Ізяславська гімназія №4 імені Василя Кобернюка

Методична скарбничка

1.1. План роботи та засідань методичної роботи 2025-2026.docx

ПРОТОКОЛ №2

засідання методичної ради

«16» листопада 2025 року

Ізяславська гімназія №4 імені Василя Кобернюка
(найменування закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти)

Присутні: _________________________________________________________

Голова методичної ради _ _____Мізерна Світлана___________

Секретар методичної ради _ ______Зубицька Євгенія__________

Відсутні: _________ ПІБ, _______ ПІБ, _______ ПІБ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Професійний стандарт сучасного вчителя. Кваліметрична модель професійної майстерності вчителя як інструментарій оцінки діяльності педагога

2. Управління процесом вдосконалення професійної компетентності педагога: - самоаналіз та аналіз відвіданих уроків «Ефективність уроку – результат організації діяльності учнів. Аналіз особливостей сучасного уроку».

3. Про особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та карантинних обмежень.

4. Робота з обдарованими дітьми. Про підсумки І етапу Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад з базових дисциплін, підготовка та затвердження списків переможців до участі у ІІ (районному) етапі.

I. СЛУХАЛИ: Галину МОСКАЛЮК, керівницю закладу освіти, яка звернула увагу присутніх, на Наказ Міністерства освіти і науки України № 1225 від 29 серпня 2025 р. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», який у 2025-2026 році продовжує бути орієнтиром організації роботи, оцінки та самооцінки роботи вчителя.

Галина Анатоліївна наголосила, що виховати компетентного творчого учня може лише компетентний і творчий вчитель.

Учитель – людина публічна, його фахові та загальнолюдські здібності є предметом обговорення серед колег, учнів, батьків і навіть пересічних громадян. Вже не достатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем.

Наша робота супроводжується постійним спонуканням до творчості, жоден учитель не застосовує загальновідомі методики без свого відтінку, свого наголосу. Педагогічний колектив школи, розуміючи важливість і складність проблем, що постають перед ним, працює над удосконаленням навчально-виховного процесу, над формуванням особистості вчителя, його педагогічної майстерності.

У цьому році на заміну професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 грудня 2020 року № 2736, наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2025 № 1225 затверджено новий професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти».

Перед нами зараз постає завдання:

Ø розглянути нормативно-правове забезпечення з питань оцінювання рівня професійного розвитку педагогічних працівників;

Ø знайти чи вибудувати правовий алгоритм дій щодо упровадження нового професійного стандарту в діяльність нашого закладу;

Ø обговорити можливі методики оцінювання професійного розвитку педагогічних працівників Ізяславської гімназії №4 імені Василя Кобернюка за новим професійним стандартом.

Директор зазначила, що зараз ми повинні добре розуміти сучасний зміст нормативно-правових актів України щодо оцінювання рівня професійного розвитку педагогічних працівників у сфері загальної середньої освіти та мати орієнтовний спосіб належного (об’єктивного) оцінювання професійних компетентностей під час атестації педагогічного працівника в 2026 році і наступні навчальні роки (якщо не буде внесено змін)

Розглянемо основні зміни в новому професійному стандарті. Щоб розуміти на що повинні орієнтуватись при оцінюванні професійної діяльності педагогів під час атестації та в міжатестаційний період.

Перша зміна в новому документі – поява професійних кваліфікацій.

Це стандартизована сукупність здобутих компетентностей, що дає змогу виконувати певну професійну діяльність і є умовою для працевлаштування. У новому професійному стандарті визначено три професійні кваліфікації, які увідповіднили згідно з Національною рамкою кваліфікацій:

1. вчитель-фаховий молодший бакалавр;

2. вчитель-бакалавр;

3. вчитель-магістр.

Кожна із цих професійних кваліфікацій уточнюється здобутою спеціальністю, предметною спеціальністю, спеціалізацією чи інтегрованим курсом.

Оптимізація кількості компетентностей, які необхідні для роботи вчителя.

Загалом трудові функції, які мають виконувати вчителі на своїх посадах, залишилися в новому стандарті незмінними. Зокрема, це:

ü навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів);

ü партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу;

ü участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища;

ü провадження освітнього процесу;

ü безперервний професійний розвиток.

Щоби забезпечити виконання цих функцій, педагоги мають володіти відповідними компетентностями.

Якщо попередні професійні стандарти налічували 15 компетентностей, то тепер їх скоротили до 12, а саму структуру опису компетентностей узгодили зі структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій. Тож серед компетентностей, якими наразі мають володіти вчителі:

· мовно-комунікативна, як-от здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою, враховувати особливості мовного середовища в закладі освіти з мовою корінного народу або національної меншини тощо;

· предметно-методична, зокрема, здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, здійснювати інтегроване навчання, добирати й використовувати сучасні й ефективні методики та технології навчання тощо;

· інформаційно-цифрова, яка передбачає вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, критично оцінювати інформацію, ефективно використовувати наявні та створювати нові цифрові ресурси;

· психологічна, у межах якої вчителі мають враховувати під час роботи вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан;

· емоційно-етична – про усвідомлення особистих почуттів, емоцій, потреб та емоційних станів інших учасників освітнього процесу;

· компетентність педагогічного партнерства як серед колег, так і з батьками та учнями;

· інклюзивна компетентність – для формування інклюзивного освітнього середовища;

· здоров’язбережувальна компетентність – про організацію безпечного освітнього середовища;

· прогностична компетентність – здатність прогнозувати результати освітнього процесу, планувати;

· організаційна компетентність, як-от організація різних видів і форм навчальної й пізнавальної діяльностей;

· оцінювально-аналітична компетентність – про оцінювання та аналіз результатів навчання учнів;

· здатність до навчання впродовж життя.

Раніше, наприклад, компетентності поділялися на загальні та професійні. Зараз вирішили блок загальних компетентностей забрати,а залишились лише професійні. Водночас, якщо в попередніх стандартах компетентність транслювалася через знання, уміння і навички, то в новому документі до неї додали ще два додаткові компоненти – комунікація (наскільки вчителі компетентно взаємодіють з усіма учасниками освітнього процесу) та відповідальність і автономія (наскільки самостійно вчителі можуть виконувати свої функції).

Новий професійний стандарт визначає траєкторії здобуття професійних кваліфікацій.

Галина МОСКАЛЮК ознайомила та подала на розгляд та обговорення методичної ради кваліметричну модель професійної майстерності вчителя, Відповідно до Змін (наказом від 10.09.2025 №1277 ) внесених до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 №805, атестаційна комісія під час всебічного та комплексного оцінювання їхньої педагогічної діяльності з-поміж інших умов має оцінювати професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов’язків і вимог нового професійного стандарту для конкретної категорії працівників, що може гарантувати мінімізацію суб’єктивізму в оцінюванні з боку атестаційної комісії, запобігати ухваленню рішень без обґрунтування й порушенню прав педагогічних працівників.

ВИСТУПИЛИ:

1. ЗДзНВР Світлана МІЗЕРНА,яка запропонувала доповідь директорки закладу взяти до уваги та доповнила тему стандарту сучасного вчителя, а саме презентувала учительські компетентності, окреслила зміни та 3 компетентності, котрі вилучено зі стандарту 2024 року

Світлана Миколаївна аналізувала, що професійна компетентність педагога – інтегративна риса, що включає знання, вміння, навички, зафіксовані у кваліфікаційних вимогах та особистісні нахили й орієнтири щодо розвитку особистісної культури, поглиблення власного досвіду, здійснення інноваційної діяльності. Педагогічна компетентність є динамічним феноменом, систематичне оновлення якого зумовлене змінами суспільства, стратегічних орієнтирів освіти, проблемами, що випливають із особистого досвіду і специфіки діяльності кожного педагога. Таким чином маємо, механізми розвитку професійної компетентності педагога:

ü Вчитель здатен змінювати свої особистісні та психологічні якості, якщо це потрібно для роботи.

ü Усвідомлення вчителем своєї ролі у вихованні особистості, що здатна критично мислити.

ü Систематичне підвищення професійної культури та кваліфікації.

ü Вчитель постійно знаходиться у творчому пошуку.

ü Проводить педагогічні дослідження, аналізує результати, робить висновки.

ü Набирається власного педагогічного досвіду.

ü Результативність його роботи.

ü Активна робота над формуванням особистості учнів.

Заступниця директора гімназії запропонувала присутнім розглянути та обговорити критерії оцінювання професійних компетентностей педагогічних працівників, подала на обговорення методичної ради кваліметричну модель оцінювання рівня професійного розвитку вчителя, що допоможе атестаційній комісії правильно без упередження оцінити володіння компетентностями та організацію діяльності нашого вчителя.

