Тема уроку:

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні події 1654-1655 рр.

Мета уроку:

Залучити учнів до дослідження подій, які призвели до утворення московсько-українського союзу в 1654 р. і воєнних дій у 1654-1655рр.;

навчати дітей працювати самостійно з підручником та з додатковою літературою, порівнювати різні історичні джерела, виділяти причинно-наслідковий зв'язок історичних подій;

розвивати логічне й аналітичне мислення, уміння вести дискусії та відстоювати свою точку зору;

формувати навики роботи з підручниками, аналізувати історичний матеріал і систематизувати його;

виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і любов до Батьківщини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: інтегрований (урок-дослідження).

Обладнання:підручники, портрет Богдана Хмельницького, карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648–1654 рр.», твори Тараса Шевченка («Розрита могила», «Великий льох» тощо),

мультимедійне обладнання, уривок з фільму («Богдан-Зиновій Хмельницький»).

                                     Хід уроку

І. Етап організаційної діяльності.

Добрий день, діти.  Сьогодні на уроці ми з вами познайомимось з останнім етапом Національно-визвольної війни – підписанням Україною та Московією мирного договору, його причинами й наслідками для подальшої долі України, а потім поговоримо про нові битви, які сколихнули Україну в 1654-1655 рр.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

                                                          -45-

* «Німий диктант» (учитель мовчки показує на карті історичні об’єкти, учні пишуть у зошитах відповіді).

Гетьманщина, Київ, Дніпро, Кримське ханство, Московія, Річ Посполита, Молдова, Чорне море, Азовське море.

* «Експрес-опитування»

  Причини Національно-визвольної війни (національний, соціально-економічний, релігійний гніт).

  Назвіть найвідоміші битви цієї війни (на Жовтих Водах, Корсунська, Пилявецька, Батозька).

Наймасштабніша битва за весь період війни (Берестецька).

З ким порівнювали Хмельницького після Батозької битви? (з Ганнібалом).

З якими країнами воювала Україна в цей період? (Річ Посполита, Молдова, Валахія).

Які країни були як союзниками, так і противниками України? (Кримське ханство, Молдова, Трансільванія, Литва, Валахія).

Які стосунки пов'язували Україну й Московію? (цар Олексій не хотів допомагати Україні, бо боявся польської агресії, але в 1653 р. відбувся Земський собор, і Україна перейшла під протекторат Московії).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

* «Слово вчителя»

Україна вже 6 років знаходилась у стані безперервної війни. Сили козаків танули. Хмельницький розумів, що татари – ненадійні союзники, що Польща – сильний суперник. Тому гетьман почав шукати нового союзника, який би зміг захистити Україну від можливої зовнішньої агресії.

   Про свої думки він сповістив козаків: «Нам треба вибрати одного володаря з чотирьох. Турецький султан і кримський хан – бусурмани, Польща – католики. А східний цар є з нами однієї грецької віри. І якщо ми його полюбимо, крім його високої царської руки спокійнішого пристанища не знайдемо».

Так розпочалась підготовка до укладання союзу України та Московії.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про останній етап війни Хмельницького, який завершився підписанням Березневих статей, а потім прочитаємо й проаналізуємо кілька творів відомого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, порівняємо погляди сучасних істориків і поета 19 ст. на тогочасні події.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Переяславська рада й умови   договору 1654р.

                                                    -46-

* «Слово вчителя»

   8 січня 1654 р. до міста Переяслав прибула делегація з Московії, яку очолив боярин Василь Батурлін. Спочатку на вулиці перед козаками тримав слово гетьман Хмельницький, переконуючи своїх вірних воїнів у необхідності закріпити протекторат Московії, на що учасники Військової ради відповіли згодою.

   Але в Успенському соборі, де мала відбуватись урочиста присяга, ледь не спалахнув скандал, бо Батурлін відмовився присягати українському народу від імені царя. Після недовгих роздумів Хмельницький вирішив, що достатньо слова царського, і присягнув з 284 козаками. Показово, що не всі полковники погодились присягати, відмовившись визнавати верховенство Московії.

  Хмельницький із козаками протягом лютого готував 23 «Березневі статті», які й стали результатом переговорів, окресливши майбутні стосунки Московії й Гетьманщини.

Точиться багато дискусій з приводу змісту цього документу, бо оригінал не зберігся. Але з копій зрозуміло, що ні про яке включення України до складу Московії не йшлося. Співпраця двох країн обмежувалась воєнним союзом у боротьбі проти Польщі, і за це Хмельницький обіцяв допомогу Олексію Михайловичу в здобутті польського трону. При цьому весь уклад життя українців і привілеї козаків мали залишитись незмінними.

* «Мозковий штурм» (учні мають висунути якнайбільше ідей щодо рішення проблеми, потім розібрати кожну ідею, не критикуючи її).

 ? Чому Переяславська рада пройшла не в Києві, як вимагала Московія, а в невеличкому військовому місті Переяславі? (договір не був аж занадто важливим для українців, Хмельницький не надавав йому великого значення).

2. Переяславська рада в творах Шевченка Тараса Григоровича

* «Слово вчителя»

   Події Національно-визвольної війни описувало немало письменників – як польських і російських, так і українських. А найбільш відомим українським письменником, звичайно, був Тарас Шевченко. Він також описував Переяславську раду та її наслідки для України .

Прочитайте та проаналізуйте уривки з його творів.

* «Робота з літературним твором»

Читання творів «Розрита могила», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові», «Якби то ти, Богдане п’яний», «Чигирине, Чигирине».

* «Мікрофон» (учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон; учень, що відповів, передає «мікрофон» далі).

