Українські землі наприкінці 50-х рр. XVII — на початку ХVIII ст.

Початок Руїни

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Гетьманщини;

● показувати на карті території, підвладні гетьманам України; території, що перебували під контролем Московської держави, османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України;

● пояснювати і застосовувати поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина»;

● наводити приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини;

● характеризувати особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини;

● визначати причини, сутність і наслідки підписання Гадяцького та Андрусівського договорів;

● висловлювати судження щодо діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Після смерті Б. Хмельницького в Україні створилася досить складна політична та соціально-економічна ситуація. Чимало козаків, що не отримували платні за службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху. У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманської влади й розгорнули боротьбу за владу.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Початок Руїни

Учитель. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася після смерті Б. Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася низкою причин.

Царський уряд ігнорував інтереси Української козацької держави.

Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.

Не відбулося в ході війни об’єднання всіх українських земель.

Тривало загострення соціального напруження в суспільстві.

Погіршилося матеріальне становище козацтва. У зруйнованій тривалою війною державі не було коштів на платню козакам. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася завдяки прибуткам з оренди.

На Запорозькій Січі назрівав соціальний вибух. Запорожці вимагали для себе платні. Вони вимагали також права безперешкодно ходити за здобиччю в татарські і турецькі володіння, лунали також заклики йти походом на городову старшину.

На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладали важливе завдання: ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві і продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

Робота над поняттям

● Руїна — період історії України кінця XVII ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Деякі історики (М. Костомаров) пов’язують добу Руїни з правлінням трьох гетьманів — ставлеників Московської держави (І. Брю- ховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича) й обмежують хронологічно 1663-1687 роками та територіально — Лівобережною Україною. Інші історики (Б. Крупницький) уважали, що Руїна охопила як Лівобережжя, так і Правобережжя і тривала від смерті Б. Хмельницького до початку правління І. Мазепи 1687 року.

Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи Гетьманщини, й українські політики намагались підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою силою.

Українську православну церкву 1686 р. було підпорядковано Московському патріархатові. Українські лідери цього періоду були переважно людьми обмеженого світогляду, які не спромоглися своєю політикою здобути широку народну підтримку (І. Брюховецький, М. Ханенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, Я. Сомко, П. Суховій, П. Тетеря). Гетьмани, які докладали значних зусиль, щоб вивести Україну із занепаду — І. Виговський та П. Дорошенко, врешті-решт, зазнали поразки.

Іван Виговський

Учитель. Після смерті Б. Хмельницького Гетьманщина опинилась у дуже скрутному становищі. Між старшиною розпочинається активна боротьба за владу. Генеральний писар Іван Виговський домігся свого обрання гетьманом на старшинській раді 4 вересня 1657 року до повноліття Юрія Хмельницького.

Робота з документом

Опрацюйте документ і скажіть, чим можна пояснити той факт, що Іван Виговський домігся обрання його гетьманом.

Тоді прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський»... На тім стала рада.

Учитель. Так було зроблено перший крок до здійснення державного перевороту. У другій половині жовтня 1657 р. Виговський скликає козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обирає його повноправним гетьманом України.

Становище Гетьманщини ускладнювалось тим, що серед козаків поглиблювались розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Річ Посполиту (правобережні полки), а друга частина на Московську державу (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що московський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. Царський посол, який прибув до Чигирина після смерті Хмельницького, привіз вимоги царя щодо скорочення козацького війська, щоб козацькі полки очолили російські полковники, передати усі зібрані податки до царської скарбниці, щоб старшина з числа московиті, а київський патріарх визнав залежність від московського патріарха. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський.

Робота в парах

На основі тексту підручника один учень має з’ясувати напрямки внутрішньої політики Виговського, а інший — зовнішньої. Потім учні обмінюються інформацією.

Учитель (супроводжує розповідь показом на карті). Наприкінці 1657 року проти політики Виговського виступила частина козаків. Повстання охопило Полтавщину і Запорожжя. Повсталі вимагали повернути козакам право вільно варити горілку, полювати і рибалити, вільно переходити на Запорожжя й обирати гетьмана на «чорній раді» (чорна рада — рада, у якій брали участь не лише козаки, а й селяни та міщани). Керівники цього повстання (полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш) вели переговори з Москвою, звинувачуючи Виговського у зраді та у зносинах з Польщею. Зібравши 20-тисячне військо, Виговський переміг повстанців у травні 1658 року під Полтавою. Уперше в історії татари, з якими Виговський уклав договір, були використані в боротьбі не із зовнішніми ворогами, а для боротьби з повсталим українським народом та опозицією. У цьому братовбивчому бою загинуло майже 50 тисяч українців.

Невдовзі Виговський дізнається, що на кордоні з Гетьманщиною активно зосереджуються російські війська. Виговський розуміє, що це загрожує Україні повним поневоленням, і розриває з Московською державою будь-які стосунки. Водночас він виношує ідею об’єднання України з Польщею на федеративних засадах. У вересні 1658 року під Гадячем була зібрана козацька рада, на яку прибули польські комісари на чолі з Казимиром Бєнєвським. Гадяцька рада ухвалила польсько-український договір, за яким на території України утворювалося Велике князівство Руське, яке на федеративних засадах входило до союзу з Польщею і Великим князівством Литовським.

Робота з історичними документами

Опрацювати документи і дати відповіді на запитання.

Із «Гадяцького трактату», укладеного між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким (6 вересня 1658 року)

Релігія грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби зіставалася при своїх прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по всіх містах, містечках і селах... Тій же грецькій релігії надається право свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і поправляння старих. А унія, що викликала досі змішання в Речі Посполитій, касується.