Вона зазначила, що кваліметрична модель може слугувати і шкалою самооцінювання і ми можемо побудувати Графік рівня розвитку компетентностей педагогічних працівників для спостереження за динамікою змін професійного розвитку, планування підвищення кваліфікації, визначення пріоритетів у розширенні певних навичок та встановлення цілей професійного зростання. Він також допоможе виявити тенденції, потребу у додатковій підтримці або навчанні.

Світлана МІЗЕРНА запропонувала оцінювати володіння компетентностіями від 1 до 4 балів, що є співвідносним до рівнів оцінювання в закладі де: 1 – дуже погано; 2 – погано; 3 – добре; 4 – дуже добре. Запропонувала колегам визначити формулу для виведення загальної суми балів оцінювання

2. Наталя БАТЮК, практичний психолог, яка наголосила, що сучасний учитель має відповідати вимогам професійного стандарту та постійно вдосконалювати свої компетентності.

Кваліметрична модель професійної майстерності – це дієвий інструмент для об’єктивного оцінювання роботи вчителя та визначення напрямів його професійного зростання.

Психолог запропонувала запровадження системного підходу до оцінювання педагогічної діяльності ,яке сприятиме підвищенню якості освіти та професійному розвитку кожного вчителя. Таким чином, вчитель буде розуміти вимоги та зможе самостійно оцінити ,що виходить в нього якнайкраще, та де потрібно дещо вивчити, дооопрацювати чи вдосконалити.

ВИРІШИЛИ:

1. Підтримати впровадження кваліметричної моделі оцінювання професійної майстерності вчителів у закладі освіти.

2. Розробити інструменти для оцінювання професійної діяльності педагогів (анкети, тестування, відкриті уроки).

3. Організувати майстер-класи та тренінги для підвищення рівня педагогічної майстерності.

4. Здійснити моніторинг відповідності професійної діяльності педагогів до вимог Професійного стандарту.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

II. СЛУХАЛИ:

МІЗЕРНУ Світлану, Голову МР, про управління процесом вдосконалення професійної компетентності педагога: - самоаналіз та аналіз відвіданих уроків «Ефективність уроку – результат організації діяльності учнів. Аналіз особливостей сучасного уроку».

Вона наголосила, що сучасний освітній простір висуває нові виклики перед педагогами, вимагаючи від них не лише глибоких фахових знань, а й постійного професійного зростання, гнучкості у підходах до викладання, цифрової грамотності та здатності працювати в умовах змін. Саме тому управління процесом вдосконалення професійної компетентності педагога є одним із ключових завдань адміністрації закладу освіти та педагогічного колективу загалом.

Професійна компетентність вчителя – це сукупність знань, умінь, навичок і особистісних якостей, необхідних для ефективного здійснення освітньої діяльності.

Світлана Миколаївна продемонструвала основні компоненти професійної компетентності сучасного педагога:
✔ Фахова компетентність – глибокі знання предмета, методики викладання.
✔ Психолого-педагогічна компетентність – розуміння вікових особливостей учнів, ефективна комунікація.
✔ Цифрова компетентність – володіння сучасними освітніми технологіями.
✔ Комунікативна компетентність – ефективна взаємодія з учнями, батьками, колегами.
✔ Дослідницька компетентність – участь у педагогічних експериментах, впровадження інновацій.
✔ Рефлексивна компетентність – здатність аналізувати свою діяльність та вдосконалювати її.

Постійний розвиток цих компетентностей є запорукою якісної освіти та успішного професійного зростання вчителя.

Саме тому це питання є на постійному контролі в адміністрації закладу. Головна мета управління – створення умов для системного та безперервного професійного розвитку педагогів. Для цього адміністрація закладу

✅ Аналіз потреб педагогів – вивчення рівня професійної компетентності через анкетування, атестацію, моніторинг уроків.
✅ Планування професійного розвитку – визначення індивідуальних та колективних траєкторій вдосконалення.
✅ Забезпечення умов для навчання – участь у семінарах, вебінарах, тренінгах, курсах підвищення кваліфікації.
✅ Мотивація до саморозвитку – створення професійних спільнот, педагогічних майстерень, заохочення педагогів.
✅ Оцінювання ефективності навчання – аналіз результативності навчання через атестацію, сертифікацію, відгуки учнів.

Світлана Миколаївна назвала механізми оцінювання професійної компетентності педагогів, який є важливим елементом ефективного управління розвитком педагогів.

Звернула увагу на основні критерії оцінювання:
✔ Якість викладання – рівень засвоєння знань учнями, використання інноваційних методів.
✔ Активність у професійній спільноті – участь у конференціях, конкурсах, наукових проєктах.
✔ Цифрова грамотність – володіння сучасними освітніми платформами, онлайн-ресурсами.
✔ Рівень самооцінки та рефлексії – здатність аналізувати власну діяльність та вдосконалювати її.

Методами оцінювання є:

ü Атестація педагогічних працівників.

ü Моніторинг уроків та аналіз методичної діяльності.

ü Анкетування учнів, батьків, колег.

ü Самооцінювання вчителя.

ВИСТУПИЛИ:

1. ВЯЛОВА Наталія, керівник МС, яка презентувала ФОРМИ ТА МЕТОДИ СУЧАСНОГО УРОКУ. Вона зазначила,що сучасний урок – це не просто передача знань, а організація активної діяльності учнів, їхня взаємодія, залученість у процес навчання та формування ключових компетентностей. Ефективність уроку визначається не лише методичним підходом учителя, а й рівнем активності та усвідомленого навчання школярів.

Важливим елементом підвищення професійної майстерності педагога є самоаналіз та аналіз відвіданих уроків, що допомагає визначити сильні сторони, знайти резерви для покращення та підвищити якість освітнього процесу.

Звернула увагу на особливості сучасного уроку, це:

✅ Компетентнісний підхід – формування не лише знань, а й умінь застосовувати їх на практиці.
✅ Активна діяльність учнів – взаємодія, обговорення, пошук рішень, робота в групах та парах.
✅ Інтерактивні методи навчання – дискусії, дебати, кейс-методи, проєктна діяльність.
✅ Використання ІКТ – мультимедійні презентації, онлайн-ресурси, інтерактивні платформи.
✅ Індивідуалізація та диференціація – урахування рівня підготовленості учнів, їхніх потреб і можливостей.
✅ Формувальне оцінювання – рефлексія, зворотний зв’язок, самооцінка та взаємооцінювання.

Таким чином, ефективний урок – це не просто передача знань, а організація діяльності учнів, що забезпечує їхню активну участь у навчальному процесі.

Наталія ВЯЛОВА також продемонструвала ключові аспекти самоаналізу уроку як інструменту професійного вдосконалення. Вона наголосила, що самоаналіз – це рефлексія педагога, яка дозволяє оцінити, наскільки вдало було реалізовано навчальні цілі, які методи виявилися ефективними, а що потребує вдосконалення.

Окреслила основні питання для самоаналізу уроку:
✔ Чи були досягнуті поставлені цілі уроку?
✔ Чи вдалося активізувати пізнавальну діяльність учнів?
✔ Чи відповідали методи навчання рівню підготовленості та особливостям класу?
✔ Як відбувалася взаємодія з учнями?
✔ Які труднощі виникли і як їх подолано?
✔ Які висновки можна зробити для подальшої роботи?

Вона наголосила,що самоаналіз не повинен перетворюватися на самооцінку чи самокритику. Це інструмент для усвідомленого вдосконалення педагогічної діяльності.

2. КОРЗУН Жанна, керівник МС, яка звергнула увагу на аналіз відвіданих уроків: колективне обговорення як шлях до покращення якості навчання

Вона зазначила, що аналіз уроку колегами дозволяє оцінити ефективність методів, розглянути альтернативні підходи, обмінятися досвідом.

Також вона презентувала алгоритм аналізу відвіданого уроку:

o Аналіз структури уроку: мотивація, подача матеріалу, закріплення, рефлексія.

o Діяльність учнів: наскільки вони були залучені, активні, мотивовані?

o Методи навчання: чи відповідали вони цілям уроку та віковим особливостям учнів?

o Роль учителя: наскільки він був організатором навчального процесу, а не лише джерелом інформації?

o Формувальне оцінювання: чи використовувалися методи зворотного зв’язку?

Жанна Михайлівна рекомендувала впроваджувати доброзичливий аналіз уроків у форматі обговорення з обміном ідеями, а не критикою. Головним критерієм ефективності уроку вважати якість засвоєння знань учнями та їхню активну участь у навчальному процесі!

ВИРІШИЛИ:

1. Розробити та впровадити програму підвищення професійної компетентності педагогів у закладі освіти.

