Гендерне виховання

Цю сторінку створено на виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (утвердження гендерної рівності)» та для покращення обізнаності педагогів з питань гендерної проблематики, що сприятиме встановленню гендерної рівності в українському суспільстві.

СТРАТЕГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У СФЕРІ ОСВІТИ ДО 2030 РОКУ

Ця Стратегія визначає базові принципи, цільові групи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.

Упровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти повинно здійснюватися згідно з концепціями, програмами, планами, розробленими центральними органами виконавчої влади, із залученням провідних вчених, незалежних експерток і експертів з урахуванням міжнародного досвіду.

Інтеграція до європейського спів-товариства потребує істотної перебудови усіх соціальних інституцій та процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, зокрема за ознакою статі. Такою є політика держав-членів Європейського Союзу, які проголосили одним з основних засобів демократизації суспільства політику гендерного мейнстримінгу (gender mainstreaming policy) як системну стратегію створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, подолання асиметрії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та дискримінації за ознакою статі в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Саме тому в контексті європейського спрямування розвитку українського суспільства особливої значущості набуває впровадження у сфері освіти принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Світовим товариством проблема забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти розглядається у контексті прав людини. Міжнародні організації визнають вирішальне значення освіти для розвитку особистості, суспільства, держави.

В Україні реалізація державної політики та провадження просвітницької діяльності щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків здійснюються відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#Text 

Дуже важлива книга для розуміння як формуються гендерні стереотипи. Це перша подібна книга.

Зміст гендерного виховання дошкільнят

Здебільшого гендерне виховання визначають як вплив на психічний і фізичний розвиток хлопчика і дівчинки з метою оптимізації їхньої діяльності, пов’язаної зі стосунками представників різної статі, із формуванням статево-рольової позиції.

Під впливом дорослих — педагогів і батьків — дошкільник має засвоїти статеву роль або модель поведінки, якої дотримується індивід, щоб його визначали як жінку або чоловіка.

Медики та фізіологи вважають дошкільний період асексуальним, у якому статеві гормони не впливають на розвиток дитини. Але саме в цьому віці формуються основи моральних установок майбутніх чоловіка і жінки. Отже, змістом статевого виховання є те, що дитину оточує, а саме:

• взаємини між людьми різної статі — формування певної моделі поведінки

• норми взаємин — оволодіння культурою у сфері міжстатевих взаємин

• особисте життя людей у сім’ї — усвідомлення ролі чоловіка і ролі жінки у сімейних стосунках

• сфери діяльності чоловіків і жінок — правильне розуміння ролей чоловіка і жінки в суспільстві.

Особливості гендерного виховання дошкільників

Аби освітній процес був ефективним і для дівчат, і для хлопців, його слід вибудовувати відповідно до психофізіологічних особливостей дітей обох статей. Зокрема, хлопчики і дівчатка по-різному реагують на ті самі стимули, потребують різного часу на входження в завдання, мають значні відмінності в розвитку емоційної сфери, тому по-різному реагують на оцінку дорослих.

Дозрівання психічних функцій

 Черговість дозрівання психічних функцій у хлопчиків і дівчаток різна. Дівчатка зазвичай раніше починають говорити, і весь подальший розвиток психіки проходить через мовлення. А в хлопчиків те саме відбувається на наочно-образному рівні. Це позначається на особливостях розвитку таких видів мислення, як:

• мовленнєве

• образне

• просторове

• інтуїтивне.

Саме тому дівчатка ліпше сприймають вербальні вказівки, ніж хлопчики.

Адаптація

Дівчатка більш адаптивні. Тому, коли освітній процес потребує від дівчинки не характерної для неї поведінки, то вона пристосовується і, добре чи погано, але виконує вимоги. Хлопчики ж у такій ситуації намагаються вийти з-під контролю дорослого, не підкоритися йому. Тобто адаптуватися до невластивих йому видів діяльності хлопчикові дуже складно.

Хлопчики більше піддаються впливу середовища, і тому гірше переживають розлуку з батьками. Вони чутливіші до болю, страждання, хоча зовні це не проявляють, тому що їх навчають: «Чоловік не має плакати».

Пошукова активність

Представники чоловічої статі мають вищу пошукову активність. Тому хлопчики в дошкільному віці виявляють інтерес до пошукових завдань, можливості освоєння нового простору. Це розвиває в них кмітливість, здатність знаходити нові, нетрадиційні рішення у складних ситуаціях, ризикувати.

Виконання завдань

Хлопчики ліпше розв’язують нові завдання, знаходять нові рішення, але можуть програвати в охайності й точності.

Дівчатка ліпше виконують завдання за зразком, після попереднього пояснення, але роблять це старанніше, ніж хлопчики, опрацьовують деталі. Тому дівчаткам легше вчитися в дитячому садку, школі.

Входження в завдання

Фахівці стверджують, що і час, необхідний для входження в  заняття, — так званий період впрацьовування — у дітей залежить від статі.

Дівчатка зазвичай після початку заняття швидко досягають оптимального рівня працездатності. Вихователі бачать це за зверненими до них очима і будують урок (заняття) у такий спосіб, щоб опрацювання найскладнішої частини матеріалу припало на пік працездатності. Але орієнтуються вони на дівчаток.

Хлопчики ж «розгойдуються» довго і на педагога дивляться рідко. А коли вони досягають піку працездатності, дівчатка, навпаки, уже починають стомлюватися. Вихователь одразу помічає це, тому що контакт із дівчатками у нього налагоджений добре — він увесь час бачить їхні звернені до себе обличчя. Відтак педагог починає зменшувати навантаження, заняття переходить в іншу фазу.

А хлопчикам саме зараз і треба було б подати ключовий для заняття матеріал. Але найважливіше вже подано, а вони його пропустили або не зрозуміли, тому що в потрібний момент рівень їхньої працездатності, здатність засвоювати складну інформацію були низькими.

Внутрішня орієнтованість

Хлопчики більш орієнтовані на інформацію, а дівчатка — на міжособистісні стосунки. Тому якщо хлопчик знає відповідь на запитання дорослого, то він відповідає впевнено, а дівчинка щоразу чекає від вихователя підтвердження правильності своєї відповіді.

Така різновекторна орієнтованість проявляється і в запитаннях, які діти ставлять дорослим. Хлопчики частіше запитують про щось заради одержання конкретної інформації («Що ми зараз будемо робити?»), а дівчатка — для встановлення контакту з дорослим («А ви до нас ще прийдете?»).

Оцінка

Існує істотна відмінність між реакціями дітей різної статі на оцінювання їхньої діяльності. Для хлопчиків дуже важливо, що конкретно оцінюють у їхній діяльності, для дівчаток — хто їх оцінює і як. Тобто хлопчиків цікавить суть оцінки (який момент їхньої діяльності оцінюють), а дівчатка більше зацікавлені в емоційному спілкуванні з дорослими, для них важливо, яке вони справили враження. І тут слід особливо наголосити, що оцінки емоційно незначущих, менш важливих компонентів діяльності хлопчик не чує.

Дівчатка дуже емоційно реагують на всі оцінки: як на позитивні, так і на негативні. При цьому в них активізуються всі відділи мозку: зорові, слухові, асоціативні — майже незалежно від того, що у їхній діяльності оцінюють (як вона слухала чи що виконувала).

Рекомендуємо цікавий посібник для персоналу 

закладів дошкільної освіти