Тема уроку:
Гетьманщина в системі міжнародних відносин.Продовження Національно-
визвольної війни 1654-1657 рр.
Мета уроку:
Залучити учнів до дослідження особливостей міжнародного положення Гетьманщини за часів правління Богдана Хмельницького;
навчати дітей працювати самостійно з підручником і з додатковою інформацією, виділяти причинно-наслідковий зв'язок, працювати в групах;
розвивати аналітичне й критичне мислення, навики співпраці й самопрезентації, вдосконалювати навички дискутувати в малих групах та аргументувати власну позицію;
формувати навики роботи з підручниками, історичною картою, аналізувати й систематизувати історичний матеріал;
виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і любов до Батьківщини;
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: урок - проект-дослідження.
Обладнання: підручники, карта «Гетьманщина в системі міжнародних відносин за гетьманства Б. Хмельницького», портрет Богдана Хмельницького,
повідомлення учнів та додаткова література.
Хід уроку
І. Етап організаційної діяльності.
-51-
Добрий день, діти.Сьогодні на уроці ми з вами познайомимось із положенням України на міжнародній арені в середині XVІІ ст. і розглянемо її стосунки з іншими країнами. А зараз пригадаймо теми попередніх уроків.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
* «Зайве слово» (учні з кількох заданих слів вибирають те, яке не має відношення до інших слів).
князь, Януш, Лоїв, Кричевський, Польща.
Хмельницький, Хелена, Богун, король Владислав.
Гетьман, суд, монетний двір, Гетьманщина, армія, хан.
Берестечко, зрада, Ясси, Богун, Казимир.
Тимош, Молдова, Польща, Валахія, Хелена, Лупул.
* «Картограф» (учні по черзі виходять до карти).
Покажіть бойовий шлях гетьмана Богдана Хмельницького за час Національно-визвольної війни. Яка битва більше всього вразила? Чому?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
* «Слово вчителя»
Здавна говорять: «Не май сто рублів, а май сто друзів». Так само й у політиці – не май багато грошей, а май добрих сусідів. Як ви знаєте, зараз Україна не конфліктує із сусідами. Але 350 років тому все було інакше.
І на татар не міг покластись Богдан, і Московія не хотіла допомагати, і Туреччина з-за моря грозила, і Валахія й Трансільванія бойкотували, і Річ Посполита битви постійні вела.
Тому на сьогоднішній урок ви готувались у групах до аналізу історичних подій і особистостей, які в той час мали неабиякий вплив на історію України.
Спочатку працюватиме група, яка представлятиме Україну. Ви дізнаєтесь про позицію нашої держави щодо сусідніх країн, а критики інших груп зможуть задати питання представнику України, подискутувати щодо важливості незалежної Гетьманщини. Потім першу групу змінить інша група, потім наступна, і так ми зможемо обговорити всі питання, які у вас виникнуть.
-52-
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* «Акваріум» (перша група сідає в центрі класу та знайомить інші групи з темою, визначає свою позицію й відповідає на питання й заперечення інших груп; потім відбувається ротація груп)
Група №1. Україна.
1. БІОГРАФ-ІСТОРИК.
Україна розпочала Національно-визвольну війну через постійний гніт з боку поляків. Недаремно король Казимир говорив про те, що в Україні найжорстокіші магнати, які топлять повстання в крові.
Очолив цю війну славний гетьман Богдан Хмельницький. За 6 років, доки тривала війна, він провів ряд вдалих битв, які вразили всю Європу. Він зумів встановити дипломатичні дружні стосунки з Молдовою, Московією й Кримом. Навіть Польща й Литва мали визнати його авторитет й неймовірний талант як полководця й політика. Хмельницький завжди мріяв бачити свою країну сильною й вільною. Якщо 1648 р. пройшов під девізом «автономна Україна в складі Речі Посполитої», то 1649 р. ознаменувався вже зовсім новими прагненнями – «Україна незалежна». Хмельницький досяг цієї мети, і після Батозької битви 1652 р. Україна отримала нову назву – Гетьманщина. Нова держава мала новий устрій, було скасоване кріпосництво, а армія Хмельницького славилась далеко за кордоном.
2. ЛІДЕР.
