Правила для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше
Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
Навички самообслуговування.Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив для дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички знадобляться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо.Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумувати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до ЗДО. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не намагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно.
Алгоритм адаптації дитини до садочка
Розповідайте про садочок, про те, що там роблять діти, як там все влаштовано.
Гуляйте поблизу дитсадка, наголошуючи, що скоро і ваш малюк туди ходитиме.
Відповідайте на всі запитання дитини тільки правду.
Приділіть досить уваги тому, щоб навчити дитину ділитися іграшками, обмінюватися іграшками, відстоювати своє.
Наголошуйте на різниці між особистими і спільними іграшками.
За тиждень до знаменної дати: сходіть з малюком в дитсадок на екскурсію, зайдіть в майбутню групу, познайомтесь з вихователькою.
Говоріть з вихователькою доброзичливо, ввічливо, щоб продемонструвати дитині, що з нею вона буде в безпеці.
Кожного дня нагадуйте дитині, що скоро (напр. наступного понеділка) вона піде в дитсадок.
Приведіть дитину в той час, коли вихованці гуляють на вулиці. Залишайтесь з дитиною увесь час, поки діти на прогулянці. Розмовляйте з вихователькою, намагайтесь спонукати дитину до самостійної гри з дітьми. Якщо ви привели дитину в групу, а не на прогулянку: мама повинна бути у вільному доступі для дитини, не залишайте малюка, будьте з ним. Перебування в садку не більше 2 годин.
Після закінчення прогулянки заберіть дитину додому, похваліть її за перший день в дитсадку. Влаштуйте вдома маленьке свято “Перший день в дитсадку”. Сходіть з малюком в кафе, або в парк, проведіть весело час разом.
Обов’язково говоріть протягом дня про те, що сьогодні знаменний день, а завтра ви теж підете в дитсадок.
Приводьте дитину в групу перед прогулянкою. Так, щоб малюк побув трохи в групі, а потім разом з усіма збирався і вийшов на вулицю. На цей раз залишайтесь дещо в стороні (в роздягалці, на відстані і.т.п.) Але все ще не залишайте малюка в садку, нікуди не йдіть. Тривалість перебування в дитсадку — 2 год. Якщо дитина виявить бажання побути довше, ніж в попередній день — можна, але не змушуйте до цього.
На шляху додому, зробіть щось приємне для малюка (купіть щось смачненьке, маленьку іграшку, погуляйте довше, сходіть на гойдалку і т.п.)
Вдома продовжуйте обговорювати з близькими, який малюк молодець — ВЖЕ ХОДИТЬ в дитсадок!
Цей раз приходьте зранку. Дивіться по дитині: варто залишити її в групі з вихователькою, а самій відлучитись. Але обов’язково скажіть: “Ти побудеш з вихователькою і дітками, а я піду в магазин, на збори батьків, на роботу, на зустріч і т.п., я повернусь, коли ви будете гуляти і заберу тебе”. Якщо ваш малюк дуже тривожний і не відпускає — не йдіть, але протягом першого тижня в садку намагайтесь домовитись із ним, щоб погодився.
Залишаючи дитину, при ній обміняйтеся номерами телефону з вихователькою. Наголосіть, що малюк може звертатися до виховательки, якщо захоче в туалет, пити або щось інше.
Приходьте за дитиною на прогулянку. Швидше за все, малюк захоче ще погратися з дітками. А можливо і пообідати. Тривалість перебування в садку регулюйте, зважаючи на бажання і настрій дитини. Якщо вона хоче залишитись на обід — прекрасно.
Перший тиждень водимо дитину в садочок лише на півдня. На сон ще не залишаємо. Звичайно, якщо дитина сама проявить ініціативу — забороняти не потрібно!
Будь-які зміни в тривалості перебування дитини в садку повинні вноситися лише за згодою самої дитини.
Будь-яка ініціатива дитини залишитись на довше — повинна підтримуватися.
Хваліть малюка за те, що він пішов у садок, радійте разом з усіма близькими, що трапилася така подія!
Якщо правила садочку дозволяють, можна дати дитині з собою улюблену іграшку, щоб малюку було легше.
Створюйте позитивні емоції після відвідування садка, але з кожним днем зменшуйте інтенсивність. Якщо в перший день ви ходили разом на морозиво, катались на каруселях, відвідали зоопарк, то в останній день тижня досить просто купити дитині маленький презент (олівці, наклейки, печиво, улюблений фрукт)
Правильно реагуйте на почуття дитини. Якщо малюк плаче, не забороняйте і не заперечуйте його почуття. Скажіть, що ви розумієте, як йому сумно, важко без мами. Нехай відчує, що ви приймаєте його почуття, що вони нормальні.
Тепер домовляйтеся з дитиною про те, щоб залишати її в групі до сну, а ви самі тим часом підете на роботу / у справах і т.п.
Приходьте за дитиною так, щоб вам доводилося трішки зачекати, поки закінчиться обід.
Хваліть словами за проведений день в дитсадку, уважно слухайте і співпереживайте дитині.
Протягом тижня говоріть дитині, що діти залишаються в дитсадку для денного відпочинку (сну), скажіть, що скоро і він (ваш малюк) теж буде залишатися на денний сон. Йому виділять його власне ліжечко, ви купите йому гарну піжамку, а забирати його будете одразу після сну. Він прокинеться, а ви уже його чекаєте!
