Відродження гетьманства. Данило Апостол. Нова Січ.

Тема. Данило Апостол. Нова Січ.

Мета: ознайомити учнів з життям та діяльністю українського наказного гетьмана Данила Апостола; охарактеризувати його як історичного та політичного діяча; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння висловлювати власну думку, аналізувати історичний матеріал та робити висновки, розвивати в учнів уміння самостійно опрацьовувати різноманітні джерела інформації, давати характеристику історичним діячам, аналізувати й узагальнювати історичні події, визначати їх причини та наслідки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Основні поняття: «Решетилівські статті», «Малоросійська колегія», «Рішительні пункти», «Правління гетьманського уряду».

Обладнання: мультимедійна система, картки з джерелами інформації, підручник «Історія України для 8 класу», роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, проектор, портрети гетьманів   І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

           I. Організаційний момент.

        II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1.      Вправа «Хто я».

2.      Хронологічна задача.

Накресліть лінію часу та вирахуйте подію, яка сталася 298 років тому. Назвіть її значення для історії України. (1722 р., утворення Малоросійської колегії)

3.      Позначте твердження, що характеризують діяльність Павла Полуботка.

1        відбулося деяке пом’якшення царських порядків в Україні;  –

2        об’єднання навколо гетьмана тієї козацької старшини, яка чинила опір наступу царату на українську державність; +

3        після правління Павла Полуботка Петро І заборонив вибори гетьмана в Україні; +

4        діяльність гетьмана спричинила глибокий розкол українського суспільства; -

5        діяльність гетьмана спричинила ліквідацію Малоросійської колегії; -

6        автономія України була відновлена в повному обсязі. –

4.      Розташуйте портрети гетьманів у тому порядку, у якому вони гетьманували.

Павло Полуботок          Іван Мазепа     Іван Скоропадський   Іван Брюховецький

4                                            2                                  3                                        1

     III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1.      Слово вчителя.

·         Чи знаєте ви якого гетьмана зазивають найбагатшим гетьманом України?

·         А чи відомо вам який гетьман мав хобі колекціонувати речі, виготовлені із золота та срібла?

·         А який із гетьманів утратив праве око в одному з боїв?

·         Так, це все про Данила Апостола. Сьогодні ми познайомимося з його життям та історичною діяльністю.

      IV. Вивчення нового матеріалу.

1.      Слово вчителя.

·         Пригадайте, за яких обставин помер Павло Полуботок?

·         Кого він залишив наказним гетьманом? (Данила Апостола)

·         Який документ направив Данило Апостол цареві? (Коломацькі чолобитні)

При опрацюванні питання теми про діяльність Данила Апостола також доцільно буде використати ряд джерел інформації й запропонувати учням заповнити табличку «Рішительні пункти» та схему «Реформи Данила Апостола» самостійно.

Історична довідка

Данило Апостол

·          Народився 1654 р. на Полтавщині, походив із козацько-старшинського роду.

·          Був миргородським полковником, брав участь у походах проти турків та татар, у Північній війні.

·          Був прихильником І. Мазепи, приєднався до шведської армії, але згодом перейшов на бік Петра І.

·          Один із соратників П. Полуботка, виступав проти обмеження державних прав України.

·          У 1727 р., після відновлення гетьманства, був обраний гетьманом.

·          Подав петицію царю про відновлення державних прав України, провів ряд адміністративних та економічних реформ, які ставили на меті упорядкували державне життя Гетьманщини.

·          Домігся повернення під гетьманську владу запорожців, які з 1708 р. проживали на території Кримського ханства.

·          Помер у 1734 р., похований у селі Великі Сорочинці на Полтавщині.

Робота зі схемою та таблицею

«Рішительні пункти» 1728 р.

• Мали форму указу царського уряду гетьманові, який був покликаний регулювати внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини Російської держави.

• Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами.

• Гетьману дозволялося вирішувати прикордонні проблеми з Польщею та Кримом під наглядом Москви.

• Вища старшина затверджувалася царем, нижча - гетьманом.

