Тема. Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.
Мета уроку: розглянути діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні; визначити причини та охарактеризувати процес ліквідації гетьманства й решток автономії Гетьманщини і Слобідської України; визначити наслідки Ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичною картою, вміння аналізувати історичні джерела; виховувати зацікавленість до вивчення історії Батьківщини.
Навчальна:
- охарактеризувати політичне й соціально-економічне становище України в сер. XVIІІ ст.,
- висвітлити діяльність останнього гетьмана Кирила Розумовського;
- визначити наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України;
- оцінювати діяльність гетьмана К. Розумовського;
- пояснювати причини тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства;
- визначати місце Гетьманщини в історії України, наслідки ліквідації Гетьманщини.
Розвивальна:
- розвивати в учнів інтерес до історії, вміння аналізувати історичні джерела, висловлювати власну думку.
Виховна:
- виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- пояснювати політичне й соціально-економічне становище України в сер. XVIІІ ст.;
- оцінювати діяльність останнього гетьмана К. Розумовського;
- визначати наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України;
- наводити приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямовані на відновлення та скасування державництва України;
- визначати хронологічну послідовність основних подій;
- робити висновки, працювати з джерелами інформації, визначати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору.
Тип уроку: комбінований
Основні поняття: Малоросійська колегія, Генеральний опис Малоросії, Малоросійське генерал-губернаторство.
Історичні особистості: Кирило Розумовський, Єлизавета Петрівна, Катерина ІІ, П. Румянцев
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, картки, ватмани, маркери.
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.
«Калейдоскоп історичних діячів»
Розташування гетьманів у хронологічній послідовності (фото розміщені на дошці, учні по черзі об’єднують портрет на прізвище гетьмана).
І.Мазепа І.Скоропадський П.Полуботок Д.Апостол К.Розумовський
«Історична розминка»
1) Після Полтавської битви, під Решетилівкою, звернення до Петра І написав… (Іван Скоропадський)
2) 29 квітня 1722 р. було видано указ про створення… (Першої Малоросійської колегії)
3) Очолював новоутворену організацію … (Степан Вельямінов)
4) Наказним гетьманом України від липня 1722 року став … (Павло Полуботок)
5) У якому році козацьку старшину разом із наказним гетьманом було викликано до Петербурга? (1723)
6) Кого із гетьманів називають найбагатшим гетьманом України? (Д. Апостол)
7) Коли Данило Апостол був обраний гетьманом? (1 жовтня 1727)
8) У серпні 1728 р. Данило Апостол отримав від царя … (Рішительні пункти)
9) Після смерті Данила Апостола російський уряд створив… (Правління гетьманського уряду)
Бесіда
1. До складу якої держави входила Лівобережна Україна в середині XVIІІ ст.?
2. Яким було політичне та соціальне становище українських земель у складі Росії?
3. Що вам відомо про діяльність першої Малоросійської колегії?
4. Якими фактами ви можете підтвердити те, що в першій половині XVIІІ ст. тривав наступ російського уряду на автономію України?
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
Робота з літературним джерелом.
· У безсмертній поемі Тараса Шевченка «Сон» є такі рядки:
«Це той перший, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доконала
Вдову сиротину».
· Яких історичних постатей згадує Кобзар у поемі?
· Який внесок вони зробили в ліквідацію автономного устрою України?
· Сьогодні ми розглянемо діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні, визначимо причини та охарактеризуємо процес ліквідації гетьманства й решток автономії Гетьманщини і Слобідської України, визначимо наслідки Ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України
Вчитель: Отже, починаючи з першої половини XVIII ст., російський царизм невпинно обмежував автономні права України, і в 1783 р. Гетьманщина припинила своє існування; Російська імперія поглинула її, перетворивши на свою внутрішню територію. З останніми роками існування Гетьманщини ми й ознайомимося на уроці, висвітлимо діяльність Кирила Розумовського, визначимо етапи ліквідації автономного устрою України.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
План:
1. Відновлення гетьманства в 1750 р.
2. Гетьманство К. Розумовського
3. Ліквідація гетьманства
Вчитель: Після смерті Данила Апостола царським урядом було створено Правління гетьманського уряду, що складався з трьох українців і трьох росіян. На чолі установи став Олексій Шаховський.
Очікування поліпшення становища були пов'язані зі сходженням на престол дочки Петра І Єлизавети Петрівни. Вони пояснювалися тим, що в оточенні імператриці було багато українців, зокрема Олексій Розумовський, який став її фаворитом.
