повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Твій пароль як ключ від твоєї квартири, тому нікому його не віддавай!;
казати, що ти вдома знаходишся один;
казати, що ти сам знаходишся перед комп’ютером. Скажи краще, що час від часу до тебе у кімнату навідуються твої батьки;
обговорювати теми, які тобі неприємні або яких ти соромишся;
показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що тобі не подобається.
відповідати на питання, які стосуються твого особистого життя або твого тіла. Пам’ятай: твоє тіло належить тільки тобі і ніхто не має права розмовляти про нього з тобою!;
розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;
при реєстрації у Чаті ніколи не заповнюй поля, де від тебе вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще вигадай для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для твоєї безпеки. Взагалі, для реєстрації у Чаті, вКонтакті та на інших подібних сайтах створи для себе окрему електронну поштову скриньку;
коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на твоє прізвище. Також він не повиненстосуватися твого зовнішнього вигляду;
у вКонтакті та подібних сайтах обмеж доступ до твоєї сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
З 13 на 14 січня українці святкують Щедрий вечір або Старий Новий Рік, який збігається з українським народним святом Маланки. Суспільне зібрало традиції і прикмети цього дня.
За новорічний стіл заведено сідати всією родиною, члени якої повинні мати охайний і доглянутий вигляд (брудний або неохайний одяг вважається поганим знаком). На відміну від Різдва всі страви готують ситними, на столі обов’язково має бути кутя, різноманітна випічка та частування. У цей вечір традиційно накривають щедрий, багатий стіл, де кожна страва має своє значення. Головною обрядовою стравою цього вечора є кутя, яка має бути заправленою смальцем або вершками. Звідси й походить назва вечора – Щедрий.
Також 13 січня проводяться народні гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів. Щедрувальники ходять по домівках, співають щедрівки, танцюють, за що господарі будинків частують їх і дають гроші.
Читайте також: "Різдво-2021: як колядувати у
Цього дня також потрібно попросити вибачення один в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.
За народними повір'ями, ворожіння з 13 на 14 січня вважається найдостовірнішим. Наприклад, у цю ніч незаміжні дівчата кладуть під подушку чотирьох королів з колоди карт, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого. Також раніше у селах дівчата ставили на підлозі зерно, воду, дзеркало і глину, а потім впускали в хату півня. Якщо птах піде в першу чергу до зерна, чоловік буде багатим. Якщо до дзеркала – гулякою, якщо до глини – бідним, якщо до води – п’яницею.
Також дівчина могла закривати скриню на ключ перед сном, вішати його собі на пояс і, засинаючи, промовляти: "Суджений прийди, скриню відчини". Після чого чекала, хто їй насниться. Крім того, дівчата виходили на вулицю і слухали під парканом у сусідів, що там говорять. Якщо у розмові чули слово "іди", то це означало, що в цьому році заміж вийде, а якщо — "сиди, стій", то рік буде дівувати.
Читайте також: Маланка, або Щедрий вечір: традиції
Важливою традицією Старого Нового року 14 січня є праця. Так, за традицією, працівників супроводжувала до роботи "коза Маланка", в яку найчастіше переодягалися хлопці та, приходячи до будинку, намагалися "буцнути" господарів. За обрядом норовливу козу вбивали та її треба було оживити піснями та тяжкою працею .
Вважається, що не варто в ці дні давати або брати що-небудь у борг, адже "цілий рік може пройти в боргах". Також на старий Новий рік не заведено виносити сміття, бо "так можна винести все щастя з дому".
Якщо в ніч на 14 січня небо ясне і на ньому багато зірок – буде хороший урожай ягід.
Яка Меланія - такий і Петро з Павлом (12 липня)
Василів день веселий - то і рік такий.
Якщо на Василя мороз і сніг - до хорошого урожаю.
Якщо хуртовина на Василя - вродять горіхи.
Щедро засипана зерном підлога в хаті - на багатий урожай.
Багато пухнастого інею на деревах - до хорошого медозбору.
Довідка. Старий Новий рік виник у результаті зміни літочислення й через розбіжність двох календарів: юліанського ("старого стилю") і григоріанського ("нового стилю"). 14 січня є Новим роком за юліанським календарем.