• Вищою судовою інстанцією ставав Генеральний суд, який складався із трьох росіян і трьох українців і який очолював гетьман, але головним суддею був цар.

• Росіянам дозволялося купувати землі в Україні.

Данило Апостол народився 4 грудня 1654 р. в козацькій сім’ї. Батько Данила, Павло Єфремович Апостол, походив з Молдови. У 28 років Данило очолив Миргородський полк. Данило Павлович брав участь у багатьох військових походах і був відомий як хоробра людина. Крім особистої хоробрості, він, незважаючи на молодість, виявив себе як досвідчений командир. Ви вже знаєте, що восени 1723 р. Апостол, як наказний гетьман,першим підписав Коломацькі чолобитні статті до Петра І. Його було заарештовано. Лише в 1726 р. після приведення до присяги на вірність царській владі Данило Апостол зміг виїхати на батьківщину, а замість себе заручником у Петербурзі залишив свого сина Петра.

У лютому 1725 р. імператриця Катерина І звільнила з-під варти тих українських старшин, яких було ув’язнено разом з Павлом Полуботком.

Улітку 1727 р. зросла напруженість у російсько-турецьких відносинах. Розраховуючи на військову підтримку козаків, уряд Петра ІІ дозволив вибори нового гетьмана та ліквідував Малоросійську колегію. За виборами наглядав царський радник Ф. Наумов, який же і визначив кандидатуру: гетьманом повинен стати Миргородський полковник Данило Павлович Апостол.  Запропонована кандидатура було одностайно підтримана. Так 1 жовтня 1727 року у Глухові новим гетьманом було обрано 73-річний Данило Апостол.

26 грудня 1727 р. Данило Апостол отримав жалувану грамоту, а пізніше – грамоту на гетьманський уряд.

22 серпня 1728 р. Данило Апостол отримав як відповідь на свої пропозиції «Рішительні пункти», які мали форму указу царського уряду гетьманові.

У новому договорі зазначалося:

1)      Обрання українського гетьмана за згодою царя;

2)      Перетворення Генерального суду на установу з шести осіб (трьох українців, трьох росіян);

3)      Призначення гетьманської старшини та полковників царським указом;

4)      Підпорядкування гетьмана у військових справах генерал-фельдмаршалу М. Голіцину;

5)      Позбавлення гетьмана права вести приватне закордонне листування.

2.      Самостійна робота з підручником.

·         Прочитайте текст підручника та заповніть таблицю «Реформи Данила Апостола»

Реформа

Суть реформи

Судова

Данило Апостол видав спеціальну інструкцію про реорганізацію полкових, сотенних і сільських судів. Розширювалася колегіальність суду, розмежовувалася компетенція міських і козацьких судів, підвищувалося значення норм писемного права. Полкові суди поділялися на два різновиди: для справ важливих і кримінальних і справ дрібних. Сотенні й сільські суди перетворювалися на колегіальні. У 1730 р. видав «Інструкцію українським судам», яка встановлювала порядок апеляції в судових справах. Комісія, створена Данилом Апостолом на чолі з І. Борзною після кількарічної роботи, у 1743 р. уклала звід «Права, за якими судиться малоросійський народ»

Фінансова

Реорганізував фінансову систему України, уперше встановивши точний бюджет державних видатків (144 тис. крб.). із-поміж видатків виокремив ту частину, що мала використовуватися на утримання козацької адміністрації, найманого війська, артилерії тощо

Земельна

Протягом 1729 – 1731 рр. було проведено Генеральне слідство про маєтності. Під час розслідування на основі документів і повідомлень старожил були визначені й повернені в державне користування рангові (державні) землі, які були безпідставно захоплені в приватне володіння

Торгівлі

Данило Апостол відстоював  інтереси української торгівлі, вимагаючи від російського уряду зміни дискримінації торговельної системи, запровадженої ще Петром І. у 1728 р. зібрав у Глухові представників купецтва й гостро поставив перед царським урядом питання про скасування заборони на експорт традиційних українських товарів – зерна, воску, шкіри, прядива. Українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки, було налагоджено торговельні зв’язки з Кримом

Історичне значення

Діяльність Данила Апостола була спрямована на захист державних прав українського народу та боротьбу з російським впливом в Україні. Ці заходи гетьмана тимчасово стримали процес цілковитої інтеграції Гетьманщини у структуру Російської імперії

Слово вчителя.

