ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 1654-1657 РОКІВ.

ТЕМА УРОКУ: ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 1654-1657 РОКІВ.

МЕТА: Виділення найважливіших воєнно-політичних подій 1654-1657 років для заповнення банку даних по темі «Національно-визвольна війна середини ХVII століття», вияснення їх значимості та наслідків для історії України, ролі в ній  Хмельницького та його соратників. Розвиток вміння виділяти найважливіші події, аналізувати та бачити їх причинно-наслідкові зв’язки. Виховання почуття патріотизму,  поваги до  своєї Батьківщини, історичних діячів та героїв, які боролися за її незалежність.

ОСНОВНІ ДАТИ ТА ПОДІЇ: 19-21 січня 1655 р. – битва під Охматовим; 24 жовтня 1656 р. – підписання  Віленського перемир’я; грудень 1656 р. - Рандотський договір між Швецією і Трансильванією; 27 липня 1657р. – смерть Богдана Хмельницького.

ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ: Богдан Хмельницький, Іван Золотаренко, Антон Жданович, Олексій Михайлович (Романов), Ян ІІ Казимир, Дьєрдь ІІ Ракоці, Карл Х Густав, Мехмед ІV.

ТИП УРОКУ: Урок з елементами колективної роботи зі складання банку даних по темі «Національно-визвольна війна середини ХVІІ століття».

ОБЛАДНАННЯ УРОКУ: мапа «Національно-визвольна війна 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького», портрети історичних діячів, атласи та ілюстрації до окремих подій 1654-1657 років, відео фрагмент «Віленське перемир’я».

                                                                      Свою Україну любіть.

                                                                  Любіть її…во время люте,

                                                                  В остатню тяжкую минуту

                                                                  За неї Господа моліть!

                                                                                         Т.Шевченко

                                            Х І Д   У Р О К У:

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Актуалізація знань учнів: Ми не випадково  епіграфом до нашого уроку взяли чудові слова Т.Г.Шевченка. Національно-визвольна війна середини ХVII  ст. пройшла під гаслом любові до рідної, знедоленої землі. Всі події у тій війні надзвичайно героїчні і драматичні. Але найдраматичнішими, на мій погляд, були останні, завершальні роки війни, коли обидві воюючі сторони знесилили себе виснажливою боротьбою і вирішувалося питання самого існування держав. Це, разом з тим, і останні роки життя великого патріота України, «батька Української вольності» Богдана-Зіновія Хмельницького. В цьому році виповнюється 370 річниця початку Національно-визвольної  війни, однієї з найважливіших сторінок нашої історії. Отже, ми завершимо складання банку даних до цієї, пам’ятної дати, але, передусім, давайте згадаємо  події, які вже вивчили. 

Учні, на прохання вчителя, звертаються до таблиці – свого «банку даних», в який  вже занесли основні воєнні і суспільно-політичні події попередніх років війни, називають їх, показують на мапі місця битв і підводять підсумки.

На це виділяється не більше 3-5 хвилин.

Вигляд банку даних по темі:

 Період війни:

                       Основні події

     Підсумки

        воєнні

суспільно-політичні

Перший -

1648 -1649 роки

25січня1648р. – повсталі захопили Січ.

Обрання гетьманом  Богдана  Хмельницького.

Початок Визвольної війни.

Переможні битви і кампанії Богдана Хмельницького. Проголошення ним програми побудови Української держави. Визнання її автономного ста-тусу Польщею.

19 квітня -6 травня 1648 р. – битва при Жовтих Водах.

16 травня 1648 р. – битва під Корсунем.

11-13 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями.

20 травня 1649 р. – Польща розгортає наступ на Україну.

Лютий-квітень 1649р. – оприлюднення програми побудови Української держави Б.Хмельницьким.

5-6 серпня 1649 р.- битва під Зборовом.

8 серпня 1649 р. –Зборівський договір. Визнання автономії України

Другий -

1650-1653 роки

Лютий 1650 р. – новий наступ Польщі на Україну.