Моє ім'я – Богдан-Зиновій Хмельницький, я гетьман усієї України. Національно-визвольну війну я розпочав з багатьох причин. По-перше, я сам був неодноразово свідком принижень мого народу, знущань і образ, які завдавали нам поляки
По-друге, я й сам відчув на собі цю зневагу, коли мій сусід Чаплинський побив моїх дітей, розорив і забрав мій хутір Суботове, забрав мою жінку.
Я вже немолодий чоловік, багато чого бачив у житті, багато битв пережив. Служив я і в польській армії серед реєстровиків, тому всі хитрощі польського командування знав.Доля була ласкава до мене – я зумів розбити ворогів і створити вільну Гетьманщину, щоб вона розвивалась і міцніла на радість майбутнім поколінням.
3. КРИТИКИ
Чи не вважаєте ви Хмельницького зрадником, адже він порушив присягу, дану колись польському королю служити йому вірою й правдою (Так, він порушив обітницю, але після того, як і король порушив свої обов’язки, коли не покарав Чаплинського).
-53-
Козацька армія була досить слабкою, інакше їй не довелося б воювати разом із татарами (мир з татарами був необхідний для захисту південних кордонів).
Українці досить жорстоко поводились із мирними поляками (так, випадки були різні, але українці захищали свою країну й усі поляки сприймались як вороги).
Група №2. Польща та Литва.
БІОГРАФ-ІСТОРИК.
Понад 250 років тому, після битви на річці Синюха, українські землі ввійшли до складу Литовської держави. З часом відбулась Кревська (1385 р.), а потім – і Люблінська унія (1569 р.), які з’єднали Литву й Польщу в нову державу – Річ Посполиту. Це було зумовлено зовнішньою агресією з боку європейських країн.
Так, сама того не бажаючи, Україна опинилась під владою Польщі. Якщо українці з литовцями були близькими за культурними й релігійними поглядами, то поляки відразу почали жорстко ламати й релігійну, і освітню системи України, принижувати й закріпачувати селян.Це й призвело в 1648 р. до виступу українців проти гніту Речі Посполитої.
ЛІДЕРИ (двоє).
Мене звуть Януш Радзівіл, я князь литовський.
А мене – Ян Казимир, я польський король.
Ні для кого не секрет, що ще в середні віки українські землі добровільно увійшли до складу Литовсько-Руського князівства. Історичні реалії призвели до об'єднання Литви з Польщею в Річ Посполиту, а українці, замість того, щоб служити, почали вигадувати якісь права. Коли на землі ваші нападали татаро-монгольські орди, коли хрестоносці стукали в двері, ви не були проти допомоги. А тепер, коли всі зовнішні вороги подолані, ви розпочинаєте війну проти нас, ваших рятівників.
Ми не сприймали й не сприймемо Богдана Хмельницького як гетьмана, а Гетьманщину – як незалежну державу.
3. КРИТИКИ.
Чому ви не захотіли прийняти Україну на рівних правах до Речі Посполитої як Литву? (Литовці нам завжди допомагали, а якби ще й українці увійшли до нашої держави на рівних правах, їх пани почали б диктувати свої умови нам).Навіщо було силою окатоличувати Україну? (Ніхто насильства не чинив. Ми взагалі дозволили українцям сповідувати греко-католицьку віру).Чи визнаєте ви Гетьманщину, щоб припинити кровопролитну війну між 2 братніми народами? (Ні, бо нема ніякої Гетьманщини. Є частина Речі Посполитої, яка тимчасово опинилась під владою заколотників).
-54-
Крим.
1. БІОГРАФИ-ІСТОРИКИ
Кримський півострів здавна був важливою й бажаною територією для сусідніх країн. Грецькі переселенці, скіфські й сарматські племена, монголи й татари заселяли цю територію. Московія й Туреччина поглядали на неї, виношуючи плани по захопленню земель Кримського ханства.Здавна татари були жорстокими ворогами козаків. Адже саме вони й стали причиною появи козаків, які з XV ст. почали захищати південну й східну частини України від ненависних завойовників.
І тим більш неймовірним видається дипломатичний талант Хмельницького, який зумів примусити татар служити йому, хитрістю й щедрістю добився від них поступок і допомоги. Кримчаки разом з ногайцями, яких очолив хан Іслам-Гірей, стали союзниками Богдана на кілька років. За це вони отримували платню, інколи палили та грабували міста й села, брали ясир, а найчастіше – отримували плату від польського керівництва за своєчасний відступ, який знов і знов ставив крапку на всіх сподіваннях Богдана.
2. ЛІДЕРИ.