2. Організувати серію тренінгів, вебінарів, майстер-класів із актуальних питань педагогіки та методики викладання

3. Провести моніторинг професійних потреб педагогів та створити індивідуальні плани саморозвитку

4. Запровадити систему самоаналізу уроків для всіх педагогів закладу та вести відповідну рефлексійну діяльність.

5. Проводити аналіз відвіданих уроків у форматі колегіального обговорення для обміну досвідом та вдосконалення методик.

6. Забезпечити участь педагогів у тренінгах, семінарах, онлайн-курсах із сучасних методик викладання.

7. Активно впроваджувати інноваційні форми навчання, інтерактивні методи та цифрові технології.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на адміністрацію закладу та методичну раду.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

III. СЛУХАЛИ:

МІЗЕРНУ, заступник директора з навчально-виховної роботи, яка зазначила, що сучасні реалії вимагають від нас гнучкості, оперативності та адаптивності в організації освітнього процесу. В умовах воєнного стану та можливих карантинних обмежень перед закладами освіти стоять складні виклики: забезпечення безпеки учнів і педагогів, підтримка якісного навчання та психологічного комфорту всіх учасників освітнього процесу.

Війна принесла дітям багато випробувань – втрату близьких, зміну місця проживання, психологічні травми, відчуття небезпеки та невизначеності. Усе це накладає свій відбиток на їхній емоційний стан, мотивацію до навчання, спілкування з однолітками та дорослими. Важливо розуміти, що зараз виховний процес має не лише навчальну, а й значну підтримувальну функцію.

Сьогодні розглянемо основні аспекти організації освітнього процесу в таких умовах, визначимо ефективні механізми роботи та окреслимо подальші дії.

Вона сказала, що відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України, освітній процес може здійснюватися у таких форматах:

ü Очна форма – за наявності безпечних умов, укриттів у закладі освіти.

ü Дистанційна форма – у разі загрози безпеці, повітряних тривог або карантинних обмежень.

ü Змішана форма – поєднання очного та дистанційного навчання для забезпечення гнучкості.

ü Індивідуальна форма – для учнів, які тимчасово перебувають за межами країни або в регіонах, де навчання ускладнене.

Ми повинні враховувати:
✅ Гнучке планування навчального процесу – можливість швидкого переходу між форматами.
✅ Забезпечення рівного доступу до освіти – підтримка дітей у складних умовах.
✅ Використання цифрових технологій – платформи для онлайн-уроків, електронні журнали, інтерактивні матеріали.

Найважливішим в цей час для нас повинна бути безпека під час навчання та організація безпечного освітнього середовища:

✔ Наявність укриттів у закладі освіти – перевірка їхньої готовності, облаштування необхідним обладнанням.

✔ Чіткий алгоритм дій під час повітряних тривог – інструктаж учнів і педагогів, проведення тренувань.

✔ Психологічна підтримка – робота з учнями, які переживають стресові ситуації.

✔ Безпечний маршрут до школи – взаємодія з батьками, контроль ситуації у регіоні.

Заступник директора презентувала заходи під час карантинних обмежень:
✔ Дотримання санітарно-гігієнічних норм (масковий режим за необхідності, дезінфекція приміщень).
✔ Забезпечення можливості навчання для дітей, які перебувають на самоізоляції.
✔ Використання онлайн-інструментів для безперервного освітнього процесу. Звернула увагу на особливості дистанційного навчання, а саме на ефективні онлайн-інструменти:

ü Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams – для відеоуроків та тестування

ü Всеукраїнська школа онлайн – додаткові навчальні ресурси.

ü Електронні журнали та щоденники – контроль успішності учнів

Та окреслила завдання педагогів:

✔ Використовувати різноманітні методи викладання для залучення учнів до активного навчання.

✔ Забезпечити якісний зворотний зв’язок із дітьми та батьками.

✔ Підтримувати мотивацію учнів через інтерактивні завдання та проєктну діяльність.

Світлана Миколаївна зробила висновки та окреслила подальші кроки, зазначивши, що наше завдання – забезпечити якісну освіту в будь-яких умовах, адаптуючи методи навчання до викликів сьогодення. Необхідно підтримувати дітей, допомагати їм адаптуватися до нових реалій і мотивувати до навчання. Найбільша роль педагогів полягає не лише у викладанні предметів, а й у створенні безпечного освітнього середовища та підтримці емоційного здоров’я учнів. Саме тому вона закликала всіх педагогів до співпраці, обміну досвідом і використання сучасних технологій для підвищення ефективності навчального процесу!

ВИСТУПИЛИ:

БАТЮК Наталя, практичний психолог, яка звернула увагу на психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу

Вона вій виступ розпочала словами:»Сьогодні я хочу звернути вашу увагу на одну з найважливіших тем сучасної освіти – психологічний супровід дітей та педагогів у період воєнного стану. Ми всі розуміємо, що війна принесла не лише фізичні загрози, а й величезний емоційний та психологічний тиск, з яким доводиться стикатися і дітям, і дорослим»

Вона сказала, що важливим аспектом виховної роботи є психологічне здоров’я дітей,що Ми повинні бути чуйними до їхніх переживань, змін у поведінці, емоційних станів. Важливо пам’ятати, що навіть ті діти, які зовні виглядають спокійними, можуть мати внутрішню тривогу.

Психолог надала поради стосовно того, як відновити власні психологічні ресурси і зберегти свій емоційний стан в теперішніх умовах. А також запропонувала рекомендації щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Вона зауважила, що перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання. Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель, знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги. Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття та людяність.

Практичний психолог висвітлила питання про вплив воєнного стану на психологічний стан дітей та педагогів, зазначивши, що війна – це постійний стрес, невизначеність, втрата безпеки. Діти можуть проявляти цей стрес по-різному:

✅ замкненість, тривожність, страхи, плаксивість;

✅ агресивність, підвищена дратівливість;

✅ труднощі з концентрацією уваги та навчанням;

✅ порушення сну, апетиту, соматичні прояви (головний біль, біль у животі).

Водночас педагоги теж зазнають серйозного емоційного навантаження. Вони працюють в умовах, коли самі потребують підтримки, але змушені залишатися опорою для дітей.

Окреслила основні завдання психологічного супроводу, зазначивши, що наша головна мета – допомогти дітям та педагогам адаптуватися, навчити їх керувати своїми емоціями та розвинути стресостійкість

Співпраця з батьками:

✔ Роз’яснення особливостей навчання в умовах воєнного стану.

✔ Взаємодія через чати, відеозустрічі, регулярне інформування про успішність дітей.

Практичний психолог окреслила виклики, в реаліях сьогодення, та шляхи їх подолання, це: проблеми:

ü Відсутність стабільного інтернет-зв’язку в окремих місцевостях.

ü Психологічна напруга серед учнів та педагогів.

ü Необхідність адаптації навчальних програм до дистанційного формату.

Рішенням може бути:

ü Використання гнучких форм навчання (офлайн-уроки, друковані матеріали).

ü Підготовка вчителів до роботи в різних форматах навчання.

ü Взаємодія з батьками для підтримки освітнього процесу.

ВИРІШИЛИ:

1. Продовжити роботу над організацією освітнього процесу в умовах воєнного стану та карантинних обмежень.

2. Забезпечити безпеку учнів і педагогів у закладі освіти, організувати додаткові тренування з евакуації.

3. Розширити використання онлайн-ресурсів для підвищення ефективності дистанційного та змішаного навчання.

4. Забезпечити психологічну підтримку учнів, педагогів та батьків через індивідуальні консультації та тренінги.

5. Організувати методичні заходи з підготовки педагогів до викладання в умовах дистанційного та змішаного навчання.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на адміністрацію закладу та методичну раду.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

IV.Слухали:
МІЗЕРНУ Світлану, заступника директора з НВР, голову МР, яка звернула увагу присутніх, що одним із пріоритетних напрямів роботи закладу освіти є підтримка та розвиток обдарованих учнів, які демонструють високі результати в навчанні, мають нестандартне мислення, проявляють інтерес до наукової та дослідницької діяльності. Важливим інструментом виявлення таких учнів є Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, які сприяють розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, поглибленню знань та вдосконаленню навичок самостійної роботи.

Світлана Миколаївна презентувала підсумки І етапу олімпіад

За підсумками І етапу визначено 2 учнів.,які вибороли призові місця

Ø Дефіцит часу на підготовку – варто посилити індивідуальну роботу з учнями.

Ø Труднощі в розв’язанні складних завдань – слід удосконалювати методику підготовки, використовуючи тренувальні завдання попередніх років.

Ø З більшості предметів, учасниками є одні й ті ж учні, а це є досить важко для учня.

МІЗЕРНА Світлана звернула увагу, що вчителями закладу, велась посилена робота з підготовки учнів до олімпіад, це:

ü Організація додаткових консультацій із предметними вчителями.