Великі втрати і перемоги Війська Запорізького,  спро- би зміцнення  коза- цької держави  по – ходами у Молдавію.  Обмеження Поль – щею автономії  Ук- раїни та підтримка Московією, яка приймає її під свою «протекцію».  Дуже критичне станови- ще для молодої дер- жави.

1-10 березня 1650 р. – облога поляками Вінниці.

18-20 червня 1651 р. –битва під Берестечком.

13-15 вересня 1651р. – бої під Білою Церквою.

Білоцерківський  договір. Обмеження автономії.

22-23 травня 1652 р. – битва під Батогом.

Жовтень-грудень 1653р. – облога козаками Жванця.

1 жовтня 1653р. – Земський собор у Москві оголошує війну Польщі.

5грудня 1653р.  Кам’янець –кий договір між Кримом і Польщею.

1650, 1652,1653 рр. – походи в Молдавію Тимоша Хмельницького.

Третій – 1654-1655 роки

8січня 1654р. –Переяславсь-  кий договір. Україна під «протекторатом» Москви.

ІІІ.Вивчення нової теми:

Вчитель: Отже, продовжуємо розглядати події двох останніх  періодів великої війни. Мета уроку - виділити найважливіші, доленосні для України, проаналізувати їх і підсумувати, як вони вплинули на майбутнє нашого народу. Визвольна війна  має велике значення, оскільки вона згуртувала людей і сприяла відродженню державності в Україні.. Не можна обійти увагою і роль Б.Хмельницького у війні. Головне, щоб по завершенню  теми у ваших зошитах і пам’яті залишилася чітка схема того, як розгорталися і які наслідки мали події.  Це і є основна мета створення нашого банку даних. Окрім того, потрібно пам’ятати, що події, відображені в ньому, то  історична спадщина Українського народу, а їх учасники, наші далекі предки – приклад для наслідування, як треба захищати рідну землю, відстоювати її єдність та незалежність.    Працюємо колективно, усім класом, але спочатку надамо слово   учням, які підготували  повідомлення по роках  війни і  подивимося відео фрагмент «Віленське перемир’я». На повідомлення – дві-три хвилини. Починаємо і послухаємо першого учня, який підготував повідомлення про події 1654 року, після ради у Переяславі, котру ми розглянули на минулому уроці. По ходу розповіді,  заносимо головні події до нашого банку даних.

1-й учень: Після Переяславської ради Московська держава розірвала дипломатичні стосунки із Польщею, а потім вступила у війну з нею на боці України. У відповідь на це, в лютому 1654 року польські війська вторглися на Поділля і Брацлавщину (показує на мапі). Жорстокі бої йшли не лише в Україні, а й на терені Білорусі та Смоленщини, де війська очолював наказний гетьман Іван Золотаренко (рідний  брат останньої дружини Б.Хмельницького).

Кримське ханство, вороже налаштоване до Московії, помирилося з Польщею і 10 липня 1654 року уклало з нею «Вічний договір», який передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога». На протязі року польські, а потім і татарські війська спустошували Україну, безжально вбиваючи й заганяючи в рабство мирне населення. Лише під кінець 1654 року прийшла допомога від Московії.

Вчитель: Можливо будуть якісь доповнення до повідомлення?

Учні доповнюють, якщо вважають за потрібне ( про участь Івана Богуна в подіях на Брацлавщині, про чисельність українсько-московських, польських і татарських військ в Україні і т. ін.).

Вчитель: Надаємо слово учневі, який підготував повідомлення про події 1655 року, котрі були ще більш драматичними, як для України, так і для Польщі.

2-й учень: З’єднані сили Богдана Хмельницького і воєводи Василія Шереметьєва (чисельністю більше 50 тисяч чол.) попрямували до Умані. 19-21 січня 1655 року  поблизу села Охматів (на Черкащині) відбулася вирішальна битва, яка не дала переваги жодній зі сторін, але призупинила наступ поляків вглиб України. Дуже дошкуляли татари, які  постійно нападали на Україну.