1
Герої не вмирають! Не вмирають! Не плачте мамо. Так хотілось жити. Щоб струни пам"яті не вкрилися снігами,Росою мити руки на світанку. про тих, хто не зігнув в бою коліна.
Ще не навчився з дідом сіять жито, Почуйте серцем:
Не одягнув новеньку вишиванку... -Ви не плачте мамо.
Розп’яті за Вітчизну на Хресті! Не плачте,мамо я тут не один. Вмираю, щоб не вмерла Україна!Їм ще так рано, Господи, до раю, Із Львова вчитель, з Самбора, аж двоє.
Найкращі в світі хлопчики! Простіть! Ще, тітки Василини старший син,
Найкращі в світі воїни! Простіть! вона й не знає, що він став героєм...
Безстрашні мужні Кіборги! Простіть!
Наближається одне з найбільших релігійних свят — Водохреща. За традицією 19 січня проходять урочисті релігійні заходи, в яких бере участь велика кількість людей. У день святкування, віруючі збираються в храмах, використовуючи у приміщеннях відкритий вогонь, цей факт робить свято потенційно небезпечним з точки зору пожежної безпеки. Також діти відвідують річки, озера та інші водоймища. Вони не лише набирають воду в ємності, але й купаються в ополонці. Головну загрозу під час Водохреща становить велика кількість людей яка збирається на святкування.
Напередодні свята Водохреща зверніть увагу на можливі небажані наслідки для здоров’я та утриматися від купання Намагайтесь уникнути переохолодження! Бережіть своє здоров’я та життя!
П
Також усім відвідувачам хрещенській купелі необхідно знати: в ополонці необхідно бути всього кілька секунд – зазвичай не більше трьох, – потім потрібно перевдягнутися у теплий одяг і піти в тепле приміщення або автомобіль, де відразу випити гарячого чаю з медом.
Якщо ви виявили у себе наступні ознаки:
озноб;
тремтіння;
блідість;
а згодом і посиніння шкіри, губ;
біль у пальцях рук та ніг, можете сміливо констатувати: переохолодження!
При легкому переохолодженні достатньо тепло вдягнутися, випити гарячий солодкий чай або каву, щоб зігрітися.
Але, якщо переохолодження тривало досить довго, воно може розвитися в обмороження, тобто пошкодження тканин у результаті дії низьких температур.
Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та вітер. Причиною обмороження можуть стати мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння. Також обмороження може виникнути, якщо на морозі торкатися до металу голими руками.
До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха та ніс. При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.
При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла. Третя й четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.
Якщо побіліли щоки, ніс, вуха, достатньо розтерти їх чистою рукою до почервоніння і появи поколювання. Не можна розтирати обморожене місце снігом, тому що сніг не зігріває, а ще більше прохолоджує та ушкоджує шкіру. Ні в якому разі не можна поливати обморожені ділянки гарячою водою! Якщо з’явилося напухання відмороженого місця або пухирі, то не можна робити розтирання. Потрібно покласти на відморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати та доставити постраждалого до лікарні. Людину з будь-яким видом відмороження необхідно помістити в тепле приміщення і дати йому гарячий чай або каву.
Нехай зимові свята залишать по собі лише світлі та теплі спогади!
Якщо ви провалилися на льоду річки або озера
Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне — пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
Розвиваюча: розвивати уяву дітей про здоров'я, здоровий спосіб життя, його принципи;
Виховна: виховувати прагнення берегти своє здоров'я, зважаючи на його цінність і важливість для людини
З давніх-давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.
Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей. Недаремно нинішній навчальний рік в освітніх закладах був розпочатий Уроком Здоров’я.
У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.
Відтак, постає низка питань.
Як ефективніше виконати ці завдання?
З чого почати?
Де дістати необхідну інформацію?
Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо.
Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках : дитсадок – діти – батьки.
Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.
Навчально-вихована робота в ДНЗ повинна плануватися так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже ц усунути.
Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.
Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму.
Як зазначив К.Д.Ушинський, дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі.
Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.
Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, позаяк, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля.
Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.
Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.
Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання:
забезпечити дітям здоровий спосіб життя;
оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього;
розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я”(власне тіло та його функціонування, живлення, загартування, гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).
Отже, головне завдання полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.
Дуже важливо сформувати валеологічний світогляді мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.
Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.