В кінці тижня домовтеся з дитиною про те, щоб залишитися на денний сон. Прийдіть забирати дитину так, щоб довелося зачекати, поки вона прокинеться.
В кінці тижня влаштуйте невелике свято “Малюк ходить в дитсадок вже 2 тижні!”
Далі поступово збільшуйте тривалість перебування настільки, на скільки потрібно. Намагайтеся наполегливо переконувати, домовлятися з дитиною, щоб на це отримувати її згоду.
Пам’ятайте, якщо малюк пропускає дитсадочок більше, ніж 21 день, вам доведеться знову пройти всі кроки для адаптації. Можливо, це відбудеться дещо швидше, ніж в перший раз, але будьте готові до чергового “Першого разу в дитсадок”
Успішної вам адаптації!
розповідайте історії про те, як ви самі колись ходили до дитячого садка;
читайте психологічні казки, які допоможуть дитині адаптуватися (“Лама в садку без мами”, “Зайчик Сівбі не хоче йти до дитячого садка” і окремі казки дитячих казкотерапевтів);
асоціюйте похід в садок перш за все з вихователем, а вже потім – з дітьми. Дитині потрібен дорослий, який буде піклуватися про неї, коли батьків немає поруч. Дорослий, якому вона буде довіряти і бути в ньому упевненою;
пам’ятайте, що спокій або тривога передаються від батьків до дитини, тому ви повинні максимально довіряти вихователям;
розповідайте про садок в контексті того, що подобається вашій дитині. Наприклад, ваш син любить будувати вежі з кубиків, тому ви розповідаєте, що в садку є кубики і діти щось будують;
можна зробити адаптаційний календар і кожен день, проведений в садку, заклеювати наклейками, рахуючи дні до вихідних, які дитина проведе з батьками. Перший місяць можна планувати цікаві активності на вікенд;
встановіть контакт з вихователями: “Якщо мама довіряє цій тітці, то і мені можна”;
не йдіть з садка, не попрощавшись з дитиною, наприклад, поки вона загралася з кимось або мила руки. Встановіть ритуал прощання: поцілунки, обійми і т. д., можна також махати у вікно або залишати сюрприз у дитячому рюкзаку для дитини;
завжди розповідайте дитині, коли ви прийдете за нею: після сну, після прогулянки, після обіду/вечері – так дітям простіше орієнтуватися у часі;
дозвольте дитині взяти в садок (якщо це допустимо в садку) улюблену іграшку, вона буде асоціюватися у неї з домом;
цікавтеся, як минув день вашої дитини в садку не тільки у вихователя, але й у самої дитини. Запитуйте, що цікавого сьогодні робили, з ким грали, звертайте увагу на вироби, які зробила дитина в садку і показує вам;
уникайте фраз і запитань з негативним забарвленням: “Ти сьогодні плакав”, “Тебе хтось ображав”;
ніколи не залякуйте садком, коли дитина погано поводиться;
згадуйте на вихідних про вихователів, просіть дитину розповідати якісь приємні історії з садка;
після садка приділяйте дитині більше часу й уваги: грайте разом, готуйте, гуляйте, читайте;
більше обіймайте дитину і кажіть їй, як сильно ви її любите!
Найважливіше, про що потрібно пам’ятати – садок ніколи не замінить уваги батьків.
Виникнення перешкод у період адаптації до дитячого садка неминуче. Серед найпоширеніших проблем, які очікують малюка:
Порушення сну. Нездатність малюка своєчасно заснути пояснюється новими умовами: він звик засинати вдома у своєму ліжечку, відчуваючи поряд присутність матері. А в закладі освіти його вкладає інша людина, тому дитина відчуває сильну тривогу, що заважає заснути. Якщо вихователь не зміг укласти малюка, то відбувається порушення всього режиму дня: без денного сну дитя засне ввечері раніше за належний час і не спатиме вночі;
Відсутність апетиту. Найчастіше така реакція є результатом найсильнішої стресової ситуації. Але є дітки, які відмовляються від їжі, навіть коли голодні, таким чином висловлюючи свій протест, показуючи небажання харчуватись їжею, що пропонується і взагалі відвідувати садок.
Неспокійна поведінка. Спочатку сліз і істерик батькам не уникнути: дитина, яка не хоче йти до садочка, вередуватиме і плакатиме ще вдома в процесі зборів. Така поведінка малюка цілком логічна: він боїться залишатися в новому місці без батьків – присутній великий страх, що його хтось образить, а мами не буде поруч, або вона взагалі за ним не повернеться.
Замкненість. Через сильний стрес дитина замикається в собі, не грає з іншими діточками, не йде на контакт з вихователем. У поодиноких випадках діти навіть перестають контактувати зі своїми батьками, вважаючи, що їх зрадили.
Різні захворювання. Виникнення найсильнішої стресової ситуації в дітей завжди веде до різкого ослаблення імунітету. Крім цього, у дитячих колективах завжди існує ризик заразитися тією чи іншою ГРВІ. У результаті дитина часто хворіє.
Всі перераховані складнощі вирішаться після того, як малюк звикне до нової обстановки.
ВАЖЛИВО: не можна лякати дитину, говорячи, що у разі поганої поведінки батьки не заберуть її додому. Так стан справ лише погіршиться. Якщо через 2-3 місяці малюк, як і раніше, плаче і не бажає перебувати в саду, слід звернутися по допомогу дитячого психолога.