Б. Хмельницький для того, щоб розбити польсько-татарський союз,  у квітні 1655 року заявляє про свою згоду прийняти «протекцію» Туреччини. Султан Мехмед IV наказує кримському ханові утримуватися від нападів на українські землі.

У другій половині 1655 року  становище Польщі погіршується після нападу на цю країну короля Швеції Карла Х Густава, захоплення ним Варшави і Кракова, а також звільнення з під польської влади західноукраїнських земель об’єднаними українсько-московськими військами. Татари, порушивши заборону султана, знову напали на Україну. Українсько-московські війська нанесли їм поразку під Озерною. Після цього  12 листопада 1655 року хан Мехмед-Гірей підписав угоду із Хмельницьким  про відновлення українсько-татарської дружби і відмову від нападів на українські і московські землі.

Вчитель: Які будуть доповнення до зробленого повідомлення? Можливо хтось із вас знає, чому битва поблизу села Охматів мала ще й іншу назву – «битва на Дрижиполі» або «Дрижипілська битва»?

Учні (відповідають): Тому, що вона відбувалася на дуже сильному морозі і трупи вбитих  в ній козаки складали перед собою, щоб захиститися від нападу ворогів… Битва мала позитивні  наслідки, бо зупинила напади ворогів на українські землі.                                                                                                    

Вчитель: А тепер підведемо загальні підсумки третього періоду Національно-визвольної війни (1654-1655 роки). Якими вони були для Української козацької держави?

Учні: Надання Московською державою військової допомоги Україні дало можливість Хмельницькому (всупереч значним втратам і труднощам) успішно завершити військові операції 1654-1655 років. Вони стали справжнім випробуванням на міцність козацької держави і переконали її у відсутності надійних союзників. Позитивним було ослаблення Речі Посполитої, яка тепер не стояла на заваді досягненню Україною повної незалежності.

Вчитель: Отже, внесли доповнення до нашого банку даних, який має такий вигляд:

Третій період  - 1654-1655 роки

Лютий 1654 р. – Польські війська вторгаються на Поділля та Брацлавщину.

Надання допомоги Україні Московсь- кою державою. По- кращення ситуації внаслідок ослаблен лення Польщі, «протекції»  Туреч- чини і угоди із Кри-

 Воєнні дії на терені Білорусі та Смоленщини. Звільнення цих земель  від поляків.

Вторгнення татар в Україну.

10 липня 1654 р. - «Вічний договір» між Польщею і Кримом.

 19-21січня 1655 р. – битва поблизу с.Охматів, яка зупинила напади на Україну.

мом (на кінець 1655 року).

Др. пол. 1655 р. – вторгнення Швеції в Польщу. Визволення західноукраїнських земель військами  Б.Хмельницького.

Квітень 1655 р. – прийняття Україною «протекції» султана.

Листопад 1655 р.- вторгнення татар в Україну. Битва під Озерною.

12 листопада 1655 р. – угода Хмельницького з Кримом. Припинення нападів на Україну.

Вчитель: Всі історичні події логічно пов’язані між собою. Зрозуміти, чому сталась якась із них, можна, лише знаючи  попередні. В кожній із подій визрівають передумови наступної. Зверніть увагу, союз України із Московією  посилив ворожі дії щодо неї із боку Польщі, викликав московсько-польську війну, відштовхнув Кримське ханство від України, зробив його союзником поляків, що примусило, в свою чергу, Б.Хмельницького звернутися до Туреччини з прохання про «протекцію»… Встановлюючи взаємозв’язок між  подіями,  ми зможемо їх краще  запам’ятати, розкрити причинно-наслідкову залежність, визначити важливість.  А тепер, давайте розглянемо, що відбувалося  в останній період Національно-визвольної війни (1656-1657 роки). Але, спочатку, познайомимося із відео фрагментом, в якому йде мова про події передостаннього року визвольної війни. Будьте уважні, намагайтеся запам’ятати  їх.  [Перегляд  відео фрагменту – 03 хв.32 сек.)