Вчитель: На сьогодні Ви підготували основні віхи біографії Олексія Розумовського(випереджальне домашнє завдання).
Очікувані відповіді учнів:
- народився у сім'ї реєстрового козака Григорія Розума та його дружини Наталії Розумихи;
- мав чудовий голос, з 1731 р. співець в хорі імператорських півчих;
- був фаворитом Єлизавети;
- 1741р. – Розумовський брав активну участь у палацовому перевороті, внаслідок якого царський престол посіла Єлизавета Петрівна;
- отримав звання генерал-фельдмаршала;
- за його активної участі 1745 року відновлено Київську митрополію, а 1747-го р. проголошено царську грамоту про обрання гетьманом його брата Кирила Розумовського;
- допомагав відстоювати права українського козацтва.
Вчитель: У березні 1750 р. за розпорядженням Єлизавети в Глухові розширена Старшинська рада обрала гетьманом Кирила Розумовського (1750–1764 рр.), брата Олексія. Кирило став останнім гетьманом Української козацької держави.
Наступне інформаційне повідомлення учнів «Біографія Кирила Розумовського» (випереджальне домашнє завдання, додаток 1).
Учитель пропонує учням дати відповідь на питання: «Чому Єлизавета відновила гетьманство в Україні?»
Відповіді учнів записуються на дошці.
Причини відновлення гетьманства в Україні
1. Царському уряду необхідний був політичний спокій в Україні, тому що Росії загрожувала війна з Туреччиною й Пруссією.
2. Бажання Єлизавети наділити впливовою посадою Кирила Розумовського - молодшого брата Олексія Розумовського, з яким цариця була таємно одружена.
3. Це давало можливість тримати українські землі під контролем і зміцнювало владу Єлизавети в Україні
Робота в групах
Учитель пропонує учням ознайомитися зі змістом документів, в яких міститься характеристика діяльності гетьмана К. Розумовського.
1-а група
Документ 1. М. Грушевський про проголошення Кирила Розумовського гетьманом України
«Напереді йшла військова українська музика, потім секретар міністерства заграничних справ віз царську грамоту, котрій зібрані полки віддавали честь. За ним бунчукові товариші... несли гетьманську корогву, а за нею йшов генеральний хорунжий Ханенко з двадцяттю бунчуковими товаришами. Потім... несли на червоній подушці гетьманську булаву, і за нею йшли генеральні старшини... Бунчукові товариші... несли на оксамитовій подушці гетьманський бунчук... і несли на оксамитовій подушці гетьманську печать, а за нею йшов писар генерального суду Пиковець з канцеляристами генеральної канцелярії і військового суду.
Нарешті, бунчуковий товариш Мокрієвич ніс військовий прапор, і з ним ішли військові товариші, а в кінці їхав каретою царський представник Гендриков. Ся процесія пройшла в церкву, і тут по прочитанні царської грамоти предложено присутньому «війську і народові» вибрати собі гетьмана. ...Всі заявили, що гетьманом хочуть Кирила Розумовського.
Повторивши тричі своє запитання і діставши все ту ж відповідь, царський представник проголосив вибір Розумовського, і потім вся процесія з клейнодами пішла в іншу церкву св. Миколая на святочну службу Божу, відправлену з нагоди сеї радісної події». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 380–381)
Завдання
1. За яких обставин було відновлено в Україні гетьманство?
2. Кого було обрано українським гетьманом?
3. Охарактеризуйте церемонію обрання гетьмана. Чи відповідала вона козацьким традиціям? Чому ви так вважаєте?
2-а група
Повідомлення учня про життя К. Розумовського до обрання його гетьманом.
Історична довідка
Кирило Розумовський
• Граф, генерал-фельдмаршал, останній гетьман України, народився в селі Лемеші на Чернігівщині в сім’ї козака Григорія Розума.
• У 14 років потрапив до царського палацу завдяки своєму братові Олексію, який подбав про його навчання.
• Навчався за кордоном у Німеччині, Франції, Італії. У 18-річному віці призначений президентом Імператорської Академії наук.
• У лютому 1750 р. проголошений гетьманом України. За столицю обрав місто Батурин.
• Провів ряд реформ, спрямованих на відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини.
• У 1762 р. брав активну участь у перевороті на користь Катерини ІІ.
