7 листопада 1917 р. у столиці Росії, Петрограді, під керівництвом більшовицької партії відбувся збройний переворот, внаслідок якого владу Тимчасового уряду було повалено.
Більшовики розпочали боротьбу за встановлення своєї влади по всій території Росії, в тому числі в Україні.
Наприкінці жовтня – на початку листопада 1917 р. в Києві за владу боролися Центральна Рада, війська Тимчасового уряду та Ради робітничих і солдатських депутатів.
На початку листопада УЦР визнана найвищою владою в Україні.
Відповіддю на збройний переворот в Петрограді, став Третій Універсал 20 листопада 1917 р. В ньому проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної одиниці Російської республіки, до її складу входило дев’ять українських губерній, скасовувалась приватна власність на землю, запроваджувався восьмигодинний робочий день, проголошувались демократичні свободи слова, друку, віросповідання, зібрань, союзів, страйків, а також недоторканість особи і помешкання. Скасовано смертну кару й оголошено амністію для всіх політичних в’язнів. Універсал проголошував національно-персональну автономію для національних меншин України.
На 27 грудня 1917 р. призначалися вибори до Українських Установчих Зборів, що мали узаконити нові державні форми в Українській Народній Республіці. Ініціювалося проведення мирних переговорів з державами Четверного союзу для швидшого завершення війни.
Усі спроби більшовиків захопити владу в Україні зазнали поразки. Тому 17 грудня 1917 р. Раднарком надіслав Центральній Раді ультиматум, у якому вимагав припинити роззброєння більшовицьких частин на території УНР, пропустити більшовицькі війська на південний фронт та не пропускати через Україну козацькі формування з фронту на Дон. Центральна Рада відхилила цей ультиматум, що призвело до початку більшовицько-української війни.
Самостійно протистояти більшовикам Центральна Рада не могла. Необхідно було заручитися підтримкою ззовні.
Єдиним порятунком був мир з Центральними державами та їх допомога у війні. Проте для повноправних переговорів потрібно було проголосити незалежність України.
Тому 22 січня 1918 р. УЦР оприлюднила Четвертий Універсал. У ньому проголошувалась незалежність УНР і підтверджувались всі соціально-економічні положення, задекларовані в Третьому Універсалі.
Генеральний Секретаріат було перейменовано на Раду Народних Міністрів.
24 грудня 1917 року більшовицька армія під командуванням В. Антонова-Овсієнка вступила в Харків, а ще через декілька днів – у Полтаву і Чернігів.
У першій половині січня 1918 р. російські загони захопили всю Лівобережну Україну, а 18 січня розпочався похід на Київ.
29 січня 1918 р. відбувся бій під Крутами. Загін юнаків під керівництвом сотника В. Омельченка протистояв п’ятитисячній більшовицькій армії.
9 лютого більшовики взяли Київ і почали терор.
9 лютого 1918 р. було підписано Брестський мирний договір між УНР з одного боку, і Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною та Болгарією, з іншого. Згідно з умовами, Центральні держави визнали незалежність УНР, зобов’язувались надати їй військову допомогу для звільнення території від більшовиків, а за це УЦР мала постачати до Німеччини та Австро-Угорщини хліб та продовольство.
18 лютого 1918 р. німецько-австрійські війська вступили в Україну. В березні відновлено владу Центральної Ради в Києві, а до кінця квітня вся Україна була звільнена від більшовиків, і Центральна Рада повернулась до Києва.
УЦР виявилася неспроможною забезпечити постачання Центральних держав продовольством. Німецьке командування видало наказ про примусовий засів усіх земель і здачу врожаю на користь австро-німецької армії.
Центральна Рада розцінила це як втручання у внутрішні справи УНР. Загострилися відносини УЦР з німецькою окупаційною адміністрацією. Командування німецьких військ почало виношувати плани здійснення державного перевороту.