Поради для дорослих щодо подолання стресу
Пам'ятка
1. З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви дістанетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації. 2. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.
3. Навчіться керувати своїми емоціями. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющить очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу - ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися з хвилюванням.
4. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку, організм продукуватиме бажані гормони радості.
5. Відпочивайте разом із сім'єю.
6. Фізичні вправи знімають нервове напруження.
7. Музика - це теж психотерапія. Слухайте спокійну музику.
8. Бувайте надворі, гуляйте, сидіть в парку, бігайте.
9. Не беріться за непосильні завдання аби запобігти розчаруванню і невдачам.
10. Постійно концентруйтеся на світлих сторонах життя та подіях - це збереже здоров'я і сприятиме успіху.
11. Не зловживайте кавою, алкоголем.
12. Їжте морозиво - там є компонент, який покращує настрій, і банан - у ньому є сиротин, гормон щастя.
13. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.
14. Займайтеся аутотренінгом. Є багато різних систем аутотренінгу та, на жаль, щоб опанувати їх, у нас часто не вистачає терпіння й часу.
Сигнал сповіщення про повітряну тривогу і процес евакуації.
Поради, які допоможуть опанувати ситуацію
Сигнал сповіщення про повітряну тривогу і процес евакуації можуть налякати дітей. Ось кілька порад, які допоможуть вам опанувати ситуацію Намагайтеся зберігати спокій і не змінювати звичної поведінки. Дітям важливо бачити, що ситуація контрольована. У критичних ситуаціях дійте рішуче. Пам’ятайте, що важливо евакуювати всіх дітей якнайшвидше. Заспокоїти окремо дитину в укритті. Нагадайте дітям, як вони можуть заспокоїти себе самостійно (Техніка “Квадратне дихання”). Проговорить цю методику заздалегідь на заняттях. Заохочуйте атмосферу взаємоповаги та взаємопідтримки. Як правильно дихати "квадратом". Цю методику почав активно вивчати та використовувати нейрохірург із США Рахул Джандіал. Прийміть зручну позу стоячи або сидячи. ... Зробіть вдих і одночасно рахуйте про себе: один, два, три, чотири. Затримайте повітря і одночасно рахуйте: один, два, три, чотири. Повільно видихайте, рахуючи: один, два, три, чотири. Знову затримайте дихання і порахуйте до чотирьох. Дихати таким методом можна від 5 до 10 хвилин. Намагайтесь сконцентрувати свою увагу саме на диханні, рахунку. Хоча спочатку сторонні думки і можуть з'являтися, але згодом ви навчитесь їх відганяти від себе.
Виховання дружніх взаємин між дітьми.
Поради вихователям
1. Допоможіть кожній дитині сформувати власний позитивний імідж, особливо коли йдеться про новачка, замкнуту чи неуспішну дитину ("Сашко завжди хоче всіх чимось пригостити", "У нас Сашко ніколи не забуде зібрати іграшки на майданчику", "Щоб я без тебе робила?").
2. Практикуйте різні способи, демонстрації симпатії та прихильності одне до одного, такі як аплодисменти в ситуаціях успіху і як засіб підтримки, тримання кулачків як уболівання за неї тощо.
3. Використовуйте відповідну лексику, що підтримує дії та жести: "Чим я тобі можу допомогти?", "Наступного разу у тебе обов'язково вийде", "Ти заслуговуєш на повагу", "Мені здається, що ти все зрозумів і більше так не робитимеш"; жести - взяти за руку, погладити по голові, поплескати по плечу, підморгнути; вчинком - запросити до гри, поділитися іграшкою тощо.
4. Навчайте дітей виявляти вдячність до однолітків та дорослих. "Дякую, ти мені дуже допоміг", "Без тебе я не впоралася б", "Тобі всі радіють" тощо. Можна організувати написання "листів подяки" одне одному.
5. Особлива увага має бути звернена на зміну ставлення до дітей, які з якихось причин були неуспішними в діяльності чи поведінці. Варто докласти всіх зусиль, щоб кожна дитина переживала радісні почуття успішності. Якщо дитина продемонструвала неприйнятні форми поведінки, була чи то агресивною, чи нещирою і викликала справедливий протест у інших дітей, варто підкреслити цінність її як особистості ("Ти ж у нас такий молодець", "Ми звикли тобою пишатися", "Ти ж у нас розумник!"), разом з тим рішуче визнати недопустимість такої поведінки.