ü Робота над аналізом типових помилок та методами їх усунення.

ü Використання тренувальних завдань минулих років та онлайн-платформ для підготовки.

ü Мотивація учнів до участі через заохочення та відзначення їхніх досягнень.

Педагогічний колектив разом та кожен вчитель зокрема ставив перед собою завдання

ü Забезпечити індивідуальний супровід обдарованих учнів.

ü Використовувати сучасні освітні технології та методики для ефективної підготовки.

ü Співпрацювати з батьками, щоб створити сприятливі умови для навчання.

Всі ми добре знаємо, що робота з обдарованими учнями потребує системного підходу, тому необхідно активно залучати дітей до наукової діяльності, олімпіадного руху, конкурсів і дослідницьких проєктів. Наше завдання – не лише виявити здібних школярів, а й надати їм можливість реалізувати свої таланти.

ВИРІШИЛИ:

1. Підтримати учнів-переможців

2. Керівникам методичних об'єднань:
2.1. Надати методичні рекомендації вчителям щодо ефективної підготовки учнів до олімпіад.
3.2. Включити в план методичної роботи питання роботи з обдарованими дітьми.

3. Заохочувати учнів до участі в предметних олімпіадах, конкурсах та дослідницьких проєктах.

4. Провести аналіз труднощів, із якими зіткнулися учасники І етапу олімпіад, та визначити шляхи їх усунення.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на адміністрацію закладу та керівників методичних об'єднань.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

Голова засідання МР ______________ Світлана МІЗЕРНА

Секретар ______________ Жанна КОРЗУН

ПРОТОКОЛ № 1

засідання методичної ради

«29» серпня 2025 року

Присутні: _________________________________________________________

Голова методичної ради _ ______Мізерна С.М.__________

Секретар методичної ради _ ___Зубицька Є.А._____________

Відсутні: _________ ПІБ, _______ ПІБ, _______ ПІБ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Аналіз роботи методичної роботи за 2024-2025 навчальний рік.

2. Обговорення та схвалення плану методичної роботи на 2025-2026 навчальний рік. Нормативні документи з питань організації освітнього процесу

- Про розподіл обов’язків між членами методичної ради.

3. Про шляхи реалізації науково-методичної теми, ІІ ЕТАП

4. Про затвердження планів роботи шкільних методичних спільнот: класних керівників, вчителів початкових класів, вчителів-предметників відповідної галузі

5. Про вивчення досвіду роботи педагогічних працівників закладу з формування в учнів ключових компетентностей в ході вивчення навчальних предметів

6. Про Ознайомлення з рекомендаціями Міністерства освіти й науки України щодо викладання предметів, їх обговорення та вибір програм в 2025-2026 навчальному році

I. Слухали:

Мізерну Світлану, заступника директора з НВР, голову МР, яка зробила аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік і зазначила, що сьогодні ми підбиваємо підсумки методичної роботи за 2024-2025 навчальний рік. Наш основний фокус був спрямований на підвищення професійного рівня педагогічних працівників, удосконалення методичної роботи, впровадження інноваційних технологій та забезпечення якісного освітнього процесу.

ІБ зупинилась на питанні про виконання річного плану методичної роботи, зазначивши, що протягом року методична рада працювала відповідно до затвердженого плану. Було проведено 5 засідань, на яких розглядалися актуальні питання методичного забезпечення освітнього процесу. Організовано ряд семінарів, тренінгів, педагогічних майстерень, які сприяли професійному розвитку педагогів. Забезпечено методичний супровід упровадження освітніх реформ, зокрема Концепції НУШ та оновлених Державних стандартів.

Головним у методичній роботі закладу було розв’язання таких завдань:

удосконалення мережі освітнього закладу відповідно до запитів батьківської громадськості на освітні послуги та форми здобуття освіти;

- створення безпечних і комфортних умов для навчання, виховання, фізичного розвитку дітей, збереження та зміцнення їх здоров’я;

- реалізацію Державних, обласних та районних освітянських програм;

- методичне забезпечення роботи за Державними стандартами початкової, базової загальної середньої освіти, Базового компонента дошкільної освіти; програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина»; Концепції Нової української школи;

- використання сучасних ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничо-математичного циклу;

- проведення комплексу заходів, спрямованих на якісну організацію освітнього процесу з урахуванням оновлених навчальних програм;

- орієнтація методичної роботи на підвищення професійної майстерності педагогів щодо впровадження компетентнісного і діяльнісного підходів;

- осучаснення форм і методів національно-патріотичного виховання дітей і молоді, формування в учнів української ідентичності, активної громадянської позиції, ціннісних ставлень і суджень, що слугуватимуть базою для успішної взаємодії із суспільством;

- сприяння життєвому самовизначенню учнів через урізноманітнення форм організації профорієнтаційної роботи;

- удосконалення системи роботи педагогів з обдарованими дітьми;

- науково-методичне забезпечення процесу атестації педагогічних кадрів;

- здійснення організаційно-методичних заходів щодо забезпечення здорового способу життя шкільної молоді, зміцнення і загартування здоров’я школярів;

- посилення психологічного супроводу освітнього процесу;

- організація, інформаційно-методичне і нормативно-правове супроводження роботи з метою реалізації нормативно-законодавчих документів та програм з питань соціального захисту дітей;

- розвиток інклюзивної компетентності педагогів та позитивної мотивації до роботи з дітьми з особливими потребами;

- створення конкурентоспроможного іміджу закладу загальної середньої освіти;

- розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу.

Методична робота була спрямована на підвищення професійного рівня педагогічних працівників, приведення фахової та методичної компетентності педагогічних кадрів до рівня сучасних вимог Уся робота педагогічного колективу навчального закладу спрямовувалась на розв’язання єдиної науково-методичної проблемиБуло розроблено перспективний план поетапного її впровадження педагогічним колективом.

Методична служба в закладі являє собою цілісну, створену на наукових досягненнях, надбаннях передового досвіду й конкретному аналізі проблем вчителів систему взаємопов’язаних заходів, дій і засобів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя школи, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи в цілому, на досягнення оптимальних результатів навчання, виховання й розвитку учнів.

Навчальний процес забезпечують 17 вчителів, з яких:

9 мають вищу категорію;

з них 2 мають звання«старший учитель»;

· 6 мають І категорію;

· 1 мають ІІ категорію;

· 0 мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст».

Однією з пріоритетних була проблема підвищення професійного рівня вчителя через самоосвіту та самовдосконалення. Тому основне завдання гімназія працювала над організацією методичних заходів – включити вчителів у процес вдосконалення особистої кваліфікації, перетворити її на об’єкт цього вдосконалення. Саме тому в плані роботи школи, а також в плані методичних об'єднань школи були передбачені індивідуальні та колективні форми роботи: робота над науково-методичною проблемою, самостійна робота над методичною темою, самоосвіта, консультування, творчі звіти, надання допомоги вчителям з окремих теоретичних та методичних питань щодо удосконалення педагогічної компетентності (семінари, консультації, засідання МО, організація самоосвіти, методичні наради); опанування діяльнісних технологій навчання та методи їх трансформування в педагогічну практику. Адміністрацією спільно з методичною радою проводилося вивчення досвіду інноваційної діяльності вчителів, поширення узагальнених матеріалів досвіду; надання методичної підтримки.

Результати роботи були представлені на обласній онлайн-виставці ефективного педагогічного досвіду

Методичний супровід здійснювався диференційовано з молодими та малодосвідченими вчителями; керівниками предметних методичних об’єднань; учителями, які атестувалися; учителями, які проводили відкриті уроки. Крім такої диференціації працювали динамічні творчі групи вчителів з підготовки та проведення засідань педагогічних, методичних рад, постійні творчі групи з реалізації науково-методичної проблеми школи, впровадження питань національно-патріотичного виховання.

У закладі працювали 4 методичних об’єднань за різними предметними циклами.
Основні напрями діяльності методичних об’єднань:

ü удосконалення методики викладання,

ü розвиток компетентнісного підходу,

ü обмін досвідом між педагогами,

ü упровадження цифрових технологій.

Протягом 2024-2025 н.р проведено відкриті уроки, майстер-класи та взаємовідвідування, що сприяло підвищенню педагогічної майстерності.

Заступник директора звернула увагу на підвищення професійної майстерності педагогів, зазначивши, шо упродовж року педагоги закладу брали активну участь у вебінарах, конференціях, курсах підвищення кваліфікації.

Значна увага приділялася наставництву – молоді спеціалісти отримували допомогу та підтримку від досвідчених педагогів. Упроваджено систему самооцінювання та взаємооцінювання педагогічної діяльності, що сприяло рефлексії та вдосконаленню роботи вчителів.

