Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії

Тема: Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах

Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини.

Мета: з'ясувати причини розгортання революції 1848-1849 рр. на

західноукраїнських землях; формувати вміння і, навички аналізу історичних документів, складання плану, текстуальних таблиць; виховувати почуття гордості за український народ, який брав активну участь у загальнодемократичних процесах.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Обладнання: підручники, зошити, роздатковий та ілюстративний матеріал,

відеоматеріали, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання для колективного обговорення.

Відомо, що австрійська влада вороже зустріла альманах «Русалка Дністрова», конфіскувала і знищила майже весь наклад (крім 250 примірників), а його авторів притягла до судової відповідальності тривалий час переслідувала. Греко-католицькі ієрархи засудили альманах, як «негідний, непристойний і, можливо, підривний».

Визначте імена авторів; місце та час видання; його зміст і мету; роль у національному відродженні на західноукраїнських землях. Поясніть причини негативного ставлення влади та представників греко-католицької церкви до альманаху.

Бесіда за запитаннями.

1. Поясність, як ви розумієте поняття «весна народів».

2. Пригадайте з курсу всесвітньої історії причини революцій 1848— 1849 рр. у Західній Європі.

У 1848—1849 рр. у більшості європейських країн відбулися революційні потрясіння, які стали складовою частиною останньої великої революції класичного типу загальноєвропейського масштабу, котра завершила розпочатий тут у попередні століття процес переходу від середньовіччі до модерної доби. Завдяки революції майже повсюдно було покінчено з панщиною та різними формами середньовічної залежності селян, що вперше в історії зумовило широку участь народних мас у політичному житті й тим самим демократизацію політичного процесу. В європейських країнах розпочалося становлення громадянський суспільств.

Невід'ємною складовою революції стали визвольні рухи багатьом національно поневолених народів Східної і Центральної Європи боротьба цих народів за здійснення своїх емансипаційних прагнень і за досягнення національної свободи. Звідси й пішла назва революції—«весна народів».

Розпочавшись у Франції, революційна хвиля поширилася на всі території Центральної Європи, охопила Італію, Німеччину, а згодом й Австрійську імперію. Гасло про волю і рівність, проголошене Французькою революцією, набуло поширення і в Галичині.

ІІІ. Вивчення нової теми.

1. Розгортання революції 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях. Скасування кріпосницької залежності селян і панщини,

Випереджальне завдання.

Початком революції в Австрії стало народне повстання у берези 1848 р. у Відні, що призвело до падіння консервативного уряду К. Меттерніха. Головними завданнями (а отже і причинами) революції були ліквідація феодально-кріпосницьких відносин і національне визволення. Під тиском революційних вимог новий уряд оголосив демократичні свободи; студентам, які активно виступали у ці дні, було дозволено створити свої збройні формування — «академічний легіон»; уряд оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу, який повинен був прийняти нові закони.

Робота з документом.

Опрацюйте документ «Василь Подолинський про чотири партії (напрями, течії) у галицько-українському національному русі».

1. Партія чисто українська — хоче України вільної, незалежної і поривається

до неї прямо та безпосередньо або через Слов'янщину.

2. Партія польсько-українська — хоче України вільної, незалежної і поривається до неї через федеративну Польщу або Польщу слов'янську у федерації з Україною з тим задумом, що коли дозріє, і треба буде, тоді цілком зукраїнізується.

3. Партія австрійсько-українська — хоче України вільної тільки від поляків, а

не взагалі від неволі; а коли так мусить бути, то нехай буде й те нещастя — вільність.

4. Партія російсько-українська — хоче також України, може й вільної, а

поривається до неї через попереднє з'єднання з Росією з тим задумом, що бодай аж тоді буде вільна, коли буде вільною Росія.

Запитання.

1.Як ви вважаєте, чому виник такий поділ учасників українського національного руху?

2. Чи бачите ви спільні риси між програмними вимогами різних течій цього руху в часи Василя Подолинського й сьогодні?

Випереджальне завдання.

Складіть хронологічну таблицю «Скасування кріпацької залежності селян і панщини на західноукраїнських землях».

Революційна хвиля 1848 р. примусила австрійський уряд упритул підійти до вирішення селянського питання. Першими дістали волю селяни Закарпаття. 18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про аграрну реформу, який скасовував панщину; до селян, які ставали власниками землі, повинна була перейти безкоштовно третина оброблюваної землі. Ці події справили значний вплив на селян в інших регіонах імперії. Так, 17 квітня 1848 р. вийшов указ австрійського уряду про скасування кріпацтва в Галичині. Селяни мали право володіти землею, яку вони обробляли.

Улітку 1848 р., коли селянські заворушення охопили Буковину, австрійський уряд рішенням від 9 серпня 1848 р. оголосив про поширення на Північну Буковину дії указу від 17 квітня 1848 р. про скасування кріпосного права.

У результаті цих реформ розміри наділів, що перейшли у власність селян, були досить малими. Так, із загальної кількості оброблюваних земель селяни Східної Галичини отримали 56%, Закарпаття — З0 %, Буковини — 46 %. За поміщиками залишалися сервітути — ліси і пасовиська, які раніше були спільною власністю селян і землевласників.

Однак ці непослідовні зміни мали певне позитивне значення для селян Західної України. Вони отримали громадянські права, стали] володарями землі.

ІV. Висновки та узагальнення.

Бесіда за запитаннями.

V. Домашнє завдання.

Вивчити параграф з підручника.