6. Зверніть увагу на дітей, які почуваються самотніми. Частіше запрошуйте їх до спільних справ, водночас з повагою ставтесь до їхнього бажання побути на самоті. Виділіть час протягом дня для індивідуального спілкування, допоможіть їм знайти приятелів, запропонуйте цікаву вправу. Зробіть так, щоб вони періодично потрапляли в центр уваги всієї групи, наприклад, доручіть саме їх видавати квитки на виставу чи заводити колону дітей до зали.
7. Організуйте "День дитини". Це може збігатися з днем народження чи іменинами, і в такому разі кожна дитина протягом року побуде в цій ролі. Влаштуйте цього дня справжнісіньке свято! Підготуйте сюрпризи, ігри. Облаштуйте спеціальне місце - трон - де буде сидіти іменинник. Зібравшись у святкове коло, дайте можливість дітям у вільній формі висловити побажання, похвалити іменинника за позитивні якості характеру. Нехай цього дня він сам вирішить, в які ігри гратися, хто перший стоятиме в колоні тощо
Паніка, стресова ситуація. Що робити? Психологічний порадник
Протистресове дихання
1. Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс; на піку вдиху на мить затримаєте подих, після чого зробіть видих якомога повільніше. Це заспокійливий подих. Постарайтеся уявити собі, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви частково позбуваєтеся стресової напруги.
2. Хвилинна релаксація. Розслабте куточки рота, зволожте губи. Розслабте плечі. Зосередьтеся на виразі свого обличчя й положенні тіла: пам'ятайте, що вони відбивають ваші емоції, думки внутрішній стан. Цілком природно, що ви не хочете, щоб оточуючі знали про ваш стресовий стан. У цьому випадку ви можете змінити «мову обличчя й тіла» шляхом розслаблення м'язів і глибокого дихання.
3. Погляньте навколо й уважно огляньте приміщення, у якому ви перебуваєте. Зверніть увагу на дрібні деталі, навіть якщо ви їх добре знаєте. Повільно, не кваплячись, подумки «переберіть» всі предмети один за одним у певній послідовності. Постарайтеся повністю зосередитися на цій «інвентаризації». Кажіть подумки самому собі: «Коричневий письмовий стіл, білі фіранки, червона ваза для квітів» і т.д. Зосередившись на кожному окремому предметі, ви абстрагуєтеся від внутрішньої стресової напруги, спрямовуючи свою увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення.
4. Якщо дозволяють обставини, змініть обстановку. Перейдіть в інше місце, де нікого немає, або вийдіть на вулицю, де зможете залишитися наодинці зі своїми думками. Розберіть подумки це місце «по кісточках», як описано в пункті 3.
5. Займіться якоюсь справою - однаково якою: почніть прати білизну, мити посуд або приберіться. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, у стресовій ситуації виконує роль громовідводу - допомагає відволіктися від внутрішнього напруження.
6. Увімкніть заспокійливу музику, ту, яку ви любите. Намагайтеся вслухатися в неї, сконцентруватися на ній (локальна концентрація). Пам'ятайте, що концентрація на чомусь одному сприяє повній релаксації, викликає позитивні емоції.
7. Візьміть калькулятор або папір й олівець і постарайтеся підрахувати, скільки днів ви живете на світі (число повних років помножте на 365, додаючи по одному дню на кожний високосний рік, і додайте кількість днів, що пройшло з останнього дня народження). Така раціональна діяльність дозволить вам перемкнути свою увагу. Намагайтеся згадати який небудь особливо примітний день вашого життя. Згадаєте його в дрібних деталях, нічого не упускаючи. Спробуйте підрахувати, яким за ліком був цей день у вашому житті.
8. Поговоріть на яку-небудь відверту тему з будь-якою людиною, що знаходиться поряд: сусідом, товаришем по роботі. Якщо ж поруч нікого немає, зателефонуйте своєму другові. Це свого роду відволікаюча діяльність, що здійснюється «тут і зараз» і покликана витиснути з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом.
