Квітка-душа - рідна країна, моя Україна.
Василь Сухомлинський
Національне виховання — це формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної та національно свідомої людини, наділеної громадянською відповідальністю, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, підприємливістю й ініціативністю.
Патріотизм (від латинського patria — країна, вітчизна, батьківщина) — це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Патріотизм формується через формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою. Це і є патріотичне виховання дітей дошкільного віку. Саме в цьому віці формуються основи культурно-ціннісних орієнтацій дитини, механізми соціальної адаптації, починається процес національно-культурної самоідентифікації особистості. Цей період життя людини є найсприятливішим для емоційно-психологічного впливу на дитину. Образи культурного простору, які сприймають дошкільники, дуже яскраві й сильні, тому вони залишаються в пам’яті надовго, що дуже важливо у вихованні патріотизму.
Найважливіший пріоритет патріотичного виховання в ЗДО — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;
— краєзнавство;
— ознайомлення з явищами суспільного життя;
— формування знань про історію держави, державні символи;
— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
— формування знань про людство.