• Після ліквідації гетьманства (1764) був членом Державної ради, а потім одійшов від справ. Останні 9 років життя провів у Батурині, де й помер у 1803 р.
Документ 2. Із гетьманського універсалу 1760 р.
«...Мати присутність у суді Генеральному 12 персонам, по-перше, суддям двом генеральним, а з ними десять персон вибирати в полках, чиновників та власників загалом із бунчукових товаришів, старшин полкових і дійсних сотників, достойних, добросовісних, які знають права і які житла й володіння свої в тих полках мають, і тим вибраним персонам бути у тій присутності безвідлучно». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. - К.: А.С.К., 2000. - С. 223)
Завдання
1. До яких заходів удався Кирило Розумовський щодо відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини?
2. Яку політику проводив він в Україні? У відповіді використайте аналіз джерел інформації.
3. Які реформи були ним проведені й у чому полягає їхнє значення?
Реформи Кирила Розумовського
· Гетьманщина була передана до відання Колегії закордонних справ. Влада гетьмана поширились на Запорізьку Січ і Київ.
· Обмежив сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. гетьман почав без погодження з Росією призначати полковників і роздавати землі.
· Намагався встановити інститут спадкоємного гетьманства в Україні. Була подана чолобитна цариці з проханням закріпити гетьманство за родом Розумовських.
· Було обмежено право переходу селян (1760 р.): їм можна було переходити лише за письмової згоди від поміщика і залишення йому селянського майна.
· За проектом лубенського полковника І. Кулябки провів реформу козацького війська. Полки перетворилися на регулярні. Козаків одягнено в уніформу.
· Провів судову реформу - було створено станові шляхетські суди - земський, гродський і підкоморський. Поділив гетьманщину на 20 судових повітів, у кожному з яких засновувався земський суд для розв’язання цивільних справ і підкоморський - для земельних справ.
· Реформував систему освіти, запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей, планував відкрити в Батурині університет
3-я група
Документ 3. М. Грушевський про діяльність К. Розумовського
«Сам новий гетьман був чоловік зовсім чужий Україні та її життю. Він виріс у Петербурзі, був усім зв’язаний з петербурзьким панством. Його довіреним дорадником був Григорій Теплов, бувший його учитель, чоловік хитрий і недобрий, українським порядкам неприхильний. ...На Україні Розумовський нудився, проживав частіше в Петербурзі; держав себе не як товариш української старшини, а немов якийсь володар з божої ласки, і завів у своїй глухівській резиденції двір на взірець двору петербурзького. В справи українські не дуже мішався, і Україною правила старшина по своїй волі, зносячись безпосередньо з сенатом і російським правительством...» (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 382)
Документ 4. І. Крип’якевич про діяльність К. Розумовського
«Він був з козачого роду, але молодим хлопцем дістався на царський двір до Петербурга, вчився там у вищих школах і їздив багато по чужих краях, Розумовський дуже зовні відрізнявся від давніх гетьманів. Закинув стародавнє українське вбрання, носив одежу на французький лад.
Але в його грудях билося ще українське серце. Гетьман щиро займався справами України, завів нові порядки в судах і в війську, пильнував добробут краю, прикрашував Україну новими будовами. В Батурині збудував величаву гетьманську палату, останки якої лишилися до наших днів. Думав він і про те, щоб зробити гетьманство спадщинним у своєму роді і тим способом укріпити самостійність Української держави». (Крип’якевич І. Історія України. - К.: Просвіта, 1992. - С. 72)
Завдання
1. Чи збігаються характеристики істориків діяльності останнього гетьмана України Кирила Розумовського?
2. Яку з цих точок зору поділяєте ви? Чому? Можливо, ви маєте власну точку зору, аргументуйте її.
3. Відомий український історик О. Субтельний вказує, що «за Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії».
Як ви розумієте дане висловлювання? Чи згодні ви з цією думкою?
Вчитель: А тепер, підведемо підсумку діяльності К. Розумовського словами Ореста Субтельного «Гетьманщина К. Розумовського переживала «золоту осінь» своєї автономії» (QR код).
Бесіда:
1. Як Ви розумієте це висловлювання?
2. Чи згодні Ви з цією думкою?
(заслуховування відповідей учнів)
Вчитель: Молодці діти. Отже, К. Розумовський зумів розширити автономію України; зміцнив привілейований стан старшини, надав їй можливість закріпити за собою землеволодіння і право на селянську працю; козацька старшина стала привілейованою верствою населення; сприяв розвиткові української культури.