Вчитель: Прошу відповісти на запитання по відеофрагменту: 1.Які обставини та сили стали на заваді повної перемоги над Польщею? 2.Чому на початку 1656 року погіршилися стосунки між Україною та її союзницею Московією? 3.Яким чином полякам вдалося перетягнути на свій бік Московію? 4.Коли і на  яких умовах було укладено Віленську угоду? (прочитайте про це, будь ласка, на сторінці 143 підручника).  (Учні читають,  відповідають)

Вчитель: Чим найбільше був обурений Богдан Хмельницький?

Учні: Тим, що Московія абсолютно не рахувалася з Україною. Її представників не тільки не запросили до Вільна, а навіть не повідомили про хід переговорів. Московія не вважала Україну самостійною державою.

Вчитель: На який крок йде після Віленського перемир’я гетьман? Читайте, якщо не можете відразу відповісти,  заголовок на стор.143…

Учні:  Він йде на зміну зовнішньополітичних орієнтирів України.

Вчитель: В чому це проявляється? Із якими країнами  йде на зближення Хмельницький? Коли і де ці країни уклали  між собою союз? (Дивимося два останні абзаци на сторінці 143 нашого підручника).

Учні: Зі Швецією і Трансильванією, які в грудні 1656 року в угорському місті Рандоті підписали договір про воєнно-політичний союз проти Речі Посполитої. Українська козацька держава приєдналася до цього союзу.

Вчитель: Вірно. Мета Хмельницького співпала з метою, яку мали Карл Х Густав і Дьєрдь Ракоці – знищення Речі Посполитої. А тепер послухаємо повідомлення про те, як розвивалися події в останній рік війни – 1657-й.

3-й учень:  Без відома Москви  Хмельницький направив на допомогу князеві Трансильванії  козацьке військо на чолі із наказним гетьманом Антоном Ждановичем. Союзники  взяли Краків і об’єдналися із армією короля Швеції. Вже разом захопили багато польських міст, в тому числі Варшаву. Але в червні 1657 р. ситуація погіршилася: у Польщі розгорнувся визвольний рух, на Швецію напала Данія, а на допомогу Полякам прибула велика орда із Криму. Охоплений панікою Дьєрдь Ракоці капітулював, а в козацькому війську, підбуреному Московією, почався бунт. Жданович в цих умовах віддав наказ козакам повертатися додому. Поразка Українсько-Трансильванського походу до Польщі стала  ударом для Хмельницького, який вже був тяжко хворим. Не витримавши його, гетьман 27 липня 1657 року  помирає.

Вчитель: Якими ж були підсумки останнього періоду війни?

Учні: Криза в стосунках між Україною і Московією привела до зміни зовнішньополітичних орієнтирів. Уклавши військовий союз зі Швецією і Трансильванією,  козацтво воює разом з ними проти Польщі. Успішні спочатку воєнні дії завершилися невдачею, капітуляцією  і відступом союзників.

Вчитель: Що це означало? Чого не добилася і що втратила Україна?

Учні: Вона не добилася перемоги над Польщею…повної незалежності…втратила своїх  нових союзників.

Вчитель: І, врешті решт, потрапила  під владу Московії. Події цього періоду теж логічно пов’язані. Воєнно-політичні невдачі  1657 року привели до  ще більш трагічної події – розколу України та її поділу між Московією і Річчю Посполитою. Але про мова попереду. Сьогодні ж ми доповнили останніми  подіями   банк даних, який має такий вигляд:

Четвертий  період -

1656 – 1657 роки

Московія стає союзницею Польщі, вступає у війну зі  Швецією. Стосунки з Укра –їною погіршуються.

Серпень-жовтень 1656 р. –Віленське перемир’я між Московією і Польщею.

Криза у стосунках між Україною і Мос –ковією. Укладення військового союзу зі Швецією та Тран – сильванією. Успішні воєнні дії проти Польщі. Погіршення стано – вища, втрата Укра- їною шансу перемог –ти у війні та доби- тися незалежності.

Направлення козацького війська на допомогу Тран – сильванії.  Успішна воєнна кампанія  Трансильванії, Швеції і України у Польщі.

Грудень 1656 р. – договір у Рандоті про між Швецією і Трансильванією. Україна приєднується до союзу.

