Поради батькам

«ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДИТИНОЮ З ООП ТА ЗДІЙСНЕННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ В СІМ’Ї»

Через війну і порушення ритму звичайного життя, кожна дитина може втратити свої набуті навчальні навички, бажання навчатися і проявляти свій протест у навчанні. Примусити вчитися неможливо, але можна спробувати дотримуватися деяких правил та прислухатися до порад для вирішення цієї проблеми.

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ з дитиною з ООП та здійснення корекційної роботи в сім’ї:

• безумовно приймайте дитину: любіть її не за те, що вона гарна, розумна, відмінно навчається, допомагає батькам, а просто за те, що вона є;
  
  

• підтримуйте в дитині позитивне ставлення до себе: з цією метою висловлюйте їй свою любов, визнання її успіхів та досягнень, властивих їй здібностей та індивідуальних особливостей;
  
  

• ставтесь до дитини з повагою, не принижуйте її особистість, що формується. Не використовуйте у спілкуванні з дитиною накази, команди, погрози, звинувачення, висміювання;
  
  

• не втручайтеся у справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомогу. Своїм невтручанням ви повідомляєте їй «З тобою все гаразд! Ти, звісно впораєшся!»;
  
  

• якщо дитині важко і вона готова прийняти допомогу дорослого, необхідно обов’язково допомогти їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що дитина не може виконати сама;
  
  

• поступово, але неухильно, знімайте з себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини та передавайте відповідальність за них їй;
  
  

• дозволяйте вашій дитині стикатися з негативними наслідками своїх дій чи бездіяльності. Тільки тоді вона буде дорослішати та вчитися відповідати за своє життя, свої вчинки;
  
  

• якщо у дитини виникла емоційна проблема і вона хоче розповісти вам про неї, активно вислухайте її:
  
  

• Обов’язково поверніться до неї обличчям, намагайтеся, щоб  її і ваші очі були на одному рівні.
  

• Дайте дитині змогу висловитися, не переривайте її мову запитаннями.
  

• Сигналізуйте їй про те, що ви її слухаєте, перефразовуючи її ж твердження.
  
  

• якщо дитина викликає у вас своєю поведінкою негативні переживання, повідомте їй про це;
  
  

• гасіть в собі будь-які спалахи гніву роздратування. Там, де починається роздратування, закінчується любов.
  
  

• не вимагайте від дитини неможливого чи того, що важко виконати. Співвідносьте свої очікування з можливостями дитини;
  
  

• використовуйте у повсякденному спілкуванні привітні фрази:   «Мені добре з тобою. Я радий (рада) тебе бачити. Дуже добре, що ти в мене є. Я за тобою  скучила (скучив). Коли ми разом, то ми в безпеці. Колись все-одно це закінчиться, і ми повернемося до свого повсякденного життя»;
  
  

• щоденно не менше чотирьох-восьми разів обнімайте, погладжуйте, притискайте до себе свою дитину. І вона буде почувати себе улюбленою і захищеною у великому та невідомому світі.
  
  

Від батьків величезною мірою залежить успішність розвитку дитини з психофізичними обмеженнями. Але батьки повинні знати особливості своєї дитини й уміти працювати з нею.

Потрібно переконати себе у необхідності пошуку виходу з горя й озлоблення, знаходження позитивних рис у дитині та спрямуванні всіх сил на їхній розвиток. Потрібно знайти шляхи й можливості догляду за хворою дитиною, її виховання й навчання. При цьому важливо не намагатися «нормалізувати» дитину, оскільки невдача призведе до трагедії.

Батькам слід спілкуватися з іншими батьками, які теж опинилися в тяжких життєвих обставинах і також мають хвору дитину. Це допоможе їм легше переносити своє горе, подолати відчуття безпорадності й самотності.