Узагальнення за методом «Дерево рішень»
Завдання
Охарактеризуйте наслідки діяльності К. Розумовського, визначивши всі «плюси» та «мінуси» в його діяльності. Клас поділяється на дві групи, одна досліджує позитивні моменти в діяльності Розумовського, друга - негативні. «Дерево рішень» може мати такий вигляд.
Наслідки діяльності К. Розумовського
Позитивні
Негативні
• Зумів розширити автономію України
• Зміцнив привілейований стан старшини, надав їй можливість закріпити за собою землеволодіння і право на селянську працю.
• Козацька старшина стала привілейованою верствою населення.
• Сприяв розвиткові української культури
• Обмежив перехід селян від одного поміщика до іншого, що стало суттєвим кроком до закріпачення селян
• Відбувалося обмеження економічних і політичних прав України:
1754 р. - указ про контроль над фінансами Гетьманщини;
1754 р. - ліквідація митного кордону між Росією та Україною;
скарбниця України мала подавати відомості до столиці імперії про доходи й витрати Гетьманщини
Вчитель: У 1761 році померла імператриця Єлизавета Петрівна. На престол зійшов Петро ІІІ. Пробувши імператором усього декілька місяців, він устиг роздратувати всіх своєю політикою. Проти нього склалася змова, у результаті якої його було усунуто від влади і вбито. Імператрицею у 1762 році була проголошена його дружина Катерина ІІ. Кирило Розумовський прийняв найактивнішу участь у заколоті, та це не вплинуло на прагнення молодої імператриці ліквідувати автономію Гетьманщини.
10 листопада 1764 року вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Натомість для управління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію на чолі з її президентом і генерал-губернатором краю графом Петром Румянцевим.
Документ. З указу Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, на його прохання, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам. Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначаємо: генерал-майора Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських - генерального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.
Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегію чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг зайняти за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерального обозного Кочубея - генерал-майорським, генерального писаря Туманського - чином статського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола - полковницькими.
За відсутності тепер гетьмана, призначеного від нас головному малоросійському командирові, мати такі права як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він у справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а врешті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів - повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.
Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові».
Вчитель: У Вас на партах розміщені історичні джерела, ознайомтеся з ними, обговоріть в групах та дайте відповіді на запитання (додаток 2)
(заслуховування відповідей учнів, дискусія)
Після зречення К. Розумовським гетьманства, для управління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію. Очолив її Петро Рум'янцев.
Робота з історичними джерелами
· Опрацюйте історичні джерела та дайте відповіді на запитання.
· Які повноваження покладалися на Малоросійську колегію?
· Чому цей указ означав остаточну ліквідацію гетьманства?
· У чому російська імператриця вбачала основні завдання малоросійського генерал-губернатора?
· Якими методами радила їх здійснювати?
Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена ІІ Малоросійська колегія (1764-1786 рр.), яку очолив її президент, генерал-губернатор, видатний полководець П.Румянцев. Колегія складалася з 4-х російських чиновників і 4-х генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських
У секретній інструкції щодо управління краєм Катерина ІІ наполегливо рекомендувала знищити всі залишки української автономії, закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків. Для успішного виконання цих завдань Румянцеву було доручено діяти дуже обережно, «аби не викликати ненависті до росіян», «уміло вивертатися» та водночас «мати вовчі зуби і лисячий хвіст». Зокрема він мав переконувати українських селян, що погіршення їхнього становища є наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Румянцеву було рекомендовано вживати випробуваний і надійний метод батога і пряника – жорстоко карати за будь-які прояви відновити Гетьманщину і водночас приваблювати українську старшину урядовими посадами і маєтками. Імператриця ставила завдання «старатися викоренити серед українців фальшивий погляд на себе як на народ, цілком відмінний від москалів».
Румянцев завзято взявся за виконання покладених на нього інструкцій.
Робота з документами
Документ. Із постанови Катерини ІІ (1764)
«Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі дарованих їм привілеїв; порушити ж їх, раптом відмовившись від них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій самій основі було б більше ніж помилкою, можна сказати певно - безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську, треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Домогтися цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...»
Робота зі схемою
Діяльність Петра Румянцева в Україні учні розглядають разом з учителем, працюючи з такою схемою:
Завдання
1. Проаналізуйте кожен із напрямків політики П. Румянцева.