Червень 1657 р. – погіршен – ня становища. Капітуля – ція Трансильванії, вихід з війни Швеції і України.

27 липня 1657 року – смерть Богдана - Хмельницького

Вчитель: Отже, ми маємо повний банк даних по темі: «Національно- визвольна війна 1648-1657 рр.» Основні події війни тепер у  зошитах і ви  зможете завжди звернутися до них, коли потрібно буде повторити пройдені теми чи, в майбутньому, готуватися  до державних іспитів.

ІV. Закріплення знань (фронтально): І, востаннє,  давайте ще раз пройдемося по самих найголовніших битвах і політичних подіях…(Учні, на прохання вчителя, називають  їх, показують битви на  мапі).

V. Оцінювання вчителем учнів, підведення підсумків уроку: Дякую. Відчувається, що більшість  успішно засвоїла  матеріал  (Називає кращих учнів, оголошує оцінки). Отже, ми майже закінчили тему «Національно-визвольна війна», яка змусила нас замислитися над долею  неньки - України. Нелегка ця доля, але завжди, в усі часи, від далекого минулого й до сучасності,   знаходяться люди, які не дають образити, боронять і захищають рідну землю.  Тож не дивно, що і нині, теж «во время люте», справжні патріоти, продовжувачі бойових традицій  козацтва відстоюють  суверенітет, територіальну цілісність і, безумовно, незалежність України - на Сході. Вони є для нас добрим прикладом! Я не обмовився, коли сказав,  що ми «майже»  закінчили нашу тему. Ця тема буде неповною, якщо ми не розглянемо одну із найбільш знакових постатей  історії  - «батька української вольності»  Богдана Хмельницького.

VI. Домашнє завдання: Тому наступне, практичне заняття, ми присвячуємо темі «Богдан Хмельницький як політик і людина». Я навмисне виділив  тему окремим уроком. Вам завдання – розповісти про Хмельницького, як про державного діяча, полководця чи дипломата або ж написати есе «Моє ставлення до Б.Хмельницького як політика і людини». Матеріал можна знайти в підручнику(сс.147-148), додатковій літературі та  Інтернеті. На все добре!

                              Використані джерела та література:

1.Гісем О.В.,Мартинюк О.О. Історія України. Підручник для 8 класу. –Харків, 2016. – 272 с.

2.Всеукраїнська електронна енциклопедія [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http.://електронна–енциклопедія-україни/history/nacionalno-vizvolna-vijna…

3.Героїка Української зброї.Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: dontsov-nic.com.ua/herojika ukrajinskoji-zbroji-chastyna 1.

4.Довідник з історії України. – К.,2001. – 1136 с.

5.Доти буде Україна, поки будуть козаки. Презентація, слайд 15 [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www/slideshare.net/lazliuda/ss - 27017255.

6.Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990. – 520 с.

7.Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорозького. Українське козацтво в міжнародних відносинах ХVI –середини XVII ст. – К.,1991. – 256 с.

8.Смолій В.А.,Степанков В.С. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльності. – К.,1994. – 262 с.

9.Українська козацька держава [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ochvativschola.jimbo.com/Україна – козацька держава.

10.Чухліб Т.В.Український гетьманат:проблеми міжнародного утвердження. – К.,2007. – 156 с.

11.Шорохов А.О.Батько української вольності//Вільна думка(The free thought, Lidcombe, Australia) – 10 вересня 1995, ч.37(2348). – 12с.

12.Шорохов А.О.Останній рік дипломатії Богдана Хмельницького:нереалізова- ні задуми і втрачений шанс.  – Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конферен – ції «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах», 24-25 березня 2017 р., частина 1. – Дніпро, 2017. – сс.187-190.

1. Держава, яка була союзником України в 1648-1654 рр.:

А Кримське ханство; Б Молдова;  В Московія;   Г Угорщина.

2. Головний соціальний наслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького –

А виникнення великого козацького землеволодіння;

Б злиття козацької старшини зі шляхтою;

В ліквідація особистої залежності селян від феодалів (кріпацтва);

Г формування козацтва як провідної верстви.

