Сьогодні в Україні набирає потужних обертів освітня реформа, невід’ємною частиною якої є інклюзивна складова. І тому, обраний нами напрям на створення гідних умов навчання для дітей з особливими освітніми потребами, є кроком до впровадження основних принципів та стандартів життя.
Що ж таке інклюзивне навчання? Інклюзивна освіта – гнучка індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психо-фізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи за міс-цем проживання. Навчання відбувається за індивідуальними навчальними планами та забезпечується медико-соціальним та психолого-педагогі-чним супроводом.Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середо-вища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.
Хто ж такі діти з особливими освітніми потребами? Кожна дитина має свої індивідуальні особливості. З різних причин у будь-якої дитини можуть виникати різні порушення розвитку. У цьому випадку можна говорити, що дитина має особливі потреби. В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» охоплює дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю.
В основі інклюзивної освіти лежать ідеї рівного ставлення до всіх членів суспільства незалежно від соціального стану, національності, культури, індивідуальних можливостей і здібностей. Кожна дитина має право на повагу, любов, визнання, успіх та самореалізацію у суспільстві.
Актуальність інклюзії пов’язана з постійно зростаючою кількістю дітей, які потребують корекційного навчання. За статистичними даними, майже кожну шосту дитину можна віднести до цієї категорії: це діти з порушеннями мовлення, інтелекту, психічного та фізичного розвитку, діти з аутизмом .
Попри те, що впровадження інклюзії супроводжується дискусіями та неоднозначним ставленням до такої форми освіти з боку громадськості, інклюзивна освіта має ряд переваг. Серед найважливіших можна визначити такі, як: соціалізація дітей з особливими освітніми потребами; можливість ознайомлюватись із реальним життям (як дітям з типовим розвитком, так і з порушеним); виховання толерантного ставлення до відмінних, нетипових людських особливостей; розвиток навичок спілкування та нестандартного мислення у всіх учасників інклюзивного процесу; зміна ставлення сучасного суспільства до людей з нетиповими відмінностями, можливість виявлення гуманності, співчуття, милосердя.
Тому, першочерговим завданням для керівництва районну у 2018 році стало реформування існуючої системи психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) у сучасний інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ).
До штату інклюзивно-ресурсного центру введено посади директора, вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога, практичного психолога, вчителя-реабілітолога та бухгалтера.
І саме ці фахівці працюють за новими, більш прогресивними та якісними підходами у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Адже основне завдання ІРЦ – забезпечити системний кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами протягом всього періоду навчання – від 2 до 18 років.
У разі підтвердження фахівцями Центру наявності у дитини особливих освітніх потреб висновок про комплексну оцінку є підставою для складання для неї індивідуальної програми розвитку та надання їй психолого-педагогічної допомоги.
Хочемо наголосити також на те, що фахівці інклюзивно-ресурсного центру надають відповідну допомогу усім дітям з особливими освітніми потребами, батьки, яких звернулися за допомогою.
Виховання та навчання кожної дитини відбувається за певних умов і під впливом усіх людей, які її оточують. Кожному, хто виховує та навчає дітей з особливими освітніми потребами, завжди потрібно пам’ятати слова великого вченого І. Павлова: “…Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови”.