                                                    -47-

  Чому Шевченко настільки жорстко й непримиренно поставився до Переяславської ради? (бо з цього часу починається захоплення України Московією, а пізніше – тотальне кріпацтво й безправ’я українців).

  Доведіть, що Шевченко з гіркотою дорікав Хмельницькому за Переяславську раду. («Ой, Богдане, нерозумний сину! Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну!», «Отак-то, Богдане! Занапастив єси вбогу сироту Украйну!», «Амінь тобі, великий муже! Великий, славний, та не дуже», «Якби то ти, Богдане п’яний, на Переяслав глянув! Упився б! Здорово упивсь!»).

 * «Саsе – метод» (учні діляться на 2 групи і перед ними ставиться дилема. Одна група має захищати певну позицію, інша – повну протилежність (так – ні). Учні мають дібрати максимальну кількість аргументів, доводячи свою позицію. У кінці роботи учні по-черзі підбивають висновки).

Кожен зможе написати свої аргументи на дошці на «шкалі думок».

3. Військові події 1654-1655 рр. Кінець доби Богдана Хмельницького

* «Слово вчителя»

Дізнавшись про союз України з Московією, турецька армія перейшла на сторону Польщі. 40 000 польських жовнірів та 50 000 татар вдарило по західних кордонах України вже на початку 1654 р.

Восени 1654 р. відбулася одна з найкривавіших битв за всю історію війни – захисники міста Буші майже всі полягли за своє місто, а коли поляки вдерлись на

                                                    -48-

 вулиці, містяни підпалювали будинки й кидались у полум’я, не бажаючи потрапити до рук загарбників.У цих боях відзначились славні ватажки Богун, Зеленський, Глух і багато інших.Хмельницький вимагав від Московії негайно приєднатись до війни, але російський цар зволікав, а Україна в цей час потопала в крові.

  Врешті-решт російська армія зайнялась визволенням Білорусії й до літа 1655 р. звільнила Вільно.

        Одна з перших битв, у якій прийняли участь об’єднані сили українсько-московської армії, відбулася біля селища Охматове (19 січня 1655 р.). Битва була надзвичайно важкою як для однієї, так і для іншої сторони. Втрати Московії склали близько 10 000 лучників.Хмельницький почав втрачати віру в допомогу Московії.

    Між тим війну Речі Посполитій об’явив шведський король Карл Х, і Хмельницький приєднався до нього. На той час литовські князі визнали протекторат Богдана Хмельницького, до антипольського союзу долучились Молдова, Трансільванія й Валахія. Татари підписали з Хмельницьким договір про взаємний ненапад.

   Але Московія суперничала зі Швецією за Балкани, тому уклала з поляками таємне перемир'я, вирішивши обмежити кордони Гетьманщини Київським воєводством. Україна мала перейти до Польщі, а Олексій Михайлович після смерті короля Яна Казимира мав успадкувати польський трон.

  Поступово від України почали відколюватись колишні союзники, а звістка про зраду трансільванського князя Ракоці стала важким ударом для гетьмана. Богдана Хмельницького розбив параліч, і 27 липня 1657 р. він помер у Чигирині та був похований у церкві на хуторі Суботове разом з останками сина Тимоша.

   Але Україна і по цей день пам’ятає свого героя, який довів світу, що Україна може вистояти проти будь-яких ворогів, якщо народ єдиний.

* «Фільмотека»

  Перегляд уривку «Останнє слово Хмельницького» (фільм «Богдан – Зиновій Хмельницький»).

* «Мозковий штурм»

Чи актуальні є слова Хмельницького для нашого часу? Чому?

* Метод-ПРЕС (учитель використовує це завдання, щоб навчити дітей аргументувати власну думку: «Я вважаю, що…, тому що …, наприклад, …., тому я вважаю, що…»).

Чому Московія зрадила Хмельницького? (війна зі Швецією, можливість мирно закінчити війну з Польщею й отримати польський престол).

Чим, на вашу думку, була Переяславська рада – помилкою Хмельницького чи необхідністю часу? (Я вважаю, що необхідністю, тому що гетьман не надавав занадто великого значення цій угоді. Крім того, Україна опинилась у невигідній ситуації. Слід було вирішувати, протекторат якої країни прийняти, а Московія була найбільш вдалим варіантом).

                                                -49-

V. Закріплення нового матеріалу

* «Бліц - опитування»

Який період ми вчили на уроці? (1654-1655 рр.).

У якому місті відбулась рада московських послів і української старшини в 1654 р.? (Переяслав).

Чи всі козаки присягнули царю? (ні, 284).

Який скандал стався в Успенській церкві? (Батурлін не хотів присягати від імені царя).

Який документ підписали Хмельницький і цар Олексій на знак військового об'єднання? («Березневі статті», 23 статті).

Місто, яке назавжди уславило себе в історії України непримиренністю в боротьбі з поляками (Буш).

Назвіть сподвижників Хмельницького в цей період (Глух, Богун).

З якою країною Хмельницький об’єднався в 1655 р. для боротьби з Польщею? (Швеція).

Чому Тарас Шевченко в своїх творах відгукувався про гетьмана Богдана Хмельницького як про зрадника? (закріпачення Московією половини України, припинення існування Гетьманщини).

Чи згодні ви з цим? Чи був у Богдана інший вибір? Хто став причиною знищення Гетьманщини? (сусідні держави: Московія, Кримське ханство, Річ Посполита, Трансільванія).

* «Мікрофон»

Дайте свою вільну характеристику Богдану Хмельницькому як політику й гетьману, який боровся за добробут своєї держави (6-8 речень).

Чи хотіли б ви бути схожі на нього? У чому саме?

Чи можна стверджувати, що він був героєм?

VI. Оцінювання, результати уроку.

VII. Д/з: п.18 скласти кросворд з  теми .