3. Укажіть правильне твердження.

А Батозька битва закінчилася перемогою поляків;

Б за Білоцерківським договором козацький реєстр становив 20 тис. осіб;

В Зборівська битва відбулася у 1648 р.;

Г Василь Лупул був господарем Валахії.

4. Козацький полковник, якого було обрано наказним гетьманом під час битви під Берестечком:

А Іван Богун;   Б Іван Виговський;  В Антін Жданович; Г Мартин Небаба.

5. Колишні польські воєводства, які були під владою Богдана Хмельницького відповідно до Зборівського договору:

А Брацлавське, Київське, Чернігівське;    Б Брацлавське, Волинське, Київське.

В Волинське, Подільське, Чернігівське;   Г Київське, Подільське, Руське.

6. Прочитайте уривок і вкажіть історичного діяча, якому належать ці слова, а також за яких обставин це було сказано.

«Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорізькому Війську».

А Іван Богун у Берестечку, відповідаючи на польські пропозиції здатися;Б Іван Виговський у Зборові під час переговорів з Річчю Посполитою і Кримським ханством;В Максим Кривоніс у Пилявцях, промовляючи перед польськими полоненими;Г Богдан Хмельницький у Переяславі, виступаючи перед польськими послами.

7. Назва крайньої західної точки, куди дійшли війська Богдана Хмельницького у 1648 р.:

А Замостя;   Б Луцьк;   В Львів;   Г Острог.

8. Головний здобуток Національно-визвольної війни українського народу

А автономія України; 

Бвідродження Української держави;   

В зростання кількості реєстрових козаків;  

Г союз з Московією.

9. Основні положення Зборівського договору:

А визнання за гетьманом права на владу в п’яти воєводствах і на окремі збройні сили без обмеження, скасування унії на всій території України;

Б визнання за гетьманом права на Владу у трьох воєводствах, де польський уряд не міг розміщати своїх військ, 40-тисячні збройні сили, державні посади мали займати лише православні;                                                                                 

В визнання за гетьманом права на владу у чотирьох воєводствах, 60-тисячні збройні сили і на використання прибутків з колишніх шляхетських фільварків;

Г договір про припинення воєнних дій, що давав змогу розпочати державне будівництво на всій території України.

10. Битви Національно-визвольної війни українського народу, після яких укладалися договори з Річчю Посполитою:

А під Зборовом і під Берестечком;   

Б під Корсунем і під Батогом.

В під Пилявцями та під Збаражем;   

Г під Охматовим і під Жовтими Водами.

11. Стан, який почав відігравати провідну роль у житті суспільства в часи Національно-визвольної війни:

А духовенство; 

Б козацтво;  

В міщани;  Г 

магнати.

12. Укажіть назву польсько-кримської усної угоди (грудень 1653 р.)

А Білоцерківський договір;   

Б Віленське перемир’я

В Зборівський договір;      

Г Кам’янецький договір

13. Установіть відповідність.

1 Кримське ханство;                А Олексій;  

2 Литва;                                    Б Іслам-Гірей III;

3 Молдова;                               В Василь Лупул;  

4 Московія.                              Г Януш Радзивіл;  

                                                  Д Ян II Казимир.

14. Установіть послідовність подій

А Віленське польсько-московське перемир’я;                                                           

Б Жванецька облога;                                                                                                    

В Пилявецька битва;                                                                                                        

Г українсько-московський договір

15. Укажіть умови Березневих статей 1654 р., які обмежували суверенітет Української козацької держави: (три правильні відповіді) (2 б.)

1 виплата грошової данини:

2 заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Османською імперією;

3 у Києві мав розміщуватися московський військовий гарнізон;

4 незмінність основних рис політичного та державного устрою;

5 спільні воєнні дії проти Речі Посполитої;

6 традиційність станових прав і привілеїв населення;

7 українська церква переходила в підпорядкування Московського патріархату.

16. Дайте розгорнуту відповідь на питання:

«Моє особисте ставлення до національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького».