінфекцію.

Форми профілактики туберкульозу:

1) соціальна

2) санітарна

3) специфічна

4) хіміопрофілактика

Соціальна профілактика:

- загальне оздоровлення умов навколишнього середовища, покращення умов життя населення, його здоров'я, проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням та ін..

Санітарна профілактика:

- заходи з попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей і налагодження безпечного контакту з хворим на туберкульоз активної форми (особливо бактеріоносієм).

Специфічна профілактика:

- це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігаеться протягом 5-7 років.

Хіміопрофілактика:

- це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього. Серед осіб, яким проводилася хіміопрофілактика, число захворювань в 5-7 разів менша у порівнянні з людьми, яким вона не проводилась.

ПРАВИЛА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

Особиста гігієна школяра включає в себе правила, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я дитини. Для їх виконання необхідно дотримуватися раціонального режиму дня, правильного харчування, чергування фізичної та розумової праці, праці й активного відпочинку, а також дотримання особистої гігієни, у вузькому розумінні цього слова. Крім усього, гігієнічне виховання – це складова частина загального виховання, в процесі якого дитині прищеплюються гігієнічні навички, що є невід'ємною складовою культурної поведінки людини.

Основні правила гігієни для школярів:

- Особиста гігієна учня є першочерговим правилом, яке полягає у вимогах до змісту в чистоті тіла, одягу, а також житла. Дитину необхідно привчати щоранку вмивати обличчя, руки, шию, чистити зуби. Вмиватися також необхідно і після прогулянки. Увечері, перед сном, слід прийняти водні процедури і одягнути чисту білизну. Особливого догляду вимагають руки, а також нігті на пальцях рук і ніг. Для того, щоб під довгими нігтями не накопичувалася бруд, їх необхідно акуратно підстригати 1 раз на 2 тижні або частіше за потребою. Дуже важливо мити руки перед їжею, після якої-небудь брудної роботи, після відвідування туалету і різних громадських місць. Особиста гігієна також включає в себе дотримання гігієни побуту – провітрювання приміщення, догляд за особистим одягом і постільними речами, створення сприятливих умов для сну і відпочинку.

- Основною вимогою гігієни харчування школярів є те, що прийом їжі повинен здійснюватися щодня в строго певний час. Учням слід приймати їжу не менше 4 разів на добу. Їжа повинна бути свіжоприготована, збалансована, а також володіти приємним запахом і виглядом. Є необхідно не поспішаючи, при цьому ретельно пережовуючи, а також під час їжі школяр не повинен відволікатися й розмовляти.

- Ще одним правилом, яке повинен дотримуватися кожен школяр є гігієна розумової праці. Основна мета даної гігієни – тривале збереження високої розумової працездатності і запобігання швидкій стомлюваності. Для цього дитині необхідно дотримувати певний режим дня. Починати роботу слід поступово, при цьому дотримуватися послідовність і систематичність. Також, ефективність розумової праці підвищується при зосередженому увазі, посидючості й акуратності.

- Слід не забувати про чергування роботи і відпочинку. Для дотримання даного правила велике значення має гігієна робочого місця школяра. Дуже важливо створити на робочому місці учня сприятливу обстановку для продуктивної роботи. У першу чергу повинна бути забезпечена правильна робоча поза, яка залежить від раціональності конструкції столу і стільця. Робоче місце має бути достатньо освітлене, а приміщення повинно бути добре провітрюване і мати сприятливу температуру.

Загартовуй свій організм

Основні фактори загартовування — сонце, повітря і вода. Розумне застосування їх допоможе вашому організму звикнути до змін зовнішнього середовища й виробити несприйнятливість до простудних захворювань, підвищить працездатність.Правильному фізичному розвиткові і зміцненню здоров'я сприятиме дотримування основних правил загартовування.

1. Загартовуйте організм систематично — щодня про-тягом тривалого періоду.

2. Умови і дозування змінюйте поступово. Повітряні і водні процедури починайте влітку і продовжуйте восени й зимою, поступово знижуючи температуру повітря та води.

3. Привчайте організм до систематичного впливу подразників різної сили. Для цього перебувайте на вітру, на сонці, у воді різної температури.

4. Урізноманітнюйте загартовувальні засоби. Змінюйте холодові подразники тепловими і навпаки, застосовуючи в комплексі сонячні, повітряні і водні процедури. Поєднуйте загартовувальні заходи з фізичними вправами. Загартовуючись сонячними променями, додержуйтесь таких вимог:

1. Приймайте сонячні ванни на подвір'ї, балконі, побли-зу річки, озера, моря, на лісовій галявині тощо.

2. Найкращий час для сонячних ванн — з 8 до 10 год в південних районах і з 10 до 12 год — у середній полосі, також корисні сонячні ванни після 16 год.

3. Приймайте сонячні ванни через 1—1,5 год після їди, не приймайте їх натще.

4. Перебуваючи на сонці, покривайте голову білим капелюшком або шапочкою.

5. Перші сонячні ванни приймайте 4—5 хв, поступово збільшуючи їх до 35—40 хв.

6. Приймайте сонячні ванни поперемінне в положенні лежачи і в русі (біг, рухливі ігри тощо).

7. Чергуйте сонячні ванни з купанням. Після купання обов'язково витирайтеся рушником насухо. Купатися часто не рекомендується.

8. Після сонячних ванн і купання відпочивайте в затінку.

9. При перших ознаках нездужання (погане самопочуття, прискорене серцебиття, нудота, головний біль) при-пиняйте приймання сонячних ванн.

10. Раз на тиждень робіть перерву в прийманні соняч-них ванн.

11. Сонячні ванни заборонені підліткам з підвищеною нервовою збудливістю при гострих формах туберкульозу легень, туберкульозу кісток і суглобів.

12. Не перебувайте довго на сонці, це може призвести до сонячного опіку або удару.

Правила приймання повітряних ванн:

1. Загартовування повітрям починайте з провітрювання приміщення і поступового зниження температури в ньому на 1—3 °С.

2. Носіть під час занять фізичними вправами, у похо-дах, на екскурсіях легкий одяг, бігайте по траві й піску босоніж.

3. Перші повітряні ванни приймайте протягом 3—5 хв у приміщенні при температурі 4-15 °С, на свіжому повітрі— при температурі 4-18 °С, поступово знижуючи температуру до +10°С.