9. Зробіть декілька протистресових дихальних вправ. Це дихання допоможе зняти дратівливість і заспокоїти вашу нервову систему. Дихати потрібно носом. Зробіть глибокий вдих, видаючи звук, схожий на храп. Для цього потрібно трохи стиснути м'язи горла. Видих теж повинен бути з «храпом». Подихайте так кілька хвилин, і ваше роздратування втратить колишню силу.
Розслаблююче дихання
Використовуйте це дихання для рятування від неспокійних нав'язливих думок. Великим пальцем правої руки пригорніть праву ніздрю, так щоб через неї не надходило повітря. Робіть повільний вдих і видих через ліву ніздрю. Потім відкрийте праву ніздрю, а ліву закрийте вказівним пальцем. І зробіть вдих-видих. Так, міняючи ніздрю для дихання, зробіть 15-20 дихальних циклів. Тим, у кого нервове перезбудження зашкалює, і дихати повільно здається неможливим, можна використати дихання поштовхами. Різко наберіть повітря через ніс. На видиху широко відкрийте рот, висунувши язик, і видихніть повітря в три прийоми. При цьому щораз, видаючи горловий звук: «Ххааах!». Представляйте, як разом із цим «Ххааах!» з вас виштовхуються образи, гнів, подразнення, страх. Це дихання корисно всім, хто переживає тривалий стрес. Воно допоможе очиститися від негатива й відновити внутрішню гармонію.
Вправи на релаксацію
Вправа «Бурулька». Встаньте, закрийте очі, руки підніміть вгору. Уявіть, що ви бурулька. Напружте всі м'язи вашого тіла. Запам'ятайте ці відчуття, замріть в цій позі на 1 - 2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути. Розслабте поступово кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправи до досягнення оптимального психоемоційного стану. Цю вправу можна виконувати лежачи на підлозі.
Вправа «Повітряна куля». Встаньте, закрийте очі, руки підніміть вгору, наберіть повітря. Уявіть, що ви - великий повітряна куля, наповнена повітрям. Постійте в такій позі 1-2 хвилини, напружуючи всі м'язи тіла. Потім уявіть собі, що в кулі з'явилося невеликий отвір. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслабляючи м'язи тіла: кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправи до досягнення оптимального психоемоційного стану.
Вправа «Муха». Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що на ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає то на ніс, то на рот, то на лоб, то на очі. Ваше завдання: не відкриваючи очей, задіявши тільки м'язи обличчя, зігнати настирливу комаху.
Вправа «Лимон». Сядьте зручно: руки вільно, покладіть на коліна (долонями вгору), плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть собі, що у вас в правій руці лежить лимон. Починайте повільно його стискати до тих пір, поки не відчуєте, що «вичавили» весь сік, розслабтеся. Запам'ятайте свої відчуття, тепер уявіть собі, що лимон знаходитися в лівій руці. Повторіть вправу. Знову розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Потім виконайте вправи одночасно двома руками. Розслабтеся. Насолоджуйтеся станом спокою.
Про насилля та жорстоке поводження з дитиною!!! Психологічна просвіта педагогів ЗДО
Що таке жорстоке поводження з дитиною? Жорстоке поводження з дитиною - будь які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Що відноситься до жорстокого поводження, насильства щодо дитини: будь-як форма рабства, продаж дітей та торгівля ними, примусова праця; використання або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру; робота, яка може заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров'ю; використання (втягнення) дитини в жебрацтво; втягнення дитини у злочинну діяльність, залучення її до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин; дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи; домашнє насильство, внаслідок якого дитина постраждала або стала його свідком (очевидцем); вчинення насилля стосовно дитини; вчинення насилля дитиною; незабезпечення дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для її віку доглядом.
Основні терміни щодо жорстокого поводження та насильства відносно дитини.
Дитина - особа до досягнення нею повноліття (18 років). Малолітня дитина - дитина до досягнення нею 14 років. Неповнолітня дитина - дитина у віці від 14 до 18 років (ст.6 Сімейного Кодексу України). Право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню і покаранню, а будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Дитина-кривдник - особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Зґвалтування - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
Сексуальне насильство - вчинення будь-яких дій сексуального характеру, не пов'язаних з проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.
Вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку - це вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, іншого органу чи частини тіла або будь-якого предмета.
Розбещення неповнолітніх - вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку (оголення статевих органів винної або потерпілої особи, мацання їх, інші непристойні дотики, які викликають статеве збудження, навчання онанізму, вчинення у присутності потерпілого статевого акту, акту онанізму, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, схилення або примушення потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою або щодо винного тощо).
Домагання дитини для сексуальних цілей - пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася.
Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні (стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Причини вчинення жорстокого поводження, домашнього насильства щодо дитини: особистісні якості батьків (агресивність, авторитарність); відсутність у батьків позитивного прикладу поводження з дітьми; фізичні чи психічні вади батьків (розумова відсталість, психічні захворювання тощо); невміння виховувати дітей, незнання своїх прав та обов'язків щодо дітей, відсутність почуття відповідальності за них, незнання прав та потреб дітей; невміння долати сімейні та життєві кризи, відсутність самореалізації; недостатня соціалізація батьків; нерозуміння цінності дитини; нерозуміння батьками своєрідності особистісного розвитку дитини; неприйняття дорослими дитячої індивідуальності; невідповідність вимог і очікувань батьків можливостям і потребам дітей; невідповідність виховання у різні вікові періоди; непослідовність у взаєминах дорослих і дітей; неузгодженість змісту, цілей і засобів виховання між батьками.
Причинами жорстокого поводження з дітьми в дитячих установах, школах є: невміння вчителів будувати демократичні стосунки з дітьми, ефективно спілкуватися, вирішувати конфлікти конструктивним шляхом; низький рівень професійної етики; звичка до команд, які полегшують реалізацію професійних завдань в найкоротший час, але посилюють авторитарність педагогів, ігнорування прав і потреб окремої дитини; звичка до позиції «учитель(-ка) - дитина» (суб'єкт-об'єктних стосунків) і зловживання цією позицією; професійне «вигоряння» педагогів тощо.
Причини домашнього насильства щодо дитини: соціальні (напруження, конфлікти, пропагування насильства в суспільстві); економічні (матеріальні; відсутність гідних умов життя, умов для працевлаштування; економічна залежність; безробіття); психологічні (стереотипи поведінки); педагогічні (відсутність культури поведінки - правової, моральної, громадянської, естетичної, економічної, трудової); соціально-педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства, позитивної моделі сімейного життя на засадах ґендерної рівності, сімейного виховання на основі прав дитини); правові (насильство як внутрішньо сімейна проблема, а не негативне суспільне явище, недостатня правова свідомість); політичні (недостатній пріоритет проблем сім'ї та ґендерної рівності; увага до материнства й дитинства, а не до сім'ї загалом; брак уваги до батьківства, чоловіків).
Наслідки жорстоко поводження з дитиною Розрізняють наближені та віддалені наслідки жорстокого поводження щодо дітей.
Наближені наслідки: фізичні травми, ушкодження блювота головний біль втрата свідомості психічні порушення агресії до інших втеча загальмованості байдужість страх тривога гнів
Віддалені наслідки: порушення фізичного і психічного розвитку; соматичні захворювання; особистісні та емоційні порушення; соціальні наслідки; затримка фізичного і нервово-психічного розвитку; відставання у рості, масі; гігієнічна занедбаність; ожиріння чи, навпаки, різка втрата ваги; заїкання, енурез.
Відповідальність за вчинення насильства відносно дитини: адміністративна кримінальна цивільно-правова
Рекомендації для педагогів щодо створення психологічно комфортного середовища для кожної дитини в групі дитячого садка
Приймайте кожну дитину такою, якою вона є.
Відмовтеся від авторитарного стилю спілкування з дітьми.
Будьте чутливими до різних емоційних станів дитини, встановіть довірливі взаємини з кожною дитиною. Використовуйте особистісні форми спілкування з дітьми.
Враховуйте індивідуальні особливості психічного та фізичного розвитку кожної дитини.
Віддавайте перевагу міні-заняттям та індивідуальним формам організації спільної пізнавальної діяльності дошкільників.
Продумуйте в індивідуальному порядку навантаження, вимоги до кожного вихованця та допомогу, яку ви можете йому запропонувати.