Я Іслам-Гірей, хан кримських татар. Я дійсно став союзником Хмельницького на час його конфліктів із Польщею. Мене часто звинувачують у тому, що я зраджував Хмельницького – в Зборівській та Берестецькій битвах. Але мене не турбує доля цих двох сусідів. Хочуть битись – нехай б’ються. А я гроші отримую з двох сторін.
3. КРИТИКИ.
Чому ви часто зраджували Хмельницького? (Це не зрада, а продумана політика).
Чому в тих випадках, коли можна було допомогти Хмельницькому досягти незалежності, ви відступались? (Я не потребував сильних сусідів, війна мене влаштовувала).
Московія.
1. БІОГРАФ-ІСТОРИК,
Московія здавна претендувала на польський престол, і Хмельницький вирішив залучити царя Олексія до війни. Він встановив з Московією мирні дипломатичні стосунки. Але Московія не поспішала приєднуватись до війни, пам’ятаючи про колишні поразки.
Тоді Хмельницький попередив російського царя, що може разом з татарським військом напасти на Московію, як того вимагав Іслам-Гірей. Лише молдовський похід 1650 р. відволік їх від початкового плану.
-55-
Крім того, Хмельницький роздумував про можливість прийняття протекторату Туреччини, але його зупиняло усвідомлення прірви між культурами двох країн.
Лише в 1653 р. в результаті Земського собору Московією було прийнято рішення щодо надання Гетьманщині протекторату
ЛІДЕР.
Я цар Московії Олексій Михайлович. Я і мій народ не приймали ніякої участі в битвах українського й польського народів, бо я не бачив у цьому потреби.
Наші війни з Польщею закінчувались не на нашу користь, тож я просто чекав, хто першим ослабне. Я допомагав Україні, як міг, дозволив українцям ввозити пшеницю до Росії й не платити податків. Але до воєнних дій ми готові поки ще не були.
3. КРИТИКИ.
Чому ви не допомогли братньому православному народу? (Нас могли атакувати татари й поляки, а ми не були готові).
Чому в 1653 р. на Земському соборі ви все ж взяли Україну під протекторат? (Бо Хмельницький обіцяв звернутись по допомогу до Туреччини, а це могло для нас погано закінчитись).
V. Закріплення нового матеріалу
* «Займи позицію» (можна записати на дошці)
Учитель пропонує за бажанням комусь із учнів зайняти позицію Богдана Хмельницького та зайняти місце в центрі класу. Інші учні займають позицію козаків, з якими буде радитись гетьман. Одні відстоюватимуть думку щодо необхідності протекторату з Туреччиною, інші – з Московією.
«Хмельницький»: Зібрав я вас тут, козаки мої вірні, щоб вирішити – чию допомогу прийняти? Довго ми з вами бились за матінку - Україну, багато братів наших голову склало, а кінця війні цій не видно. Могутня Річ Посполита, жорстокі її шляхтичі. Не дадуть вони нам спокою. А татари – ненадійні друзі, тричі вже нас зраджували.
Тому пропоную вам, браття, 2 можливих союзників для нас – Московія чи Туреччина. Хочу послухати вас, товариші мої вірні. Як ви вирішите, так тому й бути!
-56-
За Московію: православна країна, схожа культура, історичні зв’язки, а Туреччина – давній ворог, мусульмани, можуть з часом загарбати українські землі;
за Туреччину:
сильна боєздатна армія, бажання співпрацювати з Україною, можливість контролювати кримських татар, а Московія – слабка, не зможе конкурувати з Річчю Посполитою).
* «Мозковий штурм»
Що б ви порадили Хмельницькому при такому сусідстві?
Чи міг він зберегти державну незалежність? Якщо міг, то як?
* «Рефлексація»:
Про які країни ви сьогодні дізнались?
Що вразило? Що запам’ятали?
Про що ще ви б хотіли дізнатись?
VI. Оцінювання, результати уроку.
VII. Д/з: Опрацювати параграф 20;скласти тези до п.8,9 * виписати етапи в розгортанні відносин між Україною та Московією.Підготуватися до ТО.
князь, Януш, Лоїв, Кричевський, Польща.
Хмельницький, Хелена, Богун, король Владислав.
Гетьман, суд, монетний двір, Гетьманщина, армія, хан.
Берестечко, зрада, Ясси, Богун, Казимир.
Тимош, Молдова, Польща, Валахія, Хелена, Лупул.