2. Чи можна стверджувати, що діяльність П. Румянцева була спрямована на ліквідацію залишків автономії України?
Проаналізуйте кожен із напрямків політики П. Румянцева і скажіть:
Чи можна стверджувати, що діяльність П. Румянцева була спрямована на ліквідацію залишків автономії України?
Антиукраїнську політику П.Румянцева змогла зупинити лише наступаюча російсько-турецька війна 1768-1774 рр.
Після ліквідації гетьманського правління Катерина II позбавила автономії й Слобідську Україну. Влітку 1765 р. вийшов її маніфест про скасування п’яти слобідських козацьких полків і створення замість них регулярних гусарських полків. Слобідські старшини втратили свою владу. Тим із них, які переходили на службу в гусарські полки, надавали російські армійські чини. Територія Слобожанщини ввійшла до новоствореної Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові.
Питання про ліквідацію залишків гетьманського устрою в Україні учні опрацьовують за підручником, склавши ось такий ланцюжок історичних подій:
Складання історичного ланцюжка
Питання про ліквідацію залишків гетьманського устрою в Україні учні опрацьовують за підручником, склавши ось такий ланцюжок історичних подій:
Завдання
Покажіть на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні та Слобожанщині.
Робота з документом у групах
Далі клас поділяється на дві групи, й учні продовжують опрацьовувати це питання в групах. Діти діляться в групи за вибором учителя так, щоб і в одній, і в другій були сильніші й слабші діти. Потім організовується робота з документами.
Клас опрацьовує документ «З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні» і дає відповідь на запитання.
Документ З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні
«8. Для повного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам й обтяженню поміщиків та інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього нашого указу. На випадок же втеч після оголошення цього указу діяти за загальними державними постановами.
...Ми визнали за необхідне вчинити однакове розпорядження і щодо тих повітів, із яких складалися колишня Слобідська Українська губернія і які тепер увійшли до складу Харківського і частково Курського і Воронезького намісництва».
Завдання
1. Як у документі Катерина ІІ пояснює необхідність закріпачення селян?
2. Чи згодні ви з її твердженням?
3. Висловіть своє ставлення до кріпацтва.
Робота з таблицею.
· На основі раніше отриманої інформації та за допомогою підручника, заповніть таблицю «Скасування козацького устрою на Слобожанщині».
Етап
Рік
Зміст
I
1700 р.
Петро І зробив перший значний крок до обмеження автономії слобідських полків, запровадивши козацький реєстр, до якого вписали 3,5 тис. козаків, які несли постійну військову службу
II
1718 р.
Охтирський, Харківська полки підпорядковуються київському, а Ізюмський і Острозький – воронезькому військовому губернатору
III
1726 р.
Козацькі полки Слобідської України було передано у відання Військової колегії, у кожному полку створювалася регулярна рота
IV
1732 р.
Указом цариці Анни Іванівни козацькі полки перетворено на армійські, полковників названо прем’єр-майорами, ліквідовано право займанщини, запроваджено подушний податок, заборонено вільний вихід із Слобожанщини
V
1743 р.
Імператриця Єлизавета Петрівна, скасувавши указ 1732 р., відновила автономію Слобідської України, однак зобов’язала утримувати там чотири армійських полки
VI
1749 р.
Козакам заборонено залишати не лише Слобожанщину, а й свої полки
VII
1765 р.
Катерина ІІ ліквідувала козацькі полки, замість яких створила Харківський, Уланський, Сумський, Острогозький, Охтирський, Ізюмський, Ізюмський гусарські полки. Козаків було позбавлено давніх привілеїв і перетворено на військових обивателів, змушених сплачувати подушний податок.
· Хто зробив перші кроки в обмеженні автономії Гетьманщини? (Петро І)
· Кому вдалося остаточно скасувати козацький устрій Слобожанщини? (Катерині ІІ)
· Поміркуйте, чи мала Гетьманщина шанси на збереження своїх автономних прав у складі Російської імперії?
· У чому полягає значення Української козацької держави?
Слово вчителя.
У 1781 р. на землях Лівобережної Гетьманщини було утворено Малоросійське генерал-губернаторство. Воно складалося з Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської губерній. Глухів втратив статус столиці. З 1783 р. в Україні запроваджувалося кріпацтво. Цього ж року було ліквідоване козацьке військо.
