«З повідомлень, які надходять до Управління КДБ при РМ УРСР по Київській області, видно, що на будівництві Чорнобильської АЕС мають місце випадки порушення технічних норм. Так, при проведенні бетонних робіт на блоці “Г”, після зняття опалубки були знайдені раковини на стінах фундаменту, що є результатом недостатнього ущільнення при укладанні бетону. Усунення браку призвело до значних витрат робочого часу. На початку 1973 року, при виробництві арматурних робіт у приямку дренажних вод № 4, було допущено розбіжності між встановленою арматурою та проєктною, що має наслідком зменшення міцності конструкції. При цьому на схемі були внесені зміни, які відображають хибне положення випуску арматури. У березні між блоками “В” і “Б” було забетоновано пригруз. Після зняття опалубки пригруз втратив проєктне положення (опустився по гідроізоляції на 8–10 см). При прийнятті робіт по блоку “А”... було виявлено, що встановлена арматура не відповідає запроєктованій у сторону зниження міцності. …неодноразово виявлені випадки неякісної зварки стиків арматури… . …наявні випадки розкрадання будівельних матеріалів…» (Доповідна записка першому секретареві Київського обласного комітету КП України Цибулько В. М. про порушення технічних норм на будівництві Чорнобильської АЕС. 2 липня 1973 р.).

«Низька якість будівництва, відсутність належного контролю зі сторони Управління будівництва може призвести у майбутньому до руйнування об’єктів будівництва, радіоактивного зараження довкілля та інших надзвичайних подій» 

(Інформація про порушення при будівництві Чорнобильської АЕС. 19 грудня 1978 р.).

«... Чорнобильська АЕС в даний час є найбільш небезпечною у плані подальшої експлуатації, що може мати загрозливі наслідки» (Довідка про деякі проблеми експлуатації атомних електростанцій в СРСР. 20 травня 1983 р.).

«... 3-го енергоблока Чорнобильської АЕС відбувається руйнування несучих та огороджувальних конструкцій (стінових панелей) приміщень реакторного відділу, а саме тріщини у плитах перекриття, зміщення ригелів та плит перекриття, зміщення навісних залізобетонних та керамзитних панелей. Аналогічна ситуація складається на 4-му енергоблоці ЧАЕС» (Доповідна записка начальнику УКДБ УРСР у Києві та Київській області про аварійну ситуацію на 3-му й 4-му енергоблоках Чорнобильської АЕС. 1 березня 1984 р.).

Проаналізуйте текст джерел. 

 1. Чому вказані дані було засекречено? Яку «небезпеку» така інформація становила для тогочасної влади?  

2. Чому влада прагнула максимально засекретити «істинні причини аварії»? Про що це свідчить?  

3. Яку інформацію непотрібно було засекречувати, а яку справді засекретили справедливо?

«Свідчення, які розкривають істинні причини аварії на блоці № 4 ЧАЕС –Таємно.

Повні свідчення про характер руйнувань та ушкоджень обладнання та систем енергоблока та АЕС – Для службового користування.

Свідчення про величини та склад суміші, яка була викинута під час аварії – Таємно.

Зведені дані про радіаційну обстановку, що містять характеристику забруднень у приміщеннях АЕС і у 30 км зоні – Таємно.

Свідчення про результати окремих вимірювань радіаційної обстановки та ізотопного складу ґрунту, води і т. д. – Для службового користування. Ті ж свідчення в цілому по країні, республіці, області – Таємно.

11. Дані про радіоактивне забруднення довкілля, харчових продуктів та кормів, перевищення максимально допустимої концентрації – Таємно.

14. Загальні свідчення про захворюваність усіма видами променевої хвороби людей, які були вражені в період аварії і ліквідації її наслідків – Таємно.

24. Зведені дані про чисельність робітників по управлінню будівництва № 605 [з ліквідації наслідків] – Таємно.

25. Дані про кількість робітників, що залучаються для роботи в умовах підвищеного рівня радіаційного випромінювання – Таємно» 

(Перелік даних, які підлягають засекреченню з питань, пов’язаних з аварією на блоці № 4 Чорнобильської АЕС. 8 липня 1986 р.).

«З метою недопущення витоку інформації, розповсюдження неправдивих та панічних чуток організований контроль вихідної кореспонденції, обмежений вихід абонентів на міжнародні лінії зв’язку» (із повідомлення Управління КДБ у м. Києві та Київській області до КДБ СРСР. 26 квітня 1986 р.).

Проаналізуйте текст джерела.

  1. Про які особливості організації ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ідеться у джерелі?  

2. Чи можна говорити, що вся відповідальність за наслідки аварії покладається на центральний уряд у Москві? Чому?  

3. Які наслідки для суспільства мало нерозуміння тогочасною владою небезпеки аварії та можливих наслідків?