Формуйте механізми емоційно-вольової регуляції в дітей.
Організовуйте емоційно значущу для дітей діяльність, яка сприяла б прояву інтересу, здивування, радості, інтелектуальній збентеженості, розвитку пізнання.
Стимулюйте прояви індивідуального неповторного стилю ігрової поведінки.
Будьте об'єктивними під час оцінювання діяльності дітей та їхньої поведінки, це сприятиме подальшому розвитку в дитини ціннісного ставлення до себе.
Дотримуйтеся принципів гуманізації взаємин.
Усебічно підтримуйте розвиток особистості кожної дитини.
Налагодьте контакт із батьками, щоб скласти уявлення про психологічну атмосферу в сім'ї кожного вихованця.
Допомагайте батькам зрозуміти внутрішній світ їхньої дитини, її проблеми, переживання.
Роль ранкових зустрічей для забезпечення емоційного благополуччя дошкільників упродовж дня.
Психологічний порадник для педагогів
Свою роботу з дошкільниками педагоги розпочинають із ранкової зустрічі. Ранкова зустріч педагога з дітьми - це ніби ранкова роса, блискавка, міні-гра комплексного характеру, яка допомагає дітям краще познайомитися, пізнати, зрозуміти себе і своїх друзів. Вона створює позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей у дитячому садку, дає вихователю можливість навчити дітей взаємній повазі та доброму ставленню один до одного, сприяє формуванню у групі цілісного колективу.
Мета ранкової зустрічі - підготувати дітей до робочого дня.
Ранкова зустріч сприяє: формуванню колективу, оскільки в цей час діти вчаться слухати один одного, дивитись в очі своїм товаришам, обмінюватись інформацією, враженнями; доброзичливо і з повагою ставитись до інших, вчаться бути відповідальними членами колективу; розвитку навичок спілкування, дає дітям змогу висловлювати свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші, уважно слухати, коли говорять інші; розвитку соціальних навичок; створенню позитивного настрою в групі однолітків. Повідомити дітям, що вже час збиратися, можна, ввімкнувши певну мелодію, увімкнувши чи вимкнувши світло, задзвонивши у дзвінок, що доцільніше використовувати для старших дошкільників. Тривалість ранкової зустрічі визначається віковою групою. Вона не повинна бути занадто довгою, в середньому - це 10-15 хв. Важливою складовою кожної ранкової зустрічі є привітання. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для обміну інформацією (саме після нього і починається робота над темою дня та вирішуються певні навчальні завдання). Починати привітання лише тоді, коли діти утворили коло. Розміщення дітей по колу полегшує вихователю процес керування ними, оскільки він добре бачить кожного. Спілкуючись у колі, дивлячись один одному в очі, діти вчаться поважати інших, покращують свої мовні та комунікативні навички. Привітання є ефективним засобом для формування дружного колективу та вироблення взаємної поваги.
Мета привітання - створення атмосфери довіри і затишку.
Повсякденні вправи, які практикуються під час ранкових зустрічей, допомагають дітям зблизитися із своїми ровесниками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших. Позитивний настрій в групі створюється за рахунок атмосфери довіри, участі у прийнятті рішень, відчуття належності до колективу. Під час ранкової зустрічі педагог орієнтує дітей на тему дня, готуючи дітей до роботи в центрах діяльності. Дітям дозволяють обирати матеріали та користуватися ними так, як вони самі того хочуть. Вони також навчаються один в одного і центри діяльності та робота в малих групах забезпечують їх можливостями природної співпраці. Це дає їм можливість вирішувати проблеми, приймати рішення, практикуватися в самовияві, вивчати відмінності, ставати самостійними та вчитися у своїх ровесників. Піклування один про одного, відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям - це саме ті якості, які віддзеркалюють сутність ранкової зустрічі. Отже, повсякденні вправи, які організовуються під час проведення ранкової зустрічі, допомагають дітям зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших, поважати інших як особистостей. А позитивний настрій у групі створюється за рахунок атмосфери довіри, відчуття приналежності до спільноти, участі в прийнятті рішень, доброти та заохочення з боку однолітків, вільного від критики ставлення педагога, очікування конкретних результатів, справедливості та неупередженості.