Вся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Руського і належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто ці три народи мають зіставатися непорушно, як були перед війною в границях своїх і при свободах своїх згідно з законами.

Війська Запорозького число має бути 6 тисяч, під владою гетьмана руського, згідно із стародавніми вільностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх цільностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але, навпаки, підтверджуються всякою повагою.

Гетьман військ Руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ Руських і Першим сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і них одному король надасть гетьманство.

Гетьмани з Військом Запорозьким, відступивши від усяких заграничних протекторатів, більше до них приставати не мають. Посольств від заграничних гетьман не має права приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля.

Король і Річ Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів і інші уряди народу Руського.

Запитання

1. Чи правильним є твердження, що Гадяцька угода передбачала перебудову Речі Посполитої на федерацію трьох держав: Польщі, Великого князівства Литовського та України? Обґрунтуйте свою думку.

2. Як ви вважаєте, чи отримала Гадяцька угода широку підтримку в Україні? Чому?

М. Аркас про битву під конотопом

21 квітня 1659 року військо московське облягло Конотоп, де заперся у замку полковник Гуляницький, з полковниками Ніжинським і Чернігівським, усього тисяч чотири осіб. Облога тривала місяців два з половиною й обложеним було дуже скрутно... Але вони нізащо не хотіли здаватися московським воєводам. Полковник Гуляницький, коли князь Трубецький прислав йому листа і радив оддатися на царську ласку, замість відповіді звелів стріляти з гармат і рушниць. «Ми сіли на смерть, — гукали козаки. — Не оддамо міста». ...27 червня рушив Виговський із козаками, татарами... на підмогу Конотопові. Москалі не знали, яка у Виговського сила і коли на стрічу йому з-під Конотопа вислано військо, так воно опинилося між двома вогнями, між татарами і Виговським. Настала катастрофа, якої ніхто не сподівався. Москалі потерпіли погром, якого дотепер ніколи не знали. За 15 верстов од замку, коло багнистої річки Соснівки, Виговський розбив москалів у прах, 30 тис. московського війска лягли трупом, воєвода князь Пожарський потрапив у неволю, і хан, за непоштиві речі його, покарав його на смерть. Трубецький з останнім військом мусів тікати до Путивля, Виговський гнав його аж до самої границі України. Виговський. почав міркувати, щоб виперти москалів ще із Києва.

Запитання

1. Чому московський цар розпочав війну проти України?

2. Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення?

3. Як ви вважаєте, як надалі повинен був діяти Виговський? Чому?

4. З’ясувати, у чому полягало значення битви під Конотопом.

Учитель. Виговський не зміг скористуватися результатами своєї перемоги і успішно завершити війну з Московською державою і був вимушений зректися гетьманства.

Робота в парах

Опрацювати текст підручника та історичних джерел і дати відповіді на запитання.

М. Аркас про Переяславський договір 1659 року

Власть гетьмана суттєво обмежувалася — він не має вже права зноситися з чужими державами; козаки мусіли повиводити свої полки з Білої Русі; митрополит та усе українське духовенство стають підлеглими Московському патріархові; полковників і старшину настановляє не гетьман, а рада; усякий має право звертатись просто до Московського уряду, не питаючись гетьмана. Сим останнім пунктом Московський уряд показав широку стежку для усяких доносів і тим забезпечував собі потайний догляд над тим, що діється на Україні.

М. Аркас про Чуднівську кампанію

7 вересня 1660 року коло містечка Слободище польське військо... напало на козаків. Поміж козацькою старшиною були на той час безперервні сварки. Одні, більш освічені люде, невдоволені останньою Переяславською умовою і московськими воєводами, схилялися до того, щоб поєднатися з Польщею і не хотіли воювати з поляками, другі — найбільш такі, що повиходили з простих козаків, — ненавиділи поляків і радніші були як-не-як помагати хоч Москві, аби не Польщі. Молодий гетьман, уперше з роду побачивши бойовище, затурканий старшиною, схопився за голову та тільки вигукував: «Боже мій! Господи мій! Визволи мене тільки з сього пекла, не дай мені пропасти! Не треба мені того гетьманування, — піду у ченці!»

...14 жовтня Шереметьєв рушив на підмогу Хмельниченкові, але тут напали на нього поляки та татари і під Чудновом у прах розтрощили московське військо. Самого Шереметьєва схопили і, закувавши в кайдани, випровадили до Криму, де він 22 роки пробув у неволі; останні недобитки московського війська мусіли скласти зброю і корогви до ніг переможцям. Як почули козаки, що сталося із московським військом, зараз пристали до поляків. 17 жовтня було заложено нову умову із поляками. стверджені були усі Гадяцькі пакти, тільки викинуто з них усе те, де говорилося про Велике Князівство Руське, і українці навіки зреклися єднання з Москвою.

Запитання

1. Як розпочав своє гетьманування Юрій Хмельницький?

2. Порівняйте Березневі статті 1654 та Переяславський договір 1659 року.

3. Охарактеризуйте Чуднівську кампанію Ю. Хмельницького та її наслідки для України.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. За часів гетьманування І. Виговського через внутрішні і зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна. Укладений з поляками Гадяцький договір не здобув підтримки більшості населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави.

Бесіда

1. Козацький літописець зазначав, що в період гетьманування Виговського розгортається «.великий вогонь внутрішніх чвар і кровопролить, що спалював людське добро і знищував усе під корінь». Що він мав на увазі?

2. Ряд істориків уважають, що з початком гетьманування Виговського в Україні настає новий період — Руїна. Чи поділяєте ви цю думку? Дайте визначення цьому термінові.

3. Чому Слободищенський договір дослідники вважають подією, яка призвела до розпаду Української козацької держави на Лівобережну і Правобережну?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст підручника.