«Практично наш уряд, наш Центральний комітет [ЦК КПУ]..., щоб розробляв якусь стратегію, чи щоб приймав якісь рішення конкретно по локалізації самої аварії , він цього вже не міг робити, тому що всі ці питання були уже тільки в урядовій комісії [в. Москві], тільки вона займалась цими справами. Ми ж, у свою чергу, займались всіма питаннями щодо евакуації населення, його  розміщення, забезпечення... І, крім того, ми забезпечували виконання всіх тих урядових постанов, які приймала комісія. Тобто, все ми виконували, але ж ми не були… ініціаторами цих питань. …Ну, і все те, що було за межами самої станції , це було в нашому віданні. І ми цим займались.

I кiнець кiнцем, мушу, як той казав, свiдчити, що тодi дуже мало ми знали i про характер аварiї, i про її наслiдки можливi, i про ту небезпеку, яка чекала»

(з інтерв’ю секретаря ЦК КПУ Бориса Качури).

Проаналізуйте текст джерела.  

1. Як передає настрої суспільства наведена інформація? Про що це свідчить?  

2. Чому надану інформацію було закрито грифом «таємно»?  

3. Чи можна було уникнути таких запитань у суспільстві і що для цього мала зробити тогочасна влада?

«Від трудящих надходять запитання: “Чи вдалося локалізувати процес розпаду радіоактивних речовин? Чи впливають наслідки аварії на довкілля м. Києва та найближчих районів? Яка частина республіки охоплена радіацією? Який розмір збитків від аварії? Чи з’явилась радіоактивність у Києві? Чи знайдені продукти радіоактивного розпаду в опадах, що випали 26–27 квітня? Чи можна користуватися питною водою чи можна пити лише мінеральну? Чи можна купатися та ловити рибу в р. Дніпро, на притоці якої розташована АЕС? Чи можна дітям знаходитися поза межами будівель? Чому людей з м. Прип’ять евакуювали не відразу, а через добу?” 

У зв’язку із тим, що засоби масової інформації з великим запізненням повідомили про події, серед населення народилося багато чуток та домислів. Жертви називалися у кількості від 30 до 3 тисяч людей, говорять також, що загинула уся зміна. Ведуться розмови, що у республіці випали радіоактивні дощі. Дехто стверджує, що госпіталі та лікарні м. Києва забиті постраждалими, а радіація підвищується у всіх сусідніх районах» (Інформація відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ для керівництва ЦК про ставлення населення республіки до аварії на ЧАЕС. 30 квітня 1986 р. Таємно).

Проаналізуйте тексти джерел.  

1. Зіставте кількість евакуйованих людей із кількістю мешканців вашого населеного пункту. Оцініть масштаби евакуації.

 2. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чи проживають у вашому населеному пункті люди, евакуйовані після аварії на ЧАЕС (https://chornobyl-museum.kyiv.ua/kniga-pamiati).  

3. Які техногенні катастрофи з 1986 р. спричинили такі самі масові евакуації та збитки, як аварія на ЧАЕС?

«З небезпечної зони евакуйовано 89 360 людей, в тому числі 62 746 з м. Прип’ять та м. Чорнобиль. Серед евакуйованих 27,4 тис. дітей та 14,5 тис. пенсіонерів. Усі забезпечені тимчасовим житлом. В район евакуації з інших областей направлено 240 бригад з лікарів, 160 лаборантів і дозиметристів... З моменту аварії до лікувальних закладів госпіталізовано та проведено профілактику 9127 чоловік» 

(Інформація першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького для ЦК КПРС про становище в Україні після аварії на ЧАЕС. 22 травня 1986 р. Цілком таємно).

«На ліквідацію наслідків аварії держава вимушена в аварійному порядку направити необхідні трудові, фінансові та матеріальні ресурси. В умовах, коли ще повністю не вивчені усі наслідки аварії, продовжуються будівельні, дезактиваційні та інші роботи, відсутня обліково-статистична інформація, можлива лише попередня соціально-економічна оцінка прямих та опосередкованих збитків, яка, за нашими розрахунками, оцінюється більш ніж у 6 млрд руб. [близько 4,51 млрд доларів]» 

(Звіт Інституту економіки АН УРСР про оцінку народногосподарських збитків у зв’язку з аварією на ЧАЕС. 8 жовтня 1986 р.).

Проаналізуйте текст джерела.  

1. Поміркуйте, чому ЧАЕС і зона відчуження стали об’єктами російської окупації у перший день широкомасштабного вторгнення.  

2. Чому ворог використав майданчик АЕС задля обстрілів Києва?  

3. Поміркуйте, чому окупацію ЧАЕС називають актом ядерного тероризму росії. 

 4. Які приклади громадянської єдності під час аварії 1986 р. та окупації 2022 р. вам відомі?