28 квітні 1733 р. гетьман тяжко захворів. Хвороба гетьмана поставила поняття про призначення особи, яка виконувала б його обов’язки. Він наказав генеральній старшині прийняти управління Генеральною канцелярією. Проте міністр С. Нарішкін, який був при гетьмані, посилаючись на відсутність царського дозволу, виступив проти цього рішення.  У липні 1733 р. здоров’я гетьмана поліпшилось, і він знову взявся за свої справи. Та на початку 1734 р. стан здоров’я гетьмана знову погіршився, і 15 січня на 80-му році життя він помер. Поховано Данила Апостола у Сорочинцях у побудованій на його пожертвування (єдиній на той час у Миргородському полку) кам’яній церкві. З його смертю закінчився період автономного управління Лівобережною Україною. За царським наказом від 31 січня 1734 р. було створено правління гетьманського уряду, яке складалося з 6 осіб, - трьох росіян і трьох українців на чолі з князем О. Шаховським.

Робота з історичним джерелом.

«Його шестирічне гетьманство було коротким ясним променем на темному тлі українського життя після занепаду Мазепи. Йому вдалося зміцнити гетьманську владу й авторитет гетьмана всупереч російській і місцевій українській владі. Хоча не всі його заходи щодо піднесення економічного добробуту краю й полегшення становища населення були доведені до кінця, проте Гетьманщина вільніше зітхнула й відпочила після страшного терору, під яким вона жила майже двадцять років», – так коротко, але влучно сказав про роль гетьмана Данила Апостола в історії України Дмитро Дорошенко.

·       Прокоментуйте слова Дмитра Дорошенка.

Учитель. Зі смертю Данила Апостола у 1734 р. закінчується недовга відлига, яка настала в політичному житті Гетьманщини після петровського терору. Російська цариця Анна Іоанівна доручила управління українськими землями новоствореному Правлінню гетьманського уряду, до складу якого входило троє українців і троє росіян і головою якого було призначено князя Шаховського. Він ретельно виконував інструкцію російського уряду: «Недремным оком наблюдать за поступками тамошнего малороссийского народа».

Робота з таблицею та документом

Далі слово надається учням, які опрацьовували питання про діяльність Правління гетьманського уряду і заповнювали таблицю:

Діяльність Правління гетьманського уряду

• Заохочення російсько-українських шлюбів.

• Нехтування прав усіх верств українського народу.

• Втручання російських чиновників в усі сфери суспільного життя України.

• Русифікація українського населення.

• Терор «Таємної канцелярії», яка зобов’язувала населення писати доноси.

• Скорочення реєстру козацького війська. Козацтво було поділене на заможних - виборних козаків та збіднілих - підпомічників.

• Ситуація ускладнювалась російсько-турецькою війною (1735–1739), під час якої Україна стала основною базою для російських військ і постачальником матеріальних та людських ресурсів і яка призвела до розорення та спустошення українських земель

Також при опрацюванні цього питання доцільно буде використати документ, який допоможуть учням розкрити політичне й економічне становище українських земель за часів Правління гетьманського уряду.

Документ  Із листа російського міністра Волинського до Бірона

«До самого в’їзду мого в Україну не думав я, що така вона пуста і стільки множество тутешнього народу пропало, а й тепер стільки вигнано на війну, що не зісталося й стільки хліборобів, щоб їм самим для себе збіжжя посіяти, і хоч то вважають за їх упертість, що багато поля лишилося без засіву, але як по совісті розсудити, то й робити нема кому і нема чим - бо вже стільки волів торік викуплено і на підводах поморено, а тепер ще й понад то з одного Ніжинського полку взято в армію 14 тисяч волів, а скільки з інших полків узято, того докладно сказати не можна». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 379)

Завдання

1. Які особливості управління Гетьманщиною склалися після смерті Данила Апостола? Чому російський уряд не дозволив обирати гетьмана на Україні?