Протягом року проведено внутрішній моніторинг навчальних досягнень учнів (контрольні роботи, тестування, анкетування).

Запропоновано заходи щодо покращення якості навчання та підвищення рівня мотивації учнів.

Мізерна Світлана підсумувала, що робота методичної ради у 2024-2025 навчальному році була спрямована на підвищення якості освіти, професійного розвитку педагогів та впровадження сучасних методик навчання. Водночас є аспекти, які потребують подальшого вдосконалення. Разом ми зможемо зробити освітній процес ще більш ефективним та відповідним сучасним викликам.

ВИСТУПИЛИ:

1. Вялова Наталія, голова МС суспільно-гуманітарного циклу висвітлила питання про використання цифрових технологій. Вона звернула цувагу присутніх, що під час навчального процесу педагоги активно застосовували онлайн-платформи (Google Classroom, Moodle, Всеосвіта, На урок тощо). Морозюк Н.О., вчителем інформатики було організовано тренінги для вчителів щодо ефективного використання цифрових ресурсів у навчанні, а також вдосконалено ведення електронного журналу та щоденника, що полегшило комунікацію з батьками та учнями.

2. Велика-Яцюк О.О., педагог -організатор, яка зазначила, що особливу увагу колектив закладу присвячував темі Національно-патріотичного виховання та психологічній підтримці здобувачів освіти

ü Проведено ряд виховних заходів, спрямованих на формування патріотичної свідомості учнів.

ü Організовано психологічну підтримку для дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

ü Співпрацювали з батьками та соціальними службами для забезпечення безпечного середовища в школі.

Світлана Мізерна окреслила завдання на наступний 2025-2026 навчальний рік

ü Вдосконалювати систему методичної роботи та сприяти підвищенню професійної компетентності педагогів.

ü Посилити роботу над використанням інтегрованих підходів у навчанні.

ü Розширити можливості цифрової освіти та використання сучасних освітніх технологій.

ü Продовжити роботу над національно-патріотичним вихованням учнів.

ü Запровадити нові форми методичної підтримки молодих педагогів.

ВИРІШИЛИ:

1. Визнати методичну роботу за 2024-2025 н.р. на задовільному рівні.

2. Основними завданнями методичної ради на 2025-2026 навчальний рік вважати:

2.1. вдосконалення системи методичної роботи та сприяти підвищенню професійної компетентності педагогів.

2.2. Посилення роботи над використанням інтегрованих підходів у навчанні.

2.3. Розширення можливості цифрової освіти та використання сучасних освітніх технологій.

2.4. Продовження роботи над національно-патріотичним вихованням учнів.

2.5. Запровадження нових форми методичної підтримки молодих педагогів.

2.6. упровадження в освітній процес передового педагогічного досвіду, сучасних педагогічних технологій, використання на практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки;

2.7. вивчення, узагальнення та поширення перспективного досвіду вчителів закладу;

2.8. розвиток потреби вчителя щодо професійного вдосконалення, спрямування його на реалізацію власної освітньої траєкторії протягом життя;

2.9. забезпечення відповідальності кожного учасника педагогічного процесу за результат своєї праці, сприяння прагненню вчителів до саморозвитку, творчості, прояву ініціативи.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

II. СЛУХАЛИ:

Мізерну Світлану, керівника методичної ради закладу, котра ознайомила присутніх з планом роботи методичної ради на 2025-2026 навчальний рік, запропонувала внести корективи та схвалити план роботи методичної ради на 2025-2026 навчальний рік.

Вона висвітлила нормативні документи з питань організації освітнього процесу в 2025-2026 навчальному році, саме з урахуванням вимог цих нормативних документів складено план роботи

Світлана Миколаївна, керівник МР зорієнтувала увагу присутніх на питання «Про визначення форми організації освітнього процесу в 2025-2026. Посилення заходів безпеки під час освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні.» назваала основні завдання на новий навчальний рік. Ознацомила присутніх з нрмативними документами, нововведеннями, наказами та листами МОН

Мізерна Світлана зазначила, що в 2025/2026 навчальному році методична робота в закладі здійснюватиметься відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі (схвалено Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020), «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 19.06.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших; Концепцією Нової української школи (ухвалено рішенням колегії МОН України від 27.10.2016 року); постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»; наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»; Статутом Ізяславської гімназії №4 імені Василя Кобернюка (далі Заклад), Стратегією розвитку на період з 2022 – 2027 роки, планом роботи Закладу , іншими нормативно-правовими документами та комплексними програмами розвитку освіти, які регулюють роботу методичних структур закладів освіти, наказу по закладу від 28.08.2025 року № ___ «Про організацію методичної роботи у закладі на 2025/2026 навчальний рік», з метою подальшого удосконалення системи методичної роботи, спрямованої на розвиток педагогічної майстерності, творчої ініціативи працівників Закладу, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації в міжатестаційний період, а також забезпечення організаційно- методичного супроводу діяльності методичних локацій закладу з питань модернізації змісту роботи на компетентнісній основі, підвищення рівня та результативності методичної роботи в Закладі освіти у 2025/2026 навчальному році.

2.1. Про ключові завдання методичних підрозділів школи щодо реалізації Концепції НУШ у 8-х класах пріоритетні напрямки роботи у 2025-2026 н.р (з урахуванням рекомендацій МОН України) слухалиГалину Москалюк, директорку закладу, яка зазначила, що основним для нас щодо реалізації Концепції НУШ у 8-х класах зараз є:

Забезпечення компетентнісного підходу до навчання

· Упровадження діяльнісних методів навчання, інтерактивних технологій та формувального оцінювання.

· Розробка та використання компетентнісно орієнтованих завдань відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (НУШ).

· Використання міжпредметних зв’язків, проєктної та дослідницької діяльності учнів.

2. Розвиток ключових компетентностей учнів

· Формування у восьмикласників громадянської, соціальної, комунікативної, екологічної та підприємницької компетентностей.

· Активне впровадження ІКТ та цифрових ресурсів для розвитку медіаграмотності й навичок критичного мислення.

3. Інтегроване навчання та міжгалузеві проєкти

· Реалізація міжпредметних проєктів, інтегрованих уроків, STEAM-освіти.

· Узгодження планів між методичними об’єднаннями для забезпечення наскрізних змістових ліній.

4. Формувальне та підсумкове оцінювання

· Використання інструментів формувального оцінювання (рубрики, чек-листи, самооцінювання, взаємооцінювання).

· Підготовка до впровадження адаптивного державного підсумкового контролю у базовій школі.

5. Психолого-педагогічний супровід учнів 8-х класів

· Забезпечення комфортного освітнього середовища з урахуванням вікових особливостей підлітків.

· Профілактика емоційного вигорання, булінгу та конфліктних ситуацій.

· Сприяння розвитку лідерства та самоврядування серед учнів.

6. Підвищення кваліфікації педагогів

· Участь у семінарах, тренінгах та вебінарах, рекомендованих МОН, ІМЗО, ОІППО.

7. Співпраця з батьками та громадою

· Інформування батьківської спільноти про особливості навчання у 8 класі відповідно до Концепції НУШ.

· Залучення батьків та партнерських організацій до спільних проєктів та виховних заходів.

Директорка запропонувала:

1. Забезпечити компетентнісний підхід до навчання, впровадити діяльнісні методи, інтерактивні технології та формувальне оцінювання відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

2. Спрямувати роботу на розвиток ключових компетентностей учнів 8-х класів (громадянської, соціальної, комунікативної, екологічної, підприємницької), використовуючи сучасні ІКТ та цифрові ресурси.

3. Організувати інтегроване навчання та міжгалузеві проєкти, забезпечити співпрацю між методичними об’єднаннями для реалізації наскрізних змістових ліній.

4. Упроваджувати формувальне та підсумкове оцінювання (рубрики, чек-листи, самооцінювання, взаємооцінювання) з урахуванням рекомендацій МОН України.

5. Посилити психолого-педагогічний супровід учнів 8-х класів, забезпечити безпечне й комфортне середовище, профілактику булінгу та розвиток лідерських навичок учнів.

6. Спрямувати педагогів на підвищення кваліфікації шляхом участі у тренінгах, семінарах, вебінарах, наставництві та вивченні передового досвіду щодо впровадження НУШ.

7. Поглибити співпрацю з батьками та громадою, проводити інформування батьківської спільноти про особливості навчання у 8-х класах за Концепцією НУШ, залучати батьків та партнерські організації до спільних заходів.

ВИСТУПИЛИ:

Корзун Жанна, вчитель хімії та біології повідомила, що оцінювання учнів 5-7 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 року. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Зупинилась на рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо навчання в умовах воєнного стану, викладання предметів та оцінювання знань учнів НУШ вказавши на пріоритетні напрямки при плануванні роботи на 2025-2026 н.р. учителям початкових класів та учителям - предметникам.