Вчитель: Таким чином, до початку 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську державу. Українські прапори, гармати, печатки вивезли в Петербург. Адміністративно-територіальний устрій, судова система, соціальний склад на українських землях були в основному такими ж, як і в інших регіонах Російської імперії. В історії України почався період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення держави.
Робота з таблицями
Наприкінці уроку учні опрацьовують таблицю «Соціальна структура Лівобережної України (1795).
Соціальний стан
Чисельність (тис. чол.)
Відсоток
Шляхта
Духовенство
Міщани
Козаки
Селяни
36
15
92
920
1240
1,6
0,7
4,0
40,0
53,7
Разом
2300
100
Завдання
1. Як змінилася соціальна структура українського суспільства у ІІ половині ХVІІІ ст. порівняно із періодом Гетьманщини? Чому?
2. Визначте наслідки політики Катерини ІІ для України.
Наслідки ліквідації Гетьманщини
• Скасовано полково-сотенний устрій, а Лівобережжя й Слобожанщина були перетворені на російські провінції;
• Україна втратила свої національні збройні сили;
• козацтво як соціальна верства України було знищене;
• на всій території України примусово запроваджувалися органи управління Російської імперії, загальноросійське законодавство, норми і звичаї;
• більша частина козацької старшини одержала значні права і привілеї, а згодом її зрівняли в правах з російським дворянством;
• російський царат посилив експлуатацію людських і матеріальних ресурсів українських земель
Місце Гетьманщини в історії України
1. Понад століття Гетьманщина була центром політичного життя України. Це була автономна Українська держава. Хоча Росія постійно втручалася у її внутрішні справи, все ж таки управління й соціально-економічна політика Гетьманщини здійснювалися українцями, їм належали ключові позиції в управлінні, судах, фінансах, армії.
2. За цей час постала українська шляхетська еліта, нащадки якої згодом сприятимуть формуванню національної свідомості українців.
3. Приклад Гетьманщини надихав українців кілька століть по тому створити власну національну державу
Робота в парах.
· Обговоріть у парах, яке значення мала Гетьманщина для історії України.
· Свої думки представте класу.
Історичне значення Гетьманщини
Ø Проіснувала 115 років і відіграла важливу роль у формуванні української держави.
Ø Захистила український народ від асиміляції, експлуатації та національно-релігійних утисків з боку польської влади.
Ø Незважаючи на втручання російських чиновників, ключові посади в Гетьманщині обіймали саме українці.
Ø Гетьманщина створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови та культури.
Ø Чимало нащадків козацької старшини стали видатними українським діячами, які продовжили боротьбу за відновлення української державності.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Вправа «Займи позицію».
На думку видатного історика М. Грушевського, К. Розумовський «був людиною зовсім чужою Україні та її життю». Натомість український історик О. Субтельний вважає, що «у період Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії».
· Слова якого з істориків ви підтримуєте? Свою думку обґрунтуйте.
2. Хронологічна задача.
Скільки років виповнилося К. Розумовському, коли його призначили президентом Імператорської Академії наук та гетьманом України?
1746 – 1728 = 18; 1750 – 1728 = 22.
Метод «Мікрофон»
Вчитель: Діти, спираючись на вивчений матеріал, давайте спрогнозуємо якими були наслідки ліквідації Гетьманщини?
Орієнтовні відповіді:
- Скасовано полково-сотенний устрій, а Лівобережжя й Слобожанщини були перетворені на російські провінції.
- Україна втратила свої національні збройні сили.
- Козацтво, як соціальна верства, було знищене.
- На всій території України примусово запроваджували органи управління Російської імперії.
- Російський царат посилив експлуатацію людських і матеріальних ресурсів українських земель.
3. Складіть розповідь про Кирила Розумовського, розприділивши зображення в логічній послідовності.
(На дошці знаходяться зображення з різними особистостями, явищами та подіями, які так або інакше пов’язані з діяльність К. Розумовського.)
Приблизна відповідь учнів: Після смерті Д. Апостола становище Гетьманщини погіршилося. Так було до приходу на російський престол Єлизавети Петрівни. Вона була одружена з О. Розумовським, котрий потрапив до царського хору. У 1750 р. гетьманом став К. Розумовський. Він провів судову реформу. Опікувався культурою. Було підписано указ про контроль над фінансами Гетьманщини. Катерина ІІ змусила К. Розумовського зректися гетьманства. У 2009 р. у Батурині було відбудовано палац Розумовського.