2. Схарактеризуйте діяльність Правління гетьманського уряду.

3. Як факти, наведені в документах, допомагають вам розкрити економічне й політичне становище на українських землях за часів Правління гетьманського уряду.

Додатковий матеріал

Після смерті Д. Апостола в 1734 р. нова імператриця Анна Іоанівна знову заборонила обрання нового гетьмана, а відання українськими справами було передано «Правлінню гетьманського уряду» (1734-1750). «Уряд» складався з трьох представників козацької старшини (генеральний суддя Забіла, генеральний осавул Лисенко, генеральний підскарбій Маркович) і трьох російських урядовців (князі Шаховський, Баратинський, полковник Гур’єв). У своїй діяльності він мав керуватися «Рішительними пунктами» 1728 р. Очолював його царський представник Олексій Шаховський. Він отримав від імператриці вказівки всіляко применшувати значущість гетьманської влади й підривати довіру до неї, сприяти зближенню старшини з російськими офіцерами, а також шлюбам українців із росіянами. Російський уряд у цей час знову припинив звертати увагу на місцеві українські закони і звичаї, втручався в різні сфери місцевого життя. Українські справи знову було повернуто до Сенату. В Україні було проведено ревізію для впорядкування зборів податків. Завершено складання зводу українського законодавства.

За часів імператриці Анни Іоанівни (Іванівни) на територію Гетьманщини поширилася практика підозри і залякування («біронівщина»), запроваджена її фаворитом Біроном. Для таємного контролю над суспільством була створена «Таємна канцелярія». Було достатньо вигукнути гасло «Слово і діло государеве» та вказати на когось, як його вже вважали державним злочинцем і віддавали до рук ката. Так, за підозрою у державній зраді в повному складі був заарештований Київський магістрат.

Роки «Правління гетьманського уряду» проходили і в умовах чергової російсько-турецької війни (1734-1739 pp.). Війна виявилася тяжкою і в цілому безрезультатною. Проте весь тягар війни ліг на плечі українського народу. У походах на Крим загинуло чимало козаків. Усе російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової зони. Постійні реквізиції залишали населення без найнеобхіднішого. Єдиним здобутком війни стало повернення запорожців у межі Російської імперії.

Істотні зміни відбулися в устрої Слобожанщини. Ще в 1726 р. полки потрапили у відання Військової колегії. Із 1723 р. полковниками могли призначатися тільки росіяни. Із 1732 р. почалися перетворення, спрямовані на ліквідацію автономного самоврядування. У Сумах створюється «Канцелярія комісії заснування слобідських полків», що перебрала на себе чимало функцій полковників. Полкові ратуші в 1733-1734 pp. були перейменовані в канцелярії й отримали права, що їх мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство проводилося на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасовано право козаків і селян на «займанщину», а також заборонено жителям залишати межі Слобожанщини. Під помічників викреслено з козацького стану.

У 1741 р. в Росії відбувся черговий переворот, і на престол зійшла донька Петра І Єлизавета. У 1743 р. вона скасувала нововведення на Слобожанщині, а під час відвідання Києва (1744 р.) пообіцяла відновити гетьманство.

         V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1.      Розташуйте події у хронологічній послідовності.

Діяльність Першої Малоросійської колегії;

Обрання П. Орлика гетьманом в еміграції;

Гетьманування Д. Апостола.

2.      Складіть політичний портрет Данила Апостола.

1)      Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

   1.1. Де і коли він народився?

   1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

    1.3. Як формувалися його погляди?

2)       Особисті якості й риси характеру.

    2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

    2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3)       Діяльність історичного діяча.

     3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

     3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

            3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

    3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

    3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

     3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

4)       Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

   4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

   4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

      VI. Підсумки уроку.

Вправа «Асоціативний кущ».

Назвіть асоціації, які після сьогоднішнього уроку, будуть пов’язані у вас з гетьманом Данилом Апостолом.

   VII. Домашнє завдання.

1.      Опрацювати §31 /п.3-4/.

2.      Підготувати розповідь про політику «Правління гетьманського уряду»