ВИРІШИЛИ:

1. Схвалити та подати на затвердження план роботи методичної ради на 2025-2026 навчальний рік.

2. Затвердити наступний склад методичної ради:

Голова ради –Мізерна Світлана (заст. директора з навчально-виховної роботи )

Члени методичної ради школи:

Корзун Ж.М.; керівник методичної спільноти вчителів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування;секретар

Вялова Наталія – керівник методичної спільноти суспільно-гуманітарних дисциплін;

Зубицька Євгенія - керівник методичної спільноти природничо-математичних дисциплін;

Крикун Юлія - керівник методичної спільноти вчителів початкових класів;

Батюк Наталя- практичний психолог

Керівникам методичних спільнот

2.1. Ознайомити педагогічний колектив із затвердженим планом роботи методичної ради.

2.2. Враховувати основні напрями методичної роботи під час планування діяльності

2.3. Забезпечити впровадження сучасних методик та технологій навчання відповідно до Концепції НУШ.

3. Забезпечити дотримання нормативно-правових документів щодо організації освітнього процесу у 2025-2026 навчальному році.

4. Заступнику директора з НВР:

4.1. провести навчально-методичні семінари для педагогів щодо впровадження цифрових технологій та оновлених освітніх стандартів.

4.2. запровадити системний моніторинг рівня навчальних досягнень учнів та ефективності навчального процесу.

4.3. Посилити роботу з національно-патріотичного виховання та психологічної підтримки учнів в умовах воєнного стану.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову методичної ради.

З ПИТАННЯ 2.1.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

III. СЛУХАЛИ:

Мізерну С.М., голову методичної ради про шляхи реалізації науково-методичної теми, ІІ ЕТАП Вона звернула увагу присутніх, що на сучасному етапі реформування освіти ключовою метою Нової української школи (НУШ) є формування компетентного вчителя та учня, здатних адаптуватися до викликів інформаційного суспільства. Реалізація цього процесу передбачає впровадження інноваційних технологій, методик навчання та створення комфортного освітнього середовища.

Мізерна Світлана продемонструвала ІІІ етап, зазначивши, що це етап Апробаційно-впроваджувальний (2025/2026, 2026/2027 навчальні роки), це (набуття власного досвіду)

Мета:

· визначення ступеня аксіологічного мислення членів педагогічного колективу;

· визначення ступеня готовності вчителів до роботи над проблемою;

· вивчення досвіду роботи вчителів і виявлення труднощів з подальшою їх корекцією;

· апробація моделі формування вчителя як висококомпетентного фахівця.

Основні завдання:

· спрямування організації досвіду з реалізації проблеми в роботі педагогічного колективу;

· корекція діяльності вчителів, які мають труднощі в роботі над новою проблемою;

· апробація системи діяльності школи та вчителів у процесі реалізації науково-методичної проблеми.

Прогнозовані результати:

· розробка планів роботи методичної ради щодо відбирання матеріалу для вирішення поставленого питання;

· вироблення рекомендацій щодо використання прийомів зміцнення в дітей переконання про цінність освіти;

· подолання в роботі вчителів утруднень, що виникають у процесі реалізації науково – методичної проблеми школи;

· підвищення професійної компетентності педагогічних працівників у ході реалізації проблеми.

Шляхи реалізації:

· Створення умов для вирішення поставлених завдань:

· оформлення довідково-інформаційного методичного куточка з визначеної науково-методичної проблеми;

· удосконалення системи роботи вчителів у контексті науково – методичної проблеми;

· вивчення досвіду роботи педагогів, які працюють над аналогічними проблемами;

· проведення інструктивно-методичних нарад, лекцій, дискусій для вчителів, які реалізують окремі аспекти проблеми;

· удосконалення належного спрямування всіх форм внутрішкільної методичної роботи, активізація роботи шкільних методичних об’єднань;

· організація наставництва, консультацій для молодих учителів;

· організація дієвої самоосвітньої роботи педагогів із визначеної науково-методичної проблеми;

· аналіз напрацьованого практичного досвіду;

· система моніторингових досліджень рівня інноваційної культури вчителів-дослідників, навчальних досягнень учнів, тестування дітей і батьків;

· створення умов і забезпечення ефективної роботи шкільних професійних об’єднань, школи ефективного педагогічного досвіду;

· організація взаємовідвідування уроків, вивчення й виконання вчителями запропонованих методичних рекомендацій;

· створення банку інформації щодо впровадження проблеми в освітній процес школи;

· творчі звіти кращих учителів за результатами роботи над науково-методичною проблемою.

Управлінська діяльність:

1. Реалізація моделі управлінської системи в межах науково-методичної проблеми школи;

2. Виявлення нових педагогічних ідей, цікавих методичних знахідок у досвіді творчо працюючих учителів з метою поширення досвіду;

3. Моніторинг професійної компетентності вчителя;

4. Моніторинг результативності роботи методичних структур;

5. Залучення вчителів до творчого педагогічного пошуку в процесі реалізації проблеми школи;

6. Тиждень педагогічної майстерності. Калейдоскоп інноваційних педагогічних технологій;

7. Атестація як засіб вивчення системи роботи вчителя й підвищення професійної компетентності педагога (творчі звіти вчителів);

8. Підготовка й публікація матеріалів «Від творчості педагога до творчості учня».

9. Педагогічна рада: «Особиста, соціальна та професіональна успішність суб’єктів освітнього процесу»

10. Тренінгові заняття «Професійне самовдосконалення та життєве цілепокладання»

11. Психолого-педагогічний семінар «Індивідуальна траєкторія розвитку обдарованої дитини»

12. Круглий стіл «Засоби підвищення ефективності спілкування в системі «учитель-учень».

13. Семінари-практикуми:

· «Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків у формуванні громадянської активності школярів»;

· «Культура здоров’я як чинник формування здоров’язбережувальног середовища»

Представила членам МР план роботи в АПРОБАЦІЙНОМУ етапі роботи над методичною проблемою.

НАШІ очікувані результати

ü Зростання рівня педагогічної майстерності вчителів.

ü Покращення навчальних досягнень та мотивації учнів.

ü Формування ефективного, безпечного та інноваційного освітнього середовища.

ü Підвищення конкурентоспроможності випускників на ринку праці.

Мізерна С.М. підсумувала, що Реалізація ІІ етапу науково-методичної теми сприяє підготовці як учнів, так і педагогів до викликів сучасного суспільства. Формування компетентностей на основі інноваційних підходів є ключовим фактором успішного розвитку Нової української школи. Важливо продовжувати активну роботу в цьому напрямку, орієнтуючись на потреби сучасної освіти та суспільства.

ВИРІШИЛИ:

1. Підвищувати педагогічну майстерность вчителя, а саме:

1.1. Удосконалення професійної компетентності шляхом участі в семінарах, тренінгах, вебінарах.

1.2. Освоєння сучасних педагогічних технологій, зокрема STEM, STEAM, інтегрованого навчання.

1.3. Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для підвищення ефективності навчання.

1.4. Співпраця з колегами через професійні спільноти, обмін досвідом.

2. Створювати інноваційне освітнє середовище:

2.1. Облаштування сучасного навчального простору відповідно до концепції НУШ.

2.2. Впровадження цифрових технологій (електронні підручники, інтерактивні дошки, онлайн-платформи).

2.3. Використання методів проєктного та проблемного навчання.

2.4. Формування партнерських відносин між учнями та вчителями на засадах довіри та взаємодії.

3. На всіх етапах уроку намагатись розвивати учнівські компетентності шляхом:

3.1. Орієнтація навчального процесу на формування ключових компетентностей (комунікативної, інформаційно-цифрової, соціальної тощо).

3.2. Застосування активних методів навчання, які стимулюють креативне мислення та самостійність учнів.

3.3. Розвиток критичного мислення через аналіз інформації та роботу з відкритими джерелами.

3.4. Використання технологій адаптивного навчання, що враховують індивідуальні особливості кожного учня.

4. Інтегрувати та вдосконалювати партнерські відносини:

4.1. Взаємодія з батьками у формуванні освітнього середовища.

4.2. Співпраця з освітніми установами, громадськими організаціями, університетами.

4.3. Проведення спільних заходів (освітні форуми, коворкінги, наукові конференції).

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

IV. СЛУХАЛИ:

Мізерну С.М., голова МР говорила про затвердження планів роботи шкільних методичних спільнот вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників

Вона звернула увагу, що шкільні методичні спільноти відіграють важливу роль у підвищенні професійної компетентності педагогів, удосконаленні навчального процесу та впровадженні сучасних освітніх технологій. У рамках затвердження планів роботи методичних спільнот на новий навчальний рік визначено ключові напрями діяльності, які сприятимуть розвитку професійної майстерності вчителів та покращенню якості освіти.

Плани роботи шкільних методичних спільнот є важливим кроком у реалізації якісного освітнього процесу. Виконання поставлених завдань сприятиме підвищенню професійного рівня педагогів, формуванню компетентного учня та вдосконаленню навчально-виховного процесу відповідно до сучасних освітніх вимог.

Мізерна Світлана назвала очікувані результати:

ü Підвищення професійної компетентності педагогів.

ü Покращення навчальних досягнень учнів.

ü Створення інноваційного освітнього середовища, що відповідає вимогам сучасної освіти.

ü Формування всебічно розвиненої особистості учня та ефективної співпраці з батьками

ВИСТУПИЛИ:

1. Крикун Юлія керівник М.С. вчителів початкових класів, яка проінформувала присутніх про роботу за звітній період, зазначила, що робота спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів; застосування в інноваційному навчанні інтерактивних технологій; створення умов для формування ключових компетентностей учнів, педагогів; інтеграцію у освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами. Протягом 2023-2024 навчального року відбулося 5 засідань

Крикун Ю.В.ознайомила присутніх з планом роботи МС вчителів початкових класів на 2025-2026 навчальний рік.

2. Бондарук Тетяну-- керівника М.С. класних керівників, яка проінформувала присутніх про роботу за звітній період 2024-2025 н.р. та ознайомила присутніх з планом роботи МС вчителів початкових класів на 2025-2026 навчальний рік.

(план роботи додається)

Вялову Наталію-- керівника М.С. гуманітарних дисциплін, яка проінформувала присутніх про роботу в минулому навчальному році та ознайомила присутніх з планом роботи МС вчителів початкових класів на 2025-2026 навчальний рік.

(план роботи додається)

3. Зубицьку Євгенію - керівника М.С. вчителів природничо-математичних дисциплін, ознайомила присутніх з планом роботи МС вчителів початкових класів на 2025-2026 навчальний рік.

(план роботи додається)

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити плани роботи методичних спільнот відповідно до стратегічних завдань розвитку освітнього процесу.

2. Методичним спільнотам вчителів початкових класів:

ü Забезпечити впровадження принципів Нової української школи.

ü Розвивати компетентнісний підхід до навчання, застосовуючи інтерактивні методики.

ü Акцентувати увагу на формуванні навичок критичного мислення, творчості та самостійності в учнів.

ü Впроваджувати STEM-освіту та інноваційні цифрові технології.

3. Методичним спільнотам вчителів-предметників:

ü Використовувати сучасні педагогічні технології, адаптивне навчання та індивідуальний підхід.

ü Залучати учнів до науково-дослідницької діяльності, участі в конкурсах та олімпіадах.

ü Підвищувати якість підготовки до ДПА шляхом системного аналізу навчальних досягнень учнів.

ü Організовувати заходи для обміну досвідом між педагогами.

4. Методичним спільнотам класних керівників:

ü Сприяти формуванню в учнів морально-етичних цінностей та громадянської свідомості.

ü Поглиблювати співпрацю з батьками через різні форми взаємодії.

ü Розвивати навички психологічної підтримки учнів, особливо у кризових ситуаціях.

ü Впроваджувати сучасні методики виховної роботи, орієнтуючись на потреби та інтереси учнів.

5. Керівникам шкільних методичних спільнот:

ü Надавати методичну допомогу членам комісій у поширенні досвіду роботи (рекомендації освітніх сайтів, збірників).

ü Продовжити вивчення інструктивно – методичних матеріалів щодо викладання предметів.

ü Надавати методичну допомогу вчителям у підготовці матеріалів до публікацій у фахових та періодичних виданнях, на інтернет-сайтах.

ü Сприяти зростанню рівня професійної компетентності педагогів за темами самоосвіти.

6. Запровадити новий освітній простір у 8 класі НУШ

2025/2026 н.р.

7. Працювати над створенням сучасного, безпечного, комфортного, розвивального, партнерського освітнього середовища з дотриманням вимог універсального дизайну.

Постійно

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

V. СЛУХАЛИ:

VI.Москалюк Галину, директор закладу говорила про важливість питання з вивчення досвіду роботи педагогічних працівників закладу з формування в учнів ключових компетентностей в ході вивчення навчальних предметів в 2025-2026 навчальному році

Керівниця зазначила, що одним із пріоритетних завдань сучасної освіти є формування в учнів ключових компетентностей, які забезпечать їм успішну соціалізацію, адаптацію в суспільстві та професійну реалізацію. У Новій українській школі цей аспект набуває особливого значення, адже освіта має бути не лише джерелом знань, а й інструментом розвитку особистості.

Вона окреслила основні підходи в їх формуванні. Відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, серед ключових компетентностей, які мають бути сформовані у школярів, виділяють:

ü Спілкування державною мовою – вміння висловлювати думки, логічно будувати висловлювання.

ü Математична компетентність – розвиток аналітичного мислення та здатність застосовувати математичні знання в житті. Цифрова компетентність – використання технологій для навчання та повсякденного життя.

ü Соціальна та громадянська компетентність – розуміння ролі громадянина, знання своїх прав і обов’язків.

ü Екологічна компетентність – відповідальне ставлення до навколишнього середовища.

ü Ініціативність та підприємливість – розвиток творчого підходу, критичного мислення та підприємницьких навичок.

ü Культурна обізнаність – розуміння та збереження культурної спадщини.

Важливою складовою методичної роботи є вивчення та поширення досвіду наших педагогів у цьому напрямі. У нашому закладі освіти активно використовуються такі підходи:

ü Проєктне навчання – інтеграція знань із різних предметів через виконання дослідницьких завдань.

ü Методи критичного мислення – розвиток аналітичних здібностей, вміння оцінювати інформацію.

ü Інтерактивні технології – використання дебатів, дискусій, ігрових методик у навчальному процесі.

ü Дистанційне та змішане навчання – застосування онлайн-ресурсів, платформ для самоосвіти

Перед нами постають завдання щодо вдосконалення роботи:

ü Систематичне вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.

ü Проведення відкритих уроків, взаємовідвідування та обговорення ефективних методик.

ü Використання сучасних методичних прийомів, що сприяють розвитку компетентностей учнів.

ü Запровадження освітніх проєктів і конкурсів для підвищення мотивації школярів до навчання.

Підсумовуючи свій виступ, зазначила, що формування ключових компетентностей учнів – це спільне завдання всіх учителів, незалежно від предметної спеціалізації. Тому важливо обмінюватися досвідом, адаптувати ефективні методики та активно впроваджувати новітні підходи до навчання.

ВИРІШИЛИ:

1. Продовжити вивчення досвіду педагогічних працівників щодо формування ключових компетентностей учнів.

2. Керівникам методичних спільнот:
2.1. Організувати взаємовідвідування уроків із метою обміну ефективними методиками навчання.
2.2. Провести семінари та практичні заняття щодо впровадження компетентнісного підходу.
2.3. Включити питання формування ключових компетентностей у плани методичної роботи.

3. Активно впроваджувати цифрові технології, проєктне навчання та інтегровані уроки для розвитку компетентностей учнів.

4. Здійснювати моніторинг рівня сформованості ключових компетентностей та вносити коригувальні заходи.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на адміністрацію закладу та керівників методичних спільнот.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

VII.СЛУХАЛИ:

Мізерну Світлану,заступника директора з НВР, яка запропонувала відповідно до порядку денного розглянути та обговорити питання нових навчальних програм з базових дисциплін, підручників, рекомендацій Міністерства освіти й науки України щодо викладання предметів в 2025-2026 навчальному році.

ІБ зазначила, що зараз ми розглядаємо важливе питання – оновлення навчальних програм, підручників та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України, які регламентують викладання базових дисциплін у 2025-2026 навчальному році. В умовах реформування освітнього процесу Міністерство освіти і науки України запроваджує нові навчальні програми, оновлені підручники та методичні рекомендації щодо викладання базових дисциплін у 2025-2026 навчальному році. Це вимагає комплексного підходу до їх вивчення та ефективного впровадження в навчальний процес для покращення якості освіти та формування ключових компетентностей учнів.

Оновлені навчальні програми, підручники та методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України є важливим інструментом для вдосконалення освітнього процесу. Ефективне їх впровадження сприятиме підвищенню рівня знань учнів, розвитку їхньої креативності, критичного мислення та підготовці до реалій сучасного суспільства

Володіння нормативн-правовими документами та знання всіх методичних рекомендацій та вимог до викладання свого предмету дасть нам наступні результати:

ü Підвищення якості викладання базових дисциплін.

ü Покращення навчальних досягнень учнів за рахунок використання сучасних освітніх методик.