Робота з картою.
· Покажіть територію Гетьманщини в часи скасування гетьманства (1764) та полкового устрою (1783).
Бесіда за запитаннями
1) Коли востаннє було відновлено гетьманство в Україні? Хто був останнім гетьманом?
2) Що спричинило відновлення гетьманства в 1750 р.?
3) Перелічіть реформи, здійснені гетьманом К. Розумовським.
4) Чим було зумовлено стримування реформаторської активності останнього гетьмана?
5) Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи були здійснені цією установою?
6) Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини?
7) Як відбувалася ліквідація решток української автономії в 60 - 80-ті рр. ХVІІІ ст.?
8) Чим обернулося українському народу ліквідація автономії Гетьманщини і Слобожанщини?
9) Яке історичне значення Української козацької держави - Гетьманщини?
Тестування
1. Офіційна назва Гетьманщини в російських документах, яка набула поширення в XVIII ст. і почала використовуватись для позначення всіх українських земель, - це:
А) Україна
Б) Військо Запорозьке
В) Слобожанщина
Г) Малоросія
2. Укажіть ім’я російського державного діяча, який був президентом Другої Малоросійської колегії, генерал-губернатором Малоросії.
А) Г. Потьомкін
Б) П. Румянцев
В) К. Розумовський
Г) Г. Орлов
3. Орган, уперше створений у 1722 р. для управління українськими землями, що входили до складу Російської імперії, - це:
А) Правління гетьманського уряду
Б) Малоросійський приказ
В) Малоросійська колегія
Г) Малоросійське генерал-губернаторство
4. Укажіть ім’я останнього гетьмана України, призначеного царицею Єлизаветою Петрівною.
А) Д. Апостол
Б) П. Калнишевський
В) П. Полуботок
Г) К. Розумовський
5. К. Розумовський став останнім гетьманом України:
А) у 1722 р.
Б) у 1727 р.
В) у 1734 р.
Г) у 1750 р.
6. Гетьманство в Україні було остаточно ліквідовано:
А) у 1764 р.
Б) у 1768 р.
В) у 1775 р.
Г) у 1783 р.
7. Указ Катерини ІІ про закріпачення селян Лівобережжя був виданий:
А) у 1764 р.
Б) у 1768 р.
В) у 1775 р.
Г) у 1783 р.
8.Столицею Гетьманщини було :
А) м. Батурин
Б) м. Глухів
В) м. Київ
9. Діяльність Другої Малоросійської колегії на чолі з президентом П. Рум’янцевим
А) 1750 – 1764рр.
Б) 1768 – 1774рр.
В) 1764 – 1786рр.
10. Яка з реформ К. Розумовського обурила Катерину ІІ та прискорила ліквідацію гетьманства
А) Реформа освіти
Б) Реформа армії
В) Спроба установити спадкоємне гетьманство
11. Катерина ІІ:
А) Знищила козацтво, рештки автономії,скасувала полково – сотенний устрій
Б) Б)Знищила козацтво, запровадила органи влади Російської імперії, ліквідувала кріпацтво на Лівобережній Україні
В) Провела реформу освіти в Гетьманщині, знищила козацтво
Відповіді: 1 – г, 2 – б, 3 – в, 4 – г, 5 – г, 6 – а, 7 – г, 8 – а, 9 – в, 10 – в, 11 - а
VІ. Підсумок уроку
Таким чином, на початку 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано українську козацьку державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозилися до Петербурга. Її адміністративно-територіальний устрій, судова система, соціальний склад в основному був уніфікований з рештою регіонів Російської імперії в історії України починається новий період – період становлення нової національної ідеї, розгортання боротьби за відновлення Української держави.
А завершити наш урок хотілось словами Т.Шевченка з твору «Тарасова ніч»
Була колись Гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Підведення підсумків уроку. Рефлексійна вправа «Ланцюжок думок».
Вчитель: Діти, давайте закінчимо урок вправою «Ланцюжок думок». Закінчить наступні фрази:
Я дізнався ...
Я навчився ...
Я зрозумів, що ...
Для мене стало новим ...
Мене здивувало ...
Я придбав ...
VІI. Домашнє завдання
1. Опрацювати §32.
2. Скласти сенкан «Кирило Розумовський».
3. Написати есе «Місце Гетьманщини в історії України».