ü Формування інноваційного освітнього середовища, що відповідає сучасним вимогам.

У 2025-2026 навчальному році продовжується впровадження нових державних стандартів освіти. Оновлені програми:

ü Відповідають Концепції НУШ та компетентнісному підходу.

ü Містять інтегративний підхід, що сприяє формуванню міжпредметних зв’язків.

ü Орієнтовані на розвиток критичного мислення, практичного застосування знань та цифрової грамотності.

Світлана Мізерна звернула увагу присутніх, що особливу увагу слід приділити:

ü Змінам у структурі програм для 5-6 класів у рамках впровадження реформи НУШ.

ü Змістовним оновленням у природничих дисциплінах, спрямованим на інтеграцію знань та практичне їх використання.

ü Новим підходам у викладанні математики та української мови, що передбачають більше практичних завдань та використання сучасних цифрових ресурсів.

Ø У 2025 році триває оновлення шкільних підручників відповідно до нових програм.

Ø Відбувається апробація електронних підручників, що дозволяє розширити доступ до сучасних освітніх ресурсів.

Ø Вчителі повинні ознайомитися з переліком рекомендованих підручників та надати свої пропозиції щодо їх вибору.

Ø Важливо використовувати додаткові цифрові ресурси, інтерактивні платформи, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу.

Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України визначають ключові аспекти організації освітнього процесу:

✔ Інклюзивна освіта – створення комфортних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

✔ Національно-патріотичне виховання – інтеграція відповідних тем у навчальні предмети.

✔ Оцінювання навчальних досягнень – впровадження формувального оцінювання та оновлених критеріїв оцінки.

✔ Змішане навчання – поєднання традиційних методів із цифровими технологіями для підвищення ефективності навчання.

Мізерна С.М.внесла пропозиції, яких потрібно дотримуватись протягом навчального року:

ü Ознайомлюватись педагогічному колективу з оновленими навчальними програмами та методичними рекомендаціями.

ü Забезпечити участь учителів у курсах підвищення кваліфікації щодо впровадження змін у програми.

ü Організувати методичні семінари та практикуми з адаптації нових програм у навчальному процесі.

ü Провести внутрішньошкільний моніторинг ефективності впровадження оновлених програм.

ВИРІШИЛИ:

1. Погодити оновлені навчальні програми з базових дисциплін та впроваджувати їх у навчальний процес відповідно до рекомендацій МОН України.

2. Керівникам методичних спільнот:
2.1. Ознайомити педагогічний колектив із новими навчальними програмами та методичними рекомендаціями.
2.2. Провести методичні семінари та практичні заняття з адаптації оновлених програм у навчальному процесі.
2.3. Сприяти впровадженню сучасних освітніх технологій та інтерактивних методів навчання.
2.4. Здійснити аналіз запропонованих підручників, подати узгоджені пропозиції щодо їх вибору та замовлення.

3. Впроваджувати цифрові освітні платформи та електронні підручники для підвищення якості освітнього процесу.

4. Посилити роботу з національно-патріотичного виховання, інтегруючи відповідні теми у навчальні предмети.

5. Здійснювати моніторинг ефективності впровадження оновлених навчальних програм та проводити коригувальні заходи за результатами аналізу.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на адміністрацію закладу освіти та керівників методичних об'єднань.

ГОЛОСУВАЛИ:

За - ____

Проти - _____

Утрималися - ____

Голова засідання МР ______________ Світлана МІЗЕРНА

Секретар ______________ Євгенія ЗУБИЦЬКА

«Я плутавсь у формулах, наче в тропічних ліанах,

Я, наче сліпий, натикавсь на кути пірамід,

І всі мінуси мої спроектувалися рано

На вашім обличчі у зморшки до болю прямі.

Ах, Віро Іванівно, гуси ячать над землею,

І роки, мов гуси, зникають за вічний кордон…

А вам уже в коси не личить тендітна лілея,

Й мені вже нелегко зробити в «дев’ятку» кидок,

І наші сини вже шкільну припасовують форму

Під дзвін малиновий нових вересневих світань…

А я ж іще досі не вивів найважчу формулу:

Як повернуть вам розгублені в класах літа».

Борис Олійник

Методичні рекомендації викладання предметів у 2024-2025 навчальному році
http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/75640/
Навчальні програми:
Навчальні програми початкової школи
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovih-osvitnih-program-dlya-1-2-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovih-osvitnih-program-dlya-3-4-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-1273
Навчальні програми базова школа

НАСКРІЗНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Матеріали наскрізних змістових ліній на порталі Інституту модернізації змісту освіти.
Методичні рекомендації: "Як правильно організувати урок, підтримати дисципліну та працездатність учнів 5 класу"
Укладач Дейнега О.О.,
методист науково-методичного центру
управління освіти Хмельницької міської ради
Приходь у кабінет трохи раніше дзвоника. Переконайся чи все готово до уроку, чи чиста дошка, чи підготовлені технічні засоби навчання (комп’ютер, мультимедійна дошка), наочні посібники. Заходь у клас останнім. Привчи учнів до того, щоб вони тебе вітали організовано. Оглянь клас, обов’язково недисциплінованих. Намагайся продемонструвати учням красу і привабливість організованого початку уроку, але прагни до того, щоб щоразу витрачалося все менше і менше часу.
Не гай марно час на пошуки сторінок свого предмету в класному журналі: її можна приготувати на перерві.
Починай урок енергійно. Не став учням запитання: « Хто не виконав домашнє завдання?». Це привчає до думки ніби невиконання завдань для вчителя – справа неминуча. Необхідно провести урок так, щоб кожен учень був постійно зайнятий справою. Пам’ятай: паузи, повільність, байдикування – знищувачі дисципліни.
Захоплюй учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовим напруженням.
Контролюй темп уроку, допомагай слабим повірити у свої сили. Тримай у полі зору весь клас. Особливо стеж за тими, у кого увага нестійка, хто відволікається. Запобігай спробам порушити творчий порядок.
Звертайся з проханнями і запитаннями дещо частіше до тих учнів. Які можуть зайнятись на уроці сторонньою справою.
Мотивуючи оцінки знань учнів, додай своїм словам ділового та зацікавленого характеру.
Зверни увагу учня на те, над чим йому слід попрацювати, щоб заслужити вищу оцінку.
Завершуй урок спільною оцінкою роботи класу та окремих учнів. Хай учні відчують задоволення від результатів своєї праці. Намагайся визначити позитивне в роботі недисциплінованих школярів, але роби це недуже часто із за їх незначні зусилля.
Завершуй урок із дзвінком.
Нагадай учням про обов’язки чергового.
Стримуйся від зайвих зауважень.
Організовуючи учнів, намагайся обходитися без допомоги інших. Пам’ятай: налагодження дисципліни за допомогою чужого авторитету не принесе тобі користі, а швидше зашкодить. Краще зверніться за підтримкою до класу.
Формування природознавчої компетентності

Школярі сприймають навколишній світ тоді, коли бачать все своїми очима. Вони полюбляють
спостерігати, досліджувати, відкривати щось нове для себе в природі, насолоджуватись її красою.
У навчальних планах початкової школи значний час передбачений для проведення екскурсій. Серед них особливе місце займають екскурсії на природу, по рідному місту, у краєзнавчий музей, на виробництво.
Навчальні екскурсії набувають вагомого корекційного значення, оскільки жодне майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінять живого споглядання.
Результати спостережень і одержані на екскурсіях відомості заповнюють можливі прогалини у знаннях учнів, враження, отримані під час екскурсій, стимулюють учнів до свідомого засвоєння матеріалу, пробуджують їхню допитливість і активність.
Екскурсії допомагають формувати емоційну сферу учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисним людям. Формують поняття рідного краю як довкілля людини, вміння і навички спостерігати його природу, виховують почуття любові до рідного краю.
Учні 1 класу Ізяславської гімназії №4 імені Василя Кобернюка старанні у навчанні, допитливі і спостережливі, адже живуть у місцевості з чудовою природою. Ми часто проводимо екскурсії до річки, в садок, уроки серед природи.
Особливо подобаються учням екскурсії в різні пори року до річки, де можна поспостерігати за змінами, які відбуваються там з рослинним і тваринним світом. Разом з тим екскурсії в природу вчать любити і піклуватися про тварин, дбати про природу. На одній з таких екскурсій ми годували лебедів, на іншій - підгодовували зимуючих птахів.
Час, проведений на екскурсіях, не пройде даремно. Кожен школяр зможе посадити дерево і нагодувати птахів, буде обережно поводитись на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Саме це і буде вагомим внеском у дорослу справу збереження природи.
С.Я.Овчарук,вчитель початкових класів

Page